Справа № 755/1758/20
"27" квітня 2022 р. м.Київ
Колегія суддів Дніпровського районного суду міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі дистанційного судового провадження, в залі Дніпровського районного суду м.Києва, кримінальне провадження №12019100040007143 відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Війтівка Бершадського району Вінницької області, громадянина України, освіта неповна вища, не одруженого, працюючого до затримання вантажником у ТОВ «Фора», не військовозобов'язаного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого до затримання за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 13.12.2019 вироком Деснянського районного суду міста Києва за ч.2 ст.309 КК України до 2 років 6 шести місяців позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України - з іспитовим строком 1 рік,
за обвинуваченням в скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.307, ч.3 ст.311, ч.1 ст.313 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_5
ОСОБА_5 , в невстановлену досудовим слідством дату, але не пізніше 27.08.2019 року, в невстановлений досудовим слідством час та за невстановлених обставин, у невстановленої досудовим слідством особи незаконно придбав лабораторний посуд та лабораторне обладнання для незаконного виготовлення психотропної речовини - амфетаміну, а саме:
- перехідник прямий; розгалужувач; два распіратори; ємність з прозорого полімерного матеріалу; лійку; металеве сито; одноразовий медичний шприц; вісім тримачів металевих; основи-стійки штатива; штатив;
- два спіральних холодильника з вставленими фрагментами трубок; два мірних циліндри; дві круглодонні колби зі шліфом; конічну колбу; розгладжував з перехідником з вставленим термометром; перехідник кутовий зі шліфом; воронку розподільчу; розгалужувач з перехідником з вставленим пробком.
Придбавши за вищевказаних обставин вказане обладнання для виготовлення психотропної речовини - амфетаміну, ОСОБА_5 розпочав його незаконно зберігати в приміщенні квартири, яка знаходиться по АДРЕСА_2 .
В подальшому, під час проведення обшуку приміщення квартири АДРЕСА_3 , 28.08.2019 року, в проміжок часу з 09 години 00 хвилин до 12 години 55 хвилин, за місцем мешкання ОСОБА_5 , працівниками поліції серед іншого виявлено та вилучено:
- спіральні холодильники з вставленими фрагментами трубок; два мірних циліндри; дві круглодонні колби зі шліфом; конічну колбу; розгладжував з перехідником з вставленим термометром; перехідник кутовий зі шліфом; воронку розподільчу; розгалужувач з перехідником з вставленим пробком, які ОСОБА_5 зберігав за вказаною адресою з метою виготовлення психотропних речовин.
Крім цього, ОСОБА_5 в невстановлену досудовим слідством дату, але не пізніше 27.08.2019 року, в невстановлений досудовим слідством час та за невстановлених обставин, у невстановленої досудовим слідством особи незаконно придбав речовини, призначені для незаконного виготовлення психотропної речовини - амфетаміну, а саме:
- ортофосфорну кислоту масою 160,0 г; оцтову кислоту масою 470,0 г; гідроксид натрію масою 103,00 г, безбарвну прозору рідину, яка є азотною кислотою, масою 198,0 г;
- кристалічну порошкоподібну речовину жовтого кольору, яка містить у своєму складі прекурсор, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлюється заходи контролю - фенілнітропропен, масою 141,913 г.
Придбавши за вищевказаних обставин кристалічну порошкоподібну речовину жовтого кольору, яка містить у своєму складі прекурсор - фенілнітропропен, в особливо великих розмірах, масою 141,913 г, яка у свою чергу віднесена до прекурсорів, стосовно якої встановлено заходи контролю, ОСОБА_5 розпочав її незаконно зберігати в приміщенні квартири АДРЕСА_3 , з метою їх використання для виготовлення психотропної речовини - амфетаміну.
В подальшому, під час проведення обшуку в приміщенні квартири АДРЕСА_3 , 28.08.2019 року, в проміжок часу з 09 години 00 хвилин до 12 години 55 хвилин, за місцем мешкання ОСОБА_5 , працівниками поліції серед іншого виявлено та вилучено:
- ортофосфорну кислоту масою 160,0 г; оцтову кислоту масою 470,0 г; гідроксид натрію масою 103,00 г, безбарвну прозору рідину, яка є азотною кислотою, масою 198,0 г.;
- кристалічну порошкоподібну речовину жовтого кольору, яка містить у своєму складі прекурсор, в особливо великих розмірах, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлюється заходи контролю, - фенілнітропропен, масою 141,913 г, які ОСОБА_5 незаконно придбав та зберігав за адресою свого проживання з метою виготовлення психотропної речовини - амфетаміну.
Фенілнітропропен, згідно Постанови Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 року «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» «Список № 1 Прекурсори, обіг яких обмежено і стосовно яких встановлюються заходи контролю» в «Таблиці 4», є прекурсором.
Крім цього, з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на незаконне виготовлення та зберігання з метою збуту психотропної речовини - амфетаміну, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_5 , знаходячись в приміщені квартири АДРЕСА_3 , будучи обізнаним про спосіб виготовлення психотропної речовини за допомогою заздалегідь придбаних фенілнітропропена, лабораторного посуду та лабораторного обладнання, а також інших предметів загально-побутового призначення та речовин призначених для незаконного виготовлення психотропної речовини - амфетаміну, незаконно виготовив порошкоподібні речовини, які містять в своєму складі психотропну речовину - амфетамін, в особливо великих розмірах, загальною масою не менш як 36,3169 г, з метою збуту.
Незаконно виготовивши психотропну речовину - амфетамін, загальною масою не менш як 36,3169 г, ОСОБА_5 почав її незаконно зберігати в приміщенні квартири АДРЕСА_3 .
В подальшому, під час проведення обшуку в приміщенні квартири АДРЕСА_3 , 28.08.2019 року, в проміжок часу з 09 години 00 хвилин до 12 години 55 хвилин, за місцем мешкання ОСОБА_5 , працівниками поліції серед іншого виявлено порошкоподібні речовини, які містять в своєму складі психотропну речовину - амфетамін, в особливо великих розмірах, масою 36,3169 г, які ОСОБА_5 будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.309 КК України, незаконно виготовив та зберігав з метою незаконного збуту.
Амфетамін, згідно «Списку №2 "Особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено" в «Таблиці №1 "Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів", затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 року є психотропною речовиною обіг, якої обмежено.
Згідно з «Таблицею 2 «Списку №1 Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України 01.08.2010 року №188, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.08.2010 року за №512/4733, для психотропної речовини, обіг якої обмежено, - амфетаміну особливо великі розміри становлять від 15,0 г і більше.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.307, ч.3 ст.311, ч.1 ст.313 КК України, не визнав та пояснив суду, що в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , він проживав близько року з дозволу його знайомої, яка є господарем квартири. Разом з ним в квартирі проживала його цивільна дружина та її малолітня донька, а також невідомий йому чоловік на ім'я ОСОБА_8 . Він з цивільною дружиною проживав у великій кімнаті даної квартири, а також користувався ванною кімнатою. Чоловік на ім'я ОСОБА_8 проживав у маленькій кімнаті та користувався всією квартирою. Щодо знайдених наркотичних засобів та обладнання ймовірно для виготовлення наркотичних засобів обвинувачений зазначив, що чоловік на ім'я ОСОБА_8 , який проживав у цій квартирі часто пригощав його та його цивільну дружину наркотичними засобами, а саме амфетаміном, який до цього він вживав близько двох років не більше грама з певною періодичністю, а тому припускає, що вказані речі належать ОСОБА_9 . ОСОБА_8 постійно щось робив вночі на кухні, і вони з дружиною припустили, що він виготовляє наркотичні засоби, а тому вона з дитиною за півроку переїхала. Жодних даних про ОСОБА_9 йому не відомо, як він виглядає він не пам'ятає. Під час обшуку в квартирі повідомив, що вказані речі належать йому та нічого не повідомив про чоловіка на ім'я ОСОБА_8 під тиском правоохоронних органів, оскільки останні пообіцяли йому умовний термін. До затримання працював на будівництві та робив ремонтні роботи. Після надання на пропозицію суду показань по суті пред'явленого обвинувачення, відмовився відповідати на усі запитання прокурора та суду, посилаючись на вимоги ст.63 Конституції України. Відповідаючи на запитання захисника, додатково пояснив, що жодного з інкримінованих йому злочинів не вчиняв.
Допитана судом свідок обвинувачення ОСОБА_10 суду показала, що обвинувачений ОСОБА_5 є її колишнім цивільним чоловіком, та вона разом з ним та її донькою знімала кімнату в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . Вони користувалися більшою кімнатою, з коридору направо, а також кухнею та ванною кімнатою. Іншу кімнату в квартирі знімав чоловік на ім'я ОСОБА_8 , з яким через півроку проживання в неї почалися сутички і вона з дитиною переїхала до іншої квартири. Вона разом з обвинуваченим інколи вживали наркотичні речовини, а саме амфетамін, яким їх також пригощав ОСОБА_8 . Інколи в квартирі з кухні були різні запахи, що там відбувалось їй не відомо. На час проведення обшуку вона в квартирі вже не проживала. Щодо наданих нею протирічних показів під час досудового розслідування пояснила, що отримувала на свою адресу та адресу її доньки погрози з боку даного квартиранта на ім'я ОСОБА_8 , а тому вони з обвинуваченим домовились нікому не повідомляти про ОСОБА_9 , до правоохоронних органів з приводу погроз не зверталась.
Також, з досліджених судом, у порядку ст.358 КПК України, у судовому засіданні, документів, тобто спеціально створених з метою збереження інформації матеріальних об'єктів, які містять зафіксовані за допомогою письмових знаків, зображення тощо, які суд дослідив у порядку § 3 Глави 28 Розділу IV КПК України, в їх системному зв'язку, судовим слідством встановлено, що обставини, регламентовані ст.91 вказаного Кодексу є дійсними та доведеними у повні мірі.
Так, з дослідженого судом висновку експерта №11-2/5724 від 25.11.2019 року встановлено, що в наданих на дослідження порошкоподібних речовинах (об.1-33), рідині (об.47), нашаруваннях порошкоподібної речовини, які є на поліетиленових пакетах (об.1-10), вагах (об.36-38), стаканах (об.41-42), фрагменті скла (об.55) виявлено психотропну речовину, обіг якої обмежено.
Надані на дослідження кристалічні речовини жовтого кольору (об.34-35), та рідина світло-жовтого кольору (об.56) містять прекурсор, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлюються заходи контролю.
Надана на дослідження речовина рослинного походження зеленого кольору (об.40) є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено.
Нашарування речовини коричневого кольору, які є на наданому на дослідження предметі (об.39) є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено.
Надані на дослідження безбарвна прозора рідина з різким запахом оцту (об.49) - оцтова кислота; безбарвна прозора рідина (об.50) - азотна кислота; безбарвна прозора рідина з різким запахом (об.51) - ортофосфорна кислота; кристалічна речовина білого кольору (об.57) - гідроксид натрію, фрагменти фольги (об.43-44,48,53) містять алюміній, які до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів не відносяться.
На наданих на дослідження предметах (об.45,46,54,58-131) наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів не виявлено.
В наданих на дослідження порошкоподібних речовинах (об.11-33), рідині (об.47), в нашаруваннях порошкоподібної речовини, які є на наданих на дослідження поліетиленових пакетах (об.1-10), вагах (об.36-38), стаканах (об.41,42), фрагменті скла (об.55) виявлено психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін.
Маса амфетаміну в наданих речовинах та рідині становить 21,435 г (об.11), 0,19 г (об.12), 0,565 г (об.13), 0,127 г (об.14), 0,385 г (об.15), 0,207 г (об.16), 0,544 г (об.17), 0,088 г (об.18), 0,454 г (об.19), 0,029 г (об.20), 0,034 г (об.21), 0,704 г (об.22), 2,908 г (об.23), 0,122 г (об.24), 0,345 г (об.25), 0,060 г (об.26), 0,077 г (об.27), 0,292 г (об.28), 0,672 г (об.29), 0,051 г (об.30), 0,095 г (об.31), 0,325 г (об.32), 0,036 г (об.33), 6,400 г (об.47).
Маса амфетаміну в нашаруваннях порошкоподібної речовини становить 0,027 г, 0,016 г, 0,023 г, 0,030 г, 0,027 г, 0,016 г, 0,006 г, 0,005 г, 0,020 г, 0,013 г (об.1-10), 0,0001 г (об.36), 0,0012 г (об.37), 0,0004 г (об.38), 0,0178 г (об.41), 0,0131 г (об.42), 0,0273 г (об.55).
Загальна маса амфетаміну в наданих на дослідження речовинах, рідині та нашаруваннях порошкоподібної речовини, які є на наданих на дослідження предметах становить 36,3169 г.
Надані на дослідження кристалічні речовини жовтого кольору (об.34,35), та рідина світло-жовтого кольору (об.56) містять прекурсор, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлюються заходи контролю, - фенілнітропропен.
Маса фенілнітропропену в наданих речовинах та рідині становить 93,233 г (об.34), 2,280 г (об.35), 46,400 г (об.56).
Загальна маса фенілнітропропену в наданих на дослідження речовинах та рідині становить 141,913 г.
Надана на дослідження речовина рослинного походження зеленого кольору (об.40) є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, - канабісом.
Маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 0,23 г (об.40).
Нашарування речовини коричневого кольору, які є на наданому на дослідження предметі (об.39) є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - екстрактом канабісу.
Маса екстракту канабісу в перерахунку на суху речовину становить 0,070 г (об.39).
Відповідь на питання щодо віднесення представлених предметів до хімічного посуду та обладнання виходить за межі спеціальних знань судового експерта з правом проведення судової експертизи матеріалів, речовин і виробів за експертною спеціальністю «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів».
Наявність фенілнітропропену, який може використовуватись під час виготовлення амфетаміну, наявність амфетаміну, що є кінцевим продуктом синтезу, наявність оцтової кислоти, азотної кислоти, гідроксиду натрію, алюмінію та ортофосфорної кислоти, дає підставу припустити, що надані речовини могли використовуватись для синтезу психотропної речовини, обіг якої обмежено, - амфетаміну (том 1 а.с.146-160).
Дані, регламентовані ст.91 КПК України, встановлені також і з урахуванням висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, відображеного у постанові Верховного Суду колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 22.03.2018 року у справі №521/11693/16-к, а саме: судом встановлено, що обставини, визнані судом у вироку як доведені, з числа регламентованих ст. 91 КПК України, у своїй сукупності підтверджуються процесуальними джерелами доказів, які передбачені ст.84 того ж Кодексу, та містяться у матеріалах цього провадження, як-то:
- протокол огляду місця події від 28.08.2019 року - приміщення коридору другого поверху Дніпровського УП ГУ НП у м.Києві за адресою: м.Київ, вул.Червоноткацька, 2 (том.1 а.с.98);
- висновок експерта від 30.08.2019 року №11-2/4974, відповідно до якого надана на дослідження порошкоподібна речовина білого кольору, містить психотропну речовину, обіг якої обмежено.
Надана на дослідження порошкоподібна речовина білого кольору, містить психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін. Маса амфетаміну становить 1,427 г (том 1 а.с.103-108);
- постанова про визнання та приєднання речових доказів від 02.09.2019 року, згідно якої поліетиленовий пакет, всередині якого знаходиться речовина білого кольору, що містить в своєму складі психотропну речовину, - амфетамін, масою 1,427 г, визнано речовим доказом, який передано на зберігання до камери схову речових доказів Дніпровського УП ГУ НП у м.Києві (том 1 а.с.109-111);
- протокол обшуку від 28.08.2019 року, в ході якого було проведено слідчу дію - обшук приміщення квартири АДРЕСА_3 (том 1 а.с.112-117);
- протокол проведення слідчого експерименту від 21.01.2020 року за участю свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , в ході якого ОСОБА_11 повідомила, що ОСОБА_5 причетний до незаконного обігу психотропної речовини - амфетаміну, за місцем проживання виготовляв психотропну речовину та зберігав амфетамін в шафі, куди вона мала доступ та періодично вживала її, а також свідок ОСОБА_10 повідомила, що ОСОБА_5 неодноразово пригощав її психотропною речовиною та перебуваючи в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , в ній був специфічний запах (том 1 а.с.125-129);
- рапорт старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м.Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_12 щодо обшуку кв. АДРЕСА_3 (том 1 а.с.140);
- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складений у приміщенні слідчого відділу Дніпровського УП ГУНП у місті Києві, о 17-00 годині 28.08.2019 року, відповідно до якого ОСОБА_5 було фактично затримано 28.08.2019 року о 09-20 годині (том 1 а.с.141-144);
- постанова про визнання та приєднання речових доказів від 11.12.2019 року, згідно якої перехідник прямий; розгалужувач; два распіратори; ємність з прозорого полімерного матеріалу; лійку; металеве сито; одноразовий медичний шприц; вісім тримачів металевих; основи-стійки штатива; штатив; два спіральних холодильника з вставленими фрагментами трубок; два мірних циліндри; дві круглодонні колби зі шліфом; конічну колбу; розгладжував з перехідником з вставленим термометром; перехідник кутовий зі шліфом; воронку розподільчу; розгалужувач з перехідником з вставленим пробком; ортофосфорну кислоту масою 160,0 г; оцтову кислоту масою 470,0 г; гідроксид натрію масами 103,00 г, безбарвну прозору рідину, яка є азотною кислотою, масою 198,0 г.; кристалічну порошкоподібну речовину жовтого кольору, яка містить у своєму складі прекурсор, в особливо великих розмірах, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлюється заходи контролю - фенілнітропропен, масою 141,913 г; психотропну речовину - амфетамін, масою 36,3169 г, визнано речовими доказами, які передано на зберігання до камери схову речових доказів Дніпровського УП ГУ НП у м.Києві (том 1 а.с.181-185).
Крім того, у судовому засіданні досліджені документи, що характеризують особу ОСОБА_5 (том 1 а.с.186-196) та досліджено в порядку ст.359 КПК України відеозаписи.
Гарантією виконання органом досудового розслідування вимог ст.9 КПК України є використання всіх джерел доказування, збирання та закріплення кожного доказу у суворій відповідності з вимогами кримінально-процесуального закону. Порушення вимог закону при отриманні доказу виключає використання останнього, оскільки відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях.
В ході судового розгляду суд безпосередньо, всебічно та повно дослідив зазначені вище докази, що містяться в матеріалах кримінального провадження, і встановив правильність збору стороною обвинувачення та закріплення кожного з них.
Крім того, жодної із передбачених законом обставин для визнання вказаних доказів недопустимими судом не констатовано та в ході кримінального провадження не встановлено, як і порушень фундаментальних прав і свобод обвинуваченого ОСОБА_5 , гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, при проведенні досудового розслідування та збиранні і оформленні доказів стороною обвинувачення.
В судовому засіданні судом забезпечено дотримання вимог ст.ст.22, 23, 26 КПК України щодо змагальності сторін, диспозитивності, оскільки досліджені усі докази, надані сторонами.
Суд критично оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_5 та допитаної судом свідка ОСОБА_10 , зокрема, щодо того, що обвинувачений не має жодного відношення до виготовлення та зберігання психотропних речовин, в особливо великих розмірах, з метою збуту, придбання та зберігання прекурсорів, в особливо великих розмірах, та незаконного придбання та зберігання, призначеного для виготовлення психотропних речовин обладнання, оскільки вони суперечать доказам дослідженим в ході судового розгляду, і розцінює їх такі, що дані з метою уникнення кримінальної відповідальності і є обраним обвинуваченим способом захисту.
Так, під час допиту обвинувачений ОСОБА_5 та свідок ОСОБА_10 не повідомили будь-яких точних та достовірних відомостей про чоловіка, який проживав разом з ними у квартирі близько року, та жодних персональних даних, окрім імені.
Крім того, згідно дослідженого судом відеозапису до протоколу проведення слідчого експерименту від 21.01.2020 року за участю свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , свідок ОСОБА_10 давала чіткі та логічні пояснення, деталізуючи їх, такі, що повністю відповідають фактичним обставинам справи та дослідженим доказам.
Тому до показів обвинуваченого ОСОБА_5 в обґрунтування його невинуватості у вчиненні злочинів та показів свідка ОСОБА_10 , яка є його цивільною дружиною, а тому може бути зацікавлена в результаті щодо невинуватості у вчиненні злочинів саме ОСОБА_5 , суд ставиться критично, оскільки їх показання в судовому засіданні є непослідовними, не відповідають фактичним обставинам справи, і розцінює їх як спробу обвинуваченого уникнути кримінальної відповідальності за вчинене, а версію, висунуту обвинуваченим на свій захист, суд вважає неспроможною, яка не відповідає встановленим безпосередньо судом обставинам справи.
Крім того, як встановлено в ході судового розгляду, обвинувачений ОСОБА_5 раніше судимий, зокрема за вчинення злочину, пов'язаного з обігом наркотичних засобів.
Відповідно до правової позиції, викладеної у Постанові Верховного Суду від 21.06.2018 року у справі №712/13128/16-к, Верховний Суд зазначив, що про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів може свідчити як відповідна домовленість із особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так і інші обставини, зокрема: великий або особливий великий їх розмір, спосіб упакування та розфасування; поведінка суб'єкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх тощо. При цьому, якщо висновок суду про наявність умислу особи на збут наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів ґрунтується на великому або особливо великому розмірі відповідної речовини, її упакуванні та розфасуванні, то в такому випадку повинні бути досліджені обставини, за яких особа придбала відповідний засіб чи речовину, в тому числі чи залежало від волі особи те, який розмір речовини опиниться у володінні особи та її розфасування. Зокрема, якщо особа здійснює свідоме придбання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів у значному розмірі (шляхом купівлі, обміну, безоплатно і т. ін.), виготовляє їх, зберігає у відповідному фасуванні, що об'єктивно перевищує потреби такої особи у власному вживанні, то в такому випадку може мати місце умисел на збут.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 мав на меті саме збут наркотичних засобів та психотропної речовини, що підтверджується кількістю вилученої речовини, яка є надмірним розміром для вживання однією особою, значною кількістю фасувальних пакетів, тим, що обвинувачений на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, а отже на наркоманію не страждає.
Показання обвинуваченого ОСОБА_5 відносно того, що він прекурсори не придбавав, не зберігав, психотропні речовини не виготовляв, все що виявили під час обшуку йому не належить, суд розцінює як неправдиві, надані з метою уникнення відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення та спростовуються сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, зокрема протоколом проведення обшуку, в ході якого виявлено обладнання, призначене для виготовлення психотропної речовини, перебувало та вилучалося з приміщення квартири, в якій тривалий час проживав обвинувачений, що ним також не заперечується.
Суд зауважує, що кримінальні правопорушення, які пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, відносяться до кримінальних правопорушень підвищеної суспільної небезпеки. Незаконне виготовлення, перевезення, зберігання з метою подальшого збуту психотропної речовини, а також придбання, перевезення та зберігання наркотичних засобів з аналогічною метою, відповідальність за що передбачена ст.307 КК України, перш за все порушує встановлений законодавством порядок їх обігу, внаслідок якого задовольняється незаконний попит, зокрема, на психотропні речовини та наркотичні засоби.
Амфетамін, згідно «Списку №2 "Особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено» в «Таблиці №1 "Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів», затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 року є психотропною речовиною обіг, якої обмежено.
Згідно з «Таблицею 2 «Списку №1 Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України 01.08.2010 року №188, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.08.2010 року за №512/4733, для психотропної речовини, обіг якої обмежено, - амфетаміну особливо великі розміри становлять від 15,0 г і більше.
Також відповідно до "Списку № 1 Прекурсори, обіг яких обмежено і стосовно яких встановлюються заходи контролю" в Таблиці IV, затвердженого даною Постановою, фенілнітропропен являється прекурсором, обіг якого обмежено і стосовного якого встановлються заходи контролю.
Таким чином, їх придбання, виготовлення та зберігання чинним законом заборонено. Це означає, що дії ОСОБА_5 мають ознаку незаконності. Обвинуваченому це було відомо, він усвідомлював суспільно небезпечний характер власних дій, передбачав їх суспільно небезпечні наслідки та бажав їх настання. Це підтверджує наявність в його діях виключно прямого умислу.
Суд враховує, що під обладнанням, призначеним для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, потрібно розуміти апарати, пристрої, прилади, за допомогою яких ці засоби й речовини виготовляються (наприклад, конденсаційна труба, випарник, генератор пари, прес, необхідні для виготовлення гашишу), чи окремі вузли, деталі відповідного агрегата (наприклад, насос для відсмоктування фільтра при перегонці опію) (правова позиція, викладена в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №16 «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів»).
Вилучення за місцем проживання ОСОБА_5 предметів, які являють собою хімічне приладдя (колби, трубки, з'єднувачі, спіральні холодильники, розгалуджувачі тощо), різні рідини, а також прекурсор - фенілнітропропен, що використовуються для виготовлення амфетаміну, беззаперечно свідчать про виготовлення ОСОБА_5 амфетаміну з метою його збуту.
При цьому, наявність на вилученому за місцем проживання обвинуваченого посуді нашарувань речовини білого кольору, а також зберігання в приміщенні квартири значної кількості таких рідин як: азотна кислота, оцтової кислоти, гідроксиду натрію, алюмінію та ортофосфорної кислоти, частина з яких були відкритими, за допомогою яких, згідно висновку експерта №11-2/5724 від 25.11.2019 року, можна виготовити психотропну речовину - амфетамін, підтверджує, що обвинувачений виготовляв там вказану психотропну речовину.
Більше того, як показав сам обвинувачений ОСОБА_5 , що йому відомі властивості амфетаміну, а також те, що він є особою, яка раніше притягувалась до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, зокрема у сфері обігу психотропних речовин, що на думку суду, лише додатково підтверджує те, що амфетамін виготовляв та зберігав саме обвинувачений.
При цьому, маса вилученої в ході проведення обшуку психотропної речовини - амфетаміну, становить 36,3169 г, що є особливо великим розміром, сукупність різного роду заборонених речовин, а саме: амфетамін та фенілнітропропен, спосіб упакування та розфасування психотропної речовини у 26 прозорих пакетиках з пазовими замками, різної ваги та об'єму для зручності передачі можливому покупцю, наявність трьох ваг із нашаруваннями на їх поверхні, за допомогою яких здійснювалося розфасування амфетаміну, переконливо свідчать про направленість умислу обвинуваченого на подальший збут амфетаміну.
Також те, що обвинувачений наркоманією не страждає, про що свідчить довідка, що останній на обліку лікаря-нарколога не перебуває, виключає зберігання перелічених речовин у зазначеній кількості без мети збуту.
Таким чином, на думку суду, обставин, регламентованих ст.87 КПК України, в ході судового розгляду встановлено не було.
Щодо клопотання сторони захисту про визнання недопустимими доказами протоколу обшуку від 28.08.2019 року, протоколу огляду місця події від 28.08.2019 року та протоколу слідчого експерименту від 20.01.2020 року суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких, зокрема, суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно зі ст.94 КПК України суд оцінює з точки зору достовірності, належності чи допустимості кожний доказ (фактичні дані), а не джерело доказів (зокрема, документ). Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК.
При цьому КПК не містить положення про те, що будь-яке процесуальне порушення, допущене при збиранні доказів, тягне за собою безумовне визнання доказів недопустимими (як протилежність за визначенням допустимим доказам). Разом з тим, передбачено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (частина 1 статті 87 КПК України).
Правила оцінки доказів, особливо вимога дотримуватися передбаченого законом порядку при отриманні доказів, мають за мету запобігання неправомірному втручанню держави та заохочення доброчесної поведінки правоохоронних органів (постанова ККС ВС від 29.09.2020 у справі № 601/1143/16).
У контексті такого елементу допустимості доказів як належний процесуальний порядок отримання доказів, Суд додатково звертає увагу, що метою встановлення та дотримання такого порядку є насамперед (1) унеможливлення істотного порушення прав і свобод людини в ході збирання (отримання) доказів та (2) забезпечення достовірності отриманих фактичних даних.
У зв'язку із цим, при наявності процесуальних порушень порядку отримання доказів визнавати їх недопустимими слід лише тоді, коли такі порушення: (1) прямо та істотно порушують права і свободи людини; чи (2) зумовлюють сумніви у достовірності отриманих фактичних даних, які неможливо усунути.
Вирішуючи на підставі частини 1 статті 87 КПК питання щодо допустимості доказу, який отриманий з істотним порушенням фундаментальних прав чи свобод людини, суд має обґрунтувати: (1) яке саме фундаментальне право чи свобода особи були порушені, (2) в чому саме полягає істотність такого порушення в тій мірі, що обумовлює недопустимість доказу, та (3) за відповідності ситуації переліку критеріїв, наведеним в частині 2 статті 87 КПК - послатись на конкретний пункт цієї норми.
Істотне порушення прав і свобод людини - оціночне поняття кримінального процесуального права, яке не може бути визначене законодавцем, воно уточнюється і конкретизується в процесі правозастосування з урахуванням особливостей конкретної ситуації.
При визнанні того чи іншого доказу недопустимим, суд має зазначати конкретну норму процесуального закону, порушення якої, з урахуванням наслідків такого порушення та можливістю (неможливістю) їх усунення, дає підстави дійти висновку щодо недопустимості того чи іншого доказу (правова позиція викладена у постанові ККС ВС від 25.09.2018 року у справі №210/4412/15-к). Щодо існування інших (умовних) підстав для визнання доказів недопустимими, судам необхідно у кожному конкретному кримінальному провадженні з'ясувати, до яких наслідків порушення вимог кримінального процесуального закону призвели і чи є ці наслідки незворотними (тобто такими, що не можуть бути усунені під час судового розгляду). Якщо мова йде про визнання доказів, отриманих під час слідчих (розшукових) дій, недопустимими, це здебільшого стосується наявності сумнівів у достовірності відомостей, отриманих в результаті їх проведення (правова позиція викладена у постанові ККС ВС від 05.08.2020 року у справі №334/5670/18).
Відповідно до ст.89 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказу під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
Відповідно до вимог ст.237 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів.
Особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду.
Щодо визнання протоколу огляду місця події від 28.08.2019 року недопустимим доказом суд зазначає наступне. В даному випадку помилкове зазначення в протоколі процесуального статусу свідка ОСОБА_11 є незначним порушенням вимог КПК України , вказана обставина не є підставою для визнання протоколу огляду місця події та доказів, отриманих на підставі даного протоколу недопустимими доказами, оскільки протокол підписаний свідком ОСОБА_11 та жодних зауважень з цього приводу у протоколі нею зазначено не було. Аналогічного висновку суд приходить щодо необгрунтованих тверджень захисника про визнання недопустимим доказом протоколу слідчого експерименту від 20.01.2020 року.
Щодо клопотання захисника про визнання протоколу обшуку від 28.08.2019 року недопустимим доказом суд зазначає наступне.
Як вбачається з протоколу обшуку від 28.08.2019 року, при його проведенні ОСОБА_5 роз'яснювались права, передбачені КПК України, однак будь-яких клопотань про залучення захисника він не заявляв. Крім того, обшук проводився у присутності понятих, як вбачається зі змісту протоколу обшуку, будь-яких зауважень чи клопотань до проведення обшуку з боку учасників процесуальної дії не надходило.
Таким чином, матеріали кримінального провадження не містять даних про те, що ОСОБА_5 вимагав присутності захисника під час проведення обшуку за місцем його проживання, як не доведено стороною захисту і того факту, що ОСОБА_5 було відмовлено слідчим у забезпеченні участі захисника під час проведення даної процесуальної дії.
Ці обставини в сукупності свідчать про те, що під час проведення обшуку ОСОБА_5 будь-яких зауважень щодо дій працівників правоохоронних органів по відношенню до нього з приводу допущених процесуальних порушень під час проведення обшуку, зокрема і права на захист, не зазначав, а навпаки посвідчив зазначені у протоколі відомості своїми підписами.
Крім того, суд звертає увагу, що обвинувачений ОСОБА_5 жодних скарг та звернень з приводу допущення грубих порушень чи тиску з боку працівників правоохоронних органів під час проведення обшуку, ні під час досудового розслідування, ні під час судового розгляду не подавав. Про вказані факти обвинуваченим ОСОБА_5 заявлено безпосередньо лише в судовому засіданні під час його допиту та дослідження матеріалів кримінального провадження.
Таким чином, колегія суддів приходить до переконання, що право ОСОБА_5 на захист під час проведення обшуку порушено не було.
Крім цього, Верховний Суд неодноразово зазначав про суттєві відмінності електронних документів (відеозаписів) від паперових документів. Зокрема, електронний документ не має жорсткої прив'язки до певного матеріального носія, тому один і той же документ (файл) може існувати в ідентичному вигляді на різних носіях (правова позиція викладена в постановах ККС ВС від 26.11.2020 року у справі №292/239/19, від 22.10.2020 року у справі №677/2040/16-к, від 07.10.2020 у справі №725/1199/19, від 10.09.2020 у справі №751/6069/19, від 20.05.2020 у справі №585/1899/17, від 19.05.2020 року у справі №490/10025/17).
Сторо на захисту не висловила сумнів у достовірності запису на технічному носії інформації зафіксованої процесуальної дії - проведеного обшуку. При цьому у суду немає сумнівів щодо достовірності вказаних записів.
Враховуючи викладене, на переконання суду, вказані твердження захисника не є істотним порушенням прав та свобод людини, в тому числі, права на захист відповідно до статей 20, 42 КПК України і не може визнаватись істотним порушенням прав людини і основоположних свобод, в даному конкретному випадку щодо обвинуваченого ОСОБА_5 .
У суду не виникає обґрунтованих сумнівів щодо достовірності даних, зафіксованих в протоколі обшуку від 28.08.2019 року, протоколі огляду місця події від 28.08.2019 року та протоколі слідчого експерименту від 20.01.2020 року, де відображено хід відповідних процесуальних дій у достатньому обсязі з огляду на характер таких дій та необхідність встановлення за їх допомогою обставин, що мають значення для даного провадження.
За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 та наявність в його діях складу злочинів, передбачених ч.3 ст.307, ч.3 ст.311, ч.1 ст.313 КК України.
Кваліфікуючи дії обвинуваченого, суд також враховує правову позицію, Верховного Суду, викладену в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 05.04.2018 у справі №658/1658/16-к.
Зокрема, суд враховує, що кваліфікація злочину - це кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.
За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов'язана з необхідністю обов'язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб'єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК.
При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_5 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати також як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
З огляду на наведене та у світлі формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч.3 ст.307 КК України - як незаконне виробництво та зберігання психотропної речовини з метою збуту, в особливо великих розмірах, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.309 КК України, ч.3 ст.311 КК України - як незаконне придбання та зберігання прекурсорів, в особливо великих розмірах, з метою їх використання для виготовлення психотропних речовин, та ч.1 ст.313 КК України - як незаконне придбання та зберігання обладнання, призначеного для виготовлення психотропних речовин.
Підстав, у відповідності до ч.3 ст.337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.
Згідно ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Водночас, суд враховує, що у справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»». Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним. Поширення наркоманії та зростання злочинності, пов'язаної із незаконним обігом наркотичних речовин, набувають все більших масштабів та стають серйозним соціальним чинником, який негативно впливає на життя, здоров'я та благополуччя людей та суспільства в цілому, а отже злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів становлять підвищену суспільну небезпеку.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує відповідно до ст.ст.65-67 КК України та п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 “Про практику призначення судами кримінального покарання” ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь тяжкості цього злочину, суд повинен виходити із усіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву та мети, способу і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали, тощо.
Обставин, що обтяжують чи пом'якшують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст.ст.66, 67 КК України судом не встановлено.
Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_5 на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, характеризується з посередньої сторони, стан здоров'я, спосіб життя (раніше судимий, у тому числі за вчинення злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, не одружений, на даний момент офіційно не працевлаштований, суспільно корисною працею не займається, не має постійного джерела доходу, що свідчить про підвищений рівень суспільної небезпечності його особи); ступінь тяжкості вчинених злочинів, а саме класифікацію за ст.12 КК України, яка визначається не тільки положеннями ст.12 КК України, виходячи з формального критерію та виду і розміру покарання, а і фактичними обставинами, при яких було вчинено злочини; кількість вчинених злочинів - злочинні дії вчинялись ним систематично, що вказує на підвищену суспільну небезпечність особи обвинуваченого, при цьому злочини було припинено лише втручанням правоохоронного органу; суспільній небезпечності останніх, які передбачені розділом XIII особливої частини КК України “Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення”, що відносяться до діянь, які створюють загрозу заподіяння шкоди або заподіюють фактичну шкоду здоров'ю невизначеного кола осіб від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів; можливих наслідків від вчинення даної категорії злочинів, обставини вчинення кримінального правопорушення, відношення обвинуваченого до вчиненого (зберігання наркотичних засобів відбувались в домоволодінні, де проживала малолітня дитина, що не могло не вплинути на формування її свідомості та процес виховання); особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення злочинних дій.
Враховуючи вищевикладене, положення ст.61 КК України, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у межах санкції ч.1 ст.313 КК України у виді обмеження волі, а також у межах санкції ч.3 ст.307, ч.3 ст.311 КК України у виді позбавлення волі.
Статтею 72 КК України передбачено, що при складанні покарань за сукупністю злочинів менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид, виходячи з такого їх співвідношення: одному дню позбавлення волі, крім іншого, відповідають два дні обмеження волі.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання за сукупністю злочинів, тобто за ст.70 КК України із застосуванням ст.72 КК України, перевівши покарання у виді обмеження волі у більш суворий вид - позбавлення волі, з дотриманням правил складання різновидних покарань, виходячи з того співвідношення, яке встановлено для них у ст.72 КК України.
Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст.75 КК України, або ж застосування ст.69 КК України, чи норм ст.69-1 КК України до обвинуваченого ОСОБА_5 , суд не знаходить, у зв'язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані, та оскільки суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, а саме у виді позбавлення волі, є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 був засуджений вироком Деснянського районного суду м.Києва від 13.12.2019 року за ч.2 ст.309 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України - з іспитовим строком 1 рік.
Враховуючи тяжкість злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_5 та те, що даний злочин вчинено ОСОБА_5 до ухвалення відносно нього вироку Деснянського районного суду м.Києва від 13.12.2019року, суд вважає за необхідне остаточно призначити йому покарання за правилами ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Крім того, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому за ч.3 ст.307 та ч.3 ст.311 КК України додаткове покарання у вигляді конфіскації всього належного йому на праві власності майна.
Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину, так як категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченому у вигляді тримання під вартою, враховуючи вимоги ст.ст.131-132, 177, 178 КПК України, та даних про його особу, слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.
На підставі ч.5 ст.72 КК України, суд вважає за необхідне зарахувати в строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_5 термін його попереднього ув'язнення - з 28.08.2019 року по 31.08.2019 року, та з 15-35 години 31.01.2020 року.
Процесуальні витрати згідно матеріалів кримінального провадження складають 8321 гривня 53 копійки за проведення судової хімічної експертизи матеріалів, речовин і виробів у кримінальному провадженні №12019100040007143 (висновок №11-2/5724 від 25.11.2019 року), 942 гривні 06 копійок за проведення судової хімічної експертизи матеріалів, речовин і виробів у кримінальному провадженні №12019100040007143 (висновок №11-2/4974 від 30.08.2019 року) та 1256 гривень 08 копійок за проведення судової експертизи зброї у кримінальному провадженні №12019100040007143 (висновок №8-2/71 від 27.01.2020 року). Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Цивільний позов у справі не заявлявся, потерпілих немає, майнова шкода нікому не заподіювалася.
Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись положеннями Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст.100, 349, 368-371, 373-374, 376, 395 КПК України, колегія суддів, -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.307, ч.3 ст.311, ч.1 ст.313 КК України, на підставі яких призначити йому покарання:
- за ч.1 ст.313 КК України у вигляді 2 (двох) років обмеження волі;
- за ч.3 ст.311 КК України у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- за ч.3 ст.307 КК України у вигляді 9 (дев'яти) років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, з урахуванням вимог ст.72 КК України, призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді 9 (дев'яти) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
На підставі ч.4 ст.70 КК України призначити обвинуваченому ОСОБА_5 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Деснянського районного суду м.Києва від 13.12.2019 року, більш суворим призначеним даним вироком, у вигляді 9 (дев'яти) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту його фактичного затримання - з 15-35 години 31.01.2020 року, зарахувавши час його затримання з 28.08.2019 року по 31.08.2019 року, зарахувавши попереднє ув'язнення в строк відбуття покарання, з розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою залишити без змін, продовживши тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Матеріали кримінального провадження №12019100040007143 залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням зі справою №755/1758/20.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових хімічних експертиз матеріалів, речовин і виробів та судової експертизи зброї в загальній сумі 10519 (десять тисяч п'ятсот дев'ятнадцять) гривень 67 копійок.
Речові докази: поліетиленовий пакет, всередині якого знаходиться речовина білого кольору, що містить в своєму складі психотропну речовину - амфетамін, масою 1,427 г, перехідник прямий; розгалужувач; два распіратори; ємність з прозорого полімерного матеріалу; лійку; металеве сито; одноразовий медичний шприц; вісім тримачів металевих; основи-стійки штатива; штатив; два спіральних холодильника з вставленими фрагментами трубок; два мірних циліндри; дві круглодонні колби зі шліфом; конічну колбу; розгладжував з перехідником з вставленим термометром; перехідник кутовий зі шліфом; воронку розподільчу; розгалужувач з перехідником з вставленим пробком; ортофосфорну кислоту масою 160,0 г; оцтову кислоту масою 470,0 г; гідроксид натрію масами 103,00 г, безбарвну прозору рідину, яка є азотною кислотою, масою 198,0 г.; кристалічну порошкоподібну речовину жовтого кольору, яка містить у своєму складі прекурсор, в особливо великих розмірах, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлюється заходи контролю - фенілнітропропен, масою 141,913 г; психотропну речовину - амфетамін, масою 36,3169 г, які передано на зберігання в камеру схову Дніпровського УП ГУНП в м.Києві, - знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та захиснику, а також направити до ДУ «Київський слідчий ізолятор» для вручення обвинуваченому. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м.Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії судового рішення.
Головуючий - суддя Дніпровського районного суду
м.Києва ОСОБА_1
Суддя Дніпровського районного суду
м.Києва ОСОБА_2
Суддя Дніпровського районного суду
м.Києва ОСОБА_3