25 квітня 2022 року Справа 160/5786/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., розглянувши матеріали позовної заяви Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій,-
20 квітня 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшла позовна заява Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків в якому позивач просить:
- визнати Рішення № 0000610403 від 05.04.2021 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску протиправним;
- скасувати Рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 0000610403 від 05.04.2021 року про застосування штрафних санкцій в розмірі 1526362,11 грн. та застосування пені в розмірі 1589528,19 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Разом із позовною заявою подано клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду та заява про відстрочення сплати та зменшення судового збору.
Згідно з частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судом встановлено, що позивачем до матеріалів позову не додано документ про сплату судового збору, однак подано заяву про відстрочення сплати судового збору та зменшення судового збору. В обгрунтування вказаної заяви позивачем зазначено, що підприємство знаходиться у скрутному фінансовому становищі, що спричинене скороченням виробництва ракетно - космічної продукції, яка для підприємства є профілюючою. Крім того, підприємство має значний розмір заборгованості із виплати заробітної плати працівникам, яка станом на 01.07.2021 року становить 175546000,00 грн. Зовнішній борг підприємства складає 5257936000,00 грн., що підтверджується даними Балансу (Звіт про фінансовий стан) на 01.07.2021 року. З урахуванням наведеного просять зменшити розмір судового збору за подання адміністративного позову та відстрочити його сплату до ухвалення судового рішення у справі.
Розглянувши вказану заяву про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Подаючи до суду заяву про зменшення розміру судового збору та відстрочення сплати судового збору, позивач на підтвердження свого тяжкого матеріального стану надав Балансу (Звіт про фінансовий стан) на 01 липня 2021 року та станом на 01 січня 2022 року, ухвалу Вищого адміністративного суду України від 03.11.2016 року по справі №К/800/18502/16, наказ № 73 від 28.02.22 року.
Разом з тим, позивачем не надано до суду доказів на підтвердження обставин того, що майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за поданий ним позов у встановленому законом порядку. Інших доказів свого майнового стану позивач не надав.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про зменшення розміру судового збору за подання адміністративного позову та відстрочення його сплати до ухвалення судового рішення у справі.
Вказана позиція відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 18.10.2019 (справа № 9901/24424/1), від 21.10.2019 (справа №К/9901/18039/19), від 17.10.2019 ( справа №К/9901/27892/19) які суд враховує при вирішенні даного питання.
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI), передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 року № 1928 - IX, установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року складає - 2481,00 грн.
Розміри ставок судового збору визначені у ст.4 Закону №3674-VI. Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру юридичною особо сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, звертаючись до суду з майновою вимогою (Рішення № 0000610403 від 05.04.2021 року про застосування штрафних санкцій в розмірі 1526362,11 грн. та застосування пені в розмірі 1589528,19 грн., а всього на суму 3115890,30 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску), позивач повинен був сплатити судовий збір в сумі 24810,00 грн., у зв'язку із чим, позивачу необхідно надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 24810,00 грн., за наступними реквiзитами для перерахування судового збору в гривнях: отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632; код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: «судовий збір за позовом _______________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача)».
Суд також зазначає, що відповідно до ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (ч. 1). Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2).
При цьому, згідно з частиною 4 ст. 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (ч. 1 ст. 123 КАС України). Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч. 2 ст. 123 КАС України).
Судом встановлено, що разом із позовною заявою до суду було подано заяву про поновлення строку звернення до суду в якій позивач зазначив, що раніше двічі звертався до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявами про визнання протиправним та скасування Рішення № 0000610403 від 05.04.2021 року про застосування штрафних санкцій. Однак, ухвалами суду від 26.10.2021 року по справі № 160/16645/21 та від 06.12.2021 року по справі № 160/ 22285/21 позов було повернуто позивачеві у зв'язку із невиконанням ухвал про залишення позову без руху, що свідчить про поважність причин пропуску строку звернення до суду. Також просять прийняти до уваги, що до поважних причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом відноситься наявність встановленого в Україні воєнного стану та вкрай скудний стан підприємства, що не дозволило сплатити судовий збір за подання позову до суду.
Між тим, суд зазначає, що про порушення своїх прав спірним рішенням позивачу стало відомо ще в квітні 2021 року. Як було зазначено раніше, для звернення до суду із позовом про оскарження вказаного рішення, яке було оскаржено до Державної податкової служби України, встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Позивач у позові зазначає, що рішення про результати розгляду скарги ДПС України від 30.04.2021 року № 9931/6/99-00-06-02-01-06 він отримав 05.05.2021 року, тобто обчислення тримісячного строку звернення із позовом до суду слід здійснювати з 06.05.2021 року. Із позовом до суду позивач звернувся 20.04.2022 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції та свідчить про порушення тримісячного строку звернення до суду із позовом, встановленого ч. 4 ст. 122 КАС України.
За таких обставин, суд визнає наведені причини пропуску строку звернення до суду неповажними, оскільки не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає позов до суду, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку, встановленого ст. 122 КАС України, час реалізовувати право на оскарження спірних рішень. Відсутність відповідного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку звернення до суду і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.
З урахуванням наведеного, позивачу слід вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду.
Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч.2 ст.169 КАС України).
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії вказаної ухвали шляхом подання до суду:
- доказів сплати судового збору у розмірі 24810,00 грн.;
- вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду.
На підстави викладеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Тулянцева