07 квітня 2022 року Справа № 160/27077/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з вимогами про визнання протиправними дій, рішення, скасування його та зобов'язання вчинити певні дії,-
28 грудня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з вимогами, з урахуванням уточнень від 28.03.2022 року:
- визнати протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у врахуванні страхового стажу за період з 20.08.1982 р. по 01.08.1995р. та призначенні пенсії за віком;
- визнати протиправним та скасувати рішення головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №047050013819 від 07.07.2021р.;
- зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області врахувати при призначенні позивачу пенсії страховий стаж за період з 20.08.1982 р. по 01.08.1995 р. та призначити позивачу пенсію за віком.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що після досягнення необхідного віку звернулась 30.06.2021 року до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком, за результатами розгляду якої прийнято рішення №047050013819 від 07.07.2021р. про відмову у призначенні пенсії. Таке рішення позивач вважає протиправним, з огляду на наявність документів, що свідчать про наявність у неї страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років, більше 29 років. Вказує, що з 20.08.1982 р. по березень 1985 р. включно та з січня 1987 р. по 04.09.1988 р. включно, ОСОБА_1 працювала вчителем початкових класів Гонійської російської 8-річної школи, що підтверджується архівною довідкою від 15.09.2021р. виданою Хелвачаурським архівом Територіального органу архівного управління міністерства освіти, культури і спорту Аджарської Автономної Республіки Грузії, архівною випискою ОСОБА_2 із зазначенням заробітної плати за 1982 - 1988 роки, наказом по відділу освіти Хелвачаурського району від 02.09.1982р. №48 (складені грузинською та українською мовами). З 05.09.1988 р. по серпень 1994 року включно, ОСОБА_1 працювала у Батумській середній школі №5, що підтверджується листом міністерства освіти, культури і спорту Аджарської Автономної Республіки Грузії від 21.09.2021р., наказом № 99 від 05.09.1988р. по Батумській руській середній школі №5 та щомісячною зарплатнею випискою вчителя Батумської середньої школи № 5 Манани Мікадзе (складені грузинською та української мовами).
Ухвалою суду від 07.02.2022 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідачем-2 15.04.2022 року подано відзив на позовну заяву (вх.. № 28605/22), в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що за результатом розгляду наданих документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 через відсутність необхідного страхового стажу. Копії уточнюючіх довідок, які підтверджують її стаж роботи з 20.08.1982 по 01.08.1995 надано 28.09.2021. Аналіз вищевказаних документів свідчить, що вони були отримані Позивачем після розгляду Головним управлінням її заяви про призначення пенсії та отримання рішення про відмову у призначенні пенсії. Оскільки рішення про відмову у призначенні пенсії приймалося у липні 2021 року (07.07.2021), тому Головне управлінням не мало змоги врахувати вищевказані документи (які датовані вереснем 2021 року) при ухваленні рішення.
Відповідачу-1 було направлено копію ухвали суду від 07.02.2022 року про відкриття провадження у справі, яка ним отримана 14.02.2022 року, що підтверджено розпискою про вручення відправлення; правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 30.06.2021 року, після досягнення 60 річного віку звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком.
За даними Пенсійного фонду України, загальний страховий стаж позивача складає 19 років 07 місяців 0 днів.
Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №047050013819 від 07.07.2021р. відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-1V починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності с трахового стажу: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;
До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.
Згідно із статтею 24 Закону № 1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж за періоди з 01.01.2004 обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до 01.01.2004 - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до 01.01.2004.
До 01.01.2004 стаж обчислюється відповідно до статей 56, 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, (далі - Порядок № 637).
Основним докумен том, що підтверджує стаж роботи до 01.01.2004, с трудова книжка. Ведення трудових книжок має відповідати вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110, (із змінами) (далі Інструкція).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до наданих 30.06.2021 року Позивачем до головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області документів встановлено, що її страховий стаж становить 19 років 7 місяців 0 днів.
До страхового стажу не було зараховано період з 20.08.1982 по 01.08.1995 оскільки відсутній наказ та дата на звільненні. Уточнюючих довідок щодо вказаного періоду роботи, на момент розгляду заяви ОСОБА_1 , не надходило.
Проте з наданих позивачем до матеріалів справи документів вбачається, що згідно з архівною довідкою від 15.09.2021р. виданою Хелвачаурським архівом Територіального органу архівного управління міністерства освіти, культури і спорту Аджарської Автономної Республіки Грузії, архівною випискою ОСОБА_2 із зазначенням заробітної плати за 1982 - 1988 роки, наказом по відділу освіти Хелвачаурського району від 02.09.1982р. №48 (складені грузинською та українською мовами) - з 20.08.1982 р. по березень 1985 р. включно та з січня 1987 р. по вересень місяць 1988 р. включно, ОСОБА_1 працювала вчителем початкових класів Гонійської російської 8-річної школи.
Стаж роботи у Токійській російській 8-річної школи за період з 20.08.1982 р. по березень 1985 р. виключно та з січня 1987р. по вересень місяць 1988р. включно складає 4 роки 3 місяця 15 днів, у тому числі: з 20.08.1982 р. по березень 1985 р. включно - 2 роки 7 місяців 11 днів, з січня 1987 р. по 04.09. 1988 р. включно - 1 рік 8 місяців 4 дні.
Також, 05.09.1988 р. по серпень 1994 року включно, ОСОБА_1 працювала у Батумській середній школі №5, що підтверджується листом міністерства освіти, культури і спорту Аджарської Автономної Республіки Грузії від 21.09.2021р., наказом № 99 від 05.09.1988р. по Батумській руській середній школі №5 та щомісячною зарплатнею випискою вчителя Батумської середньої школи № 5 Манани Мікадзе (складені грузинською та української мовами).
Таким чином, стаж роботи позивача у Батумській середній школі № 5 за період з 05.09.1988р. по серпень 1994р. включно складає 5 років 11 місяців 26 днів.
Отже, стаж роботи ОСОБА_1 з 20.08.1982р. по березень 1985 р. включно та з січня 1987р. по вересень місяць 1988р. включно у Гонійській російській 8-річній школі та з 05.09.1988р. по серпень 1994р. включно у Батумській середній школі №5 складає більше 10 років.
Згідно ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до ст.ст. 2, 8, 9, 15, 16, 19 Закону України від 29.06.2004 р. № 1906-IV «Про міжнародні договори України», ратифікація, затвердження, прийняття, приєднання - залежно від конкретного випадку форма надання згоди України на обов'язковість для неї міжнародного договору. Згода України на обов'язковість для неї міжнародного договору може надаватися шляхом підписання, ратифікації, затвердження, прийняття договору, приєднання до договору. Ратифікація міжнародних договорів України здійснюється шляхом прийняття закону про ратифікацію, невід'ємною частиною якого є текст міжнародного договору. Чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інші органи державної влади, до відання яких віднесені питання, що регулюються міжнародними договорами України, забезпечують дотримання і виконання зобов'язань, взятих за міжнародними договорами України, стежать за здійсненням прав, які випливають з таких договорів для України, і за виконанням іншими сторонами міжнародних договорів України їхніх зобов'язань. Чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Згідно ст.ст. 2, 3, 4 Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Грузія про співробітництво в галузі пенсійного забезпечення підписаної 09.01.1995р., ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством Сторін, крім випадків, передбачених статтею 9 цієї Угоди. При визначенні права на пенсію, зокрема на пільгових умовах і за вислугу років, враховується трудовий стаж, набутий на території України (і) або Республіки Грузія, а також трудовий стаж, що визнається на території будь-якої зі Сторін. Потрібні для пенсійного забезпечення документи, видані у встановленому порядку на території однієї Сторони, приймаються без легалізації на території другої Сторони.
Угода між Урядом України і Урядом Республіки Грузія про співробітництво в галузі пенсійного забезпечення підписана 09.01.1995р. ратифікована Законом України від 22.11.1995р. N 446/95-ВР «Про ратифікацію Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Грузія про співробітництво в галузі пенсійного забезпечення та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.
За приписами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
У преамбулі Закону України «Про пенсійне забезпечення» зазначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Згідно з частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (частина 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово робив висновок, що принцип правової визначеності є одним з фундаментальних аспектів верховенства права (рішення у справах «Брумареску проти Румунії», «Стіл та інші проти Сполученого Королівства»).
Окрім того, Європейський суд зазначає, що відповідальність за подолання недоліків законодавства, правових колізій, прогалин, інтерпретаційних сумнівів лежить, в тому числі, і на судових органах, які застосовують та тлумачать закони (рішення у справах «Вєренцов проти України», «Кантоні проти Франції»).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Судом встановлено, що за даними Пенсійного органу страховий стаж позивача складає 19 років 07 місяців 0 днів, та з урахуванням висновків суду стаж роботи ОСОБА_1 з 20.08.1982р. по березень 1985 р. включно та з січня 1987р. по вересень місяць 1988р. включно у Гонійській російській 8-річній школі та з 05.09.1988р. по серпень 1994р. включно у Батумській середній школі №5 складає більше 10 років. Отже позивачем набуто право на призначення пенсії за віком.
Таким чином, в даному випадку дії головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови врахувати при призначенні пенсії за віком страховий стаж ОСОБА_1 за період з 20.08.1982 р. по серпень міясць 1994р. включно є протиправними, а рішення головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №047050013819 від 07.07.2021р. підлягає скасуванню.
Для захисту порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.06.2021 року про призначення їх пенсії за віком та врахувати при призначенні їй пенсії страховий стаж за період з 20.08.1982р. по березень 1985 р. включно та з січня 1987р. по вересень місяць 1988р. включно у Гонійській російській 8-річній школі Аджарської Автономної Республіки Грузії та з 05.09.1988р. по серпень 1994р. включно у Батумській середній школі №5 Аджарської Автономної Республіки Грузії.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У свою чергу, суд перевіряє, зокрема, чи діяв ПФУ обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
За частинами 1, 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору..
Як вбачається з матеріалів позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 908,00 грн., що документально підтверджується квитанцією № 0.0.2439626483.1 від 31.01.2022 року.
Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 454,00 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, буд.26, м.Дніпро, 49094; ІК в ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, буд.23, м.Черкаси, Черкаська область, 18000, ІК в ЄДРПОУ21366538) про визнання протиправними дій, рішення, скасування його та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови при призначенні пенсії за віком врахувати страховий стаж ОСОБА_1 за період з 20.08.1982 р. по серпень міясць 1994р. включно.
Скасувати рішення головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №047050013819 від 07.07.2021р.
Зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.06.2021 року про призначення їх пенсії за віком та врахувати при призначенні їй пенсії страховий стаж за період з 20.08.1982р. по березень 1985 р. включно та з січня 1987р. по вересень місяць 1988р. включно у Гонійській російській 8-річній школі Аджарської Автономної Республіки Грузії та з 05.09.1988р. по серпень 1994р. включно у Батумській середній школі №5 Аджарської Автономної Республіки Грузії.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ПН НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, буд.23, м.Черкаси, Черкаська область, 18000, ІК в ЄДРПОУ21366538) понесені витрати з оплати судового збору в сумі 454,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 07 квітня 2022 року.
Суддя Е.О. Юрков