Справа № 472/6/22
"27" квітня 2022 р. смт Веселинове
Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Тустановського А.О.,
за участю секретаря Тарєлкіной Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Веселинове Миколаївської області матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», третіх осіб: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Київської області Бригіда Володимира Олександровича, Приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч Степана Вікторовича, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
13.01.2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», третіх осіб: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Київської області Бригіда Володимира Олександровича, Приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч Степана Вікторовича, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
В позовній заяві позивач зазначила, що 04 січня 2022 року на її адресу смт. Веселинове, вул. Мозолевського, 90 Миколаївської області надійшов лист від приватного виконавця Булахевіч Степана Вікторовича з постановою про відкриття виконавчого провадження приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіча С.В. від 04.11.2021 року № 67401771, відкритого на підставі виконавчого напису № 33572 від 07.10.2021 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем. Також було отримано постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 500 (п'ятсот) гривень та постанову про стягнення з боржника основної винагороди у розмірі 2779,62 (дві тисячі сімсот сімдесят дев'ять гривень шістдесят дві копійок). В 2008 році вона зареєструвала шлюб та в 2014 році змінила прізвище з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 ».
Із зазначеної Постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.11.2021 року їй стало відомо, що 07.10.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем було вчинено виконавчий напис № 33572 щодо стягнення з неї - ОСОБА_4 на користь відповідача - ТОВ «Росвен Інвест Україна» заборгованості в розмірі 27 796 (двадцять сім тисяч сімсот дев'яносто шість гривень) 17 (сімнадцять) копійок.
Вважає, що зазначений виконавчий напис має бути судом визнаний таким, що не підлягає виконанню, оскільки вчинений з порушенням норм законодавства України, а саме виконавчий напис було вчинено без належної перевірки безспірності заборгованості, що є обов'язковою умовою вчинення нотаріусом виконавчого напису; тобто чи взагалі існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису, відсутні посилання на процентну ставку по кредиту, та посилання на розмір та порядок нарахування штрафних санкцій та пені. Також у даному випадку ніяких правовідносин з ТОВ «Росвен Інвест Україна» у неї не було, ніяких договорів з відповідачем вона не укладала, а отже ніякої заборгованості у неї не має. Зважаючи на викладене, позивач просить позов задовольнити та визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 07 жовтня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем, зареєстрований в реєстрі вчинення нотаріальних дій за № 33572, про звернення стягнення з неї на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» заборгованості в сумі 27 796 (двадцять сім тисяч сімсот дев'яносто шість гривень) 17 (сімнадцять) копійок.
Ухвалою суду від 17 січня 2022 року була задоволена заява позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову та зупинено стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 07 жовтня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем, зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за № 33572 про стягнення з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», місце знаходження якого: 03126, м. Київ, Бульвар Вацлава Гавела, 6, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37616221, грошових коштів у сумі 27 796,17 грн.
Ухвалою суду від 17 січня 2022 року провадження у справі відкрито, справу призначено до підготовчого судового засідання. За клопотанням позивача витребувано: від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимира Олександровича документи та матеріали, на підставі яких вчинявся виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 33572 від 07.10.2021 року щодо стягнення з ОСОБА_6 на користь ТОВ "Росвен Інвест Україна" заборгованості в розмірі 27 796, 17 грн; від приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч Степана Вікторовича (54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 13, оф.6) матеріали виконавчого провадження № 67401771..
Ухвалою суду від 17 березня 2022 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду на 05 квітня 2022 року.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, але до суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує повністю.
Представник відповідача ТОВ «Росвен Інвест Україна» в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином, шляхом направлення йому рекомендованих листів за адресою місцезнаходження.
01 квітня 2022 року від відповідача ТОВ «Росвен Інвест Україна» надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що представник відповідача вважає, що вимоги позовної заяви є необгрунтованими та задоволенню не підлягають, оскільки 12 травня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № 1001835033, відповідно до умов якого, Кредитор взяв на себе зобов'язання надати грошові кошти (кредит), а Позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки. 06.03.2013 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» було укладено Договір факторингу № 08/03/2013, відповідно якого ПАТ «ОТП Банк» відступило ТОВ «Росвен Інвест Україна», а ТОВ «Росвен Інвест Україна» набуло право вимоги заборгованості за кредитним договором № 1001835033 від 12 травня 2012 року, укладеним між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_5 . Відповідно п.1.1. Договору, Клієнт (Кредитор) передає, а Фактор (Новий Кредитор) приймає право грошової вимоги, що належить Клієнту, і стає кредитором за Кредитними договорами, укладеними між Клієнтом І Боржниками, в розмірі Портфеля Заборгованості. Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необгрунтованість вимог до боржника. Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватись лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості згідно з Переліком документів. Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки ним доказів. Таким чином , зважаючи на те, що позивачем порушено умови взятого на себе зобов'язання щодо повернення кредиту, доказів щодо повернення боргу після цього (повністю чи частково) позивачем не надано, саме невиконання боржником своїх зобов'язань призвело до звернення позивача до приватного нотаріуса для захисту своїх прав шляхом вчинення виконавчого напису. Отже, посилання заявника на ненадання відповідачем нотаріусу документів, які підтверджують безспірність заборгованості, є безпідставними.
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Київської області Бригіда В.О. в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином шляхом направлення йому рекомендованих листів за адресою його місцезнаходження. На адресу суду надав документи та матеріали, на підставі яких вчинявся виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 33572 від 07.10.2021 року щодо стягнення з ОСОБА_6 на користь ТОВ "Росвен Інвест Україна" заборгованості в розмірі 27 796, 17 грн
Приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч С.В. в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином шляхом направлення йому рекомендованих листів за адресою його місцезнаходження, про причини неявки суду не повідомив. На адресу суду надав оригінали документів виконавчого провадження № 67401771.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.
Розглянувши матеріали справи, заяви сторін, суд вважає, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, та такі, що підлягають задоволенню за наступних підстав.
За правилами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що 07 жовтня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - Бригіда Володимиром Олександровичем було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 33572, яким з ОСОБА_4 стягнуто на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» , ідентифікаційний код юридичної особи 37616221, місцезнаходження: 03126, Україна, місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 6, фактична адреса: 03124, Україна, місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 6-з, Рахунок у форматі IBAN: НОМЕР_2 в АТ «Альфа Банк», м. Київ, МФО: 300346 заборгованість за кредитним договором № 1001835033, укладеним 12.05.2012 р. між ОСОБА_4 та ПАТ «ОТП Банк» в сумі 27 796 (двадцять сім тисяч сімсот дев'яносто шість гривень) 17 (сімнадцять) копійок.
06.03.2013 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» було укладено Договір факторингу № 08/03/2013, відповідно якого ПАТ «ОТП Банк» відступило ТОВ «Росвен Інвест Україна», а ТОВ «Росвен Інвест Україна» набуло право вимоги заборгованості за кредитним договором № 1001835033 від 12 травня 2012 року, укладеним між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_5 .
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч Степаном Вікторовичем від 04.11.2021 року ВП № 67401771 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого документа, а саме - виконавчого напису № 33572 від 07.10.2021 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем., про стягнення з ОСОБА_6 на користь ТОВ "Росвен Інвест Україна" заборгованості в розмірі 27 796, 17 грн. (а.с. 8).
Відповідно до свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_3 виданого 28 березня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Веселинівського районного управління юстиції Миколаївської області ОСОБА_4 15 листопада 2008 року уклала шлюб з ОСОБА_7 та змінила прізвище на « ОСОБА_3 » (а.с. 17).
Згідно зі ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно ч. 2 ст. 87 Закону України «Про нотаріат» (далі Закону), перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Статтею 90 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо: подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року (п. 3.1 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5).
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (п. 3.2 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5).
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Як передбачено п. 2.11 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Судом встановлено, що підставою для вчинення виконавчого напису є Договір про надання споживчого кредиту № 1001835033 від 12 травня 2012 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Кредит» та ОСОБА_4 , Договір факторингу № 08/03/2013 від 06.03.2013 року, відповідно якого ПАТ «ОТП Банк» відступило ТОВ «Росвен Інвест Україна», а ТОВ «Росвен Інвест Україна» набуло право вимоги заборгованості за кредитним договором № 1001835033 від 12 травня 2012 року, укладеним між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_5 ..
На підставу вчинення виконавчого напису, нотаріус посилається на Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 р. (далі - Постанова).
Постановою Кабінету Міністрів від 26.11.2014 року №622 Перелік документів доповнено розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" та до нього включений п. 2 в редакції: "Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості".
В той же час, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14), залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, визнано незаконною та нечинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", зокрема в частині доповнення Переліку новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. Також вказаним судовим рішенням зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення. Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України" від 21.03.2017 року № 23. В подальшому, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін. Велика Палата Верховного Суду постановою від 20.06.2018 року у справі № 826/20084/14 відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, не знайшовши підстав для такого перегляду.
З огляду на викладене, до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001, тобто в редакції, яка діяла до моменту доповнення Переліку п. 2 Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у своїй Постанові по справі 910/13233/17 від 29 січня 2019 року.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами подаються:
а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);
б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Також у разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (пункт 2.2. глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджено наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за № 296/5).
При цьому нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року (ст. 88 Закону України «Про нотаріат», п.3 глави 16 розділу ІІ вищевказаного Порядку).
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та положень ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотнього. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Для правильного застосування положень ст. 87 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованості взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Так, як вбачається з матеріалів справи, нотаріусу не було надано засвідчену стягувачем виписку з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Суд обґрунтовує свій висновок наступним.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Інформацію, наведену в первинних документах, систематизують у регістрах синтетичного та аналітичного обліку.
Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити (п. 5.5 Положення № 254): номер особового рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; суму вхідного залишку за рахунком; код банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента; номер документа; суму операції (за дебетом або кредитом відповідно); суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку.
Тобто, вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості. Розрахунок розміру невиконаних зобов'язань за кредитним договором, суми боргу за тілом кредиту та відсотків за користування кредитом у виконавчому написі зроблено відповідачем одноособово без урахування думки та позиції позивача. Жодного повідомлення позивачу від нотаріуса не надсилалось.
Документами, які підтверджують безспірність заборгованості, не можуть бути розрахунок заборгованості чи довідка про існування заборгованості, складені банком. Останні є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків банку і не можуть слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог відповідача до позивача.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та ст.ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на підтвердження факту безспірності заборгованості ТОВ «Росвен Інвест Україна» мали б надати нотаріусу первинні бухгалтерські документи, чеки, квитанції, та інше, які підтверджують факти оплати або неналежної оплати.
Належними доказами є первинні облікові документи, оформлені у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», Постанови правління НБУ № 566, Постанови правління НБУ № 174 - виписки з рахунку, платіжні доручення, меморіальні ордери та інше.
Також, приватний нотаріус не перевірив наявність доказів належного направлення та отримання позивачем (боржником) письмової вимоги про усунення порушень, що призвело до порушення процедури вчинення напису, передбаченої пунктом 2.3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Враховуючи викладене, даючи юридичну оцінку поясненням та наданим по справі сторонами доказам, враховуючи те, що заборгованість боржника є спірною із часу звернення відповідача ТОВ «Росвен Інвест Україна» із заявою до нотаріуса про вчинення виконавчого напису, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з підстав, зазначених вище, а саме з підстави порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису та вчинення виконавчого напису без належної перевірки безспірності заборгованості.
Позивач ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору у відповідності до вимог ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів".
Велика Палата Верховного Суду щодо застосування ч. 6 ст. 141 ЦПК у випадку задоволення позову позивача, звільненого від сплати судового збору, зазначила, що судовий збір стягується з відповідача на користь держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини заявлених до нього позовних вимог, якщо цього відповідача також не звільнено від сплати судового збору (постанова від 20 березня 2019 року у справі № 161/4985/17).
Велика Палата Верховного Суду щодо застосування ч. 6 ст. 141 ЦПК у випадку задоволення позову позивача, звільненого від сплати судового збору, зазначила, що судовий збір стягується з відповідача на користь держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини заявлених до нього позовних вимог, якщо цього відповідача також не звільнено від сплати судового збору (постанова від 20 березня 2019 року у справі № 161/4985/17).
Отже, у відповідності до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню судові витрати на користь держави, які складаються з судового збору в розмірі 992 грн. 40 коп.та за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 496 грн. 20 коп.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 3, 5, 12, 13, 81, 89, 141, 223, 258-259, 268, 272-273, 352, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», третіх осіб: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Київської області Бригіда Володимира Олександровича, Приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч Степана Вікторовича, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню- задовольнити повністю.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 07 жовтня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - Бригіда Володимиром Олександровичем, зареєстрований в реєстрі вчинення нотаріальних дій за № 33572, яким з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , було стягнуто заборгованість за кредитним договором № 1001835033, укладеним 12.05.2012 р. між нею та ПАТ «ОТП Банк» в сумі 27 796 (двадцять сім тисяч сімсот дев'яносто шість гривень) 17 (сімнадцять) копійок. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» , ідентифікаційний код юридичної особи 37616221, місцезнаходження: 03126, Україна, місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 6, фактична адреса: 03124, Україна, місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 6-з, Рахунок у форматі IBAN: НОМЕР_2 в АТ «Альфа Банк», м. Київ, МФО: 300346 .
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», ідентифікаційний код юридичної особи 37616221, місцезнаходження: 03126, Україна, місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 6, фактична адреса: 03124, Україна, місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 6-з, Рахунок у форматі IBAN: НОМЕР_2 в АТ «Альфа Банк», м. Київ, МФО: 300346 на користь держави кошти судового збору за подання позовної заяви в розмірі 992 грн. 40 коп.. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», ідентифікаційний код юридичної особи 37616221, місцезнаходження: 03126, Україна, місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 6, фактична адреса: 03124, Україна, місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 6-з, Рахунок у форматі IBAN: НОМЕР_2 в АТ «Альфа Банк», м. Київ, МФО: 300346 на користь держави кошти судового збору за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 496 грн. 20 коп. (чотириста дев'яносто шість гривень двадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 27 листопада 2021 року.
Суддя Веселинівського районного суду
Миколаївської області А.О. Тустановський