Справа № 761/26478/21
Провадження № 2-др/761/53/22
(ДОДАТКОВЕ)
10 лютого 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Пономаренко Н.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ковальова Віктора Михайловича про ухвалення додаткового рішення суду по справі №761/26478/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», третя особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Левченко Яна Олександрівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 01.12.2021р. по цивільній справі № 761/26478/21 задоволено позовну заяву позовну заяву ОСОБА_1 до Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», третя особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Левченко Яна Олександрівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та визнано виконавчий напис від 17.06.2021, вчинений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем який зареєстрований в реєстрі за №185925 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором 2751731 від 01.07.2019 у розмірі 32635,00грн., - таким, що не підлягає виконанню (а.с. 49-53).
Разом з тим, 20.12.2021 року представником позивача ОСОБА_1 - адвоката Ковальова Віктора Михайловича подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення в якій просив суд з відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь позивача суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн.
11.11.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач окремо зазначає, що витрати на професійну правничу допомоги на суму визначений позивачем є неспівмірними зі складністю цією справою, не відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру, більш того Позивач не надано договору про надання правової допомоги, жодного платіжного доручення чи квитанції підтвердження оплати правової допомоги, які б були оформлені у встановленому законом порядку.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Згідно ст. 270 ч. 3, 4 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторонни або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши матеріали вищезазначеної справи, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у даній справі, виходячи з наступного.
Як встановлено судом, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 01.12.2021р. по цивільній справі № 761/26478/21 задоволено позовну заяву позовну заяву ОСОБА_1 до Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», третя особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Левченко Яна Олександрівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та визнано виконавчий напис від 17.06.2021, вчинений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем який зареєстрований в реєстрі за №185925 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором 2751731 від 01.07.2019 у розмірі 32635,00грн., - таким, що не підлягає виконанню (а.с. 49-53).
У відповідності до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК (у редакції 2004 року ); воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захистити себе у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Щодо відшкодування інших судових витрат, понесених позивачем у справі, суд зауважує, що відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 53-3 Закону України «Про запобігання корупції» викривач має право на відшкодування витрат у зв'язку із захистом прав викривачів, витрат на адвоката у зв'язку із захистом прав особи як викривача, витрат на судовий збір.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, щодо закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).
Таким чином, склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного суду викладеної у Постанові від 02 вересня 2020 року у справі 329/766/18.
Позивач відповідно до заяви про ухвалення додаткового рішення просив суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000, 00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано до суду наступні документи: засвідчена копія ордеру адвоката, засвідчена копія Додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 23.07.2021 року; звіт про виконання договору щодо надання правової допомоги від 10.12.2021 року, копія акту прийому-передачі наданих послуг від 10.12.2020 року.
Відповідачем у відзиві було зазначено пояснення у яких відповідач просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань; захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв'язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення.
Склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) зазначила, що суд повинен оцінювати необхідність та розумність судових у вигляді «гонорару успіху», саме в контексті компенсації цих витрат за рахунок іншої сторони судової справи.
Аналогічним чином тлумачить це питання і ЄСПЛ, висновки якого зокрема у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (latridis v. Greece, заява № 31107/96) свідчать, що договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом, може підтверджувати, що у клієнта дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові, якщо така угода є юридично дійсною. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли між адвокатом і клієнтом, не може зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але ураховуючи також те, чи були вони розумними.
Таким чином зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату «гонорару успіху» не є обов'язковими для суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат та покладення таких витрат на іншу сторону справи, оскільки в такому випаду суд застосовуючи відповідні положення процесуального законодавства, зокрема частин четвертої-п'ятої статті 137 ЦПК України, може оцінювати необхідність, розумність та інші критерії співмірності цих витрат.
Згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно положень ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свобод та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором. Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Виходячи із змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частини 1, 2 ст. 77 ЦПК України встановлює, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що заява про ухвалення додаткового рішення, в часині розподілу судових витрат задоволенню не підлягає, оскільки заявником не долучено до заяви та матеріали справи не містять договору про надання правової допомоги, який укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Ковальовим В.М., а тому суд позбавлений можливості дослідити предмет договору, визначені договором обсяг надання правової допомоги та інші умови договору, а отже і не можливе вирішення питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст.4,5, 77, 81, 133, 137,141, 144, 259, 260, 270, 353 ЦПК України, суд, -
В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ковальова Віктора Михайловича про ухвалення додаткового рішення суду по справі №761/26478/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», третя особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Левченко Яна Олександрівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити учасників:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ: 35625014, адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30.
Третя особа: Остапенко Євген Михайлович - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, адреса: 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 6/5.
Третя особа: Левченко Яна Олександрівни - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва, адреса: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 15, оф. 107.
Суддя: