Номер провадження 22-ц/821/53/22Головуючий по 1 інстанції
Справа №405/6971/16-ц Категорія: 311010200 Іванова Л.А.
Доповідач в апеляційній інстанції
Вініченко Б. Б.
28 квітня 2022 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії:
суддів Вініченка Б.Б., Бородійчука В.Г., Нерушак Л.В.
за участю секретаря Чуйко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргуТериторіального медичного об'єднання «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області» (правонаступник - комунальне некомерційне підприємство «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області Кіровоградської обласної ради») на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 06 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального медичного об'єднання «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області» (правонаступник - комунальне некомерційне підприємство «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області Кіровоградської обласної ради») про визнання протиправними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, визнання протиправним та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що наказами головного лікаря ТМО «ЦЕМД та МК у Кіровоградській області» від 23 лютого 2016 року №25/к-2 та від 27 червня 2016 року №75/к-2 позивач був притягнений до дисциплінарної відповідальності за порушення пунктів 1.3, 2.7 та 2.11 Посадової інструкції водія автотранспортного засобу (санітарного автомобіля швидкої медичної допомоги) ТМО «ЦЕМД та МК у Кіровоградській області», за порушення пунктів 3.1.1, 3.1.2 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників центру, затверджених наказом від 22 травня 2013 року №15/о-1, за порушення наказу головного лікаря ТМО «ЦЕМД та МК у Кіровоградській області» від 24 грудня 2015 року №148/о «Про заборону використання засобів зв'язку водіями санітарних автомобілів», який змінено наказом головного лікаря від 29 лютого 2016 року №59/о.
Наказом ТМО «ЦЕМД та МК у Кіровоградській області» від 22 грудня 2016 року №379/л «Про звільнення водія ОСОБА_1 » позивача звільнено з займаної посади за систематичне невиконання ним без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку відповідно до пункту 3 статті 40 КЗпП України.
Вважаючи вказані накази незаконними, а дії відповідача протиправними, ОСОБА_1 з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ № 25/к-2 від 23.02.2016р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» ОСОБА_1 - водія автотранспортного засобу (санітарного автомобіля швидкої медичної допомоги);
- визнати протиправним та скасувати п. 1 та п.1.1. наказу № 75/к-2 від 27.06.2016р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» ОСОБА_1 - водія автотранспортного засобу (санітарного автомобіля швидкої медичної допомоги);
- визнати протиправним та скасувати наказ № 379/л від 22.12.2016р. «Про звільнення водія ОСОБА_1 », виданий ТМО «ЦЕМД та МК у Кіровоградській області» за підписом головного лікаря ТМО «ЦЕМД та МК у Кіровоградській області» Ярошенко О.І., яким водій автотранспортного засобу (санітарного автомобіля швидкої медичної допомоги) виїзної бригади екстреної медичної допомоги підстанції №1 ТМО «ЦЕМД та МК у Кіровоградській області» І-го класу ОСОБА_1 звільнений з займаної посади за систематичне невиконання ним без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП України;
- поновити його (позивача ОСОБА_1 ) на раніше займану посаду водія автотранспортного засобу (санітарного автомобіля швидкої медичної допомоги) виїзної бригади екстреної медичної допомоги підстанції №1 ТМО «ЦЕМД та МК у Кіровоградській області» І-го класу та допустити негайне виконання;
- стягнути з відповідача ТМО «ЦЕМД та МК у Кіровоградській області» на його (позивача ОСОБА_1 ) користь середній заробіток за час вимушеного прогулу (різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи), починаючи з 23.12.2016р. у розмірі 72 192,33 грн., допустити негайне виконання в частині стягнення середнього заробітку за один місяць;
- стягнути з відповідача ТМО «ЦЕМД та МК у Кіровоградській області» на його (позивача ОСОБА_1 ) користь у відшкодування моральної шкоди в розмірі 95 000, 00 грн.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 травня 2017 року об'єднано цивільну справу №405/6971/16-ц, провадження 2/405/1427/16 за позовом ОСОБА_1 до ТМО «ЦЕМД та МК у Кіровоградській області» про визнання протиправним та скасування п. 1 п. п. 1.1. наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності № 75/к-2 від 27.06.2016р. в частині оголошення ОСОБА_1 догани та відшкодування моральної шкоди в одне провадження з цивільною справою №405/228/17, провадження 2/405/45/17 за позовом ОСОБА_1 до ТМО «ЦЕМД та МК у Кіровоградській області» про визнання протиправним та скасування наказу № 379/л від 22.12.2016р. «Про звільнення водія ОСОБА_1 », поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, та об'єднаній цивільній справі присвоєно номер 405/6971/16-ц, провадження 2/405/1427/16.
Також, ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 травня 2017 року об'єднано цивільну справу №405/8793/16-ц, провадження 2/405/1874/16 за позовом ОСОБА_1 до ТМО «ЦЕМД та МК у Кіровоградській області» про визнання протиправним, скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності №25/к-2 від 23.02.2016 року та відшкодування моральної шкоди, в одне провадження з цивільною справою №405/6971/16-ц, провадження №2/405/1427/6 за позовом ОСОБА_1 до ТМО «ЦЕМД та МК у Кіровоградській області» про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності № 75/к-2 від 27.06.2016р. в частині оголошення ОСОБА_1 догани, про визнання протиправним та скасування наказу № 379/л від 22.12.2016р. «Про звільнення водія ОСОБА_1 », поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, та об'єднаній цивільній справі присвоєно номер 405/6971/16-ц, провадження 2/405/1427/16.
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 06 травня 2019 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ №25/к-2 від 23 лютого 2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» за підписом Головного лікаря ТМО «ЦЕМД та МК у Кіровоградській області» ОСОБА_2 , яким ОСОБА_1 оголошено догану.
Визнано протиправним та скасовано п. 1 та п.п.1.1 наказу №75/к-2 від 27 червня 2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» за підписом Головного лікаря ТМО «ЦЕМД та МК у Кіровоградській області» ОСОБА_2 , яким водію ОСОБА_1 оголошено догану.
Скасовано наказ ТМО «ЦЕМД та МК у Кіровоградській області», за підписом головного лікаря Ярошенка О.І. «Про звільнення водія ОСОБА_1 » №379/л від 22 грудня 2016 року, яким ОСОБА_1 - водія автотранспортних засобів (санітарний автомобіль екстреної (швидкої) медичної допомоги) станції екстреної (швидкої) медичної допомоги звільнено 22 грудня 2016 року за систематичне невиконання ним без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку за п.3 ст.40 КЗпП України.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді водія автотранспортних засобів (санітарний автомобіль екстреної (швидкої) медичної допомоги) станції екстреної (швидкої) медичної допомоги ТМО «ЦЕМД та МК у Кіровоградській області», з 22 грудня 2016 року.
Стягнуто з ТМО «ЦЕМД та МК у Кіровоградській області» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23 грудня 2016 року по 10 квітня 2019 року в розмірі 72 192, 33 грн.
Стягнуто з ТМО «ЦЕМД та МК у Кіровоградській області» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.
Стягнуто з ТМО «ЦЕМД та МК у Кіровоградській області» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 102, 40 грн.
Стягнуто з ТМО «ЦЕМД та МК у Кіровоградській області» на користь держави судовий збір в розмірі 1 280 грн.
Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більше, ніж за один місяць, - допущено до негайного виконання.
В частині розгляду вимог позивача щодо скасування та визнання протиправним наказу №25/к-2 від 23 лютого 2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідно до п.2.19 Посадової інструкції водія автотранспортного засобу (санітарний автомобіль екстреної (швидкої) медичної допомоги) ТМО «ЦЕМД та МК у Кіровоградській області», затвердженої головним лікарем Центру Ярошенком О.І. 05.09.2014 року, з наступними змінами, після закінчення робочої зміни водій зобов'язаний передати черговому водію вірно оформлений шляховий лист (без виправлень) та особисто здати диспетчеру автотранспортного гаражу (старшому водію), пройти після рейсовий медичний огляд.
Відповідно до п. 2.24 зазначеної Інструкції після закінчення роботи водій повинен особисто передати зміну наступному водію згідно графіку та кількість залишку ПММ.
Пунктом 2.25 Інструкції визначено, що водій працює згідно затвердженого графіку роботи. У вільний від виїздів час знаходиться у спеціально відведеному приміщенні підстанції, де перебуває у постійній готовності до виїзду, приймає їжу.
25.01.2016 року згідно графіка роботи водіїв підстанції №2 на січень 2016 року, водію ОСОБА_1 змінено тривалість робочої зміни з 12 годин до 8 годин, в той же час у табелі обліку робочого часу за січень 2016 року відображено 12 год. При цьому, ОСОБА_1 не попереджено за два місяці про зміну режиму роботи, як це передбачено ч. 3 ст. 32 КЗпП України. Судом також звернуто увагу, що відповідачем не надано суду належних доказів того, що дії позивача спричинили запізнення на виклики бригад екстреної медичної допомоги в період з 17 год. до 19.56 год. 25.01.2016 року.
Окрім того, судом зазначено, що в якості доказу того, що позивач не пройшов 25.01.2016 року після рейсовий медичний огляд, відповідач надав копію доповідної записки фельдшера ОСОБА_3 від 26.01.2016 року. Однак ОСОБА_3 відсутня в Єдиному реєстрі медичних працівників, що проводять щозмінні перед рейсові та після рейсові медичні огляди водіїв транспортних засобів, що суперечить Інструкції про порядок видачі і використання штампів медичних працівників, що проводять щозмінні перед рейсові та після рейсові медичні огляди водіїв транспортних засобів, затвердженої наказом ДП «Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій» МОЗ України від 03 березня 2008 року №80/1-П.
Судом звернуто увагу, що наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен містити обставини вчинення допущеного працівником проступку, підстав прийняття рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності із обґрунтуванням обрання певного виду стягнення, який застосовується до порушника. Однак спірний наказ таким вимогам не відповідає.
Також суд першої інстанції поновив строк позивачу на звернення до суду із даним позовними вимогами.
В частині оскарження позивачем наказу №75/к-2 від 27 червня 2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», суд першої інстанції мотивував ухвалене ним рішення наступним.
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що санітарний автомобіль Пежо Боксер, д.н.з. НОМЕР_1 , яким 05.06.2016 року керував водій ОСОБА_1 , обладнаний спецсигналом, та, зокрема, гучномовцем
Відповідно до п.3.1.1, п.3.1.2 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Територіального медичного об'єднання «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області», затверджені на загальних зборах трудового колективу ТМО «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області» 22.05.2013 року, а також затверджені наказом головного лікаря Центру ОСОБА_2 від 22 травня 2013 року №15/о-1, - працівники зобов'язані працювати чесно та сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження Роботодавця, додержуватись трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитись до майна Роботодавця; вчасно приходити на роботу, використовувати весь робочий час для продуктивної праці, утримуватись від дій, що заважають іншим працівникам виконувати їх трудові обов'язки.
Поряд з цим, відповідачем під час судового розгляду справи не доведено суду, які є належні докази порушення позивачем зазначених пунктів Правил, та до яких наслідків це призвело.
Судом відзначено, що водія ОСОБА_1 , як члена бригади, притягнуто до дисциплінарної відповідальності за невиконання вказівок керівника бригади екстреної медичної допомоги, хоча нею таких вказівок не надавалося, що не спростовано під час судового розгляду стороною відповідача.
Також водія ОСОБА_1 , як члена бригади, притягнуто до відповідальності за неповідомлення ним про позаштатні ситуації на дорогах старшого чергового медичного працівника та старшого механіка, та за неповідомлення про всі затримки по дорозі на виклик та після виклику фельдшера по прийому та передачі викликів. При цьому, в самій посадовій інструкції водія не зазначено, що саме є позаштатною ситуацією.
Щодо оскарження позивачем ОСОБА_1 наказу №379/л від 22 грудня 2016 року про звільнення, то суд зокрема, вважав, що відповідачем не доведено, в чому саме проявилось порушення позивачем ОСОБА_1 зазначених пунктів 2.1 та 2.25 Посадової інструкції, які цьому є належні докази, в чому полягає його (позивача) вина, груба умисність та до яких наслідків це призвело.
Крім того, судом зауважено, що незважаючи на прохання позивача про перенесення засідання профспілкового комітету та всупереч вимогам ст. 43 КЗпП України та ст. 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», профспілковий комітет Центру провів своє засідання 22.12.2016 року по розгляду подання адміністрації центру на отримання згоди на звільнення водія ОСОБА_1 , не відкладаючи розгляд подання до наступного засідання та без присутності водія ОСОБА_1 , чим позбавив можливості останнього бути присутнім на засіданні комісії та надати свої пояснення, на підставі чого, дану згоду на звільнення позивача, надану профспілковим органом 22.12.2016 року не можна вважати такою, що має юридичне значення.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідачТМО «ЦЕМД та МК у Кіровоградській області» оскаржив його в апеляційному порядку та зазначив, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим та ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, а тому просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга, зокрема, мотивована тим, що судом порушено строки розгляду справи по суті. Зазначено, що чинним ЦПК України не містить норми, яка б дозволяла позивачу у спосіб уточнення позовних вимог заявляти нові вимоги.
Зазначено, що матеріали справи містять докази, які надав відповідач та які у своїй сукупності дають підстави дійти висновку, що ОСОБА_1 24.11.2016 року порушив п. 2.1 та 2.25 посадової інструкції водія автотранспортного засобу (швидкої) медичної допомоги, оскільки у вільний від виїзду час зобов'язаний був знаходитися у спеціальній кімнаті для відпочинку виїзної бригади №3 та перебувати у постійній готовності до виїзду.
Зауважено, що суд в обґрунтування свого рішення зазначив, що з письмових пояснень ОСОБА_4 , яка викликала швидку медичну допомогу 24.11.2016 року вбачається, що медичну допомогу доньці ОСОБА_5 отримала та претензій не має. В той же час, матеріали справи не містять клопотання сторони позивача, а також сторони відповідача про приєднання зазначених пояснень.
Крім того, відповідач зазначає, що суд, обґрунтовуючи своє рішення зазначив, що у зв'язку з тим, що з дня накладення дисциплінарного стягнення від 24.11.2015 року до видання наказу про звільнення - 22.12.2016 року минуло більше року, тим самим, дане дисциплінарне стягнення від 24.11.2015 року не може бути підставою систематичного невиконання без поважних причин обов'язків, покладених трудових договором та правилами внутрішнього розпорядку. Однак, заперечуючи такі висновки суду, апелянт вказує, що ОСОБА_1 протягом року після накладення на нього дисциплінарного стягнення наказом №121/к-2 від 24.11.2015 року ОСОБА_1 був притягнутий наказами уповноваженою особою до дисциплінарної відповідальності, а саме наказом №25-к від 23.02.2016 року, наказом №379/л від 22.12.2016 року, які не скасовані та не відмінені на час його звільнення, а тому він вважається таким, що має дисциплінарне стягнення відповідно до даного наказу.
Вказує, що до матеріалів справи долучені належні та допустимі докази систематичного порушення позивачем трудової дисципліни, за які останнього притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вказує, що відповідно до ч. 2 ст. 31 ЦПК України, в редакції чинній на момент подання заяви про уточнення позовних вимог (24.02.2017 року), крім прав та обов'язків, визначених у статті 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. Наданим правом позивач скористався, подавши заяву про уточнення позовних вимог та збільшивши позовні вимоги.
Зазначає, що з 05.12.2016 року по 19.12.2016 року позивач перебував на лікуванні, про що свідчать листи непрацездатності №297188 від 05.12.2016 року та №837326 від 13.12.2016 року. Можливість ознайомитися з матеріалами розгляду та висновками комісії від 07.12.2016 року, які є підставою для винесення наказу про звільнення позивача №379/л від 22.12.2016 року, як виду дисциплінарного стягнення, адміністрацією Центру позивачу так і не була надана, незважаючи на звернення від 07.12.2016 року про надання позивачу такої можливості.
Залишилось недоведеним відповідачем, в чому саме проявилось порушення позивачем п. 2.1. Інструкції - водій має забезпечити доставку медичних працівників та оснащення виїзної бригади екстреної медичної допомоги до місця призначення в найкоротші терміни та оптимальним маршрутом.
Виклик до пацієнта був здійснений, бригада була доставлена до хворого за адресою АДРЕСА_1 протягом 10 хвилин (10.38 - 10.48), що підтверджується підписом керівника бригади ОСОБА_6 в шляхому листі №4921 від 24.11.2016 року, тобто в межах нормативу, визначеного Постановою КМУ від 21.11.2012 року №1119 «Про норматив прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події».
Звертає увагу суду на одну суттєву обставину, яка стосується кожного наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності - на жодну із засідань комісії по розгляду проступків, які нібито вчиняв позивач, останній не запрошувався, а відповідно був позбавлений можливості бути присутнім та дання будь-яких пояснень. Інші члени бригади, у складі яких працював позивач, також не запрошувались на подібні засідання, не були на них присутні, що підтверджували власними свідченнями в судових засіданнях. Крім того, всі доповідні та пояснювальні записки, які були адресовані головному лікарю Центру Ярошенку О.І. та які нібито були подані безпосередньо через приймальню, не містять будь-яких позначок надходження та реєстрації, резолюції з подальшими діями.
Зазначає, що за порушення п. 2.25 Посадової інструкції водія автотранспортного засобу (санітарний автомобіль екстреної швидкої медичної допомоги) його двічі притягнуто до відповідальності (наказ №25/к-2 від 23.02.2016 року та наказ №379/л від 22.12.2016 року).
Вказує, що незважаючи на клопотання позивача та всупереч вимогам ст. 43 КЗпП України та ст. 39 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», профорган ППО провів своє засідання 22.12.2016 року по розгляду подання на отримання згоди на його звільнення, не відкладаючи розгляд подання до наступного засідання та за відсутності позивача, що підтверджується протоколом засідання профспілкового комітету від 22.12.2016 року.
До Черкаського апеляційного суду 13 грудня 2021 року в порядку п. 2 ч. 1 ст. 31 ЦПК України з Кропивницького апеляційного суду надійшла апеляційна скарга Територіального медичного об'єднання «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області» (правонаступник - комунальне некомерційне підприємство «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області Кіровоградської обласної ради») на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 06 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального медичного об'єднання «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області» (правонаступник - комунальне некомерційне підприємство «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області Кіровоградської обласної ради») про визнання протиправними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, визнання протиправним та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 грудня 2021 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Єльцов В.О., судді Бородійчук В.Г., Нерушак Л.В.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 17 грудня 2021 року відкрито апеляційне провадження.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 29 грудня 2021 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи про її розгляд.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду в особі судді Вініченка Б.Б. від 22 лютого 2022 року прийнято справу до свого провадження, у зв'язку із звільнення судді ОСОБА_7 у відставку з посади судді Черкаського апеляційного суду.
Згідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам закону.
Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Одним із видів юридичної відповідальності є дисциплінарна відповідальність. У сфері виконання найманої праці вона полягає в обов'язку працівника, який вчинив дисциплінарний проступок, давати звіт перед роботодавцем за свої протиправні дії та нести дисциплінарні стягнення, передбачені нормами трудового законодавства.
Дисциплінарна відповідальність, як і будь-яка інша юридична відповідальність, має примусовий характер. Він полягає в тому, що стосовно працівника, який вчинив дисциплінарний проступок, роботодавцем можуть уживатися заходи примусового впливу, примусова санкція, яка спричиняє для порушника певні негативні наслідки.
Заходи дисциплінарного стягнення, що застосовуються до деяких працівників, які несумлінно виконують свої трудові обов'язки, зазначено у статті 147 КЗпП України.
Згідно зі статтею 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Відповідно до статті 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.
На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті.
Дисциплінарне стягнення, відповідно до вимог статі 148 КЗпП України, застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Статтею 149 КЗпП України визначено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі N 9901/743/18 (провадження N 11-914заі19) висловлено правову позицію, що працівник може бути звільнений за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України лише в разі порушення трудової дисципліни чи невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, які були допущені працівником після того, як до нього було застосовано дисциплінарне чи громадське стягнення (яке не скасоване та не втратило юридичної сили за давністю). Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудових функцій працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин, умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов'язків повинне бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до дисциплінарного звільнення може минути не більше місяця.
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що відповідно до записів в трудовій книжці серії НОМЕР_2 , виданої на прізвище ОСОБА_1 , останній з 25.01.2006 року був зарахований на посаду водія 1-го класу санітарного автомобіля швидкої допомоги Кіровоградської станції швидкої меддопомоги.
01 грудня 2011 року на підставі наказу № 154/л посаду перейменовано на посаду водія автотранспортних засобів (санітарний автомобіль швидкої медичної допомоги) 1-го класу, для приведення у відповідність з Класифікатором професій ДК003:2010.
На підставі наказу №04/л від 01.04.2013 року у зв'язку з реорганізацією Кіровоградської станції швидкої медичної допомоги шляхом приєднання до ТМО «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області» ОСОБА_1 переведений на посаду водія автотранспортних засобів (санітарний автомобіль екстреної (швидкої) медичної допомоги підстанції № 1 Кіровоградської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги.
Завдання, обов'язки та права водія автотранспортних засобів (санітарний автомобіль екстреної (швидкої) медичної допомоги, а також порядок здійснення ним діяльності та передбачена відповідальність визначені посадовою інструкцією водія автотранспортного засобу (санітарний автомобіль екстреної (швидкої) медичної допомоги) ТМО «Центр екстреної медичної допомоги та МК у Кіровоградській області», затвердженої головним лікарем Центру ОСОБА_2 05.09.2014 року, та Правилами внутрішнього трудового розпорядку для працівників Територіального медичного об'єднання «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області», затверджені на загальних зборах трудового колективу ТМО «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області» 22.05.2013 року, а також затверджені наказом головного лікаря Центру ОСОБА_2 від 22 травня 2013 року №15/о-1.
Наказом «Про звільнення водія ОСОБА_1 » №379/л від 22 грудня 2016 року, винесеного головним лікарем ТМО «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області» Ярошенком О.І., ОСОБА_1 - водія автотранспортних засобів (санітарний автомобіль екстреної (швидкої) медичної допомоги станції екстреної (швидкої) медичної допомоги, звільнено 22 грудня 2016 року за систематичне невиконання ним без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку на підставі п.3 ст.40 КЗпП України.
Підставою в наказі про звільнення зазначено: Акт розгляду випадку від 07 грудня 2016 року; згода профспілкового комітету (витяг з протоколу від 22.12.2016 року №25).
Зі змісту зазначеного наказу про звільнення, вбачається, що 24.11.2016 року о 10 год. 30 хв. до диспетчерської служби ТМО «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області» надійшов виклик до дитини двох років з приводу підвищення температури тіла. Диспетчер по прийому та передачі викликів бригадам прийняв виклик і о 10 год. 30 хв. передав його лікарю ОСОБА_6 - керівнику бригади ЕМД №3. В складі цієї бригади виїжджали лікар ОСОБА_6 , фельдшер ОСОБА_8 та водій ОСОБА_1 .
Отримавши супровідний талон з інформацією про виклик лікар ОСОБА_6 та фельдшер ОСОБА_8 підійшли до санітарного автомобіля, який був замкнений. Водій ОСОБА_1 в автомобілі та біля автомобіля був відсутній. В даний час водія ОСОБА_1 не було і в кімнаті відпочинку бригади №3. Після того як лікар та фельдшер підійшли до санітарного автомобіля бригади №3 фельдшер ОСОБА_8 зателефонував особистого мобільного телефону за номером « 103 » до диспетчерської та попросив викликати водія ОСОБА_1 до свого санітарного автомобіля. Після оголошення по селектору водій ОСОБА_1 до свого автомобіля не прийшов. Через 4 хвилини фельдшер ОСОБА_8 підійшов до диспетчерської та знову попрохав об'явити водія ОСОБА_1 до автомобіля, на виклик. Диспетчер вдруге оголосила по селектору, щоб водій ОСОБА_1 підійшов до автомобіля. О 10 год. 38 хв. водій ОСОБА_1 підійшов до свого автомобіля та бригада виїхала на виклик через 8 хвилин після надходження виклику.
Своєю поведінкою водій ОСОБА_1 порушив п.п.2.1, 2.25 Посадової інструкції водія автотранспортного засобу (санітарний автомобіль екстреної (швидкої) медичної допомоги).
Порушення трудової дисципліни ОСОБА_1 неодноразово вчиняв і раніше внаслідок чого до нього застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення у вигляді догани:
Перший наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 24 листопада 2015 року №121/к-2 - 14 листопада 2015 року під час чергування він відмовився виконати вказівку лікаря ОСОБА_9 , як керівника бригади включити проблискові маячки (під час руху на виклик та при поверненні на підстанцію проблискові маячки повинні бути увімкнені), дані дії є порушенням п.п.1.3, 2.8 Посадової інструкції водія автотранспортного засобу (санітарного автомобіля екстреної (швидкої) медичної допомоги).
Другий наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 23 лютого 2016 року №25/к-2 - 25 січня 2016 року о 08 год. 25 хв. водій ОСОБА_1 пройшов передрейсовий медогляд та приступив до виконання своїх функціональних обов'язків. О 08 год. 30 хв. старшим водієм підстанції №2 ОСОБА_10 водієві ОСОБА_1 було запропоновано відпрацювати 12 годин згідно шляхового листа, на що водій ОСОБА_1 категорично відмовився, посилаючись на відсутність наказу по закладу про зміни в графіку чергувань водіїв підстанції №2. Згідно графіку чергувань водіїв підстанції №2, який затверджений головним лікарем ОСОБА_2 та погоджений з головою профспілкового комітету ОСОБА_11 , з яким ознайомлений водій ОСОБА_1 під підпис 25 січня 2016 року водій ОСОБА_1 повинен працювати 8 годин.
Після відмови ОСОБА_1 старший водій ОСОБА_10 викликав іншого водія ОСОБА_12 на роботу з 17.00 год. до 21.00 год. О 16 год. 30 хв. водій ОСОБА_12 прибув на підстанцію №2 для виконання своїх функціональних обов'язків та не зміг приступити до їх виконання в зв'язку з тим, що з 17.00 год. до 21.00 год. водій ОСОБА_1 , забравши ключі від санітарного автомобіля «Пежо Боксер», д.н.з. НОМЕР_3 , відмовився передавати автомобіль для подальшої роботи змінному водію, що призвело до шести запізнень бригад екстреної медичної допомоги в період з 17.00 год. до 19.56 год. О 19.50 год. водій ОСОБА_1 передав ключі від санітарного автомобіля головному лікарю ОСОБА_2 , тим самим, даними діями порушив п.п.2.24 та п.2.25 посадової інструкції водія автотранспортного засобу(санітарного автомобіля екстреної (швидкої) медичної допомоги.
Третій наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 27.06.2016 року №75/к-2 - 06 червня 2016 року на ім'я головного лікаря поступила скарга від гр. ОСОБА_13 , про те, що 05 червня 2016 року по вул. Паризької Комуни стояв санітарний автомобіль «швидкої медичної допомоги» та оголошував про покупку горіхів.
Для розгляду випадку, який стався за участю бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, було створено комісію (наказ від 06.06.2016 року №86/0).
Встановлено, що водій ОСОБА_1 порушив припис наказу головного лікаря Центру від 29.02.2016 року 359/о, яким заборонено водіям Центру під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв'язку, тримаючи їх у руці, а саме: мобільним телефоном.
Водій ОСОБА_1 порушив п.2.11 Посадової інструкції водія автотранспортного засобу (санітарний автомобіль екстреної (швидкої) медичної допомоги, не доповів фельдшеру по прийому те передачі викликів щодо зупинки біля свого дому, де спілкувався з дружиною біля 5-ти хвилин.
Також, у порушення п.2.7 Посадової інструкції водія автотранспортного засобу(санітарного автомобіля екстреної (швидкої) медичної допомоги: не повідомив негайно старшого лікаря зміни, що викрикував у гучномовець: «Іду, давай жрать, горіхи, куплю горіхи», що розмовляв по мобільному телефону, що зупинився та спілкувався з дружиною біля 5-ти хв., що не реагував на зауваження керівника бригади.
Водій ОСОБА_1 порушив п.3.1.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку ТМО «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області», затверджених на загальних зборах Центру 22.05.2013 року, відповідно до яких працівник зобов'язаний працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження Роботодавця, додержуватись трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна Роботодавця, наказ головного лікаря центру від 24 грудня 2015 року №148/о «Про заборону використання засобів зв'язку водіями санітарних автомобілів» та Положення про бригаду ЕМЦ.
Позивачем ОСОБА_1 , окрім того, що оскаржується правомірність зазначеного наказу№379/л від 22 грудня 2016 року про звільнення його з роботи, також оскаржуються і винесені відповідачем накази №25/к-2 від23 лютого 2016 року та №75/к-2 від 27 червня 2016 року про притягнення його (позивача) до дисциплінарної відповідальності з винесенням доган, при цьому, судом відзначається, що при оскарженні до суду наказу про звільнення за п.3 ст.40 КЗпП України суд зобов'язаний перевірити правильність накладення дисциплінарного стягнення, які враховані при звільненні, незалежно від того, чи оскаржувався кожен наказ в установлений законом строк.
Відповідно до наказу про притягнення позивача ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності № 121/к-2 від 24 листопада 2015року, як однієї із зазначених підстав систематичного невиконання без поважних причин обов'язків, покладених трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку, є оголошення ОСОБА_1 догани за порушення п.п. 1.3 та 2.8 Посадової інструкції водія автотранспортного засобу (санітарний автомобіль екстреної швидкої медичної допомоги).
Щодо наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 23 лютого 2016 року №25/к-2
Наказом №25/к-2 від 23.02.2016 року головного лікаря Ярошенка О.І., як однієї із зазначених в наказі про звільнення №379/л від 22.12.2016 року, підстав систематичного невиконання позивачем без поважних причин обов'язків, покладених трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку,за порушення п.2.19, 2.24 та п.2.25 Посадової інструкції водія автотранспортного засобу ТМО «Центр екстреної медичної допомоги та МК у Кіровоградській області» водія ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності з накладенням дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Відповідно до п.2.19 Посадової інструкції водія автотранспортного засобу (санітарний автомобіль екстреної (швидкої) медичної допомоги) ТМО «Центр екстреної медичної допомоги та МК у Кіровоградській області», затвердженої головним лікарем Центру Ярошенком О.І. 05.09.2014 року, з наступними змінами, після закінчення робочої зміни водій зобов'язаний передати черговому водію вірно оформлений шляховий лист (без виправлень) та особисто здати диспетчеру автотранспортного гаражу (старшому водію), пройти після рейсовий медичний огляд.
Відповідно до п. 2.24 зазначеної Інструкції після закінчення роботи водій повинен особисто передати зміну наступному водію згідно графіку та кількість залишку ПММ.
Пунктом 2.25 Інструкції визначено, що водій працює згідно затвердженого графіку роботи. У вільний від виїздів час знаходиться у спеціально відведеному приміщенні підстанції, де перебуває у постійній готовності до виїзду, приймає їжу.
Судом також встановлено, що за місцем роботи позивача тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Відповідно до п. 5.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників ТМО «ЦЕМД та МК у Кіровоградській області», затверджені наказом головного лікаря від 22.05.2013 року №15/0-1, для диспетчерської служби та водіїв виїзної служби встановлена 12-ти годинна робоча зміна.
Пунктом 5.3 Правил тривалість щоденної роботи визначається графіками змінності, що затверджуються головним лікарем, з дотриманням встановленої тривалості робочого часу за тиждень.
Для контролю роботи транспортних засобів, роботи водіїв, використання палива, використовується форма подорожніх листків легкового автомобіля.
В шляховому листі Центру № 8248 від 25.01.2016 р. на службовий автомобіль PEUGEOT Boxer, д.н.зВА8876ВС (Т.ІV а.с.13) зазначені водії ОСОБА_1 та ОСОБА_14 з 12-ти годинними змінами відповідно з 09.00 до 21.00 год. 25.01.2016р. - водій ОСОБА_1 та з 21.00 до 09.00 год. ранку 26.05.2016р. водій ОСОБА_14 , при цьому, встановлено, що водій ОСОБА_1 передав автомобіль водію ОСОБА_14 .
Згідно з доповідною запискою ОСОБА_1 від 25.01.2016 року на ім'я головного лікаря Центру 25 січня 2016 року під час його ( ОСОБА_1 ) зміни ОСОБА_10 старшим водієм підстанції №2 здійснюється примус безпідставної передачі автотранспортного засобу Пежо Боксер, номерний знак НОМЕР_4 водію за непередбаченим шляховим листом та графіком змінності водіїв достроково о 17.00 год. вечора.
Згідно шляхового листа №8248 від 25.01.2016 року він мав працювати водієм в період з 09.00 год. ранку до 21.00 год. вечора і передати транспортний засіб ОСОБА_14 , як це передбачає графік змінності та п.2.2.4 Посадової інструкції водія.
Відповідно до доповідної ОСОБА_10 на ім'я головного лікаря Центру 25 січня 2016 року вранці о 08.30 год. при перезміні ним було запропоновано водію ОСОБА_1 відпрацювати замість 8 годин по графіку 12 годин, на що отримав категоричну відповідь про те, що якщо не має наказу про зміни в графіку працювати 12 годин він відмовляється, а лише тільки 8 годин, та після того, як викликав іншого водія для роботи після 17.00 год. водій ОСОБА_1 відмовився передавати зміну.
Відповідно до Акту від 25.01.2016 року, складеного за участі ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , останніми засвідчено той факт, що водій ОСОБА_1 відмовився здати зміну після відпрацьованих 8-ми годин 25.01.2016 року. Згідно затвердженого графіка робочий день 25.01.2016 року у ОСОБА_1 складається з 8 год. Водій відмовився віддавати ключі від санітарного автомобіля.
Наказом головного лікаря Центру Ярошенка О.І. від 27 січня 2016 року «Про створення комісії» для розгляду зазначених доповідних записок та акту про відмову водія ОСОБА_1 передавати ключі від санітарного автомобіля створено комісію, якій до 22.02.2016 року слід розглянути факти, викладені в доповідних записках, та надати висновки та пропозиції головному лікарю.
Позивач 01.02.2017 року звертався до Управління Держпраці в Кіровоградській області щодо порушення законодавства про працю у Територіальному медичному об'єднанні «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області» та згідно з отриманою відповіддю Управління повідомило, що тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку ТМО «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області» та для водія автотранспортного засобу складає 12 годин. Під час проведення перевірки встановлено, що робочий час водіїв регулюється графіками роботи (змінності), які складаються на весь обліковий період. Згідно графіка роботи водіїв за січень 2016 року ОСОБА_1 25.01.2016 року змінено тривалість робочої зміни з 12 годин до 8 годин, при цьому ОСОБА_1 не попереджено за два місяці про зміну режиму роботи, що порушує вимоги ч.3 ст.32 КЗпП України щодо попередження працівника про зміну істотних умов праці за два місяці про їх запровадження.
Відповідно до графіку роботи за січень 2016 року тривалість робочої зміни ОСОБА_1 25.01.2016 року складала 8 год. В своїх поясненнях старший водій підстанції №2 ОСОБА_10 підтвердив, що 25.01.2016 року ОСОБА_1 відпрацював 8 год., в той же час, у табелі обліку робочого часу за січень 2016 року відображено 12 год., що є порушенням вимог ч.2 ст.30 Закону України «Про оплату праці» щодо обов'язку власника або уповноваженого ним органу забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи.
Зазначені порушення були встановлені і Актом перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №11-01-078/0191 від 21.02.2017 року, проведеної Управлінням Держпраці в Кіровоградській області в ТМО «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області».
Окрім того, постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року (справа №П/811/673/17 за позовом територіального медичного об'єднання «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області» до Управління Держпраці у Кіровоградській області», третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 про скасування постанови), яка залишена без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року, та якою відмовлено позивачу в задоволенні позову, встановлено, зокрема, що в період з 21.02.2017 року по 02.03.2017 року повноважними особами Управління Держпраці в Кіровоградській області проведено позапланову перевірку з питань дотримання законодавства про працю в ТМО «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області», за наслідками якої складено акт за №11-01-078/0191 від 02 березня 2017 року. перевіркою встановлено, що в порушення ч.3 ст.32 КЗпП України водію ОСОБА_1 25.01.2016 року змінено тривалість робочої зміни з 12 годин до 8 годин, при цьому його не попереджено за два місяці про зміну режиму роботи (т. 5 а.с. 3-5, 129-130).
Відповідно до частини 4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішення суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, у зв'язку з тим, що судом встановлено неналежне повідомлення позивача про зміну режиму роботи, колегія суддів доходить висновку, що притягнення ОСОБА_17 до дисциплінарної відповідальності наказом від 23 лютого 2016 року №25/к-2 є незаконним та протиправним, оскільки порушень пунктів 2.19., 2.24., 2.25. Посадової інструкції водія автотранспортного засобу (санітарний автомобіль екстреної (швидкої) медичної допомоги) (т. 1 а.с. 20-22) не встановлено.
Слід окремо звернути увагу, що відповідно до доповідної записки фельдшера по комплектуванню та поповненню бригад СЕ(Ш)МД медикаментами ОСОБА_3 від 26.01.2016 року, 25.01.2016 року водій ОСОБА_1 після закінчення зміни не пройшов після рейсовий медичний огляд.
Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до відомостей з Єдиного реєстру медичних працівників, що проводять щозмінні передрейсові та післярейсові медичні огляди водіїв транспортних засобів - свідоцтво та штамп видані медичним працівникам Центру ОСОБА_18 та ОСОБА_19 (т.4 а.с. 86-87), в свою чергу, ОСОБА_3 , фельдшер по комплектуванню та поповненню виїзних бригад Центру медичними засобами, доповідна якої від 26.01.2016 року міститься в матеріалах справи (т.4 а.с. 9) в даному Єдиному реєстрі медичних працівників відсутня, на підставі чого є підстави вважати, що остання не має будь-яких правових підстав та допуску до проведення щозмінних передрейсових та післярейсових медичних оглядів водіїв транспортних засобів.
Щодо наказу №75/к-2 від 27 червня 2016 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності
Наказом №75/к-2 від 27.06.2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» головного лікаря ОСОБА_2 , як наступної із зазначених в наказі про звільнення підстав систематичного невиконання позивачем без поважних причин обов'язків, покладених трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку, за порушення:
п.п.3.1.1, 3.1.2 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Територіального медичного об'єднання «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області»,
п.п.1.3, 2.7 та 2.11 Посадової інструкції водія автотранспортного засобу (санітарний автомобіль екстреної (швидкої) медичної допомоги),
наказу головного лікаря ТМО «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області» від 24 грудня 2015 року №148/о «Про заборону використання засобів зв'язку водіями санітарних автомобілів» зі змінами та доповненнями від 29.02.2016 року №59/о та
Положення про бригаду ЕМД,
водія ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани (п.1, п.п.1.1 Наказу).
Підставами для винесення зазначеного наказу зазначено: акт розгляду скарги гр. ОСОБА_13 та доповідної записки старшого лікаря зміни ОСОБА_20 , пояснювальні водія ОСОБА_1 1 від 09.06.2016 року та лікаря ОСОБА_21 від 08.06.2016 року, документи по розгляду скарги.
З даним наказом позивач ОСОБА_1 ознайомився 07.07.2016 року, в якому зазначив, що з підставами для винесення дисциплінарного стягнення він не ознайомлений, з наказом не згоден та буде оскаржувати його в суді, про що свідчить його запис на зазначеному наказі.
Відповідно до пункту 3.1.1., 3.1.2. Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Територіального медичного об'єднання «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області», затвердженого на загальних зборах трудового колективу 22.05.2013 року, працівник зобов'язаний працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження Роботодавця, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитись до майна Роботодавця; вчасно приходити на роботу, використовувати весь робочий час для продуктивної праці, утримуватись від дій, що заважають іншим працівникам виконувати їх трудові обов'язки.
Згідно з пунктами 1.3., 2.7., 2.11. Посадової інструкції водія автотранспортного засобу (санітарний автомобіль екстреної (швидкої) медичної допомоги) водій адміністративно підпорядковується головному лікарю, начальнику гаража, в оперативній роботі - керівнику бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, старшому черговому медичному працівнику, фельдшеру по прийому та передачі викликів - евакуатору, по технічному забезпеченню і експлуатації санітарного транспорту - механіку, інженеру з БР; про позаштатні ситуації на дорогах негайно повідомити старшого чергового медичного працівника та страшного механіка (механіка) гаража; про всі затримки по дорозі на виклик та після виклику негайно повідомляти фельдшеру по прийому та передачі викликів (евакуатору) підстанції.
Наказом в.о. головного лікаря Центру Степанової О.М. «Про створення комісії» №36/о від 06 червня 2016 року з метою розгляду скарги ОСОБА_13 , яка надійшла до адміністрації ТМО «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області» 06 червня 2016 року та доповідної старшої лікаря зміни Голікова В.М. від 05 червня 2016 року про випадок, який стався за участю бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги на вулиці Паризької Комуни 05 червня 2016 року, створено комісію, якій до 15 червня 2016 року слід розглянути факти, викладені в скарзі та доповідній старшого лікаря зміни, взяти пояснення в членів бригади ЕМД.
Як вбачається із змісту наданої відповідачем копії скарги ОСОБА_13 , зареєстрованої в Центрі 06.06.2016 року за вх.№Ш-74, «05.06.2016 року близько 14.00 год. вона почула сирену і якесь оголошення по гучномовцю, подумала, що поліція когось доганяє, та вийшовши на вулицю вона побачила, що нижче неї стоїть автомобіль швидкої допомоги. В цей час на дорозі більше автомобілів не було. коли вона почала заходити в двір, знову почула, що по гучномовцю звучить «куплю горіхи» не один раз, на що вона повернулася і побачила, що це оголошення іде з автомобіля швидкої допомоги, номер НОМЕР_5 з червоними полосами. Вона зателефонувала на «103» та повідомила старшому лікарю, що це таке коїться, що люди десь чекають на допомогу, а вони влаштовують циркову виставу. Просила надати їй відповідь».
Відповідно до змісту доповідної старшого лікаря зміни ОСОБА_20 , під час чергування 05.06.2016 року близько 16.35 год. по телефону поступила скарга на швидку допомогу від гр. ОСОБА_13 , яка проживає по АДРЕСА_2 , яка (швидка допомога) включила сирену і через гучномовець робила об'яву, що збір горіхів. При з'ясуванні було встановлено, що дійсно машина швидкої медичної допомоги поверталася в той час з чергування з Масленіківського кладовища, в складі бригади були водій ОСОБА_1 , лікар ОСОБА_21 та фельдшер ОСОБА_22 для з'ясування подальших обставин було запрошено до диспетчерської водія ОСОБА_1 , який сказав, що «що тут такого, що вона «дура», на що йому було запропоновано написати пояснення, на що останній відмовився, зазначивши, що це наклеп. До співбесіди були також запрошені лікар ОСОБА_21 та фельдшер ОСОБА_23 , які підтвердили, що такий випадок мав місце.
Крім того, письмові пояснення від 09.06.2016 року були надані також позивачем ОСОБА_1 , зареєстровані Центром 09.06.2016 року, до яких (письмових пояснень) додані письмові пояснення ОСОБА_24 та ОСОБА_25 .
При цьому, відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 , останній зазначив, що 05.06.2016 року він чергував у складі виїзної бригади №15 12-ти годинну денну робочу зміну згідно з графіком водіїв підстанції №1 на червень 2016 року. До складу бригади входили також лікар ОСОБА_26 та фельдшер ОСОБА_27 близько 12.00 їх бригада за попередньою вказівкою старшого лікаря зміни ОСОБА_20 та диспетчера з прийому викликів виїхала на чергування та подальший супровід похоронної процесії за адресою АДРЕСА_3 (далі на Масленіківське кладовище). Даний виїзд виїзної бригади екстреної медичної допомоги №15 був приватним замовленням та близько 14.00 год. замовниками було повідомлено, що більше не має потреби у супроводі та послугах, після чого бригада повернулась з Масленіківського кладовища на підстанцію №1. Під час чергування керівником бригади ОСОБА_21 було додатково оформлений попутній виклик із занесенням інформації до медичної карти виїзду. Маршрут повернення на підстанцію пролягав також по АДРЕСА_2 , та, проїжджаючи по даній вулиці, він помітив на тротуарній доріжці біля проїзної частини свою дружину ОСОБА_24 та сусідку ОСОБА_25 , які стояли біля власних домоволодінь за №29 та АДРЕСА_4 ( ОСОБА_1 ) проїхав повз них, оскільки знаходився при виконанні та не міг відхилитися від маршруту. Ніяких зауважень та додаткових вказівок від керівника виїзної бригади ОСОБА_21 при повернені на підстанцію не надходило.
Близько 18.00 год. його ( ОСОБА_1 ) викликав старший лікар зміни ОСОБА_20 , який повідомив йому, що до диспетчерської підстанції №1 зателефонувала невідома особа та повідомила, що нібито автомобіль швидкої рухався по вул. П.Комуни із звуковою сиреною та в гучномовець звучало оголошення «Куплю орехи», на що він заперечив дану інформацію, так як йому було незрозуміло, хто саме це повідомив і чи повідомив взагалі, та сприйняв дану інформацію як наклеп.
Зазначив, що в ході ознайомлення 09.06.2016 року із заявою від 06.06.2016 року нібито тієї невідомої особи, яка телефонувала на «103» 05.06.2016 року, йому стало зрозуміло, що тією невідомою особою виявилася гр. ОСОБА_13 , яка фактично мешкає по АДРЕСА_5 , та з якою його родина має багаторічні неприязні стосунки (земельний спір між ОСОБА_13 та її чоловіком ОСОБА_28 та його ( ОСОБА_1 ) родиною, вирішився в судовому порядку не на користь гр. ОСОБА_13 (судова справа №405/2293/14-ц), у зв'язку з чим заява останньої, - є нічим іншим як наклеп та намір помститися за минулорічну програну справу.
Додав, що того ж дня, 05.06.2016 року, після чергування, він розповів своїй дружині про дану ситуацію, яка склалася на роботі, на що дружина повідомила, що вона дійсно стояла на вулиці та спілкувалася з сусідкою, бачила, як проїхав автомобіль швидкої допомоги без звукової сирени, тільки з проблисковими маяками синього кольору, а слідом за автомобілем швидкої на перехрестя з вул. Кавказька виїхав автомобіль білого кольору ГАЗ Волга, д.н.з. НОМЕР_6 , та водій в гучномовець говорив, що купує горіхи, пух, пір'я.
З письмових пояснень ОСОБА_24 від 09.06.2016 року вбачається, що 05.06.2016 року у свій вихідний день, вдень, вона дійсно спілкувалась із своєю сусідкою ОСОБА_25 на тротуарі біля проїжджої частини, яка мешкає поруч з їх домоволодінням по АДРЕСА_2 . Під час спілкування мимо них проїхав автомобіль швидкої допомоги з проблисковими маяками, звукової сирени при цьому не було, а так як даний автомобіль проїхав швидко, розгледіти державний номер автомобіля не вдалося, тільки помітила на бічних дверях кабіни номер бригади 15 та нанесені на автомобілі спеціальні кольографічні полоси червоного кольору, та зрозуміла, що за кермом даного автомобіля швидкої був її чоловік ОСОБА_1 , так як в той день він був на чергуванні.
Також зазначила, що слідом за автомобілем швидкої на перехрестя з вул. Кавказька виїхав автомобіль білого кольору ГАЗ Волга, д.н.з. НОМЕР_6 та водій і гучномовець говорив, що купує горіхи, пух, пір'я, при цьому автомобіль зупинився біля них та водій запитав, чи не має в них горіхів чи пір'я, та чи не бажають вони їх продати, на що вони повідомили, що в них горіхів не має, та автомобіль поїхав далі по вул. П.Комуни, продовжуючи і надалі оголошувати в гучномовець.
Аналогічні письмові пояснення від 09.06.2016 року щодо зазначених вище фактів були надані і ОСОБА_25 .
Відповідно до Акту розгляду скарги ОСОБА_13 та доповідної записки старшого лікаря зміни ОСОБА_20 від 15 червня 2016 року Комісія прийшла до наступних висновків: 1. За порушення приписів Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Територіального медичного об'єднання «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області», Посадової інструкції водія автотранспортного засобу (санітарний автомобіль екстреної (швидкої) медичної допомоги, наказу головного лікаря ТМО «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області» від 29.02.2016 року №59/0 положення про бригаду ЕМД водія ОСОБА_17 притягнути до дисциплінарної відповідальності. 3. За порушення наказу головного лікаря ТМО «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області» від 24 грудня 2015 року №148/о «Про заборону використання засобів зв'язку водіями санітарних автомобілів» зі змінами та доповненнями від 29.02.2016 року №59/о водія ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності.
Крім того, під час судового розгляду в частині оскарження позивачем наказу №75/к-2 від 27 червня 2016 року, за клопотанням сторін судом були допитані в якості свідків: зі сторони позивача: свідки ОСОБА_25 та ОСОБА_29 та зі сторони відповідача свідки ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_30 , ОСОБА_13 , ОСОБА_31 .
Допитані в ході судового засідання свідки ОСОБА_31 , ОСОБА_30 , ОСОБА_21 , ОСОБА_13 та ОСОБА_25 , ОСОБА_29 дали протилежні покази щодо події, яка сталася 05.06.2016 року. Водночас колегія суддів вважає, що слід окремо звернути увагу на покази свідка ОСОБА_29 , який зазначив, що саме він 05.06.2016 року з товаришем їздили на машині Волга, білого кольору, номерний знак НОМЕР_7 , та збирали горіхи, металолом, при цьому, їхали по вул. Кавказькій та потім повернули на вул. Паризької Комуни, з правої сторони вулиці стояли дві жінки. Його товариш на ім'я ОСОБА_32 говорив в гучномовець, що «Куплю горіхи, телевізори, акумулятори».
Щодо показів свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 та ОСОБА_13 в частині використання водієм ОСОБА_1 гучномовцем, то колегія суддів зауважує, що судом першої інстанції вірно враховано, що наказом МОЗ України №101 від 06.02.2014р. затверджений примірний табель (перелік) оснащення структурних підрозділів системи екстреної медичної допомоги (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) та бригада екстреної (швидкої) медичної допомоги має бути оснащена автомобілем екстреної медичної допомоги - автомобіль екстреної медичної допомоги типу B або реанімобіль типу C оснащується засобами комунікації (п.1.10) серед яких: автомобільна радіостанція; портативна радіостанція; доступ до громадської телефонної мережі, наприклад, через звичайний радіопередавач або мобільний (стільниковий) телефон; портативна оповіщувальна аварійна система на одну особу; система внутрішньої комунікації між водієм та медичним салоном; електронний компас або навігатор; планшетний комп'ютер; GPS-трекер; карта доріг і вулиць.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд всупереч чинного ЦПК України не взяв до уваги шляховий лист №2165 (т. 3 а.с. 70) згідно якого автомобіль НОМЕР_1 05.06.2016 року, водій ОСОБА_1 прийняв в технічно справному стані, про що свідчить підпис водія ОСОБА_1 , колегія суддів відхиляє як необґрунтовані, оскільки такі твердження не спростовують висновків суду, оскільки комплектація автомобіля відповідно до затвердженого примірного табеля ніким не заперечується. В той же час жодним чином не підтверджує наявність гучномовця на вказаному автомобілі.
В наказі №75/к-2 від 27.06.2016 року також зазначено, що водієм ОСОБА_1 порушено п.3.1.1, п.3.1.2 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Територіального медичного об'єднання «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області».
Однак, зміст пунктів даних правил містить загальні норми трудової дисципліни.
Крім того, в наказі №75/к-2 від 27.06.2016 року зазначено, що водієм ОСОБА_1 порушено п.1.3, 2.7, 2.11 Посадової інструкції водія автотранспортного засобу (санітарний автомобіль екстреної (швидкої) медичної допомоги.
Відповідно до п.п. 6, 8 Типового положення про бригаду екстреної медичної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1114 від 21.11.2012 року, керівником бригади є лікар. Керівникові бригади підпорядковуються всі її працівники. Керівник бригади несе персональну відповідальність за її роботу.
Відповідно до п.1.3 Положення про лікаря станції швидкої та невідкладної медичної допомоги (виїзної бригади), затвердженого наказом МОЗ України №500 від 29.08.2008 року, - лікар є керівником та організатором роботи всієї бригади, в тому числі і водія.
Водночас як вбачається зі змісту спірного наказу ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за невиконання вказівок керівника бригади екстреної медичної допомоги, які остання не надавав у зв'язку з чим лікар ОСОБА_21 була притягнута до дисциплінарної відповідальності.
Також водія ОСОБА_1 , як члена бригади, притягнуто до відповідальності за неповідомлення ним про позаштатні ситуації на дорогах старшого чергового медичного працівника та старшого механіка, та за неповідомлення про всі затримки по дорозі на виклик та після виклику фельдшера по прийому та передачі викликів.
Водночас, колегія суддів враховує, що у справі не встановлено обставин події, які стали підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , тому не вбачає порушень ним і даних пунктів Посадової інструкції водія.
Щодо оскарження позивачем ОСОБА_1 наказу №379/л від 22 грудня 2016 року про звільнення
Наказом «Про звільнення водія ОСОБА_1 » №379/л від 22 грудня 2016 року, винесеного головним лікарем ТМО «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області» Ярошенком О.І., ОСОБА_1 - водія автотранспортних засобів (санітарний автомобіль екстреної (швидкої) медичної допомоги станції екстреної (швидкої) медичної допомоги, звільнено 22 грудня 2016 року за систематичне невиконання ним без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку на підставі п.3 ст.40 КЗпП України.
Підставою в наказі про звільнення зазначено: Акт розгляду випадку від 07 грудня 2016 року; згода профспілкового комітету (витяг з протоколу від 22.12.2016 року №25).
З зазначеним наказом про звільнення позивача ОСОБА_1 ознайомлено 22.12.2016 року о 20.00 год. в диспетчерській станції, про що останнім поставлено власноручний підпис.
Крім того, із змісту зазначеного наказу про звільнення, правомірність якого оскаржується позивачем, вбачається, що 24.11.2016 року о 10 год. 30 хв. до диспетчерської служби ТМО «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області» надійшов виклик до дитини двох років з приводу підвищення температури тіла. Диспетчер по прийому та передачі викликів бригадам прийняв виклик і о 10 год. 30 хв. передав його лікарю ОСОБА_6 - керівнику бригади ЕМД №3. В складі цієї бригади виїжджали лікар ОСОБА_6 , фельдшер ОСОБА_8 та водій ОСОБА_1 .
Отримавши супровідний талон з інформацією про виклик лікар ОСОБА_6 та фельдшер ОСОБА_8 підійшли до санітарного автомобіля, який був замкнений. Водій ОСОБА_1 в автомобілі та біля автомобіля був відсутній. В даний час водія ОСОБА_1 не було і в кімнаті відпочинку бригади №3. Після того як лікар та фельдшер підійшли до санітарного автомобіля бригади №3 фельдшер ОСОБА_8 зателефонував з особистого мобільного телефону за номером «103» до диспетчерської та попросив викликати водія ОСОБА_1 до свого санітарного автомобіля. Після оголошення по селектору водій ОСОБА_1 до свого автомобіля не прийшов. Через 4 хвилини фельдшер ОСОБА_8 підійшов до диспетчерської та знову попрохав об'явити водія ОСОБА_17 до автомобіля, на виклик. Диспетчер вдруге оголосила по селектору, щоб водій ОСОБА_1 підійшов до автомобіля. О 10 год. 38 хв. водій ОСОБА_1 підійшов до свого автомобіля та бригада виїхала на виклик через 8 хвилин після надходження виклику.
В наказі також зазначено, що своєю поведінкою водій ОСОБА_1 порушив п.п.2.1, 2.25 Посадової інструкції водія автотранспортного засобу (санітарний автомобіль екстреної (швидкої) медичної допомоги).
Відповідно до доповідної записки старшого лікаря зміни ОСОБА_33 від 24.11.2016 року, копію якої надано відповідачем, 24.11.2016 року лікар ОСОБА_6 приймав виклик до дитини 2-х років ОСОБА_34 за адресою АДРЕСА_6 з приводу високої температури о 10.30 год., водія 3-ої бригади ОСОБА_1 не було на робочому місці в кабіні автомобіля. По селектору його викликали два рази, на виклик бригада виїхала о 10.38 год. Затримання на виклик склало 8 хв.
Відповідно до доповідної механіка гаража ОСОБА_35 від 24.11.2016 року водій ОСОБА_1 24.11.2016 року затримав виїзд бригади на виклик на 8 хв. На прохання написати пояснювальну записку останній відмовився в присутності заступника головного лікаря ОСОБА_36 , диспетчера ОСОБА_31 , водіїв ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , слюсаря ОСОБА_39 .
Наказом головного лікаря Центру ОСОБА_2 «Про створення комісії» №147/о від 25 листопада 2016 року для розгляду доповідних записок старшого лікаря зміни ОСОБА_33 від 24.11.2016 року та доповідної механіка гаража ОСОБА_35 від 24.11.2016 року створена комісія, якій в строк до 07.12.2016 року, слід розглянути факти, викладені у доповідних.
Відповідно до протоколу комісії, створеної відповідно до наказу головного лікаря ТМО «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області» від 25.11.2016 року №147/о від 28.11.2016 року, на порядку денному був розгляд доповідних записок старшого лікаря зміни ОСОБА_33 від 24.11.2016 року, механіка гаража ОСОБА_35 від 24.11.2016 року, пояснювальної лікаря ОСОБА_6 від 28.11.2016 року, пояснювальної фельдшера ОСОБА_8 від 24.11.2016 року, пояснювальної фельдшерів по прийому та передачі викликів бригадам ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 від 24.11.2016 року, шляхового листа №4921 від 24.11.2016 року, при цьому, комісія вирішила запропонувати водію ОСОБА_1 надати письмові пояснення з приводу питань, поставлених комісією, які (письмові пояснення) надати в строк до 02.12.2016 року. Наступне засідання комісії відкладено до 02.12.2016 року.
Відповідно до Акта від 02.12.2016 року, складеного членами комісії, засідання комісії 02.12.2016 року не відбулося у зв'язку з відсутністю на засіданні комісії водія ОСОБА_1 та не надання ним письмових чи усних пояснень.
Крім того, відповідно до протоколу комісії, створеної відповідно до наказу головного лікаря Центру від 25.11.2016 року №147/о від 02.12.2016 року 08 год. 50 хв. Комісією було вирішено перенести засідання комісії на іншу дату.
Також встановлено, що 02.12.2016 року за вх.№1109 зареєстрована скарга ОСОБА_1 на дії комісії, яка утворена наказом головного лікаря ТМО «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області» від 25.11.2016 року №147/о, зі змісту якої вбачається, що засідання Комісії 02.12.2016 року не відбулось, чим позбавлено його можливості подати Комісії письмові пояснення.
Відповідно до Акта комісії, яка створена для розгляду доповідних записок старшого лікаря зміни ОСОБА_33 від 24.11.2016 року та механіка гаража ОСОБА_43 від 24.11.2016 року від 07.12.2016 року, Комісією 28.11.2016 року було розглянуто доповідні записки старшого лікаря зміни ОСОБА_33 від 24.11.2016 року, механіка гаража ОСОБА_35 від 24.11.2016 року, пояснювальну лікаря ОСОБА_6 від 28.11.2016 року, пояснювальну фельдшера ОСОБА_8 від 24.11.2016 року, пояснювальні фельдшерів по прийому та передачі викликів бригадам ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 від 24.11.2016 року, шляховий лист №4921 від 24.11.2016 року, та без пояснень водія ОСОБА_1 комісія прийшла до висновку про те, що за порушення водієм ОСОБА_1 п.п.2.1, 2.25 Посадової інструкції водія автотранспортного засобу (санітарний автомобіль екстреної (швидкої) медичної допомоги водія ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності.
При цьому, судом відзначається, що станом на 07.12.2016 року про проведення можливих чергових засідань комісією позивач не був повідомлений, чим був позбавлений можливості надати комісії письмові пояснення по суті викладеного в доповідних записках, крім того, в період з 05.12.2016 р. по 19.12.2016 р. ОСОБА_1 перебував на лікуванні, про що свідчать листки непрацездатності №297188 від 05.12.2016р. та № 837326 від 13.12.2016р.(т.2 а.с.28-29).
Поряд з цим, відповідно до доповідної записки голови комісії ОСОБА_44 на ім'я головного лікаря Центру від 07.12.2016 року, 07.12.2016 року о 16.45 год. до приймальні головного лікаря була подана заява і пояснення водія ОСОБА_1 його представником ОСОБА_24 . Просив перенести строки розгляду доповідних ОСОБА_33 та ОСОБА_35 до 13.12.2016 року.
При цьому, як вбачається із письмових пояснень водія ОСОБА_1 від 07.12.2016 року на доповідну старшого лікаря зміни ОСОБА_33 від 24.11.2016 року та доповідну механіка ОСОБА_35 від 24.11.2016 року, поданих на ім'я головного лікаря Центру 07.12.2016 року та зареєстрованих Центром 07.12.2016 року за вх.№1121, 24.11.2016 року він ( ОСОБА_1 ) відпрацював 12-ти годинну денну зміну у складі виїзної бригади №3 на службовому автомобілі PEUGEOT Boxer, д.н.з. НОМЕР_8 згідно графіку водіїв підстанції №1 на листопад 2016 року, та під час денної зміни бригадою було виконано 9 викликів, інформація про які занесена до шляхового листа №4921 від 24.11.2016 року, та виконання яких підтверджене підписом керівника бригади. Також зазначено, що водій, як член бригади, ніякого відношення до отримання виклику від диспетчера не має, а тільки знаходиться в режимі готовності та вказівки керівника бригади про виїзд на виклик.
Відповідно до протоколу засідання комісії, створеної відповідно до наказу головного лікаря ТМО «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області» від 25.11.2016 року №147/о від 08.12.2016 року, з розгляду заяви, пояснень водія ОСОБА_1 щодо доповідних записок старшого лікаря зміни ОСОБА_33 від 24.11.2016 року, механіка гаража ОСОБА_35 від 24.11.2016 року, комісія прийшла до висновку, що ОСОБА_1 пояснення надані не по суті; немає відповіді на поставлені 28.11.2016 року питання; водій ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_24 зневажливо відносяться до роботи комісії, надавши, так звані, пояснення, не по суті і не в строки, про які було досягнуто домовленості 28.11.2016 року, а у кінці останнього дня роботи комісії, та вирішила залишити акт комісії від 07.12.216 року, створеної відповідно до наказу головного лікаря ТМО «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області» від 25.11.2016 року №147/о, - без змін.
В суді першої інстанції було допитано свідків ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_45 , ОСОБА_8 , які надали схожі покази, які полягали в тому, що о 10 год. 30 хв. було прийнято виклик на АДРЕСА_1 , телефонувала мама дворічної дитини. Водночас, коли бригада підійшла до автомобіля швидкої допомоги, водія ОСОБА_1 на місці не було, у зв'язку з чим відбулося запізнення на виклик на 8 хв.
Також у ході розгляду справи було допитано свідка ОСОБА_46 , яка пояснила, що о 10.25 год. ОСОБА_1 зайшов до неї в кабінет для того, щоб отримати відповідь на своє звернення, отримавши відповідь, хвилин 5 він був в кабінеті, після чого через декілька хвилин вона вийшла в коридор та коли йшла по коридору, то по динаміку почула, як водія ОСОБА_1 викликають, щоб він підійшов до свого автомобіля, після чого вона зайшла в приймальню та повідомила ОСОБА_1 про те, що його викликають.
В наказі про звільнення зазначено, що водій ОСОБА_1 порушив п.2.1 п.2.25 Посадової інструкції водія автотранспортного засобу (санітарний автомобіль екстреної (швидкої) медичної допомоги).
Відповідно до п.2.1 Посадової інструкції водія автотранспортного засобу (санітарний автомобіль екстреної (швидкої) медичної допомоги), затвердженої головним лікарем Центру ОСОБА_2 05.09.2014 року, основними завданнями водія є забезпечення доставки медичних працівників та оснащення виїзної бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги до місця призначення в найкоротші терміни та отпимальним маршрутом (повинен вибирати найкоротший шлях до місця виклику).
Відповідно до п.2.25 Посадової інструкції водій працює згідно затвердженого графіку роботи. У вільний від виїздів час знаходиться у спеціально відведеному приміщенні підстанції, де перебуває у постійній готовності до виїзду, приймає їжу.
Наказом МОЗ України від 29.08.2008 р. № 500 «Про заходи щодо удосконалення надання екстреної медичної допомоги населенню України» з відповідними змінами, затверджене Положення про лікаря станції швидкої та невідкладної медичної допомоги (виїзної бригади), в п. 1.3 якого зазначено, що лікар є керівником та організатором роботи всієї бригади, в тому числі і водія. Однією з головних функцій лікаря, передбачених даним Положенням, є забезпечення негайного виїзду бригади екстреної допомоги після отримання виклику, інформування про місце виклику водія виїзної бригади та підписання подорожнього листа після кожного виконаного виклику.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що виклик до пацієнта був здійснений, бригада була доставлена до хворого за адресою вул. Гоголя, 133 протягом 10-ти хвилин (10.38 год. - 10.48 год.), що підтверджується підписом керівника бригади лікаря ОСОБА_6 в шляховому листі №4921 від 24.11.2016 р. Доставлення бригади екстреної медичної допомоги було здійснено в межах нормативу, визначеного зазначеною постановою Кабінету Міністрів України «Про норматив прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події» №1119 від 21.11.2012 р. Після надання медичної допомоги бригада була доставлена на станцію екстреної медичної допомоги також протягом 10 хвилин (11.10 год. - 11.20 год.), що також підтверджується підписом керівника бригади в зазначеному шляховому листі.
З письмових пояснень ОСОБА_4 , яка викликала швидку допомогу 24.11.2016 р. вбачається, що медичну допомогу доньці ОСОБА_47 отримала та претензій не має (т.4 а.с.28).
Як на порушення позивачем вимог посадової інструкції представники відповідача посилалися на те, що отримавши супровідний талон з інформацією про виклик лікар та фельдшер підійшли до санітарного автомобіля, який був замкнений і водія ОСОБА_1 біля нього не було, як не було його і в кімнаті відпочинку бригади №3, та в цей час позивач вирішував свої особисті справи, знаходячись в приймальній головного лікаря, у зв'язку з чим бригада виїхала на виклик з запізненням на 8 хв., поряд з цим, зазначені доводи щодо вирішення позивачем особистих питань спростовані наданими позивачем доказами, за якими, 24.11.2016 року позивачем ОСОБА_1 було отримано накази по установі від 05.01.2016 р. №10/0 «Про норми списання дизельного пального» та від 30.12.2015 р. №150/0 «Про введення зимових норм витрати пального».
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи не вбачає порушень позивачем Посадової інструкції водій, оскільки він 24.11.2016 року знаходився в приміщенні ТМО «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області», тобто знаходився на роботі, та обставина, що він був відсутній саме у спеціально відведеному приміщенні підстанції, суд вважає безпідставним формалізмом з боку відповідача, оскільки ним доставлено бригаду в межах часу визначених нормативами.
У справах, в яких оспорюється незаконне притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення, саме роботодавець повинен довести, що застосування таких заходів стягнення відбулося без порушення законодавства про працю.
Зважаючи на вказане, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, які ґрунтуються на об'єктивній оцінці обставин даної справи, що відповідачем не доведено порушень позивачем ОСОБА_1 пунктів 2.1 та 2.25 Посадової інструкції.
Крім того, судові вірно звернуто увагу, що згоду на звільнення позивача, надану профспілковим органом 22.12.2016 року не можна вважати такою, що має юридичне значення
Зі змісту протоколу засідання профспілкового комітету встановлено, що водія ОСОБА_1 було запрошено на засідання 21.12.2016 року по телефону о 09 год. 20 хв. та на початку засідання ОСОБА_1 подав заяву, в якій просив перенести засідання профкому у зв'язку тим, що він знаходиться на денному чергуванні та не може залишити своє робоче місце, а також про те, що він не ознайомлений з документами з приводу його звільнення, на підставі чого не має можливості прийняти участь в засіданні профспілкового комітету. В свою чергу, профспілковим комітетом було вирішено не надавати згоди на перенесення засідання на інший час та водія ОСОБА_1 було викликано на засідання профкому по селекторному зв'язку, однак водій ОСОБА_1 не з'явився, після чого було прийнято рішення обговорення першого питання провести в диспетчерській гаражного підрозділу, куди був запрошений водій ОСОБА_1 . Коли водій ОСОБА_1 з'явився в диспетчерську йому було доведено до відома, що його заяву відхилено як необґрунтовану, та знову було запропоновано ознайомитися із зверненням адміністрації, на що водій ОСОБА_1 відмовився, а також відмовився приймати участь у засіданні профкому.
Тим самим, судом відзначається, що, незважаючи на прохання позивача про перенесення засідання профспілкового комітету та всупереч вимогам ст. 43 КЗпП України та ст. 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», профспілковий комітет Центру провів своє засідання 22.12.2016 року по розгляду подання адміністрації центру на отримання згоди на звільнення водія ОСОБА_1 , не відкладаючи розгляд подання до наступного засідання та без присутності водія ОСОБА_1 , чим позбавив можливості останнього бути присутнім на засіданні комісії та надати свої пояснення.
Щодо інших доводів апеляційної скарги, то при їх перевірці колегія суддів звертає увагу на наступне.
В частині подання уточнень позовних заяв з порушенням процесуальних строків, то слід зауважити, що позивачем було уточнено позовні вимоги, до постановлення ухвал про об'єднання позовів від 26 травня 2017 року, 10 листопада 2016 року (т. 3 а.с.100) та 24 лютого 2017 року (т.2 а.с. 55).
Відповідно до частини 2 статті 31 ЦПК України (в редакції чинній на час подання уточнень позовних вимог) крім прав та обов'язків, визначених у статті 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково.
Отже, позивачем не порушено процесуальних норм щодо дотримання строків подачі заяв про уточнення позовних вимог, а судом правомірно їх враховано при розгляді справи по суті. Твердження викладені в апеляційній скарзі, що заявлення позивачем нових вимог не є уточненням позову, колегія суддів відхиляє як безпідставні.
Щодо доводів апеляційної скарги в частині того, що судом першої інстанції порушено строки розгляду справи, то слід зазначити наступне.
Відповідно до частини 1 статті 157 ЦПК України (в редакції чинній на час відкриття провадження у справі) суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця.
Пунктом 9 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цієї редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з частинами 1, 2 статті 210 ЦПК України, суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Відповідачем зазначено, що судом порушено строки розгляду справи, оскільки її тривалість складає більше 2 років 8 місяців.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
Для встановлення розумності строку розгляду конкретної справи у національних судових органах Європейський Суд виробив у своїй практиці кілька взаємопов'язаних критеріїв:
- складність справи;
- поведінка заявника (тобто особи, яка звернулася до Європейського Суду);
- поведінка судових та інших державних органів;
- важливість предмету розгляду для заявника.
На висновки щодо складності справи можуть впливати: кількість учасників справи; кількість призначених судових засідань, необхідність проведення судової експертизи та її складність; потреба у допиті значної кількості свідків; наявність у справі іноземного елемента; необхідність застосування норм іноземного права; необхідність застосування норм національного права, практики застосування яких немає; наявність інших обставин, що утруднили розгляд справи.
З поведінкою сторін, інших учасників судового процесу, які поданням заяв щодо суті спору та з процесуальних питань, неявками на судові засідання, поданням нових доказів, зловживаннями процесуальними правами, оскарженням судових рішень тощо могли сприяти необґрунтованим затримкам у розгляді справи. Не можна покладати на державу відповідальність за тривалий розгляд справи, коли ця тривалість зумовлена використанням учасниками справи засобів, передбачених процесуальним законом.
Довга тривалість розгляду справи може бути визнана розумною, якщо сама справа є складною як з фактичного, так і з правового боку.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи приходить до переконання, що порушення строків розгляду визначеного процесуальним законом у даній справі мало місце у зв'язку з об'єднанням декількох позовів в одне провадження, необхідність допиту значної кількості свідків по кожному із позовів, витребування доказів, дослідження та аналіз письмових доказів, наявність значної кількості клопотань сторін, тобто були наявні об'єктивні обставини, які стали підставою для тривалого розгляду позовних вимог позивача. При цьому слід звернути увагу, що сам заявник (позивач) не оскаржує рішення суду та не посилається на тривалість розгляду за його заявою.
Щодо заявлених відводів судді Ленінського районного суду м. Кіровограда, які були залишені без задоволення, то необхідно звернути увагу на наступне.
Звертаючись із заявою про відвід судді (т. 4 а.с. 17), відповідач посилався на упередженість судді першої інстанції, безпідставне залишення без розгляду його попередньої заяви про відвід судді (т. 3 а.с. 161) у зв'язку з відсутністю підтверджень повноважень представника відповідача, та у той же час при залишенні іншої заяви про відвід (т. 2 а.с. 78-82) без задоволення судом не звернуто увагу на відсутність підтверджень таких повноважень.
У апеляційній скарзі зазначено також про те, що суд вирішував питання про відвід у тому ж складі, тобто головуючою суддею у справі, що є порушенням процесуальних норм. Крім того, наявні інші обставини, що свідчать про упередженість судді.
Відповідно до частини 1, 2 статті 24 ЦПК України (в редакції чинній на час вирішення питань про відвід) у разі заявлення відводу суд повинен вислухати особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думку осіб, які беруть участь у справі. Заява про відвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. Заява про відвід кільком суддям або всьому складу суду вирішується простою більшістю голосів.
Тобто суд, який розглядає справу наділений повноваженнями щодо вирішення питання відводу, що свідчить про відсутність порушень норм процесуального законодавства судом першої інстанції у даній частині. В судових засіданнях, в яких вирішувалось питання по заявленим відводам, та в яких був присутній їх заявник, суд вислуховував його думку.
Колегія суддів окремо звертає увагу, що незважаючи на не закріплення у попередній редакції ЦПК України відповідних норм, однак враховуючи усталену практику судів, незгода сторони із процесуальним рішенням судді в іншій справі між тими ж сторонами з приводу іншого наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , про яку зазначено відповідачем у заявах про відвід судді, вказане не може бути підставою для задоволення відводу, так само як і скасування рішення цього судді у іншій справі судом вищої інстанції.
Дослідивши посилання представника відповідача, які на його думку свідчать про упередженість судді, колегія суддів такі доводи відхиляє як необґрунтовані та надумані.
Окремо колегія суддів звертає увагу, що на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції з пояснень сторін встановлено, що оскаржуване судове рішення виконане в повному обсязі та наразі позивач звільнився з роботи у відповідача за власним бажанням.
Отже, колегія суддів за результатами розгляду справи по суті доходить висновку, що при встановленні фактів у справі судом першої інстанції не було порушено норм процесуального права, рішення суду відповідає вимогам матеріального права та встановленим обставинам справи.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скарги без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Територіального медичного об'єднання «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області» (правонаступник - комунальне некомерційне підприємство «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області Кіровоградської обласної ради») - залишити без задоволення.
Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 06 травня 2019 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 28 квітня 2022 року.
Судді: