Сарненський районний суд
Рівненської області
Справа № 572/3317/21
21 квітня 2022 року м. Сарни
Сарненський районний суд Рівненської області
одноособово суддя Довгий І.І.
за участю секретаря судового засідання Калюшик О.І.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за цивільним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини, -
Позивач звернувся з позовом до відповідачки, в якому просив зменшити розмір аліментів, які стягуються на підставі судового наказу від 12 грудня 2019 року, справа №572/3848/19, за яким з нього на користь відповідачки стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 11 грудня 2019 року і до повноліття дитини до розміру 1/6 всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подачі заяви і до досягнення дитиною повноліття. В обґрунтування позову, посилався, що він 2 листопада 2019 року уклав шлюб із ОСОБА_4 , від даного шлюбу має сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На даний час вони з дружиною та сином проживають в складних матеріально-побутових умовах, так як свого житла у нього немає. Крім того, на даний час він тимчасово не працює, дружина знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років. Окрім цього він вже багато років страждає на НДЦ по гіпертонічному типу з різко і стійко вираженими клінічними проявами. Згідно довідки центру зайнятості ОСОБА_1 незареєстрований як безробітний. У зв'язку в вищевикладеним просить зменшити розмір аліментів.
Від відповідачки надійшов відзив на позов, згідно якого ОСОБА_2 позовні вимоги не визнає, оскільки доводи позивача є необґрунтованими та безпідставними. Зміна сімейного стану позивача, а саме народження у позивача дитини в іншому шлюбі, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів. Батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів на рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою. Не заслуговує на увагу також твердження позивача, що наявність в нього захворювання потребує постійного лікування, яке вимагає значних коштів, то скільки жодних допустимих доказів того, що він в дійсності лікується і що наявні у нього хвороби вимагають значних коштів. Крім того, вказане захворювання в нього вже було на момент винесення судового рішення про стягнення аліментів. Також матеріальний стан позивача порівняно з тим, що був раніше значно покращився, так як згідно даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельну кадастру ОСОБА_1 отримав в дар житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 та земельну ділянку, загальною площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Вказане свідчить про безпідставність позову. У зв'язку з вищевикладеним просить відмовити у задоволенні позову та стягнути на її користь понесені витрати за надання їй правничої допомоги.
Позивач згідно заяви просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити.
Відповідачка згідно заяви просить розглянути справу без її участі, просить відмовити у задоволенні позову за їх безпідставністю.
Дослідивши документи і матеріали справи, давши оцінку доказам, що мають значення для справи, суд прийшов до наступного.
На підставі судового наказу, виданого Сарненським районним судом Рівненської області 12 грудня 2019 року стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого у АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (жительки АДРЕСА_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 ), аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 11 грудня 2019 року і до повноліття дитини.
Згідно свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_3 2 листопада 2019 року позивач ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_6 .
Від шлюбу в них народилася дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_4 .
Відповідно до протоколу обстеження КЗ Рівненська обласна клінічна лікарня 28 жовтня 2019 року в ОСОБА_1 виявлено: видовження хорд МК, ТК. Регургітація , незначна, трикуспідальна, незначна, порожнини серця збільшенні, скоротлива здатність міокарду задовільна.
Згідно акту №3567 від 28 жовтня 2019 року КП «Рівненська обласна клінічна лікарня» у призовника ОСОБА_1 діагноз НЦД по гіпертонічному типу з різко і стійко вираженими клінічними проявами, додатково атипова хорда.
Відповідно до медичної карти стаціонарного хворого №646 у ОСОБА_7 основний НЦД по гіпертонічному типу зі стійко значно вираженими клінічними проявами, дифузний зоб; після лікування стан хворого покращав, в задовільному стані виписаний додому.
При обстеженні матеріального-побутових умов ОСОБА_1 було виявлено, що він разом з сім'єю проживає в будинку батьків, так як власного житла не мають. На даний час ОСОБА_1 тимчасово не працює, дружина знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років.
Проте з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №295036363 від 18 січня 2022 року ОСОБА_1 на підставі договору дарування належить житловий будинок, загальною площею 89,4 м2 з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 .
Згідно довідки Державного центру зайнятості №2503 від 4 листопада 2021 року ОСОБА_1 дійсно не зареєстрований як безробітний.
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно ч.1, 2 ст. 182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Виходячи зі змісту вказаної норми закону умовою зменшення або збільшення розміру аліментів є зміна обставин, які враховувалися судом при визначенні розміру аліментів.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З огляду на вищевикладене, судом встановлено, що позивач працездатний, жодних протипоказань для роботи в нього немає, обставини на які посилається позивач щодо відсутності житла спростовуються наданими витягами про отримання в дар житлового будинку та земельної ділянки, а наявність на утриманні іншої дитини не може бути слугувати самостійною підставою для зменшення розміру аліментів на утримання сина відповідачки.
Що стосується обґрунтувань позивача про погіршення стану його здоров'я, то вказані обставини, на які він посилається існували на час ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів, не змінилися і по теперішній час, будь яких підтверджень матеріальних витрат на лікування позивач не надав.
Враховуючи вищевикладене, будь-яких інших належних та допустимих доказів про погіршення його матеріального стану з моменту стягнення аліментів на утримання дитини не надав, а також обставини, що наводить позивач в обґрунтування та на підтвердження заявлених вимог, в розумінні вищезазначених норм матеріального закону (ст. 192 СК України), на думку суду, не є істотними та достатніми для зменшення визначеного за рішенням суду розміру аліментів, розмір стягуваних аліментів за рішеннями суду не є завищеним та відповідає розміру, передбаченому нормами діючого Сімейного кодексу України, з огляду на що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідачем до матеріалів справи долучений договір про надання правничої допомоги від 17 січня 2022 року, акт приймання-передачі наданої правничої допомоги від 25 січня 2022 року, квитанція №60593408 від 25 січня 2022 року про оплату наданої правничої допомоги в розмірі 860 грн.
Відповідно до ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на вищевикладене, керуючись ч.2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, суд присуджує до стягнення з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 860 грн.
На підставі викладеного, ст. ст. 180, 182, 192 СК України, керуючись ст. ст. 247, 263, 265 ЦПК України, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 ) про зменшення розміру аліментів на утримання дитини відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 860 (вісімсот шістдесят) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Сарненський районний суд протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повне судове рішення складене 21 квітня 2022 року.
Суддя: