27 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 640/28931/20
адміністративне провадження № К/990/6339/22
Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В. Е., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гансо Компані»
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2022 року
у справі № 640/28931/20 за позовом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державного підприємства "Національні інформаційні системи" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, Державного підприємства "Національні інформаційні системи", у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати в повному обсязі наказ Міністерства юстиції України № 3745/5 від 27.10.2020 про часткове задоволення скарги ТОВ "Гансо Компані" від 16.10.2020, що виданий на підставі висновку колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг та рішень, дії або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації територіальних органів Міністерства юстиції від 22.10.2020;
- зобов'язати Державне підприємство "Національні інформаційні системи" розблокувати доступ приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2021 року у задоволенні позову - відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2022 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2021 року - скасовано. Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державного підприємства «Національні інформаційні системи» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано пункти 3 та 5 наказу Міністерства юстиції України № 3745/5 від 27.10.2020 року.
Провадження у справі № 640/28931/20 в частині оскарження пунктів 2 та 4 наказу Міністерства юстиції України № 3745/5 від 27.10.2020 року - закрито.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, від скаржника надійшла касаційна скарга до Верховного Суду.
За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328 - 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддею-доповідачем встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Скаржник у касаційній скарзі посилається на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, відповідно до якого суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
В обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував положення:
1) п. 5 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" без урахування висновків викладених в постанові Верховного Суду у справі 826/1906/17 від 28.04.2021 року;
2) п. 6 частини 1 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" без урахування висновків, викладених в постанові Верховного Суду у справі 826/1906/17 від 28.04.2021 року;
3) частини 1 статті 2 КАС України, без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 15.12.2021 року у справі № 1840/2970/18, у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі 0001/48/20 від 01.07.2020 року, постановах від 04 грудня 2019 року у справі 823/588/16, від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, від 28 листопада 2018 року у справі № 823/1508/16, від 16 січня 2019 року у справі № 823/692/17 та інші).
Разом з тим, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права (пункт, частина, стаття) судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Однак, вказані скаржником п. 5 частини 1 статті 2 та п. 6 частини 1 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не були предметом дослідження судом апеляційної інстанції та не застосовувались судом при винесенні оскаржуваної постанови. А тому таке посилання скаржника є необгрунтованим.
Разом з тим вказана скаржником частина 1 статті 2 КАС України КАС України є загальною нормою, яка визначає завдання та основні засади адміністративного судочинства.
А тому, суд вважає безпідставним посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження.
Посилаючись на пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України, а саме пункт 4 частини 3 статті 353 КАС України, скаржник зазначив, що суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
Слід зазначити, що судом першої інстанції не було залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Гансо Компані». Також, скаржник не брав участі у розгляді справи під час її апеляційного перегляду.
Разом з тим, з оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції вбачається, що судом задоволено лише вимогу, якою визнано протиправними та скасовано пункти 3 та 5 наказу Міністерства юстиції України №3745/5 від 27.10.2020 року, а в частині оскарження пунктів 2 та 4 наказу Міністерства юстиції України № 3745/5 від 27.10.2020 року - провадження закрито. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки розгляд скарги ТОВ «Гансо Компані» від 16.10.2020 року не належав до компетенції Міністерства юстиції України в силу Закону, то у відповідача були відсутні й підстави для тимчасового блокування доступу до Державного реєстру прав Приватному нотаріусу, а тому прийнятий Міністерством юстиції України наказ, а саме пункти 3 та 5 наказу Міністерства юстиції України № 3745/5 від 27.10.2020 року (пункт 5 прийнятий на виконання пункту 3), є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
При цьому, судом апеляційної інстанції закрито провадження у справі у частині оскарження пунктів 2, 4 наказу Міністерства юстиції України № 3745/5 від 27.10.2020 року, оскільки приватний нотаріус у цих правовідносинах не має права на звернення до суду з метою оскарження цих пунктів наказу.
Разом з тим, оскаржуючи постанову суду апеляційної інстанції вцілому, Товариство з обмеженою відповідальністю «Гансо Компані», яке не є учасником справи, не обгрунтовує належним чином, у чому саме полягає порушення прав, свобод та інтересів останнього вказаним судовим рішенням.
А тому, суд вважає не доведеними наявність підстави касаційного оскарження, передбаченого пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
У решті доводи касаційної скарги зводяться до опису встановлених судами у цій справі обставин та їх переоцінки, що виходить за межі повноважень касаційного суду.
Частиною першою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження з обгрунтуванням того, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення (рішень).
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (стаття 1).
Указом Президента України №133/2022 від 14 березня 2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IХ, на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Наказом Голови Верховного Суду від 02 березня 2022 року №29/0/8-22 відповідно до статті 3 Конституції України, статті 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», статті 60-2 КЗпП України, Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, враховуючи рішення Ради суддів України від 24 лютого 2022 року №9, положення розпоряджень Київської міської державної адміністрації, прийнятих відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з метою збереження життя і здоров'я та забезпечення безпеки відвідувачів, суддів і працівників апарату Верховного Суду установлено особливий режим роботи Верховного Суду в умовах воєнного стану з 02 березня 2022 року та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема, щодо здійснення повноважень суддями Верховного Суду дистанційно, а також залучення суддів і працівників апарату Верховного Суду до роботи в приміщеннях Верховного Суду виключно в разі крайньої необхідності та за умов гарантування безпечних умов роботи.
У вищезазначеній частині наказ Голови Верховного Суду скасований наказом від 29 березня 2022 року №33/0/8-22, який набрав чинності 01 квітня 2022 року.
Враховуючи дистанційний режим роботи судді та працівників апарату Верховного Суду з часу введення в Україні правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя і здоров'я та забезпечення безпеки суддів і працівників апарату Верховного Суду, зазначена ухвала прийнята головуючим суддею за умови наявної можливості доступу судді до приміщень Верховного Суду, а саме приміщень Касаційного адміністративного суду.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України,
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гансо Компані» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2022 року у справі № 640/28931/20 за позовом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державного підприємства "Національні інформаційні системи" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В. Е. Мацедонська