Справа № 308/4783/22
про залишення позовної заяви без руху
26 квітня 2022 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Н.Б., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
встановив:
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Суязова Галина Василівна, звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 12 000,00 гривень.
Ознайомившись із матеріалами позовної заяви приходжу до наступного висновку.
Нормами статей 175 та 177 ЦПК України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.
У відповідності до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Установлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня - 2481 гривень (ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2022 рік).
Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (992,40 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (12 405,00 грн.).
Згідно пункту 2 прохальної частини позовної заяви позивач просить звільнити його від сплати судового збору.
У позовній заяві посилається на положення ст.8 Закону України «Про судовий збір», якими передбачено, що суд може звільнити сторону від сплати судового збору, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Зазначає, що позивачу на підставі п.1 ч.1 ст.17, ч.3 ст.19 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», надається безоплатна правова допомога, тобто держава вже перевірила, що розмір доходу позивача не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму. На підтвердження матеріального стану позивача надає Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 19.04.2022 року, з якої вбачається, що позивач з червня 2021 року не отримує жодних доходів.
Відповідно до частини 1 статті 136 Цивільного процесуального кодексу України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно положень частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч.2 статті 8 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до роз'яснень, що містяться в пункті 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17.10.2014 року єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Обставини для звільнення або відстрочки від сплати судового збору повинні бути виключними та такими, що обумовлюють необхідність у звільнені.
ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Отже, відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 136 ЦПК України єдиною підставою для звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, і особи, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Положення статей ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» не містять вичерпного й чітко визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Таким чином, відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору можливе виключно за наявності відповідних підстав і є правом,а не обов'язком суду.
Позивачем до позовної заяви долучено відомості з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 19.04.2022 року №0714-22-00514, згідно яких ОСОБА_1 за період з 1 кварталу 2020 року по 4 квартал 2021 року отримав наступні доходи: за 4 квартал 2020 р. - 11 666,67 грн. та 1 227,12 грн.; за січень 2021 року - 6 000,00 грн.; за лютий 2021 року - 6 000,00 грн.; за березень 2021 року - 6 000,00 грн.; за квітень 2021 року - 6 000,00 грн.; за травень 2021 року - 4 548,03 грн.. Інформація про доходи за інші 3-4 квартал 2021 року відсутня.
З наданих позивачем відомостей вбачається, що сума виплаченого йому доходу за період із 1 кварталу по 4 квартал 2021 року становить 28 548,03 грн., що вказує на те, що належна до сплати за подання позовної заяви сума судового збору (992,40 грн.) не перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік, у зв'язку з чим відсутні передбачені законом підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Крім цього, долучений документ не свідчать про те, що позивач у справі не має інших джерел для існування та забезпечення своїх потреб зокрема для сплати судового збору (вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини, тощо).
Приймаючи до уваги зазначене, а також конституційний принцип рівності сторін перед законом і судом, вважаю, що позивач, як сторона у справі, має виконувати встановлений законодавством обов'язок сплати судового збору у встановленому законом розмірі.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
З огляду на вказані вимоги закону, за подання даного позову позивачу належить сплатити судовий збір в розмірі 992,40 гривень
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях:
Отримувач коштів - ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101
Код отримувача - (код за ЄДРПОУ) 37975895
Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку - отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача - UA308999980313141206000007493
Код класифікації доходів бюджету - 22030101
Призначення платежу - 101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області (назва суду, де розглядається справа).
У порушення вимог пункту 9 ч.3 ст.175 ЦПК України у позовній заяві не зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України у позовній заяві повинен міститися виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно ч.ч.2,3 ст.545 ЦК України якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.
Разом з тим, звертаю увагу що до матеріалів позовної заяви на підтвердження обґрунтування заявлених вимог, додано копію розписки від 15.03.2021 року.
У відповідності до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, то таку слід залишити без руху і надати позивачу строк, п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для їх усунення.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-
постановив:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , про звільнення від сплати судового збору, - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,- залишити без руху.
Позивач має право протягом строку, п'ять днів, з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути вказані недоліки. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області Н.Б. Шумило