Справа № 585/297/22
Провадження № 2/581/62/22
про залишення позовної заяви без руху
28 квітня 2022 року сел. Липова Долина
Суддя Липоводолинського районного суду Сумської області Кузьмінський О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди,
3 лютого 2022 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Роменського міськрайонного суду Сумської області з позовом про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на її користь моральної шкоди у розмірі 72000 грн. та притягнути ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за статтею 194 КК України.
Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 4 лютого 2022 року справу передано на розгляд до Липоводолинського районного суду Сумської області за підсудністю.
12 квітня 2022 року справа надійшла до Липоводолинського районного суду Сумської області.
На виконання вимог частини 7 статті 187 ЦПК України 13 квітня 2022 року судом до Центру надання адміністративних послуг Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області направлено запит з метою з'ясування місця проживання (перебування) відповідача по справі.
Відповідно до відповіді №285/Л-05-11/04.2022 від 26 квітня 2022 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно облікових реєстраційних даних, що містяться в погосподарській книзі №13, зареєстрована в АДРЕСА_1 .
Дослідивши подані матеріали, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху з таких підстав.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
У відповідності до частини 1 статті 50 ЦПК України позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів; права та обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; предметом спору є однорідні права і обов'язки.
У поданій позовній заяві позивач зазначила відповідачем лише ОСОБА_2 , в той же час як позовні вимоги пред'являє також до ОСОБА_3 , тому позивачу слід уточнити до кого (до одного, чи до кількох відповідачів) вона звертається з позовом про стягнення на її користь моральної шкоди.
Форма позовної заяви, її зміст та інші вимоги визначені статтями 175, 177 ЦПК України.
Позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У порушення вищевикладених вимог у позові відсутні: обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Крім того, відповідно до статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як зазначає Пленум Верховного Суду України у постанові № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно моральна шкода може полягати у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (пункт 3).
При цьому, пунктом 4 Постанови від 31 березня 1995 року визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується, окрім вказівки на те, у чому полягає ця шкода та якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві. У разі недотримання позивачем зазначених вимог суд вправі залишити позовну заяву без руху.
Однак, порушуючи питання про відшкодування моральної шкоди, позивачем не повно викладено обставини справи з посиланням на відповідні докази щодо спричинення їй моральної шкоди. Позовна заява містить лише загальні посилання на наявність підстав для відшкодування моральної шкоди, та відповідно, не містить відомостей в чому саме полягає заподіяна їй моральна шкода. Крім того, позивачем в позовній заяві не зазначено з яких міркувань вона виходила, визначаючи розмір моральної шкоди саме в сумі 72000 грн.
Також позивачем додано до позову письмові докази - документи, які належним чином не засвідчені.
Засвідчення документів вимагається частинами 2, 5 статті 95 ЦПК України, згідно з якою письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього; учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Крім того, позивачем додано до позову копію письмового документа - імовірно заяви, текст якої через незадовільну якість неможливо прочитати.
Відповідно до частини 1 статті 177 ЦПК України позивачу необхідно додати до позовної заяви копії документів належної якості та засвідчені належним чином, відповідно до кількості відповідачів. Обов'язок позивача надавати докази разом із позовною заявою закріплено в частині 2 статті 83, частині 5 статті 177 ЦПК України.
Зважаючи на викладене позивачу необхідно надати суду уточнену позовну заяву з зазначенням кола відповідачів та зазначенням позовних вимог до кожного з них, зазначити у ній положення, передбачені статтею 175 ЦПК України, долучити відповідні письмові докази належної якості, належним чином засвідчені копії.
За таких обставин, вважаю необхідним надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, який відповідно до частини 2 статті 185 ЦПК України не може перевищувати десяти днів із дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що уточнену позовну заяву слід надати у встановлений строк до суду. У разі не усунення недоліків позовної заяви у вказаний строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Керуючись статтею 185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків тривалістю 10 (десять) днів із дня отримання копії цієї ухвали та роз'яснити, що в іншому випадку позовна заява буде вважатись неподаною і повертається позивачу.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Кузьмінський