Справа №760/11075/21
2/760/311/22
25 квітня 2022 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Шереметьєвої Л.А, за участю секретаря - Степанової Н.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгвоаності, суд
Позивач звернулася до суду з позовом і просить стягнути з відповідача 44 871, 79гр. заборгованості за договором оренди, з яких: 27 371, 79 гр. вартості обладнання, 6 700, 00 гр. заборгованості по орендній платі з 10 по 28 квітня 2021 року, 10 800, 00 гр. неустойки/пені / в розмірі подвійної орендної плати за користування обладнанням після закінчення терміну дії оренди з 10 по 28 квітня 2021 року.
Посилається в позові на те, що 10 квітня 2021 року між нею та відповідачем був укладений Договір оренди № А00108934, за яким орендодавець зобов'язався передати, а орендар прийняти в тимчасове платне користування будівельне та інше обладнання, а орендар зобов'язався виплачувати орендодавцю орендну плату і після закінчення терміну оренди повернути йому зазначене обладнання.
В рамках даного договору Актом передачі обладнання в тимчасове користування на строк з 10 квітня 2021 року до 11 квітня 2021року орендодавець передав орендарю і оренду обладнання - Екшн камеру GoProHero 9 Black вартістю 27 371, 79 гр. з оплатою орендної плати 400, 00 гр. за добу.
На виконання п.3.1 договору відповідачем було здійснено передоплату вартості оренди в розмірі 500, 00 гр. та гарантійний платіж в розмірі 2 000, 00 гр.
Відповідно до п.5.5 договору орендар повинен повернути обладнання в день і час закінчення строку оренди або зазначений у вимозі орендодавця про повернення обладнання в строк у визначених договором випадках.
Відповідач обов'язку щодо сплати орендної плати не виконує, плату за користування майном не вносить більше трьох місяців, що є підставою для розірвання договору та повернення майна.
Несвоєчасне повернення майна або неповне внесення орендної плати є підставою для дострокового розірвання договору відповідно до п.8.3 договору.
Крім того, п.7.2 договору передбачено обов'язок орендодавця сплатити неустойку в розмірі подвійно орендної плати за користування обладнанням після закінчення терміну дії оренди за кожен день прострочення без обмеження терміну нарахування неустойки.
20 квітня 2021 року відповідачу була направлена вимога про повернення обладнання та погашення заборгованості, однак вона була залишена без реагування.
З урахування цього, просить задовольнити позов.
Позовна заява була зареєстрована в канцелярії суду 28 квчтня 2021 року та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.
Ухвалою суду від 06 травня 2021 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками за зазначеним ним у розписці місцем проживання.
21 липня 2021 року на адресу суду повернувся конверт із копією ухвали про відкриття провадження у справі з копією позовної заяви, який направлявся відповідачу, з відміткою поштового відділення про повернення за закінченням терміну зберігання.
З урахуванням того, що документи направлялися відповідачу за вказаною ним адресою, не витребувані ним з поштового відділення, суд вважає повідомлення відповідача про наявність справи в провадженні суду належним.
Відповідачу був наданий строк для надання відзиву.
На день ухвалення рішення відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не подав.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Згідно з ч.ч.1, 5 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не передбачено договором.
Відповідно до ст.763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
За змістом ст.764 ЦК України якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Статтею 785 ЦК України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
Судом встановлено, що 10 квітня 2021 року між сторонами був укладений договір оренди № А00108934.
Відповідно до п.1.1. договору позивач, як орендодавець, передає, а відповідач, як орендар, приймає в тимчасове користування будівельне та інше обладнання та зобов'язується виплачувати орендодавцю плату за користування даним майном, а після закінчення терміну оренди повернути зазначене обладнання.
Згідно з п.1.3 договору орендар проводить передоплату за оренду обладнання у розмірі 100% на підставі відповідного додатку до договору не пізніше дати передачі обладнання в оренду.
Пунктом 4.4. договору сторони погодили, що при намірі продовжити термін оренди орендар зобов'язаний провести 100% передоплату за користування обладнанням.
В разі нездійснення такої оплати на момент закінчення обумовленого строку оренди орендар зобов'язаний повернути отримане обладнання протягом двох днів з моменту закінчення терміну оренди.
У випадку неповернення обладнання після закінчення строку дії договору орендодавець має право:
- самостійно забрати обладнання за адресою його розташування, при цьому орендар зобов'язаний відшкодувати вартість проїзду транспорту в обидві сторони, розбирання / демонтаж/ обладнання та інші витрати, пов'язані із поверненням обладнання на підставі виставленого рахунку;
- відмовитися від прийняття обладнання, про що зобов'язаний сповістити орендаря. Орендар у такому випадку зобов'язаний відшкодувати орендареві збитки/вартість обладнання/ протягом 7 днів з моменту закінчення терміну оренди та/або отримання повідомлення про відмову від прийняття обладнання.
Відповідно до п.7.2 договору за прострочення повернення майна по закінченню терміну оренди орендар сплачує неустойку/пеню/ в розмірі подвійної орендної плати за користування обладнанням після закінчення терміну оренди за кожен день прострочення без обмеження терміну нарахування такої неустойки.
Актом передачі обладнання у тимчасове користування від 10 квітня 2021 року позивач передала, а відповідач прийняв у тимчасове платне користування Екшн камеру GoProHero 9 Black.
Час початку оренди - 09.17 10 квітня 2021 року, закінчення - 09.17 11 квітня 2021 року.
Відповідно до п.1.3 договору оренди орендар проводить передоплату за оренду обладнання у розмірі 100% на підставі відповідного додатку до договору не пізніше дати передачі обладнання в оренду.
В день укладення договору відповідач, як орендар, вніс передоплату в розмірі 500, 00 гр. та гарантійний платіж у розмірі 2 000, 00 гр.
З матеріалів справи вбачається, що після закінчення терміну дії договору оренди обладнання відповідачем повернуто не було.
Листом від 20 квітня 2021 року відповідач був повідомлений про обов'язок повернути обладнання, сплату орендної плати та в разі неповернення обладнання відшкодувати збитки в вигляді вартості переданого в оренду майна.
Вимога позивача відповідачем виконана не була, наміру продовжити термін оренди відповідач також не заявив.
Цивільний кодекс України у ст. ст. 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема, поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Уклавши даний договір на умовах, викладених у ньому, відповідач тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов'язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Додатком №1 до договору оренди від 10 квітня 2021 року сторони погодили вартість переданого в оренду обладнання в розмірі 27 371. 79 гр., а також вартість оренди в розмірі 400, 00 гр./доба.
Звертаючись до суду, позивач зазначила, що після закінчення терміну оренди відповідач обладнання не повернув, про намір продовжити його оренду не повідомив і її вимогу про повернення та сплату заборгованої суми проігнорував.
Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові в справі № № 910/8531/20 користування майном після припинення договору оренди є таким, що здійснюється не відповідно до його умов - неправомірне користування майном, у зв'язку з чим вимога щодо орендної плати за користування майном за умовами договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо), суперечить змісту правовідносин за договором найму (оренди) і регулятивним нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
В постанові також зазначено, що обов'язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном зберігається до припинення договору оренди (до спливу строку його дії), оскільки орендна плата є платою орендаря за користування належним орендодавцю майном та відповідає суті орендних правовідносин, що полягають у строковому користуванні орендарем об'єктом оренди на платній основі.
При цьому Верховний Суд зазначає, що неустойка, стягнення якої передбачено ч.2 ст. 785 ЦК України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору оренди - якщо наймач не виконує обов'язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення вказаного договору, коли користування майном стає неправомірним.
Відповідно до умов договору строк оренди становив 1 добу.
Для продовження терміну оренду відповідач зобов'язаний був провести 100% передоплату вартості предмета оренди.
Враховуючи, що такі дії відповідачем вчинені не були, у суду відсутні підстави вважати термін оренди обладнання продовженим.
З урахуванням цього, закінчення строку дії договору оренди, підстави для стягнення з відповідача орендної плати після закінчення строку дії договору відсутні.
В свою чергу, в зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору щодо повернення орендованого майна, вимоги позивача про стягнення неустойки суд вважає обґрунтованими.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Реальними збитками підкреслюється наявність фактичних втрат майнової сфери потерпілої особи.
Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов'язане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідним є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.
Відсутність хоча б одного із цих елементів унеможливлює настання відповідальності у вигляді зобов'язання з відшкодування збитків.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Тобто, при зверненні з позовом до суду на позивача покладений тягар доведення обставин заявлених вимог.
Натомість відповідач повинен довести саме свої заперечення проти доводів позивача.
Виходячи з цього, позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування.
В свою чергу, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою потерпілої сторони.
Відповідно до ч.4 ст.623 ЦК України на кредитора покладений обов'язок довести розмір збитків, заподіяних йому порушенням зобов'язання. При цьому кредитор повинен не тільки точно підрахувати розмір збитків, але й підтвердити їх документально.
Як зазначено вище, відшкодування відповідачем, як орендарем, збитків у вигляді вартості неповернутого орендованого майна, визначено умовами договору, погодженого сторонами та підписаного відповідачем.
З матеріалів справи вбачається, що після закінчення терміну оренди майно відповідачем повернуто не було, вимога про його повернення виконана не була.
Вартість орендованого майна сторонами була погоджена додатком №1 до договору оренди від 10 квітня 2021 року.
З урахуванням цього та викладеного вище суд вважає неповернення відповідачем переданого йому в оренду майна реальними втратами позивача, а тому вимоги і в цій частині суд вважає обґрунтованими.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з цього, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 445, 09 гр. судового збору, сплаченого нею при зверненні до суду.
Керуючись ст.ст. 3, 6, 15, 16, 202, 525, 549, 611, 623, 626-629,759, 762-764, 785 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-82, 141, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 / АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 / на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 / АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 / 27 371, 79 гр. збитків, 10 800, 00 гр. пені та 445, 09 гр. судового збору.
В решті позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.А. Шереметьєва