Справа № 589/724/22
Провадження № 1-кс/589/337/22
19 квітня 2022 року
Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка Сумської області клопотання слідчого Шосткинського РУП Головного управління Національної поліції в Сумській області ОСОБА_4 погоджене прокурором Шосткинської окружної прокуратури Сумської області ОСОБА_7 у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022200490000156 від 17.02.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Солотвино Шосткинського району Сумської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою
До Шосткинського міськрайонного суду надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 .
Своє клопотання слідчий мотивує тим, що в провадженні Шосткинського РУП ГУ Національної поліції в Сумській області, знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , який з осені 2019 року по травень 2021 року під час спільного проживання, являючись членом сім'ї, вчиняв розпусні дії, щодо неповнолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Враховуючи те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а саме, у розбещенні особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, слідчий вважає, що є достатні підстави для обрання останньому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали і вважають, що застосування більш м'яких, ніж взяття під варту, запобіжних заходів не може забезпечити його належної процесуальної поведінки, не сприятиме повному, всебічному та об'єктивному розслідуванню кримінального провадження, негативно впливатиме на потерпілу та свідків.
ОСОБА_5 вважає такий запобіжний захід стосовно нього занадто суворий і просить не обирати йому запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки потерпілу він не розбещував, і взагалі дуже добре відноситься до неї . Пояснив, що зі співмешканкою, її донькою та їхніми спільними дітьми вони живуть добре і він завжди гарно ставився до доньки своєї співмешканки.
Захисник ОСОБА_6 , заперечує проти обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просить обрати ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту, та пояснив що він може мешкати у свого брата ОСОБА_9 , крім цього вважає, що підозра не обґрунтована в передбаченому законом порядку.
Слідчий суддя ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши пояснення учасників судового розгляду приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню частково наступних підстав:
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Так, відповідно до ст.ст.177,178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухиляння від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
При цьому, слідчому судді слід мати на увазі, що обмеження розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи, є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (Рішення Європейського суду з прав людини «Харченко проти України», «Белевитський проти Росії»).
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі "Манчіні проти Італії", за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
З цього правила випливають два природних наслідки: тягар доведення обставин, що свідчать на користь утримання під вартою, завжди несе сторона обвинувачення, а будь-які обставини, щодо доведеності яких або значення яких для вирішення питання про тримання під вартою або звільнення, залишається сумнів, мають тлумачитися на користь звільнення особи.
Роль слідчого судді при оцінці вказаних обставин полягає в перевірці істинних намірів та цілей, що стоять за позбавленням особи свободи, відповідності цих цілей та намірів вимогам закону, та, у випадку встановлення відсутності законних підстав для тримання особи під вартою, - прийняття рішення про звільнення особи з-під варти.
Така перевірка відбувається за правилами національного законодавства, які містяться в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України. Виходячи з вищенаведених норм закону, насамперед, слідчий суддя, вирішуючи питання про законність тримання особи під вартою, має вирішити питання, чи існують підстави для "розумної підозри" щодо причетності підозрюваного до вчинення злочину.
Так судом встановлено що в провадженні СВ Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області знаходиться кримінальне провадження за № 12022200490000156 від 17.02.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України відносно ОСОБА_5 .
18.02.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, за фактом розбещення неповнолітньої членом сім'ї.
21.02.2022 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, за фактом розбещення неповнолітньої членом сім'ї.
Згідно підозри, починаючи з осені 2019 року ОСОБА_5 став спільно проживати з ОСОБА_10 та її дітьми: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_2 , з якими мав спільні взаємні права та обов'язки, пов'язані спільним побутом, а також приймав активну участь у вихованні дітей.
Під час спільного проживання, являючись членом сім'ї, ОСОБА_5 маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість у період часу з осені 2019 року по осінь 2020 року в денний час доби, вдома за адресою: АДРЕСА_3 та з осені 2020 року по серпень 2021( до моменту досягнення ОСОБА_8 16 річного віку) року, в денний час доби, залишаючись вдома за адресою: АДРЕСА_2 наодинці з неповнолітньою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неодноразово, з метою задоволення власної статевої пристрасті, маючи умисел на розбещення неповнолітньої, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи значення і суспільно небезпечний характер своїх дій, направлених на порушення нормального фізичного, психічного та соціального розвитку неповнолітньої ОСОБА_8 , достовірно знаючи та розуміючи, що остання є неповнолітньою, використовуючи безпорадний стан потерпілої, з урахуванням її вікових особливостей, яка не могла чинити повноцінний опір, правильно розуміти сутність та характер вчинюваних з нею дій сексуального характеру, вчиняв відносно неповнолітньої ОСОБА_8 розпусні дії, а саме, непристойно торкався своїми руками до її грудей, сідниць, живота та зовнішньої поверхні стегон, а також гладив вказані частини тіла руками.
В результаті вчинення своїх протиправних дій, ОСОБА_5 порушив нормальний моральний та фізичний розвиток неповнолітньої ОСОБА_8 та сформував аморальні погляди у дитини.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику а ризикам, зазначеним у поданні.
22.02.2022року ухвалою Шосткинського міскрайонного суду ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 23.04.2022р. якрою встановлено що потерпіла в судовому засіданні та її представник , кожен окремо наполягали на застосуванні стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так потерпіла боїться його і боїться що він може продовжити розбещення її сестер.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для обрання запобіжного заходу, слідчий суддя зважає що в кримінальному процесуальному розумінні існує відмінність між обґрунтованістю та доведеністю висунутої підозри, в тому числі на підставі достатніх, допустимих та достовірних доказів.
Разом із тим, "обґрунтованість" підозри, на якій засновується арешт, є важливою частиною гарантії, встановленої у п. 1 (с) ст. 5. Слова "обґрунтована підозра" означають наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об'єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення. Однак те, що може бути визнано "розумним", залежить від усіх обставин. Відповідно, оцінюючи обґрунтованість підозри, необхідно встановити, чи забезпечена сутність гарантії, передбаченої п. 1 (с) ст.5. Отже, повинні існувати факти чи відомості про те, що заарештовану особу обґрунтовано підозрюють у вчиненні передбачуваного злочину.
Термін "обґрунтованість" також означає поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовольнити об'єктивного спостерігача щодо ймовірності звинувачень".
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, де у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", зазначено термін "обґрунтована підозра", який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі "Мюррей проти Об'єднаного Королівства" від 28 жовтня 1994 року, "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року).
Так, у справі «Кавала проти Туреччини» (заява 28749/18, рішення від 10.12.2019) Європейський Суд з прав людини констатував, що не потрібно, щоб особі, яку затримали, в кінцевому рахунку було пред'явлено обвинувачення або представлено перед судом. Метою затримання є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування.
Підозра ОСОБА_5 обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: показаннями неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 , допитами свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 довідкою від поліграфолога, допитом в судовому засіданні неповнолітньої ОСОБА_8 , допитом законного представника неповнолітньої, іншими матеріалами кримінального провадження в їх повній сукупності.
На переконання слідчого судді додані до клопотання слідчого матеріали на даному етапі досудового розслідування можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа про, яку йдеться могла вчинити злочин, тому підозра стосовно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.156 КК України є обґрунтованою.
Постановою від 6 квітня 2022року продовження строк досудового розслідування у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 до 18.05.2022р.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Так наявність ризику, передбаченого п.1 ч.І ст. 177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, що свідчить про те, що останній, усвідомлюючи тяжкість покарання, що загрожує йому в разі притягнення до кримінальної відповідальності, може переховуватись від органів досудового розслідування або суду з метою уникнути можливого покарання.
Вказаний ризик повністю узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, що була неодноразово викладена, зокрема, у справі «Томазі проти Франції», 27 серпня 1992 року. «Мамедова проти Росії» (Mamedova v Russia). 7064/05. 1 червня 2006 року. «Лабіта проти Італії» (Labita v Italy). 26772/95. 6 квітня 2000 року, де Суд зазначив, що суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховування у сукупності із іншими даними, які можуть її підтвердити або спростувати, і може бути обґрунтованою на початку розслідування:
Таким чином, зважаючи на те, що ОСОБА_19 підозрюється у вчиненні злочину за який передбачено покарання від 5 до 8 років позбавлення волі, то у судовому засіданні доведено наявність зазначеного вище ризика можливості останнього переховуватися від суду та слідства.
Крім цього існує наявність ризику, передбаченого п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України так як ОСОБА_5 може незаконно вплинути на неповнолітню потерпілу, оскільки являється членом сім'ї і може контактувати та незаконно впливати безпосередньо як на неповнолітню потерпілу та свідків, і у такий спосіб перешкодити встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення та негативно вплинути на хід досудового розслідування.
Так у попередньому судовому засіданні неповнолітня потерпіла ОСОБА_8 поясняла, що на даний час вона живе у сусідки. Дуже боїться ОСОБА_5 , оскільки він може вчинити над нею фізичну розправу через те, що вона надала розголосу про його стосунки з її неповнолітньою сестрою в результаті яких остання народила дитину та розповіла всім що і її він також «домагався», тому просить обрати йому запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Щодо обрання відносно нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту за місцем мешкання його брата, то заперечує, поясняючи це тим, що він не виконає зазначене і буде приходити за місцем її мешкання і там може застосувати до неї фізичне насильство. Також повідомила, що він неодноразово бив її матір в зв'язку з чим діти «вискакували» у вікна і тікали до сусідів.
До матеріалів клопотання додано ухвалу постанову про притягнення підозрюваного до адміністративної відповідальності за насильство в сім'ї . Крім цього додані витяги реєстрацій численних звернень родини останнього до поліції з повідомленням про насильство в сім'ї, додано витяги звернень родини ОСОБА_19 , щодо вчинення стосовно них насильства в сім'ї. Згідно висновку поліції викладеного в формі оцінки ризиків вчинення насильства в сім'ї ОСОБА_5 : має алкогольну залежність та вживає алкогольні напої; схильний до постійних ревнощів; погрожував застосувати зброю чи інші предмети , які можуть спричинити шкоду життю та здоров'ю постраждалій особі та дітям; погрожував вбити постраждалу та її дітей; застосовував фізичне насильство відносно постраждалої та дітей; постраждала допускає , що останній може її вбити або вбити її дітей; має фінансові проблеми
Таким чином, у судовому засіданні доведено, що ОСОБА_5 не будучи обмежений у перебуванні на волі та пересуванні, може незаконно впливати на вказаних осіб, в тому числі спонукати їх до зміни показань, з метою уникнути притягнення до кримінальної відповідальності за вчинений злочин та передбаченого за його вчинення покарання.
Згідно позиції Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів інших осіб, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Наявність ризику, передбаченого п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що ОСОБА_5 зареєстрований в АДРЕСА_1 , однак фактично проживає разом зі своєю дружиною ОСОБА_10 та її малолітніми дітьми: ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а також спільними дітьми ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Отже в зазначеній сім'ї проживають ще неповнолітні особи жіночої статі, а так як дві особи жіночої статі, з цієї сім'ї, повідомили щодо розпусних дій ОСОБА_5 стосовно них , то зазначене вказує на те, що останній може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Крім цього ОСОБА_5 на даний час ніде не працює, не має постійного легального джерела прибутку та живе за рахунок випадкових заробітків, та соціальних виплат при народженні дітей, раніше судимий за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. з ст. 187 КК України, знову підозрюється в скоєнні тяжкого злочину проти статевої свободи неповнолітньої особи, що свідчить про кримінальну спрямованість особи, що може продовжити займатися злочинною діяльністю.
Також, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 зареєстрований в АДРЕСА_1 , однак фактично проживає разом зі своєю дружиною ОСОБА_10 та її малолітніми дітьми: ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а також спільними дітьми ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_8 за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до восьми років; йому відомо, яке саме покарання йому загрожує у випадку доведення його вини за вказане кримінальне правопорушення, тому може свідомо переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на неповнолітню потерпілу та свідків та продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.
Суд вважає не можливим застосування відносно запобіжного заходу у виді домашнього арешту, виходячи з наступного:
ОСОБА_5 зареєстрований в АДРЕСА_1 , однак зазначений будинок зруйновано про що повідомив сам обвинувачений та підтверджено довідкою громади. Таким чином він не може проживати за адресою реєстрації а тому за зазначеним місцем реєстрації не може бути обрано зазначений запобіжний захід.
Фактично проживає разом зі своєю дружиною ОСОБА_10 та її малолітніми дітьми де також зареєстрована і потерпіла за адресою: АДРЕСА_2 , тому обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту за місцем реєстрації потерпілої та інших неповнолітніх осіб жіночої статі, мешкаючих за зазначеною адресою, суперечить інтересам неповнолітніх та не зможе забезпечити усунення зазначених вище ризиків.
Неможливо і застосування зазначеного запобіжного заходу і за місцем мешкання брата підозрюваного оскільки в судовому засіданні під час обрання останньому запобіжного заходу будо встановлено, що помешкання ОСОБА_22 складається з кухні та кімнати де він проживає з дружиною. Крім цього до нього проїздять сини з Києва. Докази того що інші особи , що мешкають в зазначеному будинку згодні на проживання останнього з ними в одній кімнаті суду не надані. Також на запитання суду, чи буде ОСОБА_22 утримувати матеріально свого брата останній повідомив, що має таку можливість. Повідомив, що брат буде допомагати йому по господарству, а він буде його кормити. Разом з цим з пояснень підозрюваного не вбачається готовності працювати по господарству. Проаналізувавши зазначенні обставини, суд прийшов до переконання до переконання , щодо неможливості обрання підозрюваному зазначеного запобіжного заходу і за місцем мешкання ОСОБА_22 що було встановлено в ухвалою суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Викладенні в зазначеній ухвалі суду на даний час не змінились, а тому суд прихрдить до переконання , щодо неможливості застосування зазначено запобіжного заходу в даний час.
Про наявність інших можливих місць мешкання підозрюваного слідчого суддю не повідомлено.
За таких обставин, єдиною ефективною в даному випадку мірою запобіжного заходу є тримання під вартою, оскільки виключно така міра запобіжного заходу зможе повністю виключити ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме виключити можливість переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування і суду, запобігти з його боку незаконно впливати на потерпілу та свідків, продовжувати вчиняти нові умисні кримінальні правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, слідчий суд приходить до переконання щодо достатності підстав для обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою, з метою унеможливлення його перешкоджання встановленню обставин кримінальних правопорушень, вчинення інших кримінальних правопорушень.
Застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 не суперечитиме п.2 ч.3 ст.132 КПК України та правовим позиціям, викладеним у рішеннях Європейського Суду з прав людини «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 та «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання вище перелічених ризиків, зможе запобігти вчиненню підозрюваним нових злочинів та забезпечить виконання ним процесуальних обов'язків.
Жоден інший більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 , а тому клопотання доведено і підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком до 18.05.2022 включно.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Шосткинської окружної прокуратури, який здійснює процесуальне керівництво вказаним кримінальним провадженням
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст рішення виготовлено та проголошено 20.04.2022 року.
Слідчий суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області ОСОБА_1