печерський районний суд міста києва
Справа № 757/10432/21-к
04 березня 2021 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю:
особи, яка подала скаргу: не з'явився,
прокурора: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за скаргою ОСОБА_3 на постанову прокурора другого відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, підтримання публічного обвинувачення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 від 15.02.2021 року про відмову в задоволенні клопотання в кримінальному провадженні №62019000000001392 від 11.09.2019 року, -
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою на постанову прокурора другого відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, підтримання публічного обвинувачення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 від 15.02.2021 року про відмову в задоволенні клопотання в кримінальному провадженні №62019000000001392 від 11.09.2019 року.
В обґрунтування скарги зазначає, що 09.02.2021 року ним, як підозрюваним у кримінальному провадженні №62019000000001392 від 11.09.2019 року, пі час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, у порядку ст. 290 КПК України, заявлено письмове клопотання в порядку ст.220 КПК України прокурору ОСОБА_4 про поновлення розслідування та вчинення слідчих (процесуальних) дій.
21.02.2021 року ним було отримано копію постанови прокурора другого відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, підтримання публічного обвинувачення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 від 15.02.2021 року про відмову в задоволенні клопотання.
Разом з тим ОСОБА_3 не погоджуючись із висновками вказаної постанови вказує, що під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження в порядку ст.290 КПК України, ним було встановлено, що у кримінальному провадженні не допитані особи, покази яких можуть свідчити про його невинуватість. Досудове розслідування проведено упереджено та неповно. Окрім того постанова про відмову у задоволенні клопотання винесена з порушенням строків, передбачених ст. 220 КПК України.
Враховуючи вищевикладене ОСОБА_3 просить визнати вказану постанову незаконною та необґрунтованою, зобов'язати уповноважену особу Офісу Генерального прокурора поновити досудове розслідування у кримінальному провадженні №62019000000001392 від 11.09.2019 року, зобов'язати прокурора у кримінальному провадженні надати слідчому ГСУ ДБР вказівки про проведення процесуальних (слідчих дій, викладених у клопотання підозрюваного ОСОБА_3 від 09.02.2021 року, зобов'язати уповноважену особу за результатами розгляду клопотання від 09.02.2021 року надати ОСОБА_3 письмову відповідь, згідно вимог ст.220 КПК України.
В судове засідання особа, яка подала скаргу - ОСОБА_3 не з'явився. Про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, причини неявки невідомі, жодних заяв чи клопотань на адресу суду не надходило.
В судове засідання прокурор не з'явився, про день, час, місце розгляду скарги повідомлені належним чином. На адресу суду подав заяву про розгляд скарги за його відсутності, у задоволенні скарг просив відмовити.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
З огляду на принципи змагальності сторін та диспозитивності, а також враховуючи, що ст.ст. 305, 306 КПК України визначений скорочений строк розгляду скарги, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті доводів та вимог скарги за відсутності в судовому засіданні особи, що подала скаргу та прокурора на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши матеріали скарги слідчий суддя дійшов наступного висновку.
У провадженні Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань перебуває кримінальне провадження №62019000000001392 від 11.09.2019 року за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КПК України.
28.12.2020 року ОСОБА_3 повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів кримінального провадження.
10.02.2021 року до Офісу Генерального прокурора від підозрюваного ОСОБА_5 надійшло клопотання про поновлення досудового розслідування та вчинення слідчих (процесуальних) дій, зокрема допиту ряду осіб в якості свідків.
15.02.2021 року прокурором другого відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, підтримання публічного обвинувачення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 винесено постанову про відмову у задоволенні вказаного клопотання. Постанова мотивована тим, що ОСОБА_6 просить допитати в якості свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 з приводу їх участі у нарадах зазначених в описовій частині клопотання, питання що на них обговорювались, змісту доповідей прокурорів ОСОБА_13 та ОСОБА_14 на цих нарадах, подальших реалізаціях рішень. Також допитати свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 з приводу їх участі у зазначених оперативних нарадах та змісту їх доповідей керівництву прокуратури м. Києва, зокрема в частині наявності або відсутності в матеріалах кримінального провадження речових доказів (грошових коштів). Згідно протоколу оперативної наради у заступника прокурора міста Києва від 07.04.2016 року на зазначеній нараді обговорювались причини винесення виправдовувального вироку у кримінальному провадженні №42014100000001106 від 15.09.2014 року. Відповідно ж до протоколу оперативної наради у начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури м. Києва від 19.10.2015 року на зазначеній нараді обговорювалася позиція державного обвинувачення у кримінальному провадженні №42014100000001106 від 15.09.2014 року. З огляду на те, що в зазначених протоколах оперативних нарад, а також у висновку щодо якості здійснення прокурором повноважень у кримінальному провадженні немає жодної згадки про дослідження в судовому засіданні грошових коштів - речових доказів у кримінальному провадженні №42014100000001106 від 15.09.2014 року підстав для опит свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 з питань зазначених у клопотанні ОСОБА_3 прокурором не встановлено. Свідки ж ОСОБА_13 та ОСОБА_14 були допитані під час проведення досудового розслідування, підстав для їх додаткового допиту прокурором не встановлено.
Згідно ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;
9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;
10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;
11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Вказаний перелік є вичерпним.
Згідно ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Як вбачається зі змісту скарги, ОСОБА_3 оскаржується постанова прокурора про відмову в задоволенні клопотання в тому числі і про поновлення досудового розслідування та вчинення слідчих дій.
Разом з тим вимоги щодо поновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні після його завершення та надання доступу до матеріалів кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України не можуть бути предметом розгляду в порядку ч. 1 ст. 303 КПК України.
Окрім того ст.282 КПК України передбачено відновлення досудового розслідування, що було зупинене з підстав передбачених ст. 280 КПК України. Проте кримінальне провадження №62019000000001392 від 11.09.2019 року було не зупиненим, а завершеним в розумінні ст. 290 КПК України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Що стосується вимог скарги щодо оскарження постанови в частині відмови у проведення слідчих (розшукових) дій, то слід зазначити наступне.
Згідно ст. 36 КПК України прокурор має дискреційні повноваження під час проведення ним слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, оскільки, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Частинами 1, 2 статті 223 КПК України визначено, що слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Відкриття ж матеріалів кримінального провадження в порядку ст. 290 відбувається після того, як прокурор або слідчий за його дорученням, визнає зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Більше того, загальні засади кримінального провадження, що закріплені, зокрема, ст.22 КПК України передбачають, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, що досліджуються безпосередньо судом, згідно ст.23 КПК України.
При цьому слідчим суддею встановлено, що у своїй постанові прокурором другого відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, підтримання публічного обвинувачення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 логічно обґрунтовано причини недоцільності проведення слідчих дій, про які йдеться у клопотанні ОСОБА_3 від 09.02.2021 року.
Як визначено у ч. 5 ст. 110 КПК України, постанова слідчого, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Аналізом змісту оскаржуваної постанови, встановлено, що остання відповідає вимогам ст.110 КПК України, є цілком обґрунтованою, мотивованою та логічною у своєму викладі, у зв'язку з чим правові підстави для її скасування відсутні.
Аналізуючи викладене, враховуючи також, що підозрюваному ОСОБА_3 повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні №62019000000001392 від 11.09.2019 року, слідчий суддя приходить до висновку, шо скарга ОСОБА_3 на постанову прокурора другого відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, підтримання публічного обвинувачення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора від 15.02.2021 року про відмову в задоволенні клопотання в кримінальному провадженні №62019000000001392 від 11.09.2019 року задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 107, 303, 304, 305, 306, 307, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову прокурора другого відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, підтримання публічного обвинувачення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора від 15.02.2021 року про відмову в задоволенні клопотання в кримінальному провадженні №62019000000001392 від 11.09.2019 року - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1