Рішення від 25.04.2022 по справі 160/3733/22

Копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2022 року Справа № 160/3733/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича, розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка полягає у відмові проведення коригування облікових показників інтегрованої картки платника податку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у зв'язку зі скасуванням у судовому порядку Вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №Ф-11442-53/64-У від 10.05.2019 року про стягнення зі ОСОБА_1 на користь Головного управління ДПС у Дніпропетровській області суми у розмірі 21 030 гривень 90 копійок.

- зобов'язати відповідача Головне управління ДПС у Дніпропетровській області відкоригувати облікові показники інтегрованої картки платника податку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом зменшення зобов'язання на суму неправомірно нарахованої заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 21 030 гривень 90 копійок.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року у справі № 160/12785/19, яке набрало законної сили, Вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №Ф-11442-53/64-У від 10.05.2019 року про стягнення зі ОСОБА_1 на користь Головного управління ДПС у Дніпропетровській області суми у розмірі 21 030 гривень 90 копійок було визнано протиправною та скасовано. У зв'язку з чим позивач зазначає, що у ней відсутній податковий борг. Позивач вказала, що вона зверталась до відповідача із заявами про коригування відомостей в ІКП, проте їй було відмовлено в коригування зазначених відомостей.

Ухвалою суду від 17.02.2022 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

25.03.2022 представником відповідача надано до суду письмовий відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ДПС про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10.05.2019 року № Ф-11442-53/64-У на суму 21030,90 грн. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 по справі № 160/12785/19 яке набрало законної сили 26.03.2020, визнано протиправною та скасовано вимогу ГУ ДПС про сплату боргу (недоїмки) від 10.05.2019 року № Ф-11442- 53/64-У на суму 21030,90 грн. Зважаючи на той факт, що в рішенні суду визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу(недоїмки) від 10.05.2019 року № Ф-11442-53/64-У на теперішній час підстави для скасування нарахувань єдиного внеску, відсутні у зв'язку із тим, що рішеням не було зобов'язано здійснити коригування ІКП. Таким чином, ГУ ДПС у Дніпропетровській області діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд встановив такі обставини справи.

10.05.2019 р. Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області було складено Вимогу № Ф-11442-53/64-У про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у якій зазначалось про наявність заборгованості позивача ОСОБА_1 з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму у розмірі 21 030 гривень 90 копійок.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року у справі № 160/12785/19, яке набрало законної сили, Вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №Ф-11442-53/64-У від 10.05.2019 року про стягнення зі ОСОБА_1 на користь Головного управління ДПС у Дніпропетровській області суми у розмірі 21 030 гривень 90 копійок було визнано протиправною та скасовано.

14.12.2021 року звернулась до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області із заявою про внесення коригувань у інтегрованій картці платника податку позивача та виключити відомості про зазначене зобов'язання перед бюджетом із сплати єдиного внеску на суму у розмірі 21 030 гривень 90 копійок.

Відповідач на вказану Заяву надав письмову відповідь № 3341/6/04-36-24-06-20 від 17.01.2022 р., у якій зазначив, що за даними інформаційної системи податкового органу період 2017 рік - 1 квартал 2019 року в ІКП ФОП ОСОБА_1 по коду бюджетної класифікації 71040000 станом на 31.04.2019 відбулися автоматичні нарахування з єдиного внеску на загальну суму 21030,90 грн.

Не погодившись з такою відповіддю податкового органу, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі - Закон України № 2464-VI).

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 та пункту 3 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI (у редакції, чинній з 1 січня 2017 року) єдиний внесок нараховується:

- для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України Про оплату праці, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

- для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону №2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру

Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону №2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

За приписами частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Відповідно до абзацу другого пункту 2 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.15 №449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 4.05.18 №469), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 7.05.15 за №508/26953 (далі - Інструкція №449), у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

За змістом пункту 3 розділу VI Інструкції №449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій); платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Абзацом першим пункту 4 розділу VI Інструкції №449 визначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Під час розгляду справи судом встановлено, що Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року у справі № 160/12785/19, яке набрало законної сили, Вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №Ф-11442-53/64-У від 10.05.2019 року про стягнення зі ОСОБА_1 на користь Головного управління ДПС у Дніпропетровській області суми у розмірі 21 030 гривень 90 копійок було визнано протиправною та скасовано.

Разом з тим, як встановлено судом, податковий орган, не зважаючи на скасування судом податкових вимог зі сплати єдиного внеску, продовжує протиправно обліковувати за позивачем заборгованість з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування.

Так, згідно листа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від № 3341/6/04-36-24-06-20 від 17.01.2022 р., у якій зазначив, що за даними інформаційної системи податкового органу період 2017 рік - 1 квартал 2019 року в ІКП ФОП ОСОБА_1 по коду бюджетної класифікації 71040000 станом на 31.04.2019 відбулися автоматичні нарахування з єдиного внеску на загальну суму 21030,90 грн.

Так, згідно із Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 422 від 07.04.2016, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 року за № 751/28881, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Відповідно до пункту 1 глави 1 Розділу II Порядку з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Згідно із главою 2 Розділу II Порядку з метою забезпечення контролю за коректністю відображення інформації в інформаційній системі органів ДФС при відкритті/закритті ІКП підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, проводиться щоденний контроль шляхом формування реєстрів перевірки записів, зокрема, за напрямами: наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску та переплати за платежами, за якими не передбачено подання платником податкової звітності до органу ДФС (крім платежів, які контролюються органами ДФС в частині актів перевірок); наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску в ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з'ясування».

Розбіжності не пізніше наступного робочого дня з дня їх виявлення відпрацьовуються підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, шляхом усунення помилок: у разі виявлення невідповідностей між відкритими в інформаційній системі органів ДФС ІКП та затвердженим Переліком форм ІКП здійснюється перекодування ІКП на відповідну форму обліку ІКП; у разі сплати новоствореним платником, який не включений до реєстру платників певного податку, кошти розносяться до ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з'ясування». Відпрацювання ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з'ясування» здійснюється згідно з пунктом 3 глави 2 розділу ІІІ цього Порядку.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу щодо вірного та об'єктивного відображення в інтегрованій картці фактичного стану розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган зобов'язаний вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом.

Вказана правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 25 березня 2020 року в адміністративній справі № 826/9288/18.

Таким чином, суд дійшов висновку, що дії відповідача з обліковування за позивачем заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування за скасованими податковим вимогами, та з нарахування заборгованості в сумі 21030,90 грн. є протиправними.

У зв'язку з чим, суд, з метою повного захисту порушених прав позивача, вважає за необхідне зобов'язати відповідача Головне управління ДПС у Дніпропетровській області відкоригувати облікові показники інтегрованої картки платника податку ОСОБА_1 шляхом зменшення зобов'язання на суму неправомірно нарахованої заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 21 030 гривень 90 копійок.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 992,40 грн., що документально підтверджується квитанцією №0.0.2441713970.1 від 01.02.2022 року.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 992,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 44118658) про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність відповідача Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка полягає у відмові проведення коригування облікових показників інтегрованої картки платника податку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у зв'язку зі скасуванням у судовому порядку Вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №Ф-11442-53/64-У від 10.05.2019 року про стягнення зі ОСОБА_1 на користь Головного управління ДПС у Дніпропетровській області суми у розмірі 21 030 гривень 90 копійок.

Зобов'язати відповідача Головне управління ДПС у Дніпропетровській області відкоригувати облікові показники інтегрованої картки платника податку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом зменшення зобов'язання на суму неправомірно нарахованої заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 21 030 гривень 90 копійок.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 992,40 гривень.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) С.В. Златін

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя С.В. Златін

Рішення не набрало законної сили

Суддя С.В. Златін

Попередній документ
104089471
Наступний документ
104089473
Інформація про рішення:
№ рішення: 104089472
№ справи: 160/3733/22
Дата рішення: 25.04.2022
Дата публікації: 29.04.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них