Справа № 609/194/22
3/609/128/2022
27 квітня 2022 року суддя Шумського районного суду Тернопільської області Катерняк О.М., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Державної екологічної інспекції у Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , українця, гр. України, тимчасово не працюючого, паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , одруженого, на утриманні 6 малолітніх дітей,
за ст. 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Шумського районного суду Тернопільської області надійшов адміністративний матеріал про адміністративні правопорушення, передбачене ст. 91 КУпАП, вчинене ОСОБА_1 .
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 006562 від 22 лютого 2022 року вбачається, що 15 січня 2022 року о 16 годині 30 хвилин гр. ОСОБА_1 порушив правила охорони та використання території лісового заказника загальнодержавного значення «Суразька Дача», а саме здійснив заборонену діяльність: самовільно, без наявності на те спеціального дозволу - лісорубного квитка у кварталі 156 виділу 5 лісових насаджень Суразького лісництва Державного підприємства «Кременецьке лісове господарство» здійснив привласнення вітровального дерева породи Сосна, діаметром пня біля шийки кореня 45 см., що є порушенням статті 7 та статті 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину свою визнав повністю та пояснив, що з метою заготівлі гілля для власних потреб у вказаному кварталі 156 державного лісового заказника «Суразька Дача» він виявив вітровальне дерево породи сосна, яке лежало на землі і було повністю відділене від землі. Після цього він порізав це дерево на окремі частини довжиною по 3 метри, однак ні гілля, ні стовбур цього дерева забрати до себе додому йому не вдалося, оскільки під час розрізання дерева його виявили працівники поліції. Про те, що вітровальне дерево заборонено розрізати без дозволу він не знав.
Суд, роз'яснивши ОСОБА_1 вимоги ст.268 КУпАП, заслухавши його пояснення, дослідивши матеріали справи, встановлюючи наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протоколи та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справ, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП повністю доведена матеріалами справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення № 006562 від 22 лютого 2022 року; охоронним зобов'язанням № 17-59 від 01 жовтня 2012 року Лісового заказника загальнодержавного значення «Суразька Дача»; постановою Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області про закриття кримінального провадження від 31 січня 2022 року.
Відповідно до розрахунку розміру шкоди заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідного фонду внаслідок привласнення вітровального дерева гр. ОСОБА_1 у кварталі 156 виділу 5 Суразького лісництва ДП «Кременецьке лісове господарство», що в межах лісового заказника загальнодержавного значення «Суразька дача», який проведено керуючись додатком 1 до Постанови КМУ від 24 липня 2013 року №541 «Про затвердження такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд», враховуючи примітку 6, вбачається, що всього заподіяно шкоди розміром 2623 грн. 50 коп.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
З врахуванням загального визначення поняття адміністративного правопорушення, обов'язковою ознакою будь-якого адміністративного правопорушення є вина особи у його вчиненні (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин по справі.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Окрім цього, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. 252, ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно й об'єктивно дослідити обставини правопорушення і з'ясувати, чи було воно вчинено та чи винна в цьому дана особа.
Так, відповідальність за ст. 91 КУпАП передбачена за порушення правил охорони та використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду (здійснення в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, а також територій, зарезервованих для наступного заповідання, забороненої господарської та іншої діяльності, порушення інших вимог режиму цих територій та об'єктів, самовільна зміна їх меж, невжиття заходів для попередження і ліквідації негативних наслідків аварій або іншого шкідливого впливу на території та об'єкти природно-заповідного фонду).
За даних обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адмінправопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП, тобто порушення правил охорони та використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно вимог ст. 33 КУпАП, яка регламентує загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення, при накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При обранні виду адміністративного стягнення судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу порушника, визнання вини, відсутність реальної шкоди, оскільки порізане вітровальне дерево забрали працівники Суразького лісництва Державного підприємства «Кременецьке лісове господарство», також відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, у зв'язку з цим суд вважає за доцільне обрати йому адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією статті, без конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих природних ресурсів.
Згідно з ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до ч.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір», із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.
Керуючись ст. ст. 23, 33, 40-1, 91, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень в дохід держави без конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих природних ресурсів.
У разі несплати штрафу протягом 15 днів на підставі ч.2 ст.308 КУпАП стягується подвійний розмір штрафу.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 496 грн. 20 коп. (чотириста дев'яносто шість гривень 20 копійок) в дохід держави.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду або через Шумський районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Суддя: О. М. Катерняк