Справа №461/9193/21
14 квітня 2022 року м.Львів
Галицький районний суд м.Львова
в складі
головуючого судді Радченка В.Є.
з участю
секретаря судових засідань Бобик Д.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Львівського комунального підприємства «Княже місто» (адреса: м.Львів, вул. Тиха, буд.5, код ЄДРПОУ 20774241) про відшкодування майнової та моральної шкоди,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Львівського комунального підприємства «Княже місто» про відшкодування майнової та моральної шкоди. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що станом на час звернення з даним позовом форму управління співвласниками будинку АДРЕСА_2 не вибрано. Внаслідок падіння елементу фасаду (цегли) на транспортний засіб Ford Focus, 2011 року випуску д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 було завдано шкоди. Шкода, яка булла завдана позивачеві встановлена висновком №164 судової транспортно-товарознавчої експертизи від 02 липня 2021 року, в якій визначалось і причина заподіяння такої шкоди, а також довідками ЛРУП ГУНП у Львівській обасті. Також позивач зазначає, що в зв'язку з пошкодженням його автомобіля, внаслідок допущеної бездіяльності відповідача, будучи міжрегіональним керівником Департаменту державного геологічного контролю скасовано відрядження, внаслідок чого позивач не мав можливості ефективно організовувати робочий процес, що призвело до негативних наслідків. Крім цього, позивач вимушений був вживати заходів для відвернення негативних наслідків завданих збитків, зокрема здійснював пошук деталей до автомобіля, які підлягали заміні чи придбанню нових, пошуку СТО, витрачання часу на звернення в поліцію, на огляд транспортного засобу експертом, звернення, консультації з адвокатом. Також, зазначає, що від подій, що відбулися 25 червня 2021 року він перебував у стресі, оскільки в один момент (будучи в автомобілі) міг зазнати значних тілесних ушкоджень, які б могли залишили відбиток на все життя; постійно відбуваються спогади про дану подію; став надмірно настороженим, лякливим, перебуваючи в центральній частині міста постійно є настороженим, напруженим, розуміючи, що з будинків в будь-який момент може впасти той чи інших елемент їх фасадів.
Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 04.03.2022 року у справі відкрито провадження.
29.03.2022 року відповідачем подано до суду заперечення на позовну заяву, в якій просить відмовити у задоволенні позову.
В судове представник позивача не з'явився. Належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи під розписку про ознайомлення з датою та часом судового засідання (а.с.73). До суду подав клопотання про розгляд справи у його відсутності. Просив позов задоволили в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засіданн не з'явився. Належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи під розписку про ознайомлення з датою та часом судового засідання (а.с.73).
Відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомленні про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин нявки.
Всі учасники судового процесу у даній справі не з'явились. Були належним чином повідомленні про судове засідання, що підтверджується матеріалами справи.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки учасники процесу в судове засідання не з'явились.
Дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Судом встановлено, що листом в.о. голови Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 16.07.2021 №31-вих-62290 зазначено, що відповідно до ухвали ЛМР №4035 від 11.10.2018 «Про врегулювання питання управління багатоквартирними будинками та їх обслуговування у м.Львові», управителем будинку визнаено ЛКП «Княже місто» до моменту вибору мешканцями форми управління. Станом на 16.07.2021 року форму управління співвласниками будинку АДРЕСА_2 не вибрано (а.с.13).
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль марки FORD FOCUS з д.н.з. НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 . (а.с.14).
Відповідно до акту №164 від 29.05.2021 року судовим експертом Вербовим Володимиром Володимировичем здійснено огляд та опис пошкодження автомобіля FORD FOCUS д.н.з. НОМЕР_1 . (а.с.15).
Згідно висновку експерта судової транспортно-товарознавчої експертизи згідно договору №164-21 від 26 червня 2021 року складеного експертом Вербовим Володимиром Володимировичем - вартість відновлювального ремонту автомобіля FORD FOCUS Turnier 1,6, реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент дослідження становить 66156,15 грн.
Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду для захисту своїх прав.
За змістом ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
За правилами ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Власність зобов'язує (ч. 4 ст. 319 ЦК України).
Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.
Згідно відповіді Галицької районної адміністрації Львівської міської ради вих. № 31-444 від 30 січня 2019 року на адвокатський запит, вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_2 списано з балансу ЛКП «Княже місто» відповідно до розпорядження Галицької адміністрації від 23.11.2020р. №341 на обслуговуванні ЛКП «Княже місто».
Відповідно до ухвали ЛМР від 11.10.2018р. №4035, управителем будинку визначено ЛКП «Княже місто» до моменту вибору мешканцями форми управління.
Станом на день розгляду справи форму управління співвласниками будинку АДРЕСА_2 не вибрано.
Відповідно до п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
Враховуючи вищезазначене, саме ЛКП «Княке місто» є управителем багатоквартирного будинку, виробником та виконавцем житлово-комунальних послуг, і саме ЛКП «Княже місто» несе відповідальність за його експлуатацію.
Згідно п.12. ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.
Також у частині 5 вище вказаної статті цього Закону встановлено, по житлово- комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлюється перелік житлово-комунальних послуг, та зазначається, що до житлово-комунальних послуг належать житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.
Вищевказана послуга з управління багатоквартирним будинком включає утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що
використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.
Законом України «Про житлово-комунальні послуги» у статті п.1 ч.4 ст.8 визначено прямий обов'язок забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг.
Крім того, ст.16 зазначеного Закону встановлено, що надання комунальних послуг та надання послуги з управління багатоквартирним будинком здійснюються безперервно.
Таким чином Львівське комунальне підприємство «Княже місто» зобов'язане забезпечувати управління будинком під номером АДРЕСА_2 , забезпечити його належні експлуатацію та утримання, забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, здійснювати технічне обслуговування внутрішньо будинкових мереж і є належним відповідачем у справі, який має відшкодовувати майнову та моральну шкоду, яка завдана внаслідок неналежного виконання своїх обов'язків із управління будинком.
Наказом Державного комітету України з питань Житлово-комунального господарства від 10.08.2004 року № 150 затверджено «Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд», відповідно до п.1.1.5.1. та п.1.1.5.2. якого передбачено, що утримання будинків і споруд включає в себе - простукування, укріплення окремих цеглин, які загрожують падінню, забивання тріщин у місцях примикання підлоги (даху) балкону до стін.
Відповідно до п.п.1.2.3.1. та п.п.1.2.3.2. Паказу, поточний ремонт по утриманню будівель, включає в себе - простукування, обшивання та укріплення окремих архітектурних деталей, які загрожують падінням та ремонт зовнішньої штукатурки в окремих місцях з відбивання відсталої штукатурки.
Підпунктами 1.2.9.1. та 1.2.9.2. Наказу передбачено, що штукатурні та малярні роботи поточного ремонту передбачають і ремонт штукатурки стін та стель, пошкоджених в окремих місцях у зв'язку з протіканням та іншими подіями аварійного порядку та ремонт сухої штукатурки.
Наказом Державного комітету України з Житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76 затверджено «Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій», згідно якого на житлово-експлуатаційні організації покладено обов'язок забезпечувати належне технічне обслуговування жилих будинків.
Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо (п. 2 Наказу).
Так, відповідно до п.п.4.2.1.6. та 4.2.1.3. Наказу, щоб запобігти руйнації облицювання, штукатурки й фарбованих шарів фасаду слід не допускати зволоження стін, атмосферною, технологічною, побутовою вологою. Не допускаються деформації конструкцій, відхилення конструкцій від вертикалій осідання конструкцій, розшарування рядів кладки, руйнація і вивітрювання стінового матеріалу, провисання і випадання цеглин.
Тобто, нормами спеціального законодавства у сфері житлово-комунальних послуг встановлено обов'язок балансоутримувача будинку належним чином виконувати свої зобов'язання щодо утримання будинків і споруд та прибудинкової території для недопущення руйнації фасадів будинків і відповідно до ст. 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», зобов'язаний надати таку послуги власними силами або шляхом укладення відповідного договору з юридичними особами на управління майном.
Відповідно до п.7 ст.17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають права звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров'ю громадян внаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об'єктів благоустрою.
Згідно п.3.1.3 Правил благоустрою міста Львова, затверджених ухвалою Львівської міської ради від 21.04.2011 № 376, утримання та благоустрій територій підприємств, установ, організацій та ділянок, що перебувають у приватній власності громадян, прибудинкових територій багатоквартирних та малоповерхових житлових будинків, належних до них будівель та споруд здійснює власник або балансоутримувач цього будинку, або підприємство, установа, організація, з якими балансоутримувач укладе відповідні договори на утримання та благоустрій прибудинкових територій.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що ЛКП «Княже місто» належним чином не виконувало обов'язків по утриманню та ремонту житлового будинку АДРЕСА_2 , в частині безпечного функціонування та використання зовнішніх стін будинку, що призвело до падіння фронтону будинку, чим спричинено пошкодження транспортного засобу, що належить ОСОБА_1 .
Згідно ч.2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Суд встановив, що для визначення майнової шкоди та встановлення вартості відновлювального ремонту транспортного засобу позивач був вимушений звернутись до судового експерта для надання послуг з проведення експертизи.
Як вбачається із позовної заяви, позивачем було укладено Договір №164-21 від 26.06.2021 з метою визначення шкоди, що завдана пошкодженням майна позивача.
Як вбачається з квитанції до прибуткового касового ордера №164 від 02.07.2021 року ОСОБА_1 здійснена оплата за надані експертні послуги в розмірі 2600,00 грн.
Що стосується питання моральної шкоди, то згідно зі статтею 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна
Згідно ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
За змістом ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що протиправними діями відповідача позивачеві було завдано моральної шкоди, які виразились в тому, що позивач втратив можливість безперешкодно використовувати належний йому транспортний засіб, який використовувався для службових відряджень.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості (п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує глибину фізичних та душевних страждань позивача, з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, беручи до уваги, що немає і не може бути точних критеріїв майнового виразу фізичного, душевного болю, страждань, а будь-яка компенсація моральної шкоди не може відповідати дійсним стражданням позивача і може мати тільки умовний вираз та виходячи з міркувань розумності та справедливості, вважає за необхідне визначити розмір відшкодування завданої моральної шкоди в сумі 2 000 грн.
Відповідно до положень статті 263 ЦПК України, а також з урахуванням абз. 4 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч.5 ст.263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, повинні відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Виходячи із вищенаведеного, після всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи, викладені позивачем у позовній заяві, обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, доводи є достовірними, обґрунтованими, підтверджені письмовими доказами, та сумніву у суду не викликають. Таким чином, доводи позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.
При цьому доводи представника відповідача не знаходять свого підтвердження з наступних підстав.
За приписами статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутністьсвоєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 617 ЦК Кодексу встановлено підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, а саме: особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Норми ст.ст. 614, 617 Цивільного кодексу України кореспондуються із нормами статті 218 ГК України, згідно з якими учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Статтею 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" унормовано, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Зазначеною нормою також передбачено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважених нею регіональних торгово-промислових палат.
Суд вважає, що наведені відповідачем обставини не є надзвичайними, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач звертався до Торгово-промислової палати України стосовно засвідчення форс-мажорних обставин, які виникли 25 червня 2021 року.
Враховуючи положення ч.6 ст.139, п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, наявність в матеріалах справи висновку експерта Вербового Володимира Володимировича, який відповідно до свідоцтва №467 Міністерства юстиції України є експертом за спеціальністю: визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитків, завданого власникові тарнспортного засобу (висновок виготовлений на вимогу позивача), наявність квитанції про оплату проведення експертизи в розмірі 2600,00 грн., суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача витрати на проведення автотоварознавчої експертизи в розмірі 2600,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог понесені судові витрати в розмірі 908,00 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22,23,1166,1167,1188 ЦК України,ст.ст. 10,12,76-81,133,137,141,258, 263, 265, 266, 20,354 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Львівського комунального підприємства «Княже місто» (адреса: м.Львів, вул. Тиха, буд.5, код ЄДРПОУ 20774241) про відшкодування майнової та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Львівського комунального підприємства «Княже місто» (адреса: м.Львів, вул. Тиха, буд.5, код ЄДРПОУ 20774241) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) 66156 грн. 15 коп. майнової шкоди та 2000 грн. 00 коп. моральної шкоди.
Стягнути з Львівського комунального підприємства «Княже місто» (адреса: м.Львів, вул. Тиха, буд.5, код ЄДРПОУ 20774241) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) 908 грн. 00 коп. сплаченого судового збору.
Стягнути з Львівського комунального підприємства «Княже місто» (адреса: м.Львів, вул. Тиха, буд.5, код ЄДРПОУ 20774241) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) 2600 грн. 00 коп. витрат пов'язаних із залученням експерта.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя В.Є.Радченко