27 квітня 2022 року м. Київ
Унікальний номер справи № 752/7699/21
Апеляційне провадження № 22-ц/824/1804/2022
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,
суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні) апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 30 вересня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Кирильчук І.А., у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У березні 2021 року позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою та просив стягнути з відповідачки заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 25 липня 2019 року станом на 22 грудня 2020 року у розмірі 14 398,96 грн., у т.ч. 12561,68 грн. заборгованості за тілом кредиту та 1837,28 грн. заборгованості за пенею та комісією, судовий збір у розмірі 2 270,00 грн.
Свої вимоги мотивував тим, що 25 липня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 25 липня 2019 року. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердила, що ознайомилася та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідач отримала кредит у гривні у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі до 10 000,00 грн., з можливістю його коригування, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3.2% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом (38.4% річних). АТ «Універсал Банк» свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачці можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
У відповідача прострочення зобов'язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв'язку з чим на підставі положення п.п. 5.16 п. 5 Розділу ІІ умов відбулось істотне порушення клієнтом зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте відповідачка на контакт не виходила та не вчинила дій, направлених на погашення заборгованості, у зв'язку з чим станом на 22 грудня 2020 року заборгованість становила 14398,96 грн., в тому числі заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) та процентами за користування кредитними грошима (а.с. 1-5).
Від відповідачки відзив на позовну заяву не надходив.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 30 вересня 2021 року позов АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 25 липня 2019 року у розмірі 10 000,00 грн., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 576,52 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог АТ «Універсал Банк» відмовлено (а.с. 39-44).
Не погодившись з рішенням районного суду, 08 грудня 2021 року представник АТ «Універсал Банк» - адвокат Мєшнік К.І. звернувся до суду з апеляційною скаргою у якій просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі (а.с. 49-66).
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права та процесуального права, не в повному обсязі досліджено матеріали справи. Вказано, що між сторонами було погоджено усі істотні умови договору в частині процентної ставки, пені та комісії. Підписуючи анкету-заяву відповідач приєдналася та була ознайомлена з Умовами обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», Тарифами за карткою «Monobank», таблицею обчислення вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту. Укладення між банком та відповідачем договору про надання кредиту в електронній формі відповідає положенням Закону України «Про електронну комерцію». Відсутність підпису боржника на паперовому екземплярі Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», Тарифах та Паспорті не свідчить про неукладеність договору. Відповідач висловив свою згоду з вищевказаними документами в електронному вигляді у мобільному застосунку «Monobank» шляхом застосування клієнтом та банком електронного цифрового підпису. Виконаний банком розрахунок заборгованості є належним доказом, який підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором.
За правилами ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга АТ «Універсал Банк» розглянута апеляційним судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню враховуючи наступне.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив того, що позивач має право стягнути з відповідача фактично отриману суму кредитних коштів, проте, сплату процентів, штрафи і пені, у т.ч. у випадку прострочення виконання кредитних зобов'язань позичальником, у письмовому вигляді сторонами погоджено не було, а Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» не можна вважати складовою кредитного договору, оскільки вони не підписані відповідачем.
Колегія суддів не погодилась з таким висновком суду виходячи з наступного.
Встановлено, що у жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустив новий проект «Monobank», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки «Monobank». Після перевірки кредитної історії на платіжних картках монобанк за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.
Особливістю проекту «Monobank» є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.
Відповідно до матеріалів справи, 25 липня 2019 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг АТ «Універсал Банк» (а.с. 7).
Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердила, що ознайомилася та отримала примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір та зобов'язалася виконувати його умови (п. 2).
Згідно з п. 3 анкети-заяви, відповідач беззастережно погодилася з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту та повідомляти його про це шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.
Підписанням анкети-заяви ОСОБА_1 засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Визнала, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердила, що всі наступні правочини можуть вчинятися ним або банком з використанням електронного цифрового підпису (п. 6).
Згідно з п. 11 заяви усе листування щодо цього договору відповідач просив здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору.
До анкети-заяви банком було долучено витяг з умов обслуговування рахунків фізичної особи, умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, паспорт споживчого кредиту та таблицю обчислення вартості (а.с. 8-29).
Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором № б/н від 25 липня 2019 року, укладеного між Банком та ОСОБА_1 станом на 22 грудня 2020 року заборгованість відповідача за наданим кредитом (тілом кредиту) становить 14 398,96 грн. (а.с. 6).
До суду апеляційної інстанції банк надав банківську виписку про рух коштів по картковому рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 станом на 22 грудня 2020 року та скріншоти з мобільного застосунку (а.с. 57-62).
Згідно з ч. 3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Апелянт є позивачем у справі, тому мав об'єктивну можливість подати докази до позовної заяви або в суді першої інстанції. Оскільки апелянт не навів поважних причин не подання цих доказів до районного суду, які були додані ним до апеляційної скарги, тому колегія суддів не прийняла їх до уваги.
Надавши оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами та наявним у справі доказам, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII (надалі - Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. (частина 6 статті 11 Закону № 675-VIII).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 , у т.ч. анкету-заяву разом з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, які були надані банком позичальнику в т.ч. через мобільний застосунок, було підписано шляхом накладення електронного цифрового підпису ОСОБА_1 (а.с. 7-29).
У підписаній анкеті-заяві відповідач визнала, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях.
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.
Після підписання анкети-заяви у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у банку виникло зобов'язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов'язання оплачувати послуги банку, що виникають в результаті використання платіжних карток згідно тарифів та повернути кредит.
На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 10 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, користувався кредитними коштами та періодично погашав заборгованість, що підтверджується наданим розрахунком заборгованості.
Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Встановлено, що прийняті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором АТ «Універсал Банк» виконало своєчасно і повністю, надававши кредиті ресурси в повному обсязі. У свою чергу, взяті на себе зобов'язання ОСОБА_1 належним чином не виконувала, у зв'язку з чим у неї утворилася заборгованість за договором.
На підставі викладеного апеляційний суд дійшов висновку, що зібраними у справі доказами підтверджено укладення 25 липня 2019 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 кредитного договору. Оскільки позичальник належним чином не виконав умови кредитного договору, тому станом на 22 грудня 2020 року утворилася заборгованість перед банком, яка і підлягає стягненню на користь кредитора у розмірі 14 398,96 грн., у т.ч. 12561,68 грн. заборгованості за тілом кредиту та 1837,28 грн. заборгованості за пенею та комісією.
У свою чергу відповідачем не надано доказів на спростування аргументів позивача щодо укладення між сторонами кредитного договору та розміру заборгованості.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції у порушення ст. ст. 264, 265 ЦПК України на зазначені положення закону уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позову. При цьому, без урахування вищенаведених вимог законодавства та обставин справи в їх сукупності, судом першої інстанції помилково визначена і сума заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10 000 грн.
Отже, обставини на які посилався позивач в апеляційній скарзі, як на підставу перегляду судового рішення, знайшли своє підтвердження.
Відповідно до статті 376 ЦПК України оскаржуване рішення підлягає скасуванню із ухваленням нового судового рішення про задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості за наданим кредитом у розмірі 14 398,96 грн. за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 25 липня 2019 року.
Щодо судових витрат.
Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь АТ «Універсал Банк» слід стягнути 2 270,00 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 3 405,00 грн. судового збору за розгляд справи апеляційним судом (а.с. 30, 63).
З огляду на положення частини 3 статті 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах касаційному оскарженню не підлягають, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Керуючись ст. 367, п.п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, ст.ст. 381-384 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» - задовольнити.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 30 вересня 2021 року - скасувати і ухвалити нове судове рішення.
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352) - 14 398 грн. 96 коп. заборгованості за наданим кредитом за договором про надання банківських послуг «Monobank» № б/н від 25 липня 2019 року.
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352) - 2 270грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 3 405 грн. судового збору за розгляд справи апеляційним судом.
Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття і оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець
О.В. Борисова
В.М. Ратнікова