27.04.2022 Справа №607/4289/22
Провадження №3/607/2541/2022
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Делікатна Л.В. розглянувши в м. Тернополі матеріали, які надійшли з Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, непрацюючої, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
28 березня 2022 року встановлено, що громадянка ОСОБА_1 систематично протягом півтора року здійснювала провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання, а саме: здавала в оренду квартири по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , подобово за суму 2500 гривень за добу, не будучи власницею даних квартир.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП визнала частково та суду пояснила, що вона здавала в оренду квартири по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , за що отримувала кошти. При цьому, вона не була власником даних помешкань. Здавала в оренду квартири протягом нетривалого часу, а саме двох тижнів. Про найм квартири видавала орендарям товарні чеки. Кошти за надане в оренду житло в сумі 35350 гривень надійшли на її особистий рахунок в Приватбанку.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Нормами ст. 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 164 КУпАП передбачено відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Статтею 42 Господарського кодексу України передбачено, що підприємництво як вид господарської діяльності - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністратвиного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, доведена доказами, дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, зокрема:
-даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №057392 від 28 березня 2022 року в якому викладено обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП;
-витягом з ІПНП - рапортом інспектора-чергового Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Іваник Д.В. від 28 березня 2022 року згідно якого встановлено, що 28 березня 2022 року о 17.01 год. надійшло повідомлення від працівника поліції «Вишовський» про те, що до нього звернулась громадянка ОСОБА_2 про те, що за адресою АДРЕСА_2 , здається квартира без документів та по завищеній ціні. Було з'ясовано, що квартиру здає громадянка ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 ;
-письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 28 березня 2022 року з яких вбачається, що на даний час вона не працює, проте раніше працювала ріелтором. Останні півтора року займається тим, що здає житло в оренду. Для цього винайняла квартиру по АДРЕСА_2 в жінки на ім'я ОСОБА_3 за суму 6000 гривень за місяць плюс комунальні послуги. Дану квартиру винаймала неофіційно. Здавала вже цю квартиру подобово різним людям також без будь-яких документів. Коли почалась війна в Україні вирішила також здавати цю квартиру переселенцям. До війни здавала цю квартиру за суму 1200 гривень на добу, а під час війни вирішила підзаробити, та коли до неї телефонувала жінка на ім'я ОСОБА_4 і сказала, що вона із чоловіком і друзями переселенці, то запропонувала їм цю квартиру за суму 2500 гривень на добу, про що дала їм простий чек виписаний від руки на суму 35350 гривень за проживання на 14 днів. Таким самим чином, винайняла ще одну квартиру по АДРЕСА_3 в ОСОБА_5 на суму 4000 гривень і також здавала її, але покімнатно. Це все відбувалось близько 1,5 року. У ОСОБА_5 спочатку винаймала квартиру по договору, а потім неофіційно, та на даний час здавала її без будь-яких документів. До війни здавала кімнати в цій квартирі по 1000 гривень за одну кімнату і 2500 за зал, оскільки там жило дві особи. Коли розпочалась війна, студенти які там жили роз'їхались, і вирішила здавати цю квартиру переселенцям. 14 березня 2022 року до неї зателефонувала жінка на ім'я ОСОБА_6 і двоє людей і вирішила встановити їм ціну 2000 гривень за добу. З ними домовилась на суму 20000 гривень за 10 днів. Зазначає, що шкодує про те, що вирішила встановлювати такі завищені ціни на житло під час воєнного стану;
-письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 28 березня 2022 року згідно яких, 27 лютого 2022 року вона разом із чоловіком тікаючи від війни в м. Києві приїхали в м. Тернопіль на своєму автомобілі, де спочатку поселелись в гуртожитках на вул. Львівській в м. Тернополі. Там, хтось із мешканців дав їм номер телефону до жінки ОСОБА_4 . Коли зателефонувала до неї, жінка сказала, що є квартира по АДРЕСА_2 , і вона хоче за неї 2500 гривень за добу. Оскільки в них із чоловіком не було вибору, вони приїхали за вказаною адресою. Вирішила сфотографувати паспорт ОСОБА_4 , і це виявилась ОСОБА_1 . Вони домовились за проживання на два тижні і ОСОБА_4 хотіла гроші готівкою, однак вони сказали, що не мають з собою і зможуть перерахувати на рахунок. За 14 діб вийшло 35350 гривень. Попросила в ОСОБА_4 чек, і вона його видала. Вказану суму проплатила двома платежами;
-копією товарного чеку від 01 березня 2022 року на суму 35350 гривень за найм подобової 2-кімнатної квартири в АДРЕСА_2 , строком на 14 днів, ціною 2525 за добу;
-копією скріншоту переказу особистих коштів отримувачу ОСОБА_1 на суму 18180 гривень та 17180 гривень.
Таким чином в судовому засіданні встановлено та підтверджено доказами факт надання ОСОБА_1 послуг по здачі квартири в подобову оренду за винагороду, отримання прибутку від вказаної господарської діяльності та систематичність її дій.
За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, тобто - провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання.
При накладенні адміністративного стягнення, беру до уваги характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь вини, майновий стан. Обставини, що пом'якшують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення, не встановлені. До обставин, що обтяжують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення, відношу вчинення такого правопорушення за інших надзвичайних обставин, а саме: під час дії воєнного стану. Враховуючи зазначене, вважаю, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності, наклавши на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в максимальному розмірі.
Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 164, 280, 283, 284, 307, 308 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в дохід держави, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 (двадцять) копійок.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68000 (шістдесят вісім тисяч) гривень в дохід держави.
СуддяЛ. В. Делікатна