Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/271/22
(заочне)
28.04.2022 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого - судді Леньо В.В., при секретарі - Казимірська Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання дитини, позбавленої батьківського піклування,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання дитини, позбавленої батьківського піклування.
Позовні вимоги мотивовано тим, що заочним рішенням Виноградівського районного суду від 21.07.2020 року по справі №299/157/20 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 позбавлені батьківських прав відносно дитини - ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_3 у зв'язку з тим, що відповідачі ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Розпорядженням голови Виноградівської РДА №256 від 21.09.2020 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.
Розпорядженням голови Виноградівської РДА №319 від 05.11.2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 призначено опікуном малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивачка займається вихованням дитини, духовним та фізичним розвитком, забезпечена належними житловими умовами. На сьогодні відповідачі зловживають спиртними напоями, не надають кошти на утримання дитини, не цікавляться його життям та здоров'ям, матеріальної допомоги на утримання дитини не надають, не піклуються про фізичний та духовний розвиток дитини та не спілкуються з ним взагалі. Вони ніде не працевлаштовані, проте ОСОБА_2 систематично виїжджає на сезонні роботи за кордон.
Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Відповідно до ст. 247 СК України - встановлення опіки та піклування не припиняє права дитини на отримання пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника та інших соціальних виплат, призначених дитині відповідно до законів України, а також права власності дитини на ці виплати.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Таким чином, дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Такий належний рівень у будь-якому разі не повинен бути меншим, ніж прожитковий мінімум.
Такий рівень позивачка не зможе забезпечити, тому вважає, що батьки, які є здоровими та працездатними, зможуть сплачувати аліменти в твердій грошовій формі у розмірі 3000 грн. щомісячно на утримання дитини, але не нижче 50% розміру прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років, затвердженого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік».
У зв'язку з цим позивачка просить зобов'язати відповідачів сплачувати аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 3000 грн. на місяць.
Сторони у судове засідання не з'явилися.
Відповідачі будучи повідомленими про день, час та місце розгляду справи у судове засідання з невідомих суду причин не з'явилися і від них не надійшло жодного клопотання про відкладення слухання справи або поважні причини неявки, тому суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні належними доказами достовірно встановлено, що заочним рішенням Виноградівського районного суду від 21.07.2020 року по справі №299/157/20 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 позбавлені батьківських прав відносно дитини - ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_3 у зв'язку з тим, що відповідачі ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини (а.с. 13-15).
Розпорядженням голови Виноградівської РДА №256 від 21.09.2020 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування (а.с.9).
Розпорядженням голови Виноградівської РДА №319 від 05.11.2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , призначено опікуном малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.. 8-8 зв.).
Батьками дитини ОСОБА_4 є відповідачі по справі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_1 від 14.08.2012 року (а.с.11).
Дитина перебуває на утриманні позивачки.
Відповідно до частин 1 і 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789X11 (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Відповідно до ст. 247 СК України - встановлення опіки та піклування не припиняє права дитини на отримання пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника та інших соціальних виплат, призначених дитині відповідно до законів України, а також права власності дитини на ці виплати.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст. 183 ч.1 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч.1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
За правилами ч.2 ст.182 СК України, Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Керуючись принципами законності, справедливості та розумності, вважає, що з відповідачів підлягають стягненню аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 3000 грн., тобто по 1500 гривень з кожного однак не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи із дати подачі позову до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави. Приймаючи до уваги, що за подання до суду позову про стягнення аліментів позивач звільняється від сплати судового збору, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в дохід держави.
Керуючись ст. 264, 265, ЦПК України, суд -
Позов задоволити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрованої в АДРЕСА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у твердій грошовій сумі у розмірі по 1500 (одна тисяч п'ятсот) гривень з кожного на місяць, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи із дати звернення до суду - 19.01.2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь держави 992,4 гривень судового збору у рівних частинах, тобто по 496,20 грн. з кожного.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його прийняття безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
ГоловуючийВ. В. Леньо