Справа № 452/2217/19
Іменем України
"14" квітня 2022 р. м.Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області
у складі: головуючого судді Казана І.С.,
при секретарі Макаревич Л.Р.,
із участю: позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача адвоката Матвіїв Є.І.,
представника відповідачів адвоката Захарко Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Самборі Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу соціально - гуманітарної політики Воютицької сільської ради, закладу дошкільної освіти імені Івана Попіля села Воютичі Самбірського району Львівської області, відділу освіти Бісковицької сільської ради, Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області, реорганізаційної комісії Воютицької сільської ради та Воле - Баранецької сільської ради, - про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просить визнати незаконним та скасувати наказ начальника соціально-гуманітарної політки Воютицької сільської ради від 21.01.2019р. про оголошення їй догани, поновивши при цьому строку на оскарження такого, а також визнати незаконним та скасувати наказ начальника соціально-гуманітарної політки Воютицької сільської ради від 10.06.2019р. про її звільнення з посади завідувача ЗДО «Пролісок», поновити її на посаді, стягнути середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду. В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що з 16.04.2014 року вона працювала на посаді завідувача закладу дошкільної освіти с. Воютичі Самбірського району Львівської області; наказом №02 від 21.01.2019р. начальника соціально-гуманітарної політки Воютицької сільської ради їй оголошено догану за неналежне виконання посадових обов'язків, а саме через відсутність на робочому місці 06.01.2019р. з 09.00год до 09.30год кочегара котельні закладу, не зважаючи на те, що у неї був вихідний день; з таким дисциплінарним стягненням вона не погодилась, а тому звернулася до Львівської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України на такі незаконні дії з боку керівництва, однак не бажаючи загострювати відносини із роботодавцем та маючи намір працювати далі вона не оскаржила такий наказ про винесення догани до суду, на даний час враховуючи її незаконне звільнення просить поновити строк на оскарження такого; продовжуючи свої неправомірні дії з 14.05.2019р. керівництво відсторонило її від посади та надалі на підставі акту Держпродспоживслужби про порушення санітарного законодавства, виданого у ході проведеної перевірки у період її відсторонення, 10.06.2019р. її звільнено із посади завідувача ЗДО «Пролісок» за систематичне невиконання службових обов'язків. Оскільки вона не вчиняла жодних порушень, а роботодавець не зазначив конкретно за що її звільнили, позивач вважає такий незаконним, просить його скасувати та поновити на посаді; одночасно просить стягнути суму заробітку за час вимушеного прогулу, а також беручи до уваги те, що вона зазнала моральних страждань від таких незаконних дій відповідача, просить стягнути 50000грн. моральної шкоди.
Начальником відділу соціально-гуманітарної політики Воютицької сільської ради Самбірського району Львівської області Заріцькою Н. подано до суду відзив, в якому заперечила проти позову; вказала, що комісією Воютицької сільської ради Самбірського району Львівської області 05.01.2019р. о 23.55год було виявлено, що приміщення котельні ДНЗ «Пролісок» закрите, кочегар відсутній на робочому місці, сторож відсутній, твердопаливний та газовий котли виключені, припинено постачання тепла до закладу; і тільки після втручання службових осіб сільської ради 06.01.2019р. о 10.00год постачання тепла було відновлено; у зв'язку з цим завідувачу ДНЗ «Пролісок» ОСОБА_1 було оголошено догану, оскільки останньою не було проконтрольовано використання енергоносіїв, що в подальшому могло вплинути на безпечну життєдіяльність дітей та працівників установи; таке дисциплінарне стягнення позивач не оскаржила у встановлені законом строки, а підстави для поновлення такого строку відсутні. Разом з тим 15.05.2019р. у ході перевірки дотримання вимог санітарного законодавства у ДНЗ «Пролісок» Держпродспоживслужбою засвідчені деякі порушення, а саме: не пред'явлено договір щодо проведення дезінфекції м'якого інвентарю, амбулаторний журнал - р. 4, відсутня бактерицидна лампа; так як дотримання санітарно-гігієнічних правил забезпечує завідувач установи і такі порушення були допущені під час перебування на посаді ОСОБА_1 , то відповідно останню було звільнено з посади, беручи до уваги попереднє стягнення; звільнення проведено в порядку, передбаченому законодавством, та виплачено позивачу всі належні їй суми; відтак просить у позові відмовити повністю.
Представник закладу дошкільної освіти імені Івана Попіля села Воютичі Самбірського району Львівської області, відділу освіти Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області адвокат Захарко Ю.Ю., скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 43 ЦПК України надала суду пояснення щодо заявлених позовних вимог, а саме щодо поновлення строку на оскарження наказу про накладення догани, то на то підстави відсутні, а саме стягнення накладено на позивача за неналежне виконання своїх посадових обов'язків, що проявилось у відсутності працівників закладу на робочому місці, тобто мало місце відсутність контролю за станом обладнання кочегарами, що могло призвести до виходу з ладу такого чи спричинити аварійну ситуацію; одночасно посилання позивача на лист Львівської обласної організації профспілки працівників освіти і науки, як аргумент її невинуватості, то такий не містить жодних посилань на порушення норм у ході накладення дисциплінарного стягнення та носить лише рекомендаційний характер, а те, що порушення мало місце у вихідний день, то згідно посадової інструкції завідувач ДНЗ працює в режимі ненормованого робочого дня, за що використовувала, передбачені графіком додаткові відпустки; крім того, згідно Статуту саме завідувач закладу забезпечує дотримання санітарно-гігієнічних, протипожежних норм і правил техніки безпеки, вимоги безпечної життєдіяльності дітей і працівників, відповідає за збереження матеріально-технічної бази закладу освіти. А тому ще до відсторонення від посади 03.05.2019р. позивач отримала повідомлення про проведення перевірки дотримання санітарного законодавства в закладі Головним управлінням держпродспоживслужби у Львівській області, тобто їй було відомо про планову перевірку, однак вона не використала можливість усунути наявні недоліки, чим неналежно поставилася до свої службових обов'язків, враховуючи виявлені порушення держпродспоживслужбою; тому враховуючи попереднє стягнення, то до позивача було застосовано суворіший вид стягнення такий як звільнення, що передбачено діючим законодавством; вважає, що при звільненні відповідача не порушено жодних правових норм, а тому відсутні підстави для її поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку, так само як і пред'явленої моральної шкоди.
Представник відповідача Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області адвокат Матвіїв Є.І. аналогічно подала суду пояснення щодо позову, в яких мотивувала позицію свого довірителя, а саме щодо скасування наказу про оголошення догани ОСОБА_1 , то така позовна вимога є необґрунтованою, оскільки позивач із таким наказом була ознайомлена та давала пояснення роботодавцю щодо виявленого порушення, однак у встановлені законом строки не звернулася до суду щодо його оскарження, жодних поважних причини для поновлення такого строку позивач не наводить. Щодо звільнення її з посади, то таке мало місце за порушення позивачем посадових обов'язків, таке стягнення передбачено посадовою інструкцією завідувача, а відтак ОСОБА_1 заздалегідь знаючи про заплановану перевірку закладу держпродспоживслужбою, не вжила заходів для усунення порушень вимог санітарного законодавства; ураховуючи попереднє стягнення, яке не мало належного впливу на працівника та порушення трудових обов'язків повторилося, а тому до позивача застосовано більш суворіший вид стягнення у виді звільнення за систематичне невиконання трудових обов'язків; таким чином роботодавцем дотримано всі вимоги чинного законодавства при з'ясуванні обставин справи та притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності; просить в інтересах довірителя відмовити у задоволенні позовних вимог.
Під час судового розгляду ОСОБА_1 у підтримання власних позовних вимог посилалася на обставини, викладені у позовній заяві, просила позов задовольнити повністю; додатково пояснила, що в її діях немає складу дисциплінарного проступку, вона належно виконувала свої посадові обов'язки та забезпечувала належне функціонування дошкільної установи, виявлені порушення держпродспоживслужбою вважала несуттєвими; пояснила, що керівництво має до неї упереджене ставлення, просила позов задовольнити.
Представник закладу дошкільної освіти імені Івана Попіля села Воютичі Самбірського району Львівської області, відділу освіти Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області адвокат Захарко Ю.Ю. та представник відповідача Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області адвокат Матвіїв Є.І. проти позову заперечили, мотивуючи кожен свою позицію, викладені у письмових поясненнях.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, свідків, дослідивши письмові докази в справі, оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до наступних висновків:
Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як вбачається з вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом установлено, що Наказом №02 від 21.01.2019р. відділу соціально-гуманітарної політики Воютицької сільської ради Самбірського району Львівській області завідувачу Воютицького ДНЗ Сороці О.І. оголошено догану за неналежне виконання своїх посадових обов'язків, передбачених посадовою інструкцією №4.
Підставою накладення дисциплінарного стягнення наведено те, що 05.01.2019р. о 23.55год. представниками Воютицької сільської ради Самбірського району Львівської області виявлено, що приміщення котельні Воютицького ДНЗ «Пролісок» закрите, кочегар на робочому місці відсутній, твердопаливний та газовий котли виключені, постачання тепла в приміщення дитячої установи припинено, що підтверджується Актом від 05.01.2019р. та Актом від 06.01.2019р. засвідчено відновлення теплопостачання 06.01.2019р. о 10.00год.
Надаючи правову оцінку вказаному наказу, суд бере до уваги наступне.
Статтею 139 КЗпП передбачено, що працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Відповідно до статті 147 КЗпП за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
У силу статті 148 КЗпП дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Посадовою інструкцією №4 завідувача Воютицького дошкільного навчального закладу «Пролісок», затвердженою 05.02.2018р. в. о. начальника відділу соціально-гуманітарної політики Воютицької сільської ради О.М. Зварич та, з якою ознайомлено позивача, що підтверджується її підписом, встановлено, зокрема: завідувач дошкільного навчального закладу планує та координує роботу всіх служб дошкільного навчального закладу, забезпечує дотримання санітарно-гігієнічних, проти пожежних норм і правил техніки безпеки, вимог безпечної життєдіяльності дітей і працівників.
Крім того 07.12.2018р. завідувачем дошкільного навчального закладу «Пролісок» видано наказ №53 «Про посилення роботи щодо економного використання енергоносіїв в дошкільному закладі у 2018-2019 опалювальному сезоні», яким вирішено зменшувати температуру котла в котельні до 40-45 градусів у залежності від температурного режиму ДНЗ та температури повітря на вулиці, а також у вихідні та святкові; контроль за таким наказом позивач залишила за собою.
Обґрунтовуючи підставність спірного наказу сторона відповідача посилається на те, що контроль за температурним режимом повинен бути постійно, а кочегар на робочому місці був відсутній, хоча згідно посадової інструкції зобов'язаний не залишати парові котли без нагляду під час їх роботи, тому ОСОБА_1 і була притягнута до відповідальності, як відповідальна особа згідно наказу про економне використання енергоносіїв.
Так, відповідачем на підтвердження своєї позиції про факт дисциплінарного проступку представлено акти комісії, якими такий зафіксований, однак із пояснень кочегара ОСОБА_2 , який показав, що під час своєї зміни 05.01.2019р. не відлучався, підтримував роботу котла та здав зміну 06.01.2019р. о 08.00год., а також кочегара ОСОБА_3 , який повідомив, що прийняв зміну 06.01.2019р., відлучався лише на пів години, котел працював, що суперечить, засвідченому в актах, де вказано, що постачання тепла було припинено; зазначені обставини унеможливлюють суд на сьогодні перевірити обґрунтованість прийнятого керівником рішення; окрім того, суд не бере до уваги аргумент позивача про те, що стягнення було накладено у вихідний день, однак не повідомляє, що завідувач ДНЗ працює на умовах ненормованого робочого часу, що компенсовується додатковою відпусткою, яку позивач використовувала.
Разом з тим, судом звертається увага на те, що відповідно до ст. 150 КЗпП дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава XV цього Кодексу).
Водночас частиною 1 ст. 233 КЗпП визначено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Стаття 234 КЗпП надає право на поновлення строків, пропущених з поважних причин.
При цьому поважними причинами пропуску строку, встановленого в ч. 1 ст. 233 КЗпП, мають кваліфікуватися ті, які об'єктивно перешкоджали чи створювали труднощі для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 4 своєї постанови №9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» встановлені статтями 228, 233 КЗпП строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов'язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк. Якщо місячний чи тримісячний строк пропущено без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав.
Із даним позовом ОСОБА_1 звернулась до суду 09.07.2019 року, тобто більш ніж через три місяці після винесення наказу про накладення дисциплінарного стягнення; позивач ознайомлена з таким в день винесення 21.01.2019р., та власноручно зазначила, що із змістом не погоджується, а таке твердження позивача про небажання загострювати стосунки із роботодавцем та те, що її просили не оскаржувати суд відкидає, оскільки законодавець пов'язує початок строку на захист такого права з моментом коли працівник дізнався, або мав дізнатись про порушення свого права.
Таким чином суд приходить до переконання, що про винесення спірного наказу і застосування дисциплінарного стягнення, котре позивач вважає порушенням свого права, вона дізналась 21 січня 2019 року, а відтак строк, визначений ч. 1 ст. 233 КЗпП для звернення до суду позивачем однозначно пропущено.
Разом із позовною заявою позивачем надано докази відповідних звернень та відповідей про незаконне притягнення її до дисциплінарної відповідальності до Львівської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України та Департамент освіти і науки Львівської ОДА, при цьому позивачем не надано беззаперечних доказів на підтвердження фактів, що перешкоджали б їй протягом встановленого законодавством строку звернутися до суду, а факти звернень до інших державних органів та установ не є підставою для визнання поважними причин пропуску строку, відтак, суд переконаний, що пропущений позивачем строк поновленню не підлягає.
Крім того, судом установлено, що наказом відділу соціально-гуманітарної політики Воютицької сільської ради Самбірського району Львівської області№79 від 10.06.2019р. «Про звільнення завідувача ЗДО «Пролісок» ОСОБА_1 » позивача було звільнено з посади завідувача закладу дошкільної освіти «Пролісок» за систематичне невиконання без поважних причин своїх посадових обов'язків згідно п. 3 ст. 40 КЗпП України.
Підставою винесення такого наказу став акт перевірки дотримання вимог санітарного законодавства в ДНЗ Самбірського районного управління ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області. Так, Актом перевірки виявлені порушення вимог санітарного законодавства, а саме не пред'явлено амбулаторний журнал, договір проведення дезінфекції м'якого інвентаря та відсутня переносна бактеріоцидна лампа.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться в пункті 22 постанови від 6 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясовувати, у чому конкретно проявилося порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 частини першої статті 40 КЗпП України.
Зокрема, у справі про звільнення за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України суд повинен з'ясовувати, чи передував безпосередньо звільненню дисциплінарний проступок, за який не застосовувалися інші заходи дисциплінарного чи громадського стягнення, та чи можна вважати його вчинення систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Як роз'яснено у пункті 23 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України за передбаченими пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок, вчинений після застосування до нього дисциплінарного чи громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках ураховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково (стаття 151 КЗпП України), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни відповідно до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення не минуло більше одного року.
Виходячи зі змісту пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України для звільнення працівника за систематичне порушення трудової дисципліни необхідно, щоб він вчинив конкретний дисциплінарний проступок, тобто допустив невиконання або неналежне виконання трудових обов'язків, щоб це невиконання або неналежне виконання трудових обов'язків було протиправним та винним і носило систематичний характер, а за попередні порушення трудової дисципліни (одне чи декілька) до працівника застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення з додержанням порядку їх застосування, але вони не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.
Систематичним порушенням трудової дисципліни вважається порушення, вчинене працівником, який і раніше порушував трудову дисципліну, за що притягувався по дисциплінарної відповідальності та порушив її знову.
Отже, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог та вимог пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України, до юридичних фактів, які підлягають встановленню судом при вирішенні спору про законність звільнення з цих підстав, є: чи мав місце дисциплінарний проступок (вина, протиправна поведінка), який став безпосередньо підставою для звільнення працівника; чи передувала його звільненню система порушень, за які до нього з додержанням вимог статей 147-149 КЗпП України були застосовані дисциплінарні стягнення.
Але, окрім сукупності таких умов, що порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку, невиконання або неналежне виконання трудових обов'язків повинно бути систематичним, які в даному випадку підтверджені матеріалами справи, для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі п. 3 ст. 40 Кодексу законів про працю України необхідною є умова, що невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.
У судовому засіданні встановлено, що позивача попередньо було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани за неналежне виконання своїх посадових обов'язків, порушення посадової інструкції; таке стягнення не оскаржувалося позивачем у встановлені законом строки, а поважність причин пропуску строку позивачем у судовому засіданні доведена не була.
ОСОБА_1 як завідувач дошкільного навчального закладу у відповідності до посадових обов'язків не проконтролювала дотримання підлеглими працівниками правил внутрішнього трудового розпорядку, не забезпечила безпечну експлуатацію інженерно-технічних комунікацій, дотримання санітарно-гігієнічних норм, протипожежних норм і правил безпеки, вимог безпечної життєдіяльності дітей та працівників, чим у черговий раз протягом року допустила порушення посадових обов'язків.
Ураховуючи те, що завідувач ДНЗ несе відповідальність щоб у дошкільному навчальному закладі були створені безпечні та нешкідливі умови розвитку, виховання та навчання дітей, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров'я відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та забезпечення їх дотримання, враховуючи охорону дитинства як стратегічний національний пріоритет та реалізацію прав дитини на життя, дотримання принципу забезпечення її найкращих інтересів, систематичність порушення трудової дисципліни є неприпустимим, а тому роботодавцем після притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності об'єктивно та правомірно прийнято рішення про звільнення останньої із займаної посади.
Таким чином ОСОБА_1 допустила порушення трудової дисципліни після винесення їй догани за невиконання чи неналежне виконання посадових обов'язків завідувача ДНЗ, у зв'язку із чим у відповідача виникло право на звільнення такої з роботи за п. 3 ст. 40 КЗпП України.
До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, а також обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку (ст.149 КЗпП України).
Виходячи з правової природи інституту дисциплінарної відповідальності при притягненні працівника до даного виду відповідальності адміністрація повинна навести конкретні факти допущеного ним невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обов'язків.
У наказі про накладення дисциплінарного стягнення (чи це наказ про звільнення, чи про оголошення працівникові догани) обов'язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.
Постановою Пленуму ВСУ від 06.12.1992 р. №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів визначено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни», судам необхідно з'ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.
Відтак в оскаржуваному наказі міститься посилання на акт перевірки дотримання санітарного законодавства в дошкільному начальному закладі, про яку завідувач закладу ОСОБА_1 була заздалегідь повідомлена листом №180 від 26.04.2019р., про що свідчить її підпис та допустила наявність виявлених порушень; з цього приводу надала письмові пояснення від 10.06.2019р., в яких згадала тільки про відсутність договору щодо проведення дезінфекції м'якого інвентаря, про інші виявлені порушення нічого не пояснила.
У судовому засіданні доведено, що при накладенні адміністративного стягнення роботодавцем дотримані положення ст. 149 КЗпП України, оскільки від ОСОБА_1 отримано письмові пояснення, як від порушника трудової дисципліни, одночасно ознайомитися із наказом про звільнення та отримати трудову книжку в день звільнення вона відмовилася, про що складено Акт від 10.06.2019р.
Таким чином ОСОБА_1 допустила порушення положень посадової інструкції після винесення їй догани за неналежне виконання посадових обов'язків завідувача ДНЗ, а тому у відповідача виникло право на звільнення такої з роботи за п. 3 ст. 40 КЗпП України.
Інші доводи позивача також спростовані доказами, дослідженими у судовому засіданні, а саме те, що наказ про накладення дисциплінарного стягнення відповідає вимогам трудового законодавства, зокрема у ньому зазначено, коли мало місце і в чому конкретно полягає порушення позивачем трудових обов'язків; дисциплінарне стягнення на ОСОБА_1 було накладено правомірно, оскільки у судовому засіданні знайшло своє підтвердження систематичне неналежне виконання нею своїх обов'язків під час забезпечення безпечного функціонування дошкільного закладу; суд не бере уваги також посилання позивача на те, що Наказом від 14.05.2019р. її було відсторонено від роботи завідувача, а тому за виявлені порушення вона не несе відповідальності, то таке не знайшло своє підтвердження в ході судового розгляду, враховуючи те, що виявлені перевіркою санітарні порушення допущені під час перебування позивача на посаді завідувача; відтак, судом було встановлено, що відповідачем при накладенні стягнення було дотримано усі вищевказані вимоги чинного трудового законодавства.
Водночас допитані у судовому засіданні свідки наведене підтвердили, зокрема: ОСОБА_4 , - що 5-6 січня 2019 року котельня не працювала і заклад не опалювався, він про це повідомив ОСОБА_1 , склали Акт і він його підписував, були присутні депутат та начальник відділу освіти; ОСОБА_5 суду пояснила, що теперішня завідувач краще відноситься до працівників закладу, а ОСОБА_1 примушувала молодших вихователів носити дрова, спілкувалася з підлеглими на підвищених тонах; ОСОБА_6 суду пояснила, що позивач нічого негативного не вчиняла за час попередньої роботи, а лише за останніх півроку на неї наклали дисциплінарне стягнення догану, потім була перевірка та її відсторонили від роботи якось у травні-червні 2029 року; допитаний свідок ОСОБА_7 підтвердив складання Акту перевірки дотримання вимог санітарного законодавства в ДНЗ Самбірським районним управлінням Держпродспоживслужби та виявлені ним порушення вимог санітарного законодавства ОСОБА_1 .
Тому, беручи до уваги встановлені обставини на підставі прийнятних судом доказів суд дійшов до висновку, що зміст оспорюваного наказу все ж містить підстави для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а факт неналежного виконання посадових обов'язків позивача підтверджений сукупністю належних та допустимих доказів, які містяться в матеріалах справи; отже, відповідач в силу її дискреційних повноважень правомірно застосувала до позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення, а тому в задоволенні позову суд відмовляє повністю. Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді завідувача закладу дошкільної освіти, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди є похідними від позовних вимог про визнання незаконними і скасування наказів про оголошення догани від 21.01.2019р. (Наказ №02) та наказу про звільнення від 10.06.2019р. (Наказ №79), тому вказані позовні вимоги також не підлягають задоволенню.
Разом з тим відповідно до статей 133, 141 ЦПК України з відповідача не підлягає стягненню на користь позивача судовий збір за подання позову, оскільки судом відмовлено повністю в його задоволенні.
Керуючись ст. 7, 10, 12, 13, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу начальника відділу соціально-гуманітарної політики Воютицької сільської ради №02 від 21.01.2019р. про накладення дисциплінарного стягнення у виді догани; визнання незаконним та скасування наказу начальника відділу соціально-гуманітарної політики Воютицької сільської ради №79 від 10.06.2019р. «Про звільнення завідувача закладу ЗДО «Пролісок» ОСОБА_1 », поновлення на посаді завідувача закладу дошкільної освіти, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, - відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення 22 квітня 2022 року повного судового рішення.
Суддя