Провадження № 2-а/760/33/21
Справа № 760/19261/20
26 квітня 2022 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва в складі головуючого судді - Зуєвич Л.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 /(РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до інспектора Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції Левченко Ніни Володимирівни /далі - Інспектор поліції/ (адреса: 03048, м. Київ, вул. Ф.Ернста, 3), Департаменту патрульної поліції /далі - Департамент/ (код ЄДРПОУ: 40108646; адреса: 03048, м. Київ, вул. Ф. Ернста, 3) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,
Рух справи
07.09.2020 до Солом'янського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить скасувати постанову № «1АВ 00797479» від 29.08.2020 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладення штрафу у розмірі 255,00 грн; справу про адміністративне правопорушення закрити; стягнути з Департаменту сплачений судовий збір.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2020 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Жовноватюк В.С. (а.с.1)
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 14.09.2020 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмове провадження) (а.с. 25).
Розпорядженням в.о. керівника апарату Солом'янського районного суду міста Києва № 148 від 03.02.2021 у зв'язку з перебуванням головуючого судді Жовноватюк В.С. у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи (а.с. 53).
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2021 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л. (а.с. 54).
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 15.03.2021 прийнято до розгляду матеріали адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 до інспектора Левченко Н.В. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху; залучено до участі у справі у якості співвідповідача Департаменту патрульної поліції (а.с. 55-58).
Клопотань від позивача та відповідачів про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надійшло.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України /далі - КАС України/).
Доводи позову
Позивач просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення № «1АВ00797479» від 29.08.2020 у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою технічного засобу Каскад, 032-1219, згідно якої позивача було притягнуто адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначає, що 29.08.2020 поліції Левченко Н.В. винесла постанову по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача. У постанові вказано, що інспектор поліції Левченко Н.В. установила, що особа, яка керувала транспортним засобом порушила п. 12.9 (б) Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП України - перевищила встановлені обмеження швидкості руху. На підставі зазначеного інспектор поліції Левченко Н.В. постановила притягнути позивача до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Позивач наголошує на тому, що інспектор не встановив особу, яка керувала транспортним засобом та порушила п. 12.9 (б) ПДР України.
Звертає увагу на те, що притягнення особи до відповідальності можливе лише у випадку, коли вона особисто вчиняє певну дію або бездіяльність, яка кваліфікується Кодексом, як правопорушення. При винесені постанови було порушено принцип правової визначеності: було притягнуто до відповідальності особу, у діях якої відсутній склад адміністративного правопорушення, і єдиний її зв'язок з фактом правопорушення полягає у тому, що позивач є власником транспортного засобу, на якому було вчинено протиправну дію.
Щодо правової позиції відповідачів
Від відповідача-1 (інспектора поліції Левченко Н.В.) до суду відзив на позовну заяву не надходив.
Від Департаменту 06.10.2020 надійшли письмові пояснення, в яких відповідач просить суд залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Свою позицію обґрунтовує тим, що на фотознімках наявна вся необхідна інформація для встановлення факту вчинення правопорушення, а саме: дата та час вчинення правопорушення; місце вчинення правопорушення; географічні координати місця вчинення правопорушення; фото фіксація автомобіля з чітким зображенням державного номерного знаку; швидкість руху автомобіля; обмеження швидкості; напрямок руху автомобіля. Аналіз усіх наявних у справі доказів, в тому числі відеофіксації та фотокарток автомобіля BMW 328 НЗ НОМЕР_2 , дає підстави стверджувати, що факт перевищення встановленого обмеження швидкості автомобілем доведений в повній мірі.
Звертає увагу, що в примітці до ст. 122 КУпАП зазначено, що суб'єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою-третьою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних, проїзду на заборонений сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатись смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки - відповідальна особа зазначена у ч. 1 ст. 14-2 цього кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на території України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього кодексу, суб'єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі.
Крім того, вказується, що у власника транспортного засобу є можливість зазначати належного користувача, що на законних підставах користується її транспортним засобом, котрий і буде відповідальною особою, що нестиме адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі. Однак, позивач не скористалась такою можливістю. Відтак, суб'єктом правопорушення в даному випадку є позивач, як фізична особа, за якою зареєстровано транспортний засіб.
29.04.2021 від Департаменту надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що твердження у позовній заяві є хибними, а вимоги безпідставними, необґрунтованими, та такими що не підлягають задоволенню.
Зазначається, що комплекси автоматичної фото/відео фіксації порушень правил дорожнього руху "КАСКАД", як складова частина Системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі, пройшли необхідні тестування та мають дозвільні документи на їх використання.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
29.08.2020 інспектором поліції Левченко Н.В. складено постанову серії 1АВ № 00797479 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України щодо ОСОБА_1 (а. с. 45).
У вказаній постанові серія 1АВ N 00797479 від 29.08.2020 установлено, що 29.08.2020 о 22 год 05 хв. за адресою М05 Київ-Одеса 28+870 зафіксовано транспортний засіб BMW 328, НЗ НОМЕР_2 , особа, яка керувала транспортним засобом, перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 29 км/год, чим порушила пункт 12.9 (б) ПДР України, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 122 КУпАП, постановлено притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Інформація про технічний засіб, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення - Каскад, 038-1219, серія та номер свідоцтва про повірку технічного засобу та термін його дії - N UA.TR.001 22 016-20 до 24.02.2021.
Державним підприємством "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів" надано сертифікат відповідності на комплекс автоматичної фото/відео фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху "Каскад" UA.TR.001 22 016-20 (а.с. 51).
Державним підприємством "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів" надано сертифікат перевірки типу на комплекс автоматичної фото/відео фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху "Каскад" UA.TR.001 5-19 Rev.1 (а.с. 39).
Відповідно до експертного висновку наданого ТОВ "Безпека та інновації інформаційних систем" за результатами експертизи свідчать, що комплекс фото/відео фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху "Каскад", який наданий на експертизу ТОВ "Українські системні інновації" відповідає вимогам нормативних документів з технічного захисту інформації в обсязі функцій, зазначених у документі "Комплекс фото/відео фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху "Каскад" (а. с. 40).
Згідно Витягу з бази НАІС власником транспортного засобу BMW 328, НЗ НОМЕР_2 є ОСОБА_1 (а. с. 42).
Відповідачем надано копію витягу про розміщення приладів контролю в Київській області (а. с. 50).
Перевищення встановлених обмежень швидкості руху автомобілем BMW 328, НЗ НОМЕР_2 зафіксовано на фотокартках із зображенням транспортного засобу (а. с. 48) та відеозаписі правопорушення (а. с. 46), які отримані за результатами автоматичної фіксації правопорушення, на яких міститься інформація для встановлення факту вчинення правопорушення, а саме: дата та час вчинення правопорушення; місце вчинення правопорушення; фотофіксація автомобіля з чітким зображенням державного номерного знаку; швидкість руху автомобіля, км/год; обмеження (перевищення) швидкості, км/год; напрямок руху автомобіля.
Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із п. п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Розділом 12 ПДР, а саме п. 12.1 ПДР визначено, що водій під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху повинен врахувати дорожню обстановку, особливості вантажу, який перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Загальні обмеження швидкості, зокрема п. 12.4 ПДР, поширюються на всю територію України. У населених пунктах, рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю 50 км/год. Таке обмеження стосується населених пунктів, позначених дорожнім знаком 5.45 "Початок населеного пункту" і скасовується знаком 5.46 "Кінець населеного пункту".
Пунктом 12.9 (б) ПДР визначено, що водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в п. 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.
Положеннями ст. 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції, та від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень, в тому числі справи про правопорушення ПДР передбачені ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В примітці до ст. 122 КУпАП зазначено, що суб'єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою-третьою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних, проїзду на заборонений сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатись смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки - відповідальна особа зазначена у ч. 1 ст. 14-2 цього кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на території України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього кодексу, суб'єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі.
Згідно із ч. 1ст. 14-2 КУпАП України, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України "Про національну поліцію" поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні.
Згідно з ст. 279-1 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі, посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.
За запитом посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції у письмовій або електронній формі (у тому числі за умови ідентифікації цих посадових осіб за допомогою електронного цифрового підпису) відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов'язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов'язковим дотриманням Закону України "Про захист персональних даних".
Відповідно до пункту 5 розділу II Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі від 13.01.2020 № 13, яку зареєстровано в Міністерстві
юстиції України 03.02.2020 за № 113/34396 (далі - Інструкція № 13) уповноважений поліцейський під час опрацювання матеріалів автоматичної фіксації з використанням Системи з'ясовує наступне: 1) наявність фактичних даних учинення адміністративного правопорушення, ознаки якого зафіксовані на фотознімках (відеозаписі) в інформаційному файлі; 2) відповідність символів номерного знака транспортного засобу на отриманих фотознімках (відеозаписі) символам, розпізнаним Системою; 3) наявність та повноту інформації про зафіксований транспортний засіб; 4) відповідність типу, марки та моделі зафіксованого транспортного засобу його реєстраційним даним, отриманим із Системи; 5) наявність у Системі інформації про те, що до моменту вчинення правопорушення зафіксований транспортний засіб вибув з володіння відповідальної особи внаслідок протиправних дій інших осіб або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать цьому транспортному засобу; 6) наявність та повноту інформації про відповідальну особу зафіксованого транспортного засобу, а в разі фіксації транспортного засобу, зареєстрованого за межами України, - інформації про особу, яка ввезла його на територію України; 7) наявність інформації про обставини, що виключають адміністративну відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно з п. 3 розділу II Інструкції № 13 при опрацюванні уповноваженим поліцейським матеріалів автоматичної фіксації та встановлення факту учинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції, цим уповноваженим поліцейським виноситься сформована Системою в автоматизованому режимі адміністративна постанова без складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Пунктом 4 розділу II Інструкції № 13 встановлено, що адміністративна постанова виноситься стосовно відповідальної особи, а в разі фіксації адміністративного правопорушення, учиненого на транспортному засобі, зареєстрованому за межами України і такий транспортний засіб відповідно до законодавства не підлягає державній реєстрації в Україні, - стосовно особи, яка ввезла такий транспортний засіб на територію України.
Відповідно до п. п. 1 п. 7 розділу II Інструкції № 13 у разі наявності доказів учинення адміністративного правопорушення, відсутності в матеріалах автоматичної фіксації даних про протиправне використання зафіксованого транспортного засобу або його номерних знаків іншими особами, відсутності обставин, визначених ст. 247 КУпАП, з використанням засобів Системи виносить адміністративну постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.. 283 КУпАП, з накладенням цифрового підпису.
Згідно з п. 9 розділу II Інструкції № 13, винесена уповноваженим поліцейським адміністративна постанова автоматично вноситься засобами Системи до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, у якому здійснюється їх облік.
Судом встановлено, що транспортний засіб BMW 328, НЗ НОМЕР_2 належить позивачу на праві власності. Водночас, судом встановлено, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що транспортний засіб BMW 328, НЗ НОМЕР_2 вибув з його володіння з законних підстав, чи вибув з його володіння поза його волею.
Крім того, у власника транспортного засобу є можливість зазначати належного користувача, що на законних підставах користується її транспортним засобом, котрий і буде відповідальною особою, що нестиме адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі. Однак, позивач не скористався такою можливістю.
Відповідно до пункту 21 Переліку засобів вимірювальної техніки, призначених для застосування у сфері законодавчо регульованої метрології, Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, введеного в дію постановою КМУ № 94 ВІД 13.01.2016, дистанційні вимірювачі швидкості транспортних засобів віднесені до засобів вимірювальної техніки на які поширюється дія Технічного регламенту. Таким чином, вказані пристрої повинні проходити процедуру оцінки відповідності (перевірку типу) та отримати сертифікат перевірки типу.
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" сертифікат перевірки типу засобу вимірювальної техніки є документом, який засвідчує, що тип засобу вимірювальної техніки затверджено, та зазначено, що після отримання сертифікату перевірки типу вказані засоби повинні бути внесені до Реєстру затверджених засобів вимірювальної техніки.
Враховуючи вимоги ДСТУ щодо стаціонарних приладів контролю вимірювання швидкості з функціями фото/відео фіксації подій з ознаками порушень ПДР, комплекс "Каскад" вимірює швидкість основним та контрольними каналами і передає результати вимірів, у складі інформаційних файлів, по обом каналам до системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі.
Судом встановлено, що комплекс фото/відео фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху Каскад відповідно до експертних висновків відповідає вимогам нормативних документів (а. с. 39, 51).
Вчинення адміністративного правопорушення було зафіксоване технічним засобом Каскад, відповідність якого чинним нормам позивач у позові не заперечує.
Перевищення встановлених обмежень швидкості руху автомобілем BMW 328, НЗ НОМЕР_2 зафіксовано на фотокартках із зображенням транспортного засобу (а. с. 48) та відеозаписом правопорушення (а. с. 46), які отримані за результатами автоматичної фіксації правопорушення, на яких міститься інформація для встановлення факту вчинення правопорушення, а саме: дата та час вчинення правопорушення; місце вчинення правопорушення; фотофіксація автомобіля з чітким зображенням державного номерного знаку; швидкість руху автомобіля, км/год; обмеження (перевищення) швидкості, км/год; напрямок руху автомобіля.
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає не лише обов'язок суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч. 2 ст. 77 КАС України), але й обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77 КАС України).
Аналіз наявних матеріалів справи та правових норм свідчить, що відповідачем обґрунтовано визнано позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та правомірно накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 грн, а доводи, на які посилається позивач, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Крім того, належним відповідачем в даній категорії справ є саме Департамент патрульної поліції.
Так, як зазначено у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 742/2298/17 від 17.09.2020 належним відповідачем у справах про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення є орган який таке стягнення застосував, а не конкретна посадова особа вказаного органу.
На підставі наведеного інспектор поліції Левченко Н.В. є неналежним відповідачем у даній справі.
Враховуючи все викладене в сукупності позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Водночас, суд зазначає, що виключний перелік органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення міститься в статті 213 КУпАП, до яких відносяться як суди, так і органи Національної поліції. Проте, розмежування підвідомчості спорів між даними органами зазначене у статтях 221-222 КУпАП.
Згідно з приписами ст. 222 КУпАП, розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачених частиною 1 статті 122 КУпАП, відноситься до компетенції органів Національної поліції та не передбачає повноваження судів розглядати дані справи в розумінні глави 22 КУпАП.
За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, органи Національної поліції виносять постанову (ч. 1 ст. 283 КУпАП). Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Таким чином, виключне право виносити одну із вищевказаних постанов у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, належить органам Національної поліції та належить до дискреційних повноважень останніх.
Тому, суд, розглядаючи спір у порядку адміністративного судочинства, у справах, про адміністративні правопорушення, перелік яких зазначений у ст.. 222 КУпАП, не вправі перебирати на себе повноваження органів Національної поліції з вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу та виносити одну з постанов, визначених ст.. 284 КУпАП замість вказаного суб'єкта владних повноважень, що становитиме втручання суду у дискреційні повноваження останнього.
Це є додатковою підставою для відмови в задоволені вимоги позивача про закриття справи щодо позивача про вчинення адміністративного порушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Висновок суду
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху відмовити.
Щодо судових витрат
Відповідно дост. 140 КАС України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 72-78, 90, 140, 241-246, 255, 257, 269, 286 КАС України, ст.ст. 7, 9, 251, 256, 268, 276, 287-289, 293 КУпАП, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції Левченко Ніни Володимирівни та Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Л. Л. Зуєвич