1Справа № 335/1056/22 3/335/630/2022
19 квітня 2022 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Калюжна В.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
24.01.2022 року, о 02 годині 16 хвилин, гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом „Chevrolet Aveo”, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на перехресті бул. Гвардійського та вул. 12 Квітня, у м. Запоріжжі, перебуваючи у стані наркотичного сп'яніння. Медичний огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку в медичному закладі, висновок лікаря-нарколога № 397 від 24.01.2022 року, чим порушив вимоги пункту 2.9.а Правил дорожнього руху України. Від керування транспортним засобом водій відсторонений.
У судове засідання ОСОБА_1 повторно не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи, що статтею 268 КУпАП, не визначено обов'язковою явку особи яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
Пунктом 2.9.а Правил дорожнього руху України передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується дослідженими матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 266862 від 24.01.2022 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 24.01.2022 року; висновком КНП „ОКЗ НПД” ЗОР № 397 від 24.01.2022 року, згідно з яким ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння; рапортом співробітника поліції; дослідженим судом компакт-диском, на якому міститься відеозапис з боді-камери, що є додатком до протоколу.
За викладених обставин, суд приходить до висновку про порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 2.9.а Правил дорожнього руху України.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», особа, яка володіє чи керує автомобілем (транспортним засобом), підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
За викладених обставин, враховуючи доведеність матеріалами справи вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з метою виховного впливу та запобіганню вчинення зазначеною особою нових правопорушень, суд приходить до висновку, що його слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень, у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 496,20 гривень.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 40-1, 130, 251, 256, 268, 283, 284 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
Роз'яснити ОСОБА_1 положення ст.ст. 307, 308 КУпАП, відповідно до яких, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у такий строк, в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В.В. Калюжна