Справа №760/4602/22
1-кс/760/1557/22
22.04.2022 Солом'янський районний суд міста Києва у складі:
Головуючого - слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Солом'янського районного суду міста Києва за адресою м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25 клопотання старшого слідчого слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимого, якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, -
До Солом'янського районного суду міста Києва надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, в якому слідчий просить застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів із визначенням застави вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 198 480 грн.
Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_4 у невстановлений під час досудового розслідування час, перебуваючи у м. Київ (більш точну адресу під час досудового розслідування встановити не вдалось), визначивши вчинення злочинів, як одне з основних джерел для здобуття коштів та матеріальних благ для свого існування, з корисливих спонукань, з метою особистого збагачення, шляхом вчинення умисного кримінального правопорушення, направленого на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, заволодів грошовими коштами потерпілого ОСОБА_8 на загальну суму 4200 грн. та потерпілої ОСОБА_9 у розмірі 5000 грн. Зі змісту клопотання слідує, що підозрюваний ОСОБА_4 за допомогою електронно - обчислювальної техніки, власного мобільного телефону, розмістив оголошення у месенджері «Телеграм» в групі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », щодо продажу військового спорядження, а також контактні дані щодо здійснення замовлення військового спорядження та передоплату на банківську картку АТ «А - Банк» НОМЕР_1 грошових коштів, усвідомлюючи що вказана інформація є неправдивою, завідомо знаючи, що військове спорядження у нього відсутнє та замовлення не буде виконано. Надалі, ОСОБА_4 , 25.03.2022, отримавши замовлення від ОСОБА_8 щодо купівлі військової каски та бронежилету на загальну суму 4220 грн., шляхом обману переконав останнього у добропорядності своїх дій та здійсненні попередньо оплати на банківську карту № НОМЕР_1 . У подальшому, 25.03.2022 ОСОБА_8 , перебуваючи за адресою: м. Харків, вул. Дністровська 58 через інтернет банкінг, перерахував із власного рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в АТ КБ «Приват Банк», грошові кошти в сумі 4200 гривень, на банківську картку № НОМЕР_1 , яку останньому надав ОСОБА_4 . В результаті вищевказаних злочинних дій ОСОБА_4 , заволодів грошовими коштами ОСОБА_8 , у розмірі 4200 гривень, розпорядившись ними на власний розсуд. Крім того, зазначається, що у такий самий спосіб, 29.03.2022, отримавши замовлення від ОСОБА_9 , щодо купівлі військового тактичного плитоноса (бронежилету) на загальну суму 5000 грн., підозрюваний ОСОБА_4 шляхом обману переконав останню у добропорядності своїх дій та здійсненні попередньо оплати на банківську карту № НОМЕР_1 . В подальшому, 29.03.2022 ОСОБА_9 , перебуваючи за адресою: Івано-Франківська область, Косівський район, с. Вербовець, вул. Івана Франка 146 через інтернет банкінг з рахунку доньки ОСОБА_10 № НОМЕР_3 , відкритому в АТ КБ «Приват Банк», перерахувала грошові кошти в сумі 5000 гривень на банківську картку № НОМЕР_1 , яку останній надав ОСОБА_4 . В результаті вищевказаних злочинних дій ОСОБА_4 , заволодів грошовими коштами ОСОБА_9 , у розмірі 5000 гривень, розпорядившись ними на власний розсуд. Зазначається, що 21.04.2022 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. Враховуючи викладене, орган досудового розслідування дійшов до висновку, що наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які вказують на те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; впливати на потерпілих та свідків, з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто зникнути та перебувати тривалий час у розшуку; вчинити інший злочин, а застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам. Зокрема, у клопотанні зазначається, що ризики підтверджується тим, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру, яка повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, а санкція статті злочину, у вчиненні якого він підозрюється, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, тобто усвідомлюючи невідворотність покарання, яке пов'язане із позбавленням волі за вчинення вказаного злочину підозрюваний може переховуватися значний термін від правоохоронних органів та суду; підозрюваний може впливати на свідків та потерпілих, з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин, оскільки йому відомі особові дані свідків, потерпілих; більш м'які запобіжні заходи, які можуть бути застосовані до підозрюваного ОСОБА_4 призведуть до продовження його злочинної діяльності, та наддадуть змогу останньому переховуватись від органів досудового розслідування, а також впливати на хід проведення досудового розслідування даного кримінального провадження.
У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання з підстав та за обставин, викладених в клопотанні, наполягав на його задоволенні.
Підозрюваний ОСОБА_4 суду повідомив, що у березні 2022 року до нього звернулись раніше незнайомі йому люди і запропонували заробити грошей на розміщенні оголошень у телеграм групі стосовно продажу військового спорядження, якого насправді не існувало, за що він мав отримувати гроші на банківську картку своєї дружини ОСОБА_11 . Підозрюваний пояснив, що в телеграмі була створена група «Помощь людям», до якої його було додано, та в якій він розміщав оголошення про продаж касок та бронежилетів. Фотографії касок та бронежилетів, які виставляв для продажу у телеграм групі, він брав з інтернету, фактично цього товару в нього не було та наміру відправляти його людям він не мав. Після чого з ним зв'язувались люди, яким потрібно було це спорядження, він надавав їм реквізити банківської картки для перерахунку грошових коштів, та обіцяв відправити каски та бронежилети після здійснення ними оплати, однак, отримавши грошові кошти, військове спорядження на адресу покупців направлено не було. Зазначив, що таким чином він отримав грошові кошти у сумі 4200 грн. від ОСОБА_8 та у сумі 5000 грн. від ОСОБА_9 . Пояснив, що потерпілій ОСОБА_9 він грошові кошти повернув, наразі вирішує витання повернення коштів іншому потерпілому ОСОБА_8 . Про вчинене шкодує, пояснив, що має на утриманні дружину та малолітнього сина, ніде не працює, хронічних хвороб чи інвалідності не має, постійно проживає у м. Києві та обіцяє сумлінно виконувати свої процесуальні обов'язки, прибувати за кожним викликом слідчого чи суду, а тому просить не обирати відносно нього запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Дослідивши клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до нього документи, вислухавши пояснення прокурора, підозрюваного, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
У відповідності до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, в судовому засіданні встановлено, що Солом'янським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022102090000055 від 05.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
21.04.2022 р. ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), із використанням електронно-обчислювальної техніки, та повторному заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), із використанням електро-обчислювальної техніки.
В якості підтвердження обґрунтованості підозри органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано наступні докази: рапорт інспектора 2-го відділу УПК у м. Києві ДКП НП України від 05.04.2022 р., протокол огляду від 11.04.2022 р., протокол огляду від 11.04.2022 р., рапорт 2-го відділу УПК у м. Києві ДКП НП України від 11.04.2022 р., заяву про вчинене кримінальне правопорушення від потерпілого ОСОБА_8 , протокол допиту потерпілого ОСОБА_8 від 16.04.2022 р., зі змісту якого слідує, що потерпілий 25.03.2022 р. в загальнодоступній мережі Телеграм знайшов оголошення про продаж військової амуніції, зв'язавшись із продавцем, він повідомив, що йому необхідно придбати каску та бронежилет, в ході спілкування йому повідомили, що необхідно внести предоплату у сумі 4220 грн. за вказаний товар, що він і зробив, 25.03.2022 р. сплативши на картку ПриватБанку, надану продавцем, вказані кошти, після чого товар на його адресу не надійшов, а його переписка в телеграмі із продавцем була видалена; платіжне доручення про перерахування 1500 грн. та 2700 грн.; заява про вчинене кримінальне правопорушення від потерпілої ОСОБА_9 , платіжне доручення про перерахування 5 000 грн.; переписка в телеграм чаті про продаж військового спорядження; протокол допиту потерпілої ОСОБА_9 від 14.04.2022 р., зі змісту якого слідує, що вона вирішила придбати військову екіпіровку для свого зятя, якого було мобілізовано до лав ЗСУ. Через соціальну мережу Телеграм вона знайшла групу, яка позиціонувала себе, як волонтерський канал та в ній були розміщені різні пропозиції щодо продажу та придбання військового спорядження. Там вона знайшла оголошення про продаж потрібної їй тактичної плитоноски, вартість якої становила 5000 грн., вона зв'язалась із адміністратором вказаного ресурсу для отримання більш детальної інформації, на що їй повідомили, що відправлення товару відбувається лише після здійснення повної оплати, їй були надані реквізити банківської картки за № НОМЕР_1 , відкритої на ім'я ОСОБА_11 , куди вона 29.03.2022 р. перерахувала 5000 грн. Після чого адміністратор телеграм каналу її заблокував, придбаний товар їй не було відправлено, та не були повернуті грошові кошти; ухвала Солом'янського районного суду м. Києва від 18.04.2022 р. про дозвіл на обшук; протокол обшуку від 21.04.2022 р.; протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 21.04.2022 р.; протокол огляду техніки та носіїв інформації від 21.04.2022 р.; протокол огляду техніки та носіїв інформації від 21.04.2022 р.; постанова про визнання речовими доказами від 21.04.2022 р.; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 21.04.2022 р.; паспорт громадянина України ОСОБА_4 , з якого вбачається місце реєстрації підозрюваного АДРЕСА_1 , які досліджені у судовому засіданні.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини, викладені в його рішеннях.
Поняття «обґрунтована підозра» наведено в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
За таких умов, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, які могли б об'єктивно зв'язувати ОСОБА_4 з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане кримінальне правопорушення.
Як вбачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу, окрім обґрунтованої підозри, є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Згідно із положеннями рішення Конституційного Суду України від 08.07.2003 року за № 14-рп/2003 при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу разом з іншими обставинами враховується тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 190 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , належить до тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, що вказує на наявність ризиків, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, яка може йому загрожувати у випадку постановлення судом вироку про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Крім того, підозрюваному відомі анкетні відомості про потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, що вказує на наявність ризику, що підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може впливати на потерпілих та свідків з метою зміни останніми своїх показів, наданих під час допитів органу досудового розслідування.
Слідчим суддею також враховано те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, та йому інкриміновано вчинення протиправних дій, пов'язаних із заволодінням грошовими коштами потерпілих, які мали намір придбати військове спорядження для своїх близьких, яких було мобілізовано до лав української армії, вчиненого повторно в умовах воєнного стану, що на переконання суду підвищує рівень суспільної небезпеки підозрюваного та свідчить про наявність ризику вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень.
При оцінці доводів клопотання слідчого про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчим суддею врахована особа підозрюваного ОСОБА_4 , який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, одружений, має на утриманні малолітнього сина, офіційно не працевлаштований, має зареєстроване та фактичне місце проживання у м. Києві, не має хронічних хвороб чи інвалідності.
Таким чином, із врахуванням вищевикладеного, особи підозрюваного ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого в умовах воєнного стану, за вчинення якого йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, у випадку ухвалення судом відповідного вироку та доведеності його винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, обґрунтованість пред'явленої підозрюваному підозри, наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя доходить до висновку про неможливість обрання відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, а тому встановив наявність підстав для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 30 днів.
Визначаючи строк тримання під вартою, слідчий суддя врахував стадію кримінального провадження, та проведені в рамках нього слідчі дії.
Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначає розмір застави - сорок розмірів прожиткового мінімуму доходів громадян, що становить 99 240 грн.
Отже, клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 182, п. 4 ч. 2 ст. 183, ст. ст. 183, 186, 193, 194, 196, 197, 376 КПК України, суд -
Клопотання старшого слідчого слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 30 (тридцять) днів, тобто до 21 травня 2022 року 13 год. 00 хв.
Підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взяти під варту в залі суду.
Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з моменту його фактичного затримання.
Визначити суму застави у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99 240 (дев'яносно дев'ять тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Банк отримувача коштів: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059; Рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089; призначення платежу: «застава за … (П.І.Б.), … (дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….», та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора чи до суду за кожним їхнім викликом,
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання,
- не відлучатись із міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду,
- здати на зберігання до Солом'янської окружної прокуратури міста Києва свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
- утриматись від спілкування з потерпілими та свідками в даному кримінальному провадженні.
Термін дії обов'язків, покладених судом, визначити до 21 травня 2022 року 13 год. 00 хв. включно.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Солом'янський районний суд м. Києва.
З моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Солом'янську окружну прокуратуру міста Києва.
Ухвала діє до 21 травня 2022 року до 13 год. 00 хв. та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1