Справа №760/4449/22 3/760/3559/22
19 лютого 2022 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Ріхтер В.В., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли від Військової служби правопорядку у гарнізонах Військової частини НОМЕР_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Києві, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, військова частина НОМЕР_2 , стрілець, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який 29.03.2022 року притягувався адміністративної відповідальності Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 172-20 КУПаП до штрафу у розмірі 3655 грн
за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,
ОСОБА_1 15.04.2022 року о 20.00 на території військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) знаходився в стані алкогольного сп'яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Дослідивши вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Виходячи з ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.
Частиною 3 ст.172-20 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, вчинені в умовах особливого періоду.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період діє в Україні від 17 березня 2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 "Про часткову мобілізацію".
Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав.
Указ Президента України від 26 вересня 2016 року № 411/2016 "Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15", не містить положень, які скасовують дію особливого періоду в Україні (Постанова від 25.04.2018 № 205/1993/17 Верховний Суд, Касаційний цивільний суд).
Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".
Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX затверджено Указ Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні".
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, визнав повністю та щиро розкаявся у вчиненому, підтвердив обставини, викладені у протоколі. Підтвердив, що вже вдруге притягується за аналогічні обставини до адміністративної відповідальності.
Крім того, його винуватість підтверджується актом медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння (тест №1275 від 15.04.2022) результат позитивний, 2,07% (проміле).
На підставі вищенаведеного суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно з ст. 34 КУпАП обставиною, що пом'якшує адміністративну відповідальність, судом визнано щире розкаяння винного.
Відповідно до ст. 35 КУпАП обставин, які обтяжують адміністративну відповідальність, судом не встановлено.
Відповідно до ч. 3 ст. 172-20 КУпАП визначено, що дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду, тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот п'ятнадцяти до двохсот вісімдесяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від семи до десяти діб.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Згідно з ч. 1 ст. 32-1 КУпАП арешт з утриманням на гауптвахті встановлюється і застосовується лише у виключних випадках за окремі види військових адміністративних правопорушень на строк до десяти діб. Арешт з утриманням на гауптвахті призначається районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею).
У даній конкретній справі, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, суд прийшов до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді арешту.
При цьому, судом враховується, що в Україні дії особливий період, а також те, що ОСОБА_1 не бажає виправлятися, обіцяв суду більше не вчиняти адміністративні правопорушення, однак, після притягнення до відповідальності судом, знову, у короткий термін, вчинив аналогічне правопорушення, а тому, на переконання суду, стягнення у виді штрафу, вже є недієвим. З цих же підстав, суд вважає, що арешт має бути у максимальних межах санкції статті.
Відповідно до статті 327-1 КпАП України, військовослужбовців, а також військовозобов'язаних чи резервістів під час проходження зборів, підданих арешту, утримують на гауптвахтах Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. У разі відсутності гауптвахти в органі управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, в зоні діяльності якого дислокується військова частина (установа), військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, піддані арешту на термін до трьох діб, в особливий період можуть за рішенням суду утримуватися в кімнатах тимчасово затриманих Військової служби правопорядку у Збройних Силах України з обов'язковим зазначенням про це у рішенні про застосування арешту з утриманням на гауптвахті. Під час виконання постанови про застосування арешту з утриманням на гауптвахті арештовані піддаються особистому огляду. Порядок та умови утримання військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, заарештованих в адміністративному порядку, визначаються Міністерством оборони України.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, то він підлягає звільненню від сплати судового збору.
Керуючись стст.9, 33-35, 172-20, 221, 251, 283-284, 287-291 КУпАП, суд,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накласти на нього адміністративне стягнення у виді арешту з утриманням на гауптвахті на строк десять діб.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Строк арешту з утриманням на гауптвахті відраховувати з моменту фактичного затримання.
Виконання постанови покласти на гаупвахту Центрального управління Військової служби правопорядку (по м. Києву і Київській області) м. Київ, Солом'янський район, вул. Зеленогірська, 4.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд міста Києва.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Відсутність у постанові в справі про адміністративні правопорушення, як виконавчому документі, у розумінні Закону України "Про виконавче провадження", відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані, згідно постанови Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 471/283/17-ц (провадження № 61-331св18), у розрізі ст. 18 указаного Закону, не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання (відмови у відкритті виконавчого провадження).
Суддя Ріхтер В.В.