Апеляційного провадження: Доповідач - Кулікова С.В.
№ 33/824/1071/2022
м. Київ Справа № 759/27320/21
23 лютого 2022 року суддя Київського апеляційного суду Кулікова С.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 21 січня 2022 року, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №337215, 07.11.2021 рокуо 01 год. 00 хв. ОСОБА_1 на просп. Леся Курбаса, 10 в м. Києві керував транспортним засобом «Opel Vectra», д.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови), від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest» та проведення огляду у медичному закладі відмовився на боді-камеру АА-00549, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 21 січня 2022 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Не погоджуючись з такою постановою суду першої інстанції, 02 лютого 2022 року ОСОБА_1 надіслав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову та закрити провадження у справі. Зазначав, що він жодним транспортним засобом у вказані в оскаржуваній постанові місці та час взагалі не керував, а тому він не підлягав жодному огляду на стан сп'яніння. Його не зупиняли патрульні поліцейські, факт його руху не бачили, а запис про керування ним транспортним засобом є надуманим. Також зазначив, що від жодного огляду у встановлену законом порядку на стан алкогольного сп'яніння він не відмовлявся взагалі, а поліцейські не дотрималися передбаченого законодавством порядку пропонування такого огляду, тому їх дії є незаконними. Зауважував, що в порушення ст. 256 КУпАП йому не було роз'яснено його прав під час складання протоколу, не було забезпечено можливості надати пояснення.
Крім того, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 клопотав про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, посилаючись на те, що він не був належним чином повідомлений про розгляд справи, копію постанови не отримував, а оскаржувана постанова суду оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень лише 24.01.2022 року.
З метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, враховуючи, що ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою протягом 10 днів з дня оприлюднення постанови Святошинського районного суду міста від 21 січня 2022 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження постанови як такий, що пропущений з поважних причин.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належно, про причини неявки суду не повідомив, тому суд вважав можливим розглянути справу у його відсутність.
Суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та постанову суду в межах доводів апеляційної скарги, приходить висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, враховуючи наступне.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами ст.ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції дотримався вище зазначених вимог закону.
Так, суд першої інстанції, вислухавши пояснення ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення, відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин зазначених у протоколі та встановлених судом.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується й суд апеляційної інстанції.
Згідно з ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний:
- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також відмови від проходження огляду передбачені ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 9 листопада 2015 року № 1452/735.
Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння необхідно встановити, що особа керувала транспортним засобом, при цьому мала ознаки алкогольного сп'яніння, передбачені Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, встановлення яких є підставою для проведення відповідного огляду на стан сп'яніння.
З переглянутого відеозапису, який долучено до протоколу про адміністративне правопорушення, та є об'єктивним доказом у справі, вбачається, зокрема, що працівниками поліції були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння у водія автомобіля «Opel Vectra» ОСОБА_1 , зокрема, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. На пропозицію пройти огляд на місці зупинки автомобіля за допомогою газоаналізатора «Alcotest» та у встановленому законом порядку в найближчому закладі охорони здоров'я, водій ОСОБА_1 однозначно відмовився від проходження такого огляду. При цьому, водію було роз'яснено наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, та він вказав, що йому зрозумілі наслідки такої відмови. Будь-яких заяв, клопотань, незгоди не викладено у протоколі про адміністративне правопорушення у графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті правопорушення». У вказаній графі зазначено тільки про те, що від підпису особа відмовилася.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення с будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
З огляду на викладене, під час апеляційного розгляду беззаперечно встановлено, що працівниками поліції під час спілкування з водієм в останнього виявили ознаки, які можуть свідчити про його перебування у стані алкогольного сп'яніння та ОСОБА_1 працівником поліції була висунута вимога пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, на що останній відмовився, що зафіксовано на нагрудний відеореєстратор інспектора патрульної поліції, а тому доводи апеляційної скарги про те, що у працівників поліції були відсутні підстави для проведення огляду є безпідставними.
Результати відеофіксації забезпечують можливість наочно впевнитись в обставинах справи, відеозапис є об'єктивним доказом, незалежним від суб'єктивного сприйняття будь-якої особи, а тому такий доказ є належним та допустимим.
Дані відеофіксації, оглянуті під час апеляційного розгляду, підтверджують вимогу поліцейського до ОСОБА_1 пройти у встановленому законом порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння та висловлену ОСОБА_1 відмову від проходження будь-якого огляду на стан сп'яніння, і обставини, зафіксовані на відеозаписі, повністю відповідають даним протоколу про адміністративне правопорушення та обставинам, встановленим судом першої інстанції.
Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що він не керував жодним транспортним засобом у вказані в оскаржуваній постанові місці та час, а тому він не підлягав жодному огляду на стан сп'яніння, спростовується наявним у справі відеозаписом з боді-камери поліцейського, аналіз якого дає підстави стверджувати, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Opel Vectra».
Таким чином, з наявної у справі сукупності доказів вбачається, що ОСОБА_1 як особа, яка керувала транспортним засобом та у якої працівниками поліції були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, відмовився на вимогу поліцейського пройти у встановленому законом порядку огляд з метою встановлення стану сп'яніння, і вказані обставини свідчать про порушення Пінчуком п. 2.5 ПДР України, за що й передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Підстав для скасування постанови суду першої інстанції, яка є законною, вмотивованою та обґрунтованою, апеляційним судом не встановлено, а тому апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного суду міста Києва від 21 січня 2022 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Святошинського районного суду міста Києва від 21 січня 2022 року, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду С.В. Кулікова