27 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 823/2765/15
адміністративне провадження № К/990/8495/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білак М.В., перевіривши касаційну скаргу Черкаської обласної прокуратури на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року у справі № 823/2765/15 за позовом ОСОБА_1 до Черкаської обласної прокуратури про скасування наказу про звільнення, поновлення на публічній службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив:
скасувати наказ прокурора Черкаської області № 521к від 06 серпня 2015 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури Черкаської області;
поновити позивача на посаді прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури Черкаської області з 06 серпня 2015 року;
стягнути з прокуратури Черкаської області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 06 серпня 2015 року, і до моменту фактичного поновлення на публічній службі;
зобов'язати прокуратуру Черкаської області поінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей про застосування до позивача заборон передбачених Законом України «Про очищення влади»;
стягнути з прокуратуру Черкаської області на користь позивача моральну шкоду в сумі 12 372,81 грн.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2021 року зазначений позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Черкаської області № 521к від 06 серпня 2015 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури Черкаської області.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури Черкаської області, з 07 серпня 2015 року.
Зобов'язано Черкаську обласну прокуратуру поінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей про застосування до позивача заборон передбачених Законом України «Про очищення влади».
Стягнуто з Черкаської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 454 663, 50 грн. з вирахуванням при виплаті встановлених податків та зборів. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2021 року змінено наступним чином: викладено абзац 5 у наступній редакції: «Стягнути з Черкаської обласної прокуратури на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07 серпня 2015 року по 18 серпня 2021 року в розмірі 935 089,27 грн. (дев'ятсот тридцять п'ять тисяч вісімдесят дев'ять гривень 27 копійок) з вирахуванням при виплаті встановлених податків та зборів». В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2021 року залишено без змін.
У поданій касаційній скарзі представник відповідача з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
08 лютого 2020 набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, що передбачають нові підстави для касаційного оскарження.
Так, відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається, зокрема, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
У поданій касаційній скарзі представник відповідача зазначає підстави касаційного оскарження судових рішень, передбачені пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
В обґрунтування наявності підстав передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 21 травня 2020 року у справі №800/235/17 та цитує уривки з вказаної постанови Верховного Суду, щодо мети застосування Закону України «Про очищення влади» від 16 вересня 2014 року № 1682-VII ( далі - Закон № № 1682-VII).
Щодо посилань на зазначену справу, Верховний Суд наголошує, що правовідносини у ній та у справі № 823/2765/15 не є подібними.
Так, предметом спору у справі № 823/2765/15 було визнання незаконним та скасування рішення Вищої ради правосуддя від 23 травня 2017 року № 1232/0/15-17, яким визнано порушення ним вимог щодо несумісності та звільнено з посади судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та зобов'язання Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ поновити його з 23 травня 2017 року на посаді судді цього суду та здійснити нарахування і виплату середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу з 23 травня 2017 року по день поновлення на попередній посаді.
Верховний Суд роз'яснює скаржнику, що подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.
Так, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.
Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах розуміються такі, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Таким чином, для встановлення подібності справ і відносин слід враховувати сукупність таких критеріїв, як подібність фактичних обставин, суб'єктний склад, об'єкт і предмет правового регулювання, а також умови застосування правових норм.
Враховуючи наведене, підстава для можливості відкриття касаційного провадження передбачена пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України скаржником не обґрунтована належним чином.
Крім того, скаржник зазначає підставу для відкриття касаційного провадження пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах) щодо питання застосування частини 2 статті 235 КЗпП України у правовідносинах стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, коли заява про поновлення на роботі розглядалась більше одного року з вини працівника, зокрема, через затягування розгляду справи.
Разом з тим, скаржником невірно трактується вказана норма, оскільки відповідно до частини другої статті 235 КЗпП при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Разом з тим, висновок щодо застосування вказаної норми був викладений, зокрема у постановах у справах №813/6551/15 від 11 липня 2018 року, справа №813/3853/17 від 24 листопада 2020 року, ухвалі від 07 квітня 2022 року у справі №580/1312/21.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом.
З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року №460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Згідно із пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Керуючись ст. ст. 169, 328, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу Черкаської обласної прокуратури на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року у справі № 823/2765/15 за позовом ОСОБА_1 до Черкаської обласної прокуратури про скасування наказу про звільнення, поновлення на публічній службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди повернути скаржнику.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддяМ.В. Білак