Постанова від 11.10.2007 по справі 20-12/311-6/178

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 20-12/311-6/178

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2007 р. 11:30 м. Севастополь

Господарський суд міста Севастополя в складі:

судді Лазарева С.Г., при секретарі Єфременко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фоззі-Порт» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Севастополя про скасування податкових повідомлень-рішень №000113231/0 від 25.06.2007, №000114231/0 від 25.06.2007, за участю прокурора м.Севастополя,

за участю представників:

позивача - Єгорова О.С., довіреність б/н від 27.12.2005;

Крушинська І.В., довіреність б/н від 10.10.2006;

Бугаєнко І.М., довіреність б/н від 01.12.2006;

Білецька В.В., довірність б/н від 06.10.2007;

відповідача -Ткаченко І.Б., довіреність №10-004/244 від 28.11.2006;

Істягіна Н.М., довіреність №10-004/255 від 21.05.2007;

Турчин Д.С., довіреність № 10-004/271 від 05.07.2007;

Кожанов Я.Ю., довіреність № 280/10-004 від 10.10.2007;

прокурор - Шульга А.М., посвідчення № 438 від 20.02.2007,

СУТЬСПОРА:

Позивач звернувся в порядку статей 104, 105 Кодексу адміністративного судочинства України до господарського суду з позовної заявою до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя про скасування податкових повідомлень-рішень №000113231/0 від 25.06.2007 визначення податку на прибуток в сумі 3664117 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 1832058,86 грн., №000114231/0 від 25.06.2007 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 521921,58 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 260960,79 грн.

Ухвалою від 16.07.2007 відкрито провадження у адміністративної справі № 20-12/311, призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою від 16.07.2007, за клопотанням позивача, судом вжитті заходи забезпечення адміністративного позову шляхом заборони Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя вчиняти будь-які дії (зокрема заборони надсилати податкові вимоги, накладення арешту на активи позивача, передачі активів у податкову заставу тощо) по стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фоззі-Порт» податкового зобов'язання та штрафних санкцій, донарахованих йому оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями до ухвалення рішення по справі № 20-12/311.

21.08.2007 до господарського суду м. Севастополя надійшло повідомлення прокурора м. Севастополя про вступ у процесі на стороні відповідача (вх. №27670).

Ухвалою від 04.09.2007 закінчено підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду.

Ухвалою від 13.09.2007, за розпорядження голови суду, справа прийнята до провадження суддею Лазаревим С.Г.

В ході судового розгляду позивач звернувся з клопотанням (вх. № 47977 від 10.10.2007) про зміну позовних вимог у зв'язку із частковим визнанням суми донарахованого податкового зобов'язання, просить визнати недійними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м.Севастополя:

- № 000113231/0 від 25.06.2007 в частині визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 3660307,26 грн. та фінансові санкції у сумі 1830153,63 грн.;

- № 000114231/0 від 25.06.2007 в частині визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 505994,37 грн. та фінансові санкції у сумі 252997,18 грн.

Відповідно до положень статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право уточнити позовні вимоги в будь-який час до закінчення судового розгляду.

Оскільки зміна позовних вимог є правом позивача і не порушує чиї-небудь права, свободи чи інтереси, суд визнав можливим заявлене клопотання задовольнити.

В ході судового розгляду прокурором м.Севастополя заявлено клопотання (вх. № 32279 від 18.09.2007) про призначення по справі судово-економічної експертизи.

Заявлене клопотання прокурор обґрунтовує тим, що для повного та об'єктивного встановлення обставин, які мають значення для вирішення справи, вимагаються спеціальні знання.

Ухвалою від 03.10.2007 суд у задоволені клопотання прокурора м.Севастополя відмовив, оскільки судом встановлено, що нарахування податкового зобов'язання на підставі акту перевірки зроблено ДПІ у Ленінському районі м.Севастополя у зв'язку з відсутністю у позивача необхідних документів, які підтверджують виконання робіт та надання послуг.

Але це питання не потребує спеціальних знань, а є лише частиною тих доказів, які повинні буди досліджені у ході судового розгляду справи.

Крим того, перелік питань, які, на думку прокурора, мають бути з'ясовані при проведенні експертизи, були предметом дослідження у ході проведеної перевірки ТОВ «Фоззі-Порт» та відображені у акті перевірки ДПІ у Ленінському районі м.Севастополя.

В ході судового розгляду відповідач заявив клопотання (вх. № 33999 від 25.09.2007) про зупинення провадження у справі до розгляду кримінальної справи відносно посадових осіб ТОВ «Фоззі-Порт» за ознаками злочину, передбаченого ст.212 Кримінального кодексу України.

Заявлене клопотання відповідач обґрунтовує тим, що постановою оперуповноваженого ВВС УПМ ДПА у м.Севастополя від 25.07.2007 відмовлено у порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб ТОВ «Фоззі-Порт» за ознаками злочину, передбаченого ст.212 Кримінального кодексу України, оскільки в їх діях відсутній склад злочину.

Але постановою прокурора Ленінського району м.Севастополя від 07.09.2007 постанова від 25.07.2007 скасована, порушена кримінальна справа відносно посадових осіб ТОВ «Фоззі-Порт» за ознаками злочину, передбаченого ст.212 Кримінального кодексу України, за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.

Ухвалою від 03.10.2007 у задоволені клопотання відповідача суд відмовив, оскільки відповідно до положень статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Але, як слідує з матеріалів справи та постанови прокурора Ленінського району м.Севастополя від 07.09.2007, провадження досудового слідства доручено старшому слідчому прокуратури Ленінського району м.Севастополя Лисунову С.В. та на цей час не закінчено.

Відповідач з позовними вимогами не згоден з мотивів, викладених у запереченні на позов (вх. № 33729 від 21.09.2007), основні з яких складаються у тому, що позивачем до складу валових витрат віднесені витрати, які підтверджуються актами виконаних робіт, складених за договорами мерчандайзингу, вважає їх первинними документами.

Згідно ст.ст.27, 49, 51, 130 Кодексу адміністративного судочинства України, представникам сторін роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслуховуючи пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

В період з 10.05.2007 по 06.06.2007 співробітниками ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя проведена виїзна планова перевірка ТОВ «Фоззі-Порт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 по 31.12.2006, за результатами якої складений акт № 66/23-1/32672889/11162/10 від 13.06.2007.

Перевіркою встановлені порушення вимог податкового законодавства, а саме:

- п.п.5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5, .п.8.2.2 п.8.2, п.п.8.6.1 п.8.6 ст.8, п.п. 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.1997, з наступними змінами та доповненнями (далі -Закон), п.1 Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що виразилися у занижені підприємством податку на прибуток у сумі 3664117,72 грн.

- п.п.7.2.1, 7.2.3 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1, 7.4.3, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997, з наступними змінами та доповненнями, що разилися у заниженні податку на додану вартість у сумі 521921,58 грн.

На підставі акту перевірки, відповідно до п.п.17.1.3 и 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181 від 21.12.2000, ДПІ у Ленінському районі м.Севастополя прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 000113231/0 від 25.06.2007 про визначення ТОВ «Фоззі-Порт» суми податкового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 5496176,58 грн., з яких: 3664117,72 грн. -основний платіж, 1832058,86 грн. -штрафні санкції;

- № 000114231/0 від 25.06.2007 про визначення ТОВ «Фоззі-Порт» суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 782882,37 грн., з яких: 521921,58 грн. -основний платіж, 260960,79 грн. -штрафні санкції;

Відповідно до положень статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, провівши оцінку представленим доказам, суд вважає вимоги позивача про визнання частково недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Ленінському районі м.Севастополя № 000113231/0 та № 000114231/0/0 від 25.06.2007 такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

01.07.2005 між ТОВ «Егер-Стар» та ТОВ «Фоззі-Порт» укладений договір про надання мерчендайзінга № 17/1М, відповідно до умов якого ТОВ «Егер-Стар» приймає на себе зобов'язання по надання ТОВ «Фоззі-Порт» послуг по передпродажної підготовки товарів і мерчендайзінгу, а ТОВ «Фоззі-Порт» зобов'язаний прийняти та сплатити належним чином виконані послуги.

Згідно п.5.1 Договору № 17/1М від 01.07.2005 вартість послуг встановлюється сторонами та фіксуються в актах виконаних робіт, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п.5.3 Договору № 17/1М від 01.07.2005 сплата наданих послуг здійснюється ТОВ «Фоззі-Порт» шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Егер-Стар».

01.07.2006 між ТОВ «Аякс Холдинг» та ТОВ «Фоззі-Порт» укладений договір про надання мерчендайзінга № 20/1М, відповідно до умов якого ТОВ «Аякс Холдинг» приймає на себе зобов'язання по надання ТОВ «Фоззі-Порт» послуг по передпродажної підготовки товарів і мерчендайзінгу, а ТОВ «Фоззі-Порт» зобов'язаний прийняти та сплатити належним чином виконані послуги.

Згідно п.5.1 Договору № 20/1М від 01.07.2006 вартість послуг встановлюється сторонами та фіксуються в актах виконаних робіт, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п.5.3 Договору № 20/1М від 01.07.206 сплата наданих послуг здійснюється ТОВ «Фоззі-Порт» шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Аякс Холдинг».

28.07.2004 між ЗАТ «Фоззі» та ТОВ «Фоззі-Порт» укладений ліцензійний договір № 08 на право використання знаку для товарів і послуг, відповідно до умов якого ЗАТ «Фоззі» надає ТОВ «Фоззі-Порт» на строк дії договору дозвіл на використання Знаком, вказаним у свідоцтві на знак та послуги № 26188 для визначення при надані товарів та послуг.

Розділом 6 Ліцензійного договору № 08 від 28.07.2004 встановлено, що цей договір укладений строком три роки і набирає чинності з дати його підписання. Цей договір може бути продовжений за взаємною згодою сторін.

Згідно п.4.2 Ліцензійного договору № 08 від 28.07.2004 ТОВ «Фоззі-Порт» зобов'язаний виплачувати ЗАТ «Фоззі» винагороду (роялті) у вигляді щомісячних платежів.

Пунктом 1.30 статті 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що роялті - платежі будь-якого виду, одержані як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо чи телевізійного мовлення; за придбання будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари і послуги чи торгової марки, дизайну, секретного креслення, моделі, формули, процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Положеннями статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 06.07.1999, з наступними змінами та доповненнями, встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Позивач надав суду оригінали для огляду та належним чином засвідчені копії для доручення до матеріалів справи документів, які відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме: акти виконаних робіт, податкові накладні, узгодження вартості послуг, платіжні доручення, які свідчать про сплату ТОВ «Фоззі-Порт» отриманих послуг.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) -це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до підпункту 5.4.2 пункту 5.4 статті 5 Закону, до валових витрат включаються витрати, крім тих, що підлягають амортизації, пов'язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно-експериментальних та конструкторських робіт, виготовлення та дослідження моделей і зразків, пов'язаних з основною діяльністю платника податку, виплатою роялті та придбанням нематеріальних активів (крім тих, що підлягають амортизації) для їх використання в господарській діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 цієї статті не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Однак, слід зазначити, що ст. 11 вищевказаного Закону -“Правила ведення податкового обліку» не містить вказівки на обов'язковість будь-яких видів документів в підтвердження віднесення певних затрат підприємства до складу валових витрат чи їх форми.

Як випливає з матеріалів справи, виконання мерчендайзінгових послуг підтверджується актами виконаних робіт, підписаними сторонами договорів та скріпленими печатками підприємств.

В акті перевірки ДПІ у Ленінському районі м.Севастополя зроблений висновок, що позивачем завищені валові витрати підприємства оскільки до перевірки не були надані документи, які підтверджували зв'язок отриманих мерчендайзінгових послуг з господарською діяльністю.

Враховуючі, що діючим законодавством не передбачена обов'язковість підтвердження фактичного надання мерчендайзінгових послуг такими первинними документами, які зазначені в акті, суд вважає висновки відповідача про відсутність документів по суб'єктам господарської діяльності, що надають ці послуги, та нарахування на цій підставі податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 3660307,26 грн. безпідставними.

Заперечуючи проти позову ДПІ у Ленінському районі м.Севастополя зазначає, що позивачем не надані докази, які б підтвердили зв'язок отриманих мерчендайзінгових послуг з господарською діяльністю, а також зв'язку між продажем товарів різних виробників і зростанням продажів під маркою «Сільпо».

Але зазначений довід судом не приймається, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 44 Господарського кодексу України, підприємництво здійснюється на основі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону.

Статтею 632 Цивільного кодексу України встановлено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Умови ліцензійного договору про право використання Знаку на товари та послуги визначаються статтями 1109-1114 Цивільного кодексу України, відповідно до умов яких сторонам ліцензійного договору надано право самостійно визначати умови договору, ніяким чином їх не обмежуючи.

Суд не може погодиться з висновками ДПІ у Ленінському районі м.Севастополя про заниження позивачем суми податку на додану вартість, яке сталося у наслідок віднесення до податкового кредиту сум податків, сплачених підприємством в складі вартості послуг марчендайзінга з ТОВ «Егер-Стар» та ТОВ «Аякс Холдинг», з наступних підстав.

Відповідно до положень п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п. 7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997р., зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. за № 233/2037 податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Згідно з п. 18 Наказу ДПА України № 165 від 30.06.2005р. “Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення» зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. за № 233/2037 всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, як випливає з приписів даної правової норми, до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні послуг при їх отриманні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на отримання послуг до складу валових витрат відповідно до вимог ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств».

Враховуючи те, що позивачем до складу податкового кредиту віднесені суми на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ «Егер-Стар» та ТОВ «Аякс Холдинг», визначення відповідачу податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 505 994,37 грн. є неправомірним.

Отже, податкове повідомлення-рішення № 000113231/0 від 25.06.2007 в частині визначення Товариству з обмеженою відповідальністю “Фоззі-Порт» суми податкового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 3 660 307,26 грн. та фінансові санкції у сумі 1 830 153,63 грн. та податкове повідомлення-рішення № 000114231/0/0 від 25.06.2007 в частині визначення Товариству з обмеженою відповідальністю “Фоззі-Порт» суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 505 994,37 грн. та фінансові санкції у сумі 252 997,18 грн., винесені ДПІ у Ленінському районі м.Севастополя необґрунтовано, тому підлягають визнанню частково недійсними.

Відповідно до пункту 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету).

На підставі висловленого, керуючись ст. 94, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м.Севастополя № 000113231/0 від 25.06.2007 в частині визначення Товариству з обмеженою відповідальністю “Фоззі-Порт» суми податкового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 3 660 307,26 грн. та фінансові санкції у сумі 1 830 153,63 грн., визнати недійсним.

Податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м.Севастополя № 000114231/0 від 25.06.2007 в частині визначення Товариству з обмеженою відповідальністю “Фоззі-Порт» суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 505 994,37 грн. та фінансові санкції у сумі 252 997,18 грн., визнати недійсним.

Стягнути з Державного бюджету України (п/р 31113095700007 в УДК у м. Севастополі, одержувач Держбюджет, Ленінський район 22090200, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фоззі-Порт» (95000, м.Сімферополь, пр.Кірова, 19/1, код ЕДРПОУ 32672889, відомостей про рахунки в установах банку не існує) витрати по сплаті державного мита в сумі 03,40 грн.

Заходи до забезпечення позову, прийняті ухвалою від 16.07.2007, скасувати після набрання постановою законної сили.

Копії постанови направити сторонам.

Суддя підпис С.Г.Лазарев

Згідно з оригіналом

Суддя С.Г.Лазарев

17.10.2007

Постанова складена та підписана

в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України

17.10.2007.

Попередній документ
1040964
Наступний документ
1040966
Інформація про рішення:
№ рішення: 1040965
№ справи: 20-12/311-6/178
Дата рішення: 11.10.2007
Дата публікації: 23.10.2007
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд м. Севастополя
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Спір про визнання акта недійсним, документ, що оспорюється, видано:; Держ.податковою адміністрацією або її територіальним органом; Податок на прибуток