20 квітня 2022 року Справа № 160/4547/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Юхно І. В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України про визнання бездіяльністю протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
16.03.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Державної екологічної інспекції України (Код ЄДРПОУ: 37508533) під час розгляду звернення позивача від 16.08.2021 року, яка полягає в: - невиконанні законного зобов'язання згідно ст.19 Закону України «Про звернення громадян» - на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; - ненадання обґрунтованої відповіді на скаргу від 16.08.2021 року;
- зобов'язати Відповідача повторно провести перевірку та розгляд звернення позивача від 16.08.2021 року відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян» з урахуванням необхідності виконання законного зобов'язання передбаченого ст.19 Закону України «Про звернення громадян» - на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу, та надати обґрунтовану відповідь за результатами повторного розгляду.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що для оскарження протиправної бездіяльності територіального органу Державної екологічної інспекції України в сфері здійснення контролю за поводженням з відходами, ОСОБА_1 16.08.2021 року звернувся в установленому Законом порядку з електронним зверненням до ОСОБА_2 . Звернення було зареєстроване на порталі Кабінету Міністрів України за №МІ-12952479, він повідомив неналежний контроль та невжиття своєчасних заходів зі сторони територіального органу Держекоінспекції. В зазначеному зверненні позивач заявив Законні права: бути присутнім при розгляді його скарги, взяти участь в проведенні перевірки звернення та особисто викласти аргументи особі що перевіряла звернення. Звернення було скероване Міністерством Захисту довкілля до Державної екологічної інспекції України. Відповідь на зазначене звернення надано Відповідачем 15.09.2021 року за №10431/4.2/11-21, проте заявлені законні права позивача під час перевіри та розгляду скарги були обмежені, а позивача протиправно відсторонено від участі в розгляді його ж звернення, в чому він вбачає протиправну бездіяльність Відповідача. Запрошення на розгляд та перевірку звернення до адреси позивача не надходило. Обмеження Відповідачем права ОСОБА_1 бути присутнім під час розгляду звернення дає йому законні підстави захищати порушені права в судовому порядку. Відсутність при розгляді позивача як заявника дозволило Відповідачеві перетворити розгляд скарги на надання довідкової інформації.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.03.2021 позивача звільнено від сплати судового збору за подання до суду адміністративного позову до Державної екологічної інспекції України про визнання бездіяльністю протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито в адміністративній справі спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи; встановлено відповідачеві 15-денний строк для подання відзиву на позов та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача; витребувано від Державної екологічної інспекції України додаткові докази у справі та встановлено строк для їх подання до 05.04.2022.
Про відкриття спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) сторони повідомленні відповідно до приписів, що підтверджується матеріалами справи.
За даними КП «ДСС» копію ухвали про відкриття провадження 22.03.2022 надіслало одержувачу - ОСОБА_1 за допомогою підсистеми «Електронний суд» в його електронний кабінет. Відповідно до КП «ДСС» копію адміністративного позову 16.03.2022 надіслало одержувачу - Державній екологічній інспекції України за допомогою підсистеми «Електронний суд» в його електронний кабінет, а копію ухвали про відкриття провадження - 22.03.2022, що підтверджується матеріалами справи. Тобто, строк на подання відзиву з урахуванням ч.6 ст.120 КАС України до 06.04.2022.
Суд зазначає, що станом на 20.04.2022 від відповідача відзиву на позов та витребуваних документів не надходило.
Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За приписами частини 9 статті 80 КАС України у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
При цьому, суд враховує, що пунктом 3 Розділу VI КАС встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами, внесеними постанова КМУ від 17.02.2021 №104, від 21 квітня 2021 р. № 405, від 16.06.2021 р. № 611, від 11.08.2021 р. № 855, від 22.09.2021 р. № 981, від 15.12.2021 р. № 1336, від 19.03.2022 № 318) з 19 грудня 2020 р. до 31 травня 2022 р. на території України встановлений карантин.
Проте, суд звертає увагу, що від відповідача станом на 20.04.2022 жодних повідомлень про неможливість подання витребуваних ухвалою від 21.03.2022 доказів до суду, в тому числі з огляду на обмеження, впровадженими у зв'язку з карантином, надано не було. Будь-яких заяв клопотань до матеріалів справи від відповідача також не надходило, у зв'язку з чим у суду відсутні правові підстави для продовження відповідачем процесуального строку, встановленого судом для подання відзиву на позов та витребуваних документів.
Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини та на підставі вищевказаних норм, суд ухвалив розглянути справу по суті за наявними в ній доказами.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
ОСОБА_1 звернувся до Міністра Захисту довкілля та природних ресурсів України Абрамовського Р.Р. із скаргою від 16.08.2021 щодо протиправних дій та протиправної бездіяльності Держекоінспекції у Львівській області з питання несанкціонованих сміттєзвалищ у Львові в околиці вулиці Землеробної, у якій просив:
- всебічно та об'єктивно провести перевірку по суті звернення;
- у випадку скерування цього звернення до іншого органу чи посадової особи для розгляду, в порядку ст.7 Закону України «Про звернення громадян» прошу, про таке рішення повідомити мене в установленому Законом порядку, повідомлення надіслати до електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- відповідно до ст.18 ст.19 Закону України «Про звернення громадян» прошу надати можливість бути присутнім під час розгляду цього звернення з метою захисту моїх Законних прав та інтересів;
- відповідно до ст.18 ст.19 Закону України «Про звернення громадян» прошу надати можливість особисто викласти аргументи особі, що буде перевіряти звернення та взяти безпосередню участь в перевірці звернення з метою захисту моїх Законних прав та інтересів;
- витребувати та долучити до матеріалів перевірки документи які містять відомості щодо перевірки звернення від 23.12.2020 року та інформацію щодо здійснення заходів реагування згідно інформації з цього звернення, а також прошу надати можливість ознайомлення з такими матеріалами;
- вжити заходів реагування для забезпечення ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ в околиці вулиці Землеробної у Львові;
- запрошення для участі в розгляді цього звернення, безпосередню участь в перевірці звернення та надання аргументів особі що перевірятиме звернення прошу завчасно надіслати до електронної адреси вказаної вище.
Додатками до скарги зазначено: копія звернення від 23.12.2020 року та довідка №03-5881; фото сміттєзвалищ - 3 фотографії; фото сміттєзвалищ - 3 шт.
Як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем в ході судового розгляду справи, звернення було зареєстроване на порталі Кабінету Міністрів України за №МІ-12952479.
Вищевказана скарга дорученням Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 18.08.2021 №М-1619 та листом від 20.08.2021 №25/5-21/18017-21 скеровано для розгляду до Державної екологічної інспекції України.
Листом Державної екологічної інспекції України від 15.09.2021 вих.№10431/4.2/11-21 ОСОБА_1 за результатами його звернення від 16.08.2021 повідомлено, що державний нагляд (контроль) за додержанням вимог природоохоронного законодавства на території Львівської області здійснює Державна екологічна інспекція у Львівській області (далі - Інспекція), відповідно до Положення (нова редакція, ідентифікаційний код 38057086), затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 02.02.2021 №51. Інспекцією 01.09.2021 повторно здійснено обстеження на території м. Львова по вул. Землеробній. В ході проведення державного нагляду (контролю) факти стосовно несанкціонованих розміщень відходів, які розташовані на території м. Львова по вул. Землеробній підтвердились (відходи накопичуються). Виявлено нові несанкціоновані розміщення побутових відходів (геопросторові дані: 49.806813, 23.974910/49.808366, 23.971148). На час проведення держконтролю власника відходів не встановлено. Порядок поводження з безхазяйними відходами регламентується статтею 12 Закону України «Про відходи» та Постановою Кабінету Міністрів України № 1217 від 03.08.1998, а також відповідно до статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування», статті 40 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» - організація благоустрою та контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється міськими, сільськими і селищними радами та їх виконавчими органами. Також, згідно статтями 20, 21 Закону України «Про відходи» - забезпечення ліквідації несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів входить до повноважень органів місцевого самоврядування. Згідно статті 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» - місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території в межах наданих повноважень. Враховуючи викладене, керуючись статтею 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», згідно Положення Інспекція надіслала лист від 06.09.2021 № 03-5014 до Залізничної РА м. Львова щодо розгляду вище зазначених фактів і вжиття невідкладних заходів щодо їх усунення, відповідно до повноважень.
Вважаючи, що Державною екологічною інспекцією України під час перевірки та розгляду звернення позивача від 16.08.201 року вчинено протиправну бездіяльність, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 2 зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Згідно із пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275 (далі - Положення №275) Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних із діяльністю Держекоінспекції, її територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління (підпункт 12 пункту 4 Положення № 275)
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів врегульовано Законом України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі - Закон №393), який забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Вказані конституційні положення, а також положення Закону №393 містять правову процедуру розгляду звернень особи, зокрема, до суб'єктів владних повноважень, яка гарантує доступ особи до інформації, обов'язок розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Зважаючи на це, а також контекст спірних правовідносин, що склались між сторонами суд вважає за необхідне вказати, що у постанові Верховного Суду від 25 липня 2019 року у справі № 826/13000/18 зазначено, що правова процедура («fair procedure» - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади.
Правова процедура встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.
Встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.
Ця правова процедура спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності, складовою якої є принцип легітимних очікувань як один з елементів принципу верховенства права, тобто особа правомірно очікує отримати у передбачений законом спосіб відповідь на порушене перед суб'єктом, якому адресовано звернення, питання відповідно та у спосіб, передбачений законом.
Положеннями статті 20 Закону №393 передбачено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Таким чином, на Державну екологічну інспекцію України поширюється строк розгляду звернень не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
При цьому, у разі якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. Загальний строк на вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Наведені висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 26.06.2019 по справі №826/13400/16-а та від 18.06.2020 у справі № 819/1566/16.
Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
На підставі наведених норм, суд приходить до висновку, що оскільки звернення ОСОБА_1 надійшло до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України 16.08.2021, про неможливість вирішення порушених у зверненні питань в місячний термін позивача не було повідомлено, то граничний строк розгляду звернення позивача - 16.09.2021.
Таким чином, враховуючи, що вказане звернення розглянуто відповідачем листом від 15.09.2021 №10431/4.2/11-21, то в ході судового розгляду не встановлено порушення з боку Державної екологічної інспекції України строків розгляду звернення ОСОБА_1 від 16.08.2021 року.
Разом із цим, суд звертає увагу, що відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 у справі №1-29/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органними місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством, (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України та норм Кодексу адміністративного судочинства України.
У відповідності до частини першої статті 1 Закону №393 громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
За приписами статті 4 Закону №393 до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської; діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Згідно з частинами першою, четвертою, шостою та сьомою статті 5 Закону №393 звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Звернення може бути усним чи письмовим.
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Статтею 7 Закону №393 передбачено звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями. Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
У відповідності до частини першої статті 7 Закону №393 звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Частинами першою, третьою та четвертою статті 15 Закону №393 передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Відповідно до статті 18 Закону №393 громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право:
- особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;
- знайомитися з матеріалами перевірки;
- подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;
- бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;
- користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;
- одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;
- висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;
- вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
Згідно положень статті 19 Закону №393 обов'язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг.
Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень в т.ч. зобов'язані:
- об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
- на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
- письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
За приписами частини першої статті 20 Закону №393 звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Наведені норми Закону №393 вказують, що звернення громадян, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду тим органом чи посадовою особою органу, до якого подано звернення та до повноважень якого входять питання, порушені у зверненні, зазвичай протягом одного місяця, з обов'язковим повідомленням громадянина про результати розгляду; при цьому орган або посадова особа зобов'язані об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти звернену до них заяву та надати обґрунтовану відповідь за результатами її розгляду.
Як зазначалося вище, ОСОБА_1 у своєму зверненні від 16.08.2021 серед іншого просив згідно статті 18, 19 Закону України «Про звернення громадян» надати можливість прийняти участь в розгляді цього звернення, бути присутнім під час розгляду цього звернення з метою захисту Законних та Конституційних прав позивача, та особисто викласти аргументи особі яка перевіряла звернення. Запрошення на розгляд позивач просив надіслати електронною поштою.
Однак, відповідачем позивача на розгляд його звернення від 16.08.2021 не запрошено, про що свідчить надана за результатами його розгляду відповідь від 15.09.2021 №10431/4.2/11-21. Крім того, зворотного відповідачем в ході судового розгляду доведено не було.
З аналізу вищевказаних норм Закону України «Про звернення громадян» вбачається, що право громадянина особисто викласти свої аргументи особі, що перевіряла звернення не ставиться в залежність від форми розгляду такого звернення (одноособово, колегіально тощо); у свою чергу стаття 19 Закону України «Про звернення громадян» визначає обов'язок органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб забезпечити реалізацію права громадянина, на його прохання, бути присутнім особисто при розгляді його звернення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2019 року №К/9901/17415/18 (справа №826/12287/16).
Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем при розгляді заяви позивача від 16.08.2021 вчинена протиправна бездіяльність щодо незабезпечення права ОСОБА_1 бути присутнім при розгляді його звернення, чим порушено право позивача особисто викласти аргументи особі, що перевірила заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви.
З огляду на вищевикладене, в ході судового розгляду було встановлено, що Державною екологічною інспекцією України порушено процедуру розгляду звернення ОСОБА_1 від 16.08.2021, що свідчить про прийняття відповідачем рішення за результатами його розгляду не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття, без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення.
При цьому, аргументи позивача щодо допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо ненадання обґрунтованої відповіді на скаргу від 16.08.2021 року суд відхиляє як передчасні, оскільки наданню судом оцінки рішенню за результатами розгляду звернення по суті, має передувати дотримання відповідачем законодавчо визначеної процедури розгляду такого звернення.
Отже, з метою повного та ефективного захисту порушених прав позивача, суд приходить до висновку про визнання протиправною бездіяльності Державної екологічної інспекції України під час перевірки та розгляду звернення ОСОБА_1 від 16.08.2021 року, яка полягає в незабезпеченні права ОСОБА_1 бути присутнім при розгляді його звернення та особисто викласти аргументи особі, що перевірила заяву чи скаргу, а також брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви.
Оскільки права позивача на розгляд в передбаченому законом порядку його звернення від 16.08.2021 порушено відповідачем, то суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушеного права ОСОБА_1 є зобов'язання Відповідача провести перевірку та розгляд звернення позивача від 16.08.2021 року з дотриманням вимог положень статей 18, 19 Закону України «Про звернення громадян».
За приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору ухвалою від 21.03.2022, а підтвердження наявності інших судових витрат матеріали справи не міститься, то судові витрати не підлягають розподілу.
Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної екологічної інспекції України (місцезнаходження: 01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 3, корп. 2; код ЄДРПОУ 37508533) про визнання бездіяльністю протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Державної екологічної інспекції України під час перевірки та розгляду звернення ОСОБА_1 від 16.08.2021 року, яка полягає в незабезпеченні права ОСОБА_1 бути присутнім при розгляді його звернення та викласти аргументи особі, що перевірила заяву чи скаргу, а також брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви.
Зобов'язати Державну екологічну інспекцію України провести перевірку та розгляд звернення ОСОБА_1 від 16.08.2021 року з дотриманням вимог положень статтей 18, 19 Закону України «Про звернення громадян».
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя І.В. Юхно