Справа№592/1223/22
Провадження №2/592/901/22
27 квітня 2022 року м.Суми Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:
головуючого судді - Катрич О.М.
за участю секретаря судового засідання - Кандиби Є.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-
Позивачка свої вимоги мотивує тим, що 29 листопада 2018 року вона звільнилася з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» за власним бажанням згідно етапі 38 КЗпП України, при звільнені з нею не був проведений повний розрахунок, тому за рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 11.02.2019 року її вимоги було задоволено та стягнуто на її користь з ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» заборгованість по заробітній платі у розмірі 72 519,29 грн. та середній заробіток за час (з 30.11.2018 р. по 10.02.2019 р.) затримки розрахунку при звільненні в розмірі 9 188,91 грн. На даний час, вищевказане рішення суду набрало законної сили, але станом на 01.02.2022 р. відповідачем воно не виконано, тому відповідач повинен виплатити їй середній заробіток починаючи з 11.02.2019 р. по дату ухвалення судового рішення з урахуванням середньоденної заробітної плати в розмірі 340,33 грн.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Позивач просила про розгляд справи без її участі, а також вказувала про те, що від сплати судового збору за подання позову про стягнення заробітної плати вона звільнена на підставі п.1 ч.1 ст. 5 Закону України « Про судовий збір».
Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву по суті позову не надав, окрім заяви про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху, посилаючись на те, що судом було порушено ст. 187 ЦПК України та відкрито провадження у справі, але позивачкою не було сплачено судового збору. Розглянувши дану заяву відповідача, суд відмовляє у її задоволенні, оскільки під час відкриття провадження надав оцінку тому, що спір є трудовим і стосується заробітної плати, яка тривалий час не виплачувалася у добровільному порядку відповідачем, що ставило позивачку у скрутне матеріальне становище.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснюється.
Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Дослідивши докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала трудових відносинах з ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання», а 29.11. 2018 року звільнилася за власним бажанням у зв'язку з невиконанням власником умов колективного договору, ч. 3 ст. 38 КЗпП України( а.с.3-6 )
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 11.02.2019р. стягнуто на користь ОСОБА_1 з ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» заборгованість по заробітній платі у розмірі 72 519,29 грн. та середній заробіток за час з 30.11.2018 р. по 10.02.2019 р. затримки розрахунку при звільненні в розмірі 9 188,91 грн., яке було залишено без зміни 06.05.2019 року апеляційною інстанцією. (а.с. 13-18).
Вказане судове рішення станом на 01.02.2022 року не виконано, відкрито виконавче провадження (а.с.19- 31).
Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (частина перша статті 117 КЗпП України).
Відповідно до Наказу № 75 від 21.03.2014 р. у ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» з 26.05.2014 року встановлено всім працівникам робочу неділю з режимом роботи 3 робочі дні: понеділок, вівторок, середа.
Але, наказом № 81 від 16.04.2019 року в АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» з 01.07.2019 року відмінено дію наказу AT №75 від 21.03.2014 року «Про встановлення режиму неповного робочого тижня», таким чином запроваджено 5 денний робочий тиждень.
Згідно судових рішень першої та апеляційної інстанції, середньоденна заробітна плата позивача без урахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору становить 340 грн. 33 коп.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими положеннями Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.
Таким чином, середній заробіток, що підлягає стягненню з 11.02.2019 року станом на 01.02.2022 р. - день подачі позову до суду, становить 204 198 грн., а саме: 340 грн. 33 коп. (середньоденна заробітна плата) х 600 днів =204 198 грн.
Доказів на спростування доводів позивача відповідачем не надано.
З огляду на викладене, порушене право позивача підлягає захисту, а позовні вимоги частковому задоволенню, тобто суд вважає за необхідне зменшити суму відшкодування і стягнути її станом на 01.02.2022 року, а не на день ухвалення рішення, як просить позивач, беручи до уваги наступне. Виходячи із принципів справедливості та співмірності, враховуючи розмір заборгованості по заробітній платі позивача - 72 519 грн. 29 коп., раніше присуджений середній заробіток у сумі 9 188 грн. 91 коп., враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року №716/9584/15-ц, суд вважає за необхідне визначити до стягнення на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у меншому розмірі, ніж просить позивачка. Встановлений ст.117 КЗпП України механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв оцінки пропорційності щодо врахування справедливого та розумного балансу між інтересами працівника і роботодавця. Слід також мати на увазі, що працівник є слабшою, ніж роботодавець стороною у трудових правовідносинах. Водночас у вказаних відносинах і працівник має діяти добросовісно щодо реалізації своїх прав, а інтереси роботодавця також мають бути враховані. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами працівника та роботодавця.
Якщо відповідальність роботодавця перед колишнім працівником за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку при звільненні не обмежена в часі та не залежить від простроченої заборгованості, то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо роботодавця, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання роботодавцем певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати іншим працівникам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Відшкодування, передбачене ст.117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця. Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Відповідно до ч.1 ст.9 ЦК України така спрямованість притаманна і заходу відповідальності роботодавця, передбаченому ст. 117 КЗпП України. Враховуючи компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов, а у даному випадку розгляд справи, призначений на 25.02.2022 року не відбувся у зв'язку із введенням війського стану на території України, що потягло за собою відкладення розгляду більше ніж на 2 місяці, суд зменшує розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України.
Згідно вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача збір у сумі 992 грн. 40 коп.
Керуючись ст.ст. 13, 76, 141, 263, 265, 279 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11.02.2019 року станом на 01.02.2022 р.включно у сумі 204 198 грн., з послідуючим утриманням з цієї суми податків і обов'язкових платежів.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» на користь держави судовий збір у сумі 992 грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Катрич