Справа № 285/817/22
провадження у справі № 2/0285/494/22
Іменем України
28 квітня 2022 року м. Новоград-Волинський
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області у складі
головуючого судді Коцюби О.М.
за участі секретаря судового засідання Загривої Х.О.,
розглянувши в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
21.02.2022року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором № б/н від 17.11.2011 року у розмірі 59343,99 грн.
В обґрунтовування позовних вимог позивач зазначає, що 17.11.2011 року ОСОБА_1 було відкрито кредитний рахунок на підставі Заяви № б/н. При підписанні анкети-заяви відповідач взяв на себе зобов'язання повертати отримані ним кошти в кредит відповідно до «Умов та правил надання банківських послуг» за «Тарифами банку». Однак відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 15.11.2021 року виникла заборгованість у розмірі 80080,43 грн., яка складається з 59343,99грн. - заборгованість за тілом кредиту; 20736,44 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України. Вони ж, у свою чергу, просять стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 59343,99 грн. та судові витрати.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи у їхню відсутність.
Відповідач в судове засідання не прибув, надав заяву про розляд справи у його відсутність, позов не визнає.
За таких обставин, керуючись ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 83 ЦК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Встановлено, що 17.11.2011 року ОСОБА_1 заповнив бланк Анкету-заяву про приєднання до «Умов та Правил надання банківських послуг», відповідно до змісту якої відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. (а.с. 20).
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.
Відповідно до ч. 2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, АТ КБ «ПриватБанк» вказувало, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, підписавши Заяву-анкету. Умови та Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку були викладені на банківському сайті.
Проте, надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг не містить підпису позичальника, а тому не може вважатися доказом на підтвердження умов надання кредиту та того, що під час підписання заяви відповідач була ознайомлена саме з цими Умовами та Правилами надання банківських послуг. Надані банком Умови та Правила надання банківських послуг, не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору.
Вказана правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року у справі № 14-131цс19.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 22 березня 2017 року у справі № 6-2320цс16 посилання на внутрішні документи банка (правила, положення і т. д.), які не були підписані позичальником як додаток до договору і які містять умови надання, користування банківським кредитом, не мають юридичного значення та юридичних наслідків. Такі документи не є частиною договору і не можуть бути використані судами про визнання умов кредитного договору, зокрема порядку його повернення, оскільки не можливо ідентифікувати, чи саме з цими умовами та правилами погоджувався позичальник, при отриманні банківської карти.
Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи з обслуговування кредитних карт, на які посилається позивач як на складову договору банківських послуг, укладеного 25.11.2013 року з відповідачем, стосуються всього спектру фінансових послуг, що надавалися банком, у тому числі платіжних карт, вкладних операцій, кредитних карт, але не мають підпису позичальника, його реквізитів, відсутня дата їх складання або підпису сторонами, а також жодної ідентифікуючої ознаки на предмет їх невід'ємності від заяви позичальника.
Щодо позовних вимог про стягнення тіла кредиту, суд виходить з наступного.
Як вбачається із розрахунків заборгованості, частина із сплачених відповідачем коштів, позивачем безпідставно було спрямовано на погашення пені у розмірі 66735,01 грн, , при цьому анкета-заява від 17.11.2011 року не містить визначення домовленості сторін про сплату пені (а.с. 9, 10-13).
За таких обставин, суми пені, що сплачувалися відповідачем в межах погашення заборгованості за анкетою-заявою від 17.11.2011 року, слід зараховувати на погашення тіла кредиту, що повністю покриває заборгованість за тілом кредиту.
Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідачем фактично погашено заборгованість, у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
Керуючись статтями 2, 7, 10, 12, 13, 76-83, 141, 258, 259, 263, 264-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 525, 526, 530, 549-552, 610-612, 625,638, 1050 Цивільного кодексу України, суд -
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його ухвалення.
Сторони у справі:
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: вул. Грушевського, 1-Д, м. Київ, індекс 01001, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Головуючий: О.М. Коцюба