Справа № 314/577/22
Провадження № 3/314/373/2022
28.04.2022 року м. Вільнянськ
Суддя Вільнянського районного суду Запорізької області Капітонов Є.М., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з відділення №2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП
про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 105034 від 09.02.2022, водій ОСОБА_1 09.02.2022 о 21-18 год. в м. Вільнняськ по вул. Чехова керував транспортним засобом ВАЗ 21011 державний номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження медогляду у встановленому законом порядку відмовився.
Даними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав повністю, підтвердив обставини вчинення правопорушення. При цьому також прохає суд розстрочити суму штрафу.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджений дослідженими судом доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 105034 від 09.02.2022;
- відеозаписом з місця вчинення адміністративного правопорушення.
Суд вважає, що зазначені докази в сукупності є достатніми для підтвердження винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставини, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні судом не встановлені. Обставини, що обтяжують відповідальність судом не встановлено.
Згідно вимог ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Обставини правопорушення об'єктивно підтверджуються сукупністю зібраних по справі доказами.
Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 , зі сторони працівників поліції було необ'єктивне ставлення. Жодних доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) до суду не надано.
В матеріалів відеозапису вбачається, що поліцейський чітко визначив перед ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, які на його переконання наявні у особи та запропонував пройти відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння в лікарському закладі, на що ОСОБА_1 надав поліцейському чітку та зрозумілу відмову від проходження огляду.
Діяння за ч.1 ст.130 КУпАП за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є завершеним з моменту інформування поліцейського про відмову від проходження огляду.
Подальші дії стосовно зміни правової позиції особи, щодо пропозиції пройти огляд (погодження з пропозицією поліцейського), проходження медичного огляду самостійно, для кваліфікації зазначеного діяння не мають жодного значення, оскільки дії вчиняються після вчинення адміністративного правопорушення.
Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння.
П. 2.5 ПДР України передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 53 Закону України «Про дорожній рух» юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави. За результатами розгляду вказаної справи, Суд не встановив порушень прав заявників, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини.
Європейського суду з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява N 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Враховуючи вищевикладене суд, приходить до висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ст.ст. 304, 305 КУпАП питання, пов'язані з виконанням та контролем за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішується органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з правопорушника стягується судовий збір у розмірі 496 гривні 20 копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.23, 33, 36, 40-1, 130, 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в дохід держави у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Розстрочити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виплату адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, терміном на 10 (десять) місяців, а саме по 1700 (одна тисяча сімсот) гривень щомісячно до повного погашення заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 496 гривні 20 копійок на користь держави.
Для сплати адміністративних штрафів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху:
Отримувач: ГУК у Запорізькій області/Запорізька область/21081300; код ЄДРПОУ 37941997; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку UA708999980313000149000008001.
Для сплати судового збору кошти перерахувати:
Стягнення судового збору на користь держави: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області.
Суддя Є.М. Капітонов
28.04.2022