36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
20.11.2006 Справа № 16/263
За позовом Дочірне підприємство "Нафтогазбезпека" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до Приватне підприємство "Сарос"
про визнання договору недійсним
Суддя Тимощенко О.М.
Представники сторін в судовому засіданні 16.11.06 року:
від позивача: Насвіщук С.В.
від відповідача:Постніков О.І., Старікова Н.О., Грушка С.О.
В судовому засіданні 16.11.06 року сторонам було оголошено перерву на підставі ст. 77 ГПК України.
Представники сторін в судовому засіданні 20.11.06 року:
від позивача: Ніколюк А.С.
від відповідача: Старікова Н.О.
СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про визнання договору №53-2\2-27\2 від 01.03.04 року недійсним з моменту укладення.
Відповідач у відзиві на позовну заяву та його представники в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечує з мотивів, викладених у відзиві.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:
01 березня 2004 року між Дочірнім підприємством "Нафтогазбезпека" НАК "Нафтогаз України" ( позивач) та Приватним підприємством "Сарос" ( відповідач) укладено договір №53-2/2-27/2(договір). Відповідно до п. 1.1.1 договору відповідач (виконавець) зобов'язався надавати позивачу - замовнику кінологів з собаками для виконання позивачем послуг з охорони об'єктів.
Позивач просить суд визнати вказаний вище договір недійсним на підставі ст. 227 ЦК України, як такий, що вчинений юридичною особою без відповідного дозволу (ліцензії). На думку позивача, при укладенні спірного договору, відповідачем умисно було замовчено факт відсутності у останнього відповідної ліцензії, що в свою чергу призвело до порушення вимог п. 43 ст. 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності". Ст.230 ЦК України передбачає, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
На момент укладання та під час виконання умов договору приватне підприємство "Сарос" на надання послуг, пов'язаних із охороною державної та іншої власності (ліцензія категорії А) та охороною громадян (ліцензія категорії С) не мало, що підтверджується листом начальника ВДСО при УМВС в Полтавській області (Орган ліцензування) № 9/9-3812/пл від 01.07.2005р. (копія листа в мат.справи).
Суд, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами докази дійшов висновку, що позовні вимоги необгрунтован і задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
П.43 ст. 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" передбачає, що надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності підлягає ліцензуванню.
Відповідно до п. 1.3.3. «Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян" затверджених Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства внутрішніх справ України 14.12.2004 N 145/1501, охоронна діяльність -діяльність з надання послуг, пов'язаних з охороною майна юридичних і фізичних осіб та забезпечення особистої безпеки фізичних осіб на підставі цивільно-правових угод.
Згідно п.1.3.1. вищезазначених ліцензійних умов, охорона майна -діяльність суб'єктів охоронної діяльності з організації та практичного здійснення на підставі цивільно-правових договорів заходів, спрямованих на забезпечення схоронності, цілісності визначених володільцем майна належних йому будівель, споруд, іншого рухомого та нерухомого майна (далі-майно) з метою відвернення та/або недопущення безпосередніх посягань на майно, припинення не санкціонованого володільцем доступу до нього для збереження його фізичного стану і забезпечення здійснення володільцем цього майна всіх належних йому повноважень щодо нього. Заходами з охорони є, зокрема, використання службових собак. Службові собаки використовуються під час здійснення заходів охорони виключно для виявлення та при затриманні осіб, які проникли (намагалися проникнути) на об'єкти охорони, пересуваються ними або залишають їх, у тому числі з дозволу їхнього володільця.
Як свідчать умови договору від 01.03.04 року (п. 1.1.1 договору) відповідач зобов'язався надавати позивачу кінологів з собаками для виконання саме позивачем послуг з охорони об'єктів. Отже, висновок позивача про те, що оскільки кінологи з собаками надавалися для здійснення позивачем охоронної діяльності, то і ПП «Сарос" також здійснює охоронну діяльність - є необгрунтованим.
Таким чином, суд дійшов висновку, що підстави для визнання договору від 01.03.04 року недійсним з моменту укладення відсутні. Крім того, навіть у випадку визнання договору недійсним, це було б можливим виключно на майбутнє, а не з моменту його укладення, оскільки у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі ( що має місце в даному випадку) - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (ст. 216 ЦК України), а отже позивач все одно був би зобов"язаний сплатити вартість послуг, одержаних ним від відповідача за спірним договором.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43,49,82-85 ГПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Суддя Тимощенко О.М.
Згідно з оригіналом
помічник судді Нечипоренко А.П.