Справа № 761/24665/14-ц
№ апеляційного провадження: 22-з/824/8/2022
15 лютого 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Слюсар Т.А.,
суддів: Білич І.М., Коцюрби О.П.,
за участю секретаря судового засідання Качалаби О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 13 травня 2009 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АКІБ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 1 441 865 грн 74 коп. судовий збір в розмірі 1700 грн, витрати на ІТЗ 30 грн., а всього 1 443 595 грн 74 коп.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 08 грудня 2020 року у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Вектор Плюс» про заміну сторони виконавчого провадження у зазначеній справі відмовлено й 15 грудня 2020 року від ОСОБА_1 та його представника - адвоката Боклаганич Н.А., а також ОСОБА_2 та її представників: адвокатів Волинець І.М. та Казановської М.М. до суду першої інстанції надійшли заяви про ухвалення по справі додаткового рішення про стягнення судових витрат, понесених під час розгляду справи районним судом.
Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12 березня 2021 року у справі за заявою ТОВ «ФК «Вектор Плюс» про заміну сторони виконавчого провадження постановлено стягнути з ТОВ «ФК «Вектор плюс» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 14 024 грн 60 коп., що складаються з: 13 716 грн - витрати на професійну правничу допомогу (на оплату послуг адвоката Боклаганич Н.А.) та 308 грн 60 коп. - інші судові витрати, пов'язані із розглядом справи.
Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12 березня 2021 року у справі за заявою ТОВ «ФК «Вектор Плюс» про заміну сторони виконавчого провадження постановлено стягнути з ТОВ «ФК «Вектор Плюс» на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 17 066 грн 50 коп., що складаються з: 16 996 грн - витрат на професійну правничу допомогу та 70 грн 50 коп. - інші судові витрати, пов'язані із розглядом справи.
На дане рішення адвокатом Ковалевським Є.В. в інтересах ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» подано апеляційну скаргу.
Постановою Київського апеляційного суду від 18.11.2021 апеляційну скаргу ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» відхилено, вказані додаткові рішення районного суду залишено без змін.
24.11.2021 від ОСОБА_1 , в інтересах якого також діяв адвокат Боклаганич Н.А. до Київського апеляційного суду поштою надійшла заявою про ухвалення по справі додаткового рішення, в якій ставиться питання про стягнення з ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» на користь заявника понесені ним по справі судові витрати, а саме: 7 500 грн витрат на професійну правничу допомогу, витрати на ксерокопіювання, в загальній сумі 1 200 грн та поштові витрати, у розмірі 176 грн.
Вимоги заяви, за її змістом, обґрунтовано тим, що під час розгляду справи за апеляційною скаргою ТОВ «ФК «Вектор Плюс» на додаткові рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12.03.2021 ОСОБА_1 було понесено судові витрати, пов'язані із переглядом даних рішень в суді апеляційної інстанції, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу, витрат на ксерокопіювання документів та поштових витрат й підлягають до стягнення з ТОВ «ФК «Вектор Плюс» у зв'язку з відхиленням поданої товариством апеляційної скарги.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник, адвокат Боклаганич Н.А., підтримали заяву, а представники ОСОБА_2 вважали її такою, що підлягає задоволенню.
У судове засідання представник ТОВ «ФК «Вектор Плюс» не з'явився, про дату розгляду справи повідомлений належно. Будь-яких заяв клопотань від товариства не надходило, а тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відсутність представника товариства.
Перевіривши матеріали справи, доводи заяви про ухвалення додаткового судового рішення, колегія суддів вважає, що заява підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Частиною першою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).
У відповідності до пункту 12 частини третьої статті 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України).
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).
Частиною 3 статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати зокрема на професійну правничу допомогу та вчинення інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи,якими є
У частині першій статті 59 Конституції України закріплено право кожного на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України таке право є гарантованою Конституцією України можливістю фізичної особи одержати юридичні (правові) послуги (абзац другий пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 16 листопада 2000 року №13-рп/2000). Це право є одним із конституційних, невід'ємних прав людини і має загальний характер; реалізація права на правову допомогу не може залежати від статусу особи та характеру її правовідносин з іншими суб'єктами права; вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати; конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість (абзаци третій, четвертий, п'ятий підпункту 3.1, абзац перший підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009).
Кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, визначених законом, держава забезпечує надання професійної правничої допомоги безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав та особи, яка надає правничу допомогу. Для надання професійної правничої допомоги діє адвокатура. Забезпечення права на захист від кримінального обвинувачення та представництво в суді здійснюються адвокатом, за винятком випадків, установлених законом. Витрати учасників судового процесу на професійну правничу допомогу відшкодовуються в порядку, визначеному законом (стаття 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року).
Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено, що адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 141 ЦПК України.
Зокрема, частиною другою вказаної статті встановлено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Як убачається з матеріалів справи, постановою Київського апеляційного суду від 18.11.2021 апеляційну скаргу, подану по справі ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» на додаткові рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12.03.2021 відхилено, а судові рішення залишено без змін.
Встановлено, що 24.11.2021 до Київського апеляційного суду від ОСОБА_1 та в його інтересах адвоката Боклаганич Н.А. поштою надійшла заява про ухвалення у справі додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат, понесених заявником під час апеляційного провадження, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7500 грн витрат на професійну правничу допомогу, витрати на ксерокопіювання, в загальній сумі 1 200 грн та поштові витрати, у розмірі 176 грн.
На підтвердження обставин понесення судових витрат під час апеляційного провадження, до заяви було долучено додаткову угоду №1 від 22.10.2021 про внесення змін та доповнень до договору про надання професійної правничої допомоги (адвокатських послуг) № 04/19-ЦС-Б від 04 жовтня 2019 року, прибутковий касовий ордер № 04/19-ЦС-Б-06 від 22.10.2021 та квитанцію до нього, прибутковий касовий ордер № 04/19-ЦС-Б-07 від 23.11.2021 та квитанцію до нього.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 для захисту своїх інтересів звернулася до адвоката Боклаганич Н.А. з метою отримання професійної правничої допомоги.
Відповідно до справи, 04 жовтня 2019 року між ОСОБА_1 та адвокатом Боклаганич Н.А. було укладено договір про надання професійної правничої допомоги (адвокатських послуг) № 04/19-ЦС-Б, відповідно до умов якого адвокат Боклаганич Н.А. зобов'язалася надати відповідачу ОСОБА_1 юридичні послуги та правову допомогу.
22.10.2021року між учасниками договору було укладено додаткову угоду №1 про внесення змін та доповнень до договору про надання професійної правничої допомоги (адвокатських послуг) № 04/19-ЦС-Б від 04 жовтня 2019 року у справі за заявою ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ПАТ «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до п. 9 угоди, вартість послуг, що надано під час апеляційного провадження справи, сторонами визначено у сумі 7500грн.
Встановлено, що адвокат Боклаганич Н.А. під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, діючи в інтересах ОСОБА_1 , ознайомлювалася з матеріалами справи, заявляла клопотання, приймала участь у судових засіданнях. Окрім цього, ОСОБА_1 та його представником вчинялися дії, пов'язані з відправленням поштою складених по справі заяв, клопотань, скарг.
Згідно даних долучених до справи прибуткових касових ордерів № 04/19-ЦС-Б-06 від 22.10.2021року та № 04/19-ЦС-Б-07 від 23.11.2021року з квитанціями до них убачається, що 22.10.2021 року ОСОБА_1 за надання професійної правничої допомоги згідно з додатковою угодою №1 до договору на користь адвоката Боклаганич Н.А. сплачено 7500 грн, а також 1 200 грн витрат на ксерокопіювання документів, що відправлялися учасникам справи й понесено витрат на відправку поштової кореспонденції, на загальну суму 176 грн.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 06 грудня 2019 року у справі №910/353/19, постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі №910/7586/19.
Разом з тим, колегія суддів враховує відсутність будь-яких заперечень зі сторони ТОВ «ФК «Вектор Плюс» щодо розміру понесених заявником судових витрат під час апеляційного провадження справи.
З огляду на викладене, а також урахуванням конкретних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав до задоволення поданої по справі заяви й відшкодування ОСОБА_1 понесених ним додаткових витрат під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 270, 141 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
У справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором ухвалити додаткове судове рішення, яким стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» на користь ОСОБА_1 7500 грн витрат на професійну правничу допомогу, 1200 грн витрат на послуги ксерокопіювання та 176 грн поштових витрат.
Додаткова постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з моменту складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 22 лютого 2022 року.
Суддя-доповідач:
Судді: