Постанова
Іменем України
Єдиний унікальний номер справи 365/222/21
Номер провадження 33/824/14/2022
суддя у суді першої інстанції Хижний Р.В.
18 лютого 2022 року місто Київ
Номер справи 365/222/21
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Поливач Л.Д., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Хуторненка І.М., переглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Згурівського районного суду Київської області від 05серпня 2021 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП
Постановою судді Згурівського районного суду Київської області від 05серпня 2021 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Згідно з вказаною постановою ОСОБА_1 09.05.2021 о 01 год. 41 хв. по вул.Перемоги в с.Малий Крупіль Броварського району Київської області керував автомобілем Audi-А6, н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний суд скасувати постанову судді місцевого суду та закрити провадженні у справі у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Одночасно із подачею апеляційної скарги ОСОБА_1 було подано заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вказаної постанови.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив про те, що вказана постанова судді не може вважатися обґрунтованою та законною, оскільки прийнята суддею з порушенням норм як матеріального, так і процесуального права при неповному з'ясуванні обставин справи. Вказав на те, що його незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки він не вчиняв правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Вказав на те, що в оскаржуваній постанові суддя місцевого суду дійшов помилкового висновку про наявність доказів на підтвердження його винуватості, оскільки у справі відсутні будь-які докази на підтвердження факту керування ним транспортним засобом, а також факту відмови від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначив, що під час складення відносно нього протоколу працівниками поліції було грубо порушено саму процедуру його складення, а саме до протоколу не долучено доказів відсторонення водія від керування транспортним засобом та вилучення посвідчення водія, відсутні відомості про технічний засіб за допомогою якого було здійснено відеофіксацію, а також дані про технічний засіб за допомогою якого водієві пропонувалося пройти огляд на стан сп'яніння. Крім того, на долученому до матеріалів справи відеозаписі відсутнє зображання свідків, які нібито були присутніми під час складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Оскільки матеріалами справи жодним чином не підтверджується той факт, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду у медичному закладі в його діях був відсутній склад інкримінованого правопорушення.
Крім того, зазначив, що його огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився за допомогою технічного приладу марки «DragerAlcotest 6810», який не відноситься до числа дозволених для застосування газоаналізаторів на території України.
В обґрунтування поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 послався на те, що він не був належним чином повідомлений про розгляд справи у місцевому суді, та відповідно присутнім під час проголошення оскаржуваної постанови судді. Оскільки копію вказаної постанови суду було отримано його захисником у приміщенні суду лише 14.12.2021, вказував на поважність причин пропуску строку для подання апеляційної скарги та просив суд поновити йому строк для оскарження даної постанови.
ОСОБА_1 та його захисник - Хуторненко І.М. у апеляційному суді подану апеляційну скаргу підтримали, просили суд скасувати вказану постанову місцевого суду та закрити провадження у справі, у зв'язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини сьомої статті 294 КУпАП, заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, та її захисника, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено в суді апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, розгляд справи в місцевому суді було проведено за відсутності ОСОБА_1 та за результатами розгляду справи 05 серпня 2021 року суддею винесена постанова, яка наразі оскаржується.
Відповідно до вимог частини другої статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин. Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження є обставини, що об'єктивно перешкоджали особі, яка має право на оскарження постанови, вчасно подати апеляційну скаргу.
Убачається, що з урахуванням положень статті 294 КУпАП останнім днем подання апеляційної скарги у даній справі було 16 серпня 2021 року.
Як зазначив ОСОБА_1 у поданій заяві про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, про розгляд справи у суді першої інстанції його належним чином повідомлено не було, а копію оскаржуваної постанови його захисник отримав лише 14.12.2021.
Згідно відмітки, зробленій на конверті у якому ОСОБА_1 була направлена апеляційна скарга, остання здана до поштового відділення 15.12.2021, тобто протягом десятиденного строку з моменту отримання копії оскаржуваної постанови.
При цьому, матеріали справи не містять доказів повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи у суді першої інстанції.
Отже, враховуючи ту обставину, що останній був позбавлений можливості своєчасно протягом десятиденного строку з дня прийняття вказаної постанови ознайомитися із зробленими місцевим судом висновками та мотивами про притягнення його до адміністративної відповідальності, апеляційний суд дійшов висновку, що строк на апеляційне оскарження постанови був пропущений ОСОБА_1 з поважних причин, у зв'язку з чим він підлягає поновленню.
Що стосується доводів апеляційної скарги, то апеляційний суд дійшов наступного.
Відповідно до частини сьомої статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно з положеннями статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з'ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду.
Так, накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, суддя виходив з того, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, яке виразилось у відмові особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушено вимоги пункту 2.5 ПДР України.
З зазначеним висновком судді апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає наявним в матеріалах справи доказам.
Положеннями статті 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Невиконання вказаних правил утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП.
Відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Під час перегляду даної справи апеляційним судом було встановлено, що 09.05.2021 об 01 год. 41 хв. по вул.Перемоги в с.Малий Крупінь Броварського району водій ОСОБА_1 керував автомобілем Audi, н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці та у медичному закладі відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Внаслідок зазначених подій поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №176036 від 09 травня 2021 року за невиконання ОСОБА_1 вимог пункту 2.5 ПДР України, а саме за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, окрім протоколу, також підтверджується письмовими поясненнями свідків, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів, у якому свідки засвідчили про відмову водія пройти такий огляд, а також відеозаписами з нагрудної камери поліцейського та відеореєстратора.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали складено відповідно до вимог статті 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 6 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкції), огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Згідно з пунктом 7 Розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я.
Відповідно до п.п.2,3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція) - огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані, зокрема, алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки алкогольного сп'яніння - запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів, які 09.05.2021 були виявлені працівниками поліції у ОСОБА_1 у розумінні п.3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 року, були безпосередніми підставами для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння водія.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, ОСОБА_1 , у якого працівники поліції виявили ознаки алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на стан сп'яніння на місці та у лікаря нарколога в медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився.
Таким чином, у діях останнього прямо наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
При цьому, посилання ОСОБА_1 на те, що він не керував транспортним засобом, не заслуговують на увагу та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, зокрема відеозаписом реєстратора автомобіля працівників поліції.
А саме, з вказаного відеозапису убачається як після увімкнення працівниками поліції проблискових маячків автомобіль, що виїжджав на дорогу, збільшив свою швидкість та поїхав вперед. Пізніше поліцейська машина наздогнала вказаний автомобіль, який щойно припаркувався, та з водійських дверей якого вийшов ОСОБА_1 .
Крім того, з відеозапису нагрудної камери поліцейського убачається, що останній пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, а також пройти до службового автомобіля та проїхати до медичного закладу, на що водій не надавав чіткої відповіді, переводив тему розмови та заперечував факт керування транспортним засобом.
Також, відповідно до відеозапису пізніше ОСОБА_1 у медичному закладі в присутності його працівників та інших осіб було запрошено пройти огляд у лікаря-нарколога. Однак, після слів невстановленої особи - «Пішли», ОСОБА_1 з ним почав виходити із приміщення та на поставлене працівником поліції питання чи буде він проходити огляд відповів, що ні. Далі, на запитання патрульного чи відмовляється ОСОБА_1 проходити огляд на стан сп'яніння відповів, що не відмовляється, але покинув приміщення із невстановленою особою.
У відповідності до наявних в матеріалах справи письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 останні засвідчили, що 09.05.2021 близько о 03 год. 40 хв. ОСОБА_1 на вимогу працівників поліції відмовився пройти медичний огляд на стан сп'яніння, а також огляд із застосуванням технічних приладів у встановленому порядку. Крім того, від ОСОБА_1 відчувався запах алкоголю з порожнини рота, хода була нестійкою, а мова була нерозбірливою.
Згідно доданого до протоколу про адміністративне правопорушення акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів вказані свідки засвідчили те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою алкотестера.
Таким чином, зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази у своїй сукупності підтверджуються факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та повністю спростовують доводи апеляційної скарги про відсутність доказів, які підтверджують його винуваті у вчиненні інкримінованого правопорушення, а саме факту керування ним транспортним засобом, а також відмови від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння.
Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою особою дотриманням вимог статті 256 КУпАП, дії поліцейського по виявленню у водія ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння та фіксації відмови цього водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічних засобів відеозапису, а також у медичному закладі та у протоколі про адміністративне правопорушення у даній справі відповідають вимогам статті 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Відеозаписи, долучені поліцейськими до справи, зроблені на портативний реєстратор без істотних порушень вимог «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026 та достатньо повно фіксують процедуру відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Невказання у протоколі повної марки портативного реєстратора, на який було здійснено фіксацію події правопорушення, не є істотним порушенням вимог статті 266 КУпАП та вищевказаної Інструкції, оскільки про долучення до протоколу відеозапису з боді-камерита відеореєстратора зазначено у протоколі.
Доводи ОСОБА_1 про невідсторонення його від керування транспортним засобом, що ставить під сумнів законність дій поліцейського при оформленні матеріалів, не заслуговують на увагу, оскільки таке відсторонення здійснюється при встановленні факту керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, а щодо нього був складений протокол за відмову від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння.
Вказуючи на те, що зобов'язані були вчинити працівники поліції, та посилаючись на пункти Інструкції, яких вони повинні були дотримуватись, апелянт залишив поза увагою положення розділу другого Правил дорожнього руху, згідно з якими поряд з гарантованими правами водія, існують обов'язки, які водій зобов'язаний неухильно виконувати і невиконання яких тягне за собою адміністративну відповідальність.
До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку оформлення протоколу працівниками поліції ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.
Відтак, доводи ОСОБА_1 з приводу відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію останнього слід розцінювати, як намагання уникнути ним встановленої законом відповідальності за скоєне.
Що стосується доводів апеляційної скарги у частині його неналежного повідомлення про судовий розгляд, яке виразилося у направленні судових викликів не за адресою його проживання, то апеляційний суд звертає увагу на те, що з оглянутого відеозапису з нагрудної камери поліцейського убачається, що під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 сам зазначив ту адресу свого місця проживання, яка була внесена працівником поліції до протоколу та на яку в подальшому суд направляв численні виклики до суду.
Тому, посилання скаржника на те, що він не був повідомлений про розгляд справи, у зв'язку із чим був позбавлений можливості надати свої пояснення, з урахуванням вищевикладеного судом не приймаються, оскільки вказане порушення, яке не було допущено з вини суду, усунуто під час апеляційного перегляду справи.
При цьому, доводи апеляційної скарги про те, що огляд водія за допомогою технічного приладу марки «DragerAlcotest 6810» був проведений із порушенням вимог положень статті 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735, у зв'язку із чим, результати проведеного медичного огляду не могли бути використані судом, не заслуговують на увагу апеляційного суду, оскільки ОСОБА_1 інкримінується саме відмова від проходження освідування на стан алкогольного сп'яніння, а не керування транспортним засобом у нетверезому стані. Огляд на стан алкогольного сп'яніння водія загалом не проводився, у зв'язку із відмовою останнього.
Щодо заявленого в судовому засіданні клопотання захисником Хуторненком І.М. про виклик та допит свідків, то відповідно до статті 294 КУпАП воно є безпідставним, в зв'язку з чим до задоволення не підлягає. Поряд з тим, у матеріалах справи є достатні дані щодо обставин адміністративного правопорушення, яке мало місце 09 травня 2021 року, які між собою взаємоузгоджуються, є чіткими, несуперечливими, відтак сумнівів не викликають та не потребують додаткового виклику вказаних осіб у судове засідання для дачі пояснень.
Отже, оцінюючи сукупність наявних в справі доказів, апеляційний суд дійшов висновку, що твердження ОСОБА_1 щодо невинуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді першої інстанції матеріалів справи про адміністративне правопорушення, а тому апеляційним судом розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення від адміністративної відповідальності.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить висновку, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.
Обраний суддею вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, відповідає обставинам справи, вимогам ст.ст.23, 33 КУпАП, крім того санкцією ч.1 ст.130 КУпАП не передбачено альтернативних видів стягнення.
Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Згурівського районного суду Київської області від 05 серпня 2021 року у справі про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову судді Згурівського районного суду Київської області від 05 серпня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: