Справа №760/4437/22 3/760/3557/22
25 квітня 2022 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Ріхтера В.В.
секретаря судового засідання Божко Ю.В.,
прокурора Кота Н.В.,
особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань в м. Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася у с. Бараші, Ємільчинського району Житомирської області, з середньою освітою, вдови, працюючої завідуючою ательє Філії «Північна» Концерну «Військторгсервіс», зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,
До Солом'янського районного суду м. Києва від Управління стратегічних розслідувань в м. Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України 18.04.2022 надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП ОСОБА_1 , на підставі протоколу від 21.02.2022 №217 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією (далі протокол №217).
З проколу № 217 убачається, що ОСОБА_1 , обіймаючи посаду завідуючої ательє Філії «Північна» Концерну «Військторгсервіс», будучи посадової особою юридичної особи публічного права, відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, являючись суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог частини 2 статті 45 даного Закону, 09.06.2021 року несвоєчасно, без поважних причин подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік, шляхом заповнення електронної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) через власний персональний електронний кабінет суб'єкта декларування у системі Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр), чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Ріхтеру В.В.
У судове засідання з'явились особа, щодо якої складено протокол, а також прокурор Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону Кот Н.В.
Управління стратегічних розслідувань в м. Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про місце, дату та час розгляду справи було повідомлено належним чином, проте представник у судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомлені, заяв не надходило. За таких обставин суд вважає за можливе здійснювати розгляд у відсутність представника автора протоколу № 217.
Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання чи належить до його компетенції розгляд даної справи.
Відповідно до положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 221 КУпАП судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають, зокрема, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 172-6 цього кодексу.
Згідно правил ст. 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Виключної підсудності у справах про адмінправопорушення за ст.172-6 КУпАП не має.
Відповідно до ч. 2 ст. 257 КУпАП протокол про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, разом з іншими матеріалами у триденний строк з моменту його складення надсилається до місцевого загального суду за місцем вчинення такого правопорушення.
У протоколі № 217 зазначено, що ОСОБА_1 мала можливість подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік, шляхом заповнення електронної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства у будь-якому місці, але оскільки остання є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного із корупцією, у зв'язку із її роботою у Філії «Північна» Концерну «Військторгсервіс», то місцем вчинення правопорушення слід вважати адресу місця знаходження концерну, а саме: м. Київ, вул. Тополева, 3-А.
Проте з таким висновком погодитися не можна, оскільки він не ґрунтується на нормах чинного законодавства.
Так, місцезнаходження працедавця не дорівнює місцю виникнення обов'язку подавати декларацію, а тим більше, місцю вчинення правопорушення.
Як пояснила в судовому засіданні ОСОБА_1 вона дійсно не подала вчасно декларацію через свою неуважність, визнає у цьому вину. Вона намагалася заповнити та подати декларацію за місцем роботи, однак не змогла та ніхто їй в цьому не допоміг. У подальшому, її було викликано до Управління стратегічних розслідувань, що знаходиться у м. Києві по вул. Антоновича, де особа, яка склала на неї протокол допомогла їй заповнити декларацію та подати її. Саме у службовому кабінеті Управління нею й було складено та подано декларацію.
Чому справу направлено до розгляду до Солом'янського суду їй не відомо та вона в цьому не розуміється. Про місце вчинення правопорушення на час складання протоколу, її не питали, таке питання не обговорювалося. Наполягає, що декларацію склала та подала по вул. Антоновича у м. Києві. Чому місцем вчинення правопорушення зазначено місце роботи їй не відомо.
На запитання суду, прокурор в судовому засіданні зазначив, що дійсно у протоколі зазначено як місце вчинення правопорушення, місце роботи ОСОБА_1 . Чому так, пояснити не зміг. Зазначив, що так мабуть було правильно, а тому особа, яка склала протокол так й зазначила. Погодився, що з протоколу дійсно не убачається, шо місце вчинення встановлювалося, оскільки такого не видно ані з протоколу, ані з письмових пояснень особи. У такому виді, як складено протокол, будь-яке місце вчинення правопорушення, є припущенням.
На думку суду, у такому разі є хибним визначати місце вчинення правопорушення саме за місцем роботи.
Місце вчинення правопорушення має визначатися у кожному випадку складення протоколу відповідно до фактичного місця фізичного перебування суб'єкта декларування.
Проте, як встановлено судом, питання місце скоєння правопорушення, не було предметом вивчення особи, яка склала протокол.
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення та пояснень особи, щодо якої складено такий протокол, питання місця вчинення правопорушення дійсно не обговорювалося та не вирішувалося.
Убачається, що фактично місце вчинення не з'ясовувалося належним чином, та має місце лише припущення особи, яка склала протокол.
За змістом ст. ст.279-280КУпАП справа про адміністративне правопорушення суддею повинна розглядатися у межах обставин, які зазначені у протоколі про правопорушення, суд не може їх змінювати чи виключати.
Згідно з вимогами ст.ст.213, 221 КУпАП суд уповноважений лише розглядати підсудні йому справи.
При цьому, суд не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винуватість особи має доводитися саме в суді, що вимагає «обережності дій суду» при вирішені питання про тягар доказування в такій категорії справ.
За таких обставин Солом'янським судом м. Києва не може бути розглянута справа щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП у зв'язку з обґрунтованими сумнівами щодо її підсудністю цьому суду.
Обставини щодо місця проживання та щодо місця вчинення нею правопорушення мають бути відображені у протоколі належним чином.
Відповідно до пункту 12 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 від 17.10.2014 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення», норми КУпАП не забороняють вмотивованою постановою суду повернути протокол про адміністративне пра вопорушення для належного оформлення, в тому числі для подальшого направлення за підсудністю.
Тому суд, врахувавши все вищевикладене, приходить до висновку про необхідність повернути наданий адміністративний матеріал до Управління стратегічних розслідувань в м. Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України для належного визначення місця вчинення правопорушення.
Додатково суд зазначає, що у судовому засіданні не здійснювався розгляд матеріалів провадження по суті, розглядалось виключно питання підсудності зазначеної справи Солом'янському суду м. Києва.
За змістом рішення Конституційного Суду України від 31.03.2015№2-рп/2015 положення частини другої ст. 294 КУпАП щодо оскарження в апеляційному порядку постанови судді у справі про адміністративне правопорушення необхідно розуміти так, що в апеляційному порядку може бути оскаржена лише та постанова судді у справі про адміністративне правопорушення, ухвалення якої передбачене частиною першою ст. 284 цього кодексу, а отже, постанова судді про повернення матеріалу оскарженню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 256, 276, 278, суд
Повернути адміністративні матеріали щодо вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП до Управління стратегічних розслідувань в м. Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України для доопрацювання.
Постанова оскарженню не підлягає та набирає законної сили з дня її складення.
Суддя Ріхтер В.В.