22 лютого 2022 року Справа № 160/413/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в якому просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №1;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати період з 25.11.1996 року по 17.07.2006 року роботи оброблювачем поверхневих дефектів металу прокатного цеху №3 ПАТ «АрселомМіттал Кривий Ріг» до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників зі шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість яких дає право на пенсію по віку на пільгових умовах, у розділі 111 Списків, що діяли на той період та записам в трудовій книжці;
визнати довідку - ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» №952 від 11.09.2019 року такою, що не відповідає дійсності;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу за Списком №2 період навчання в ПТУ №7 за професією оператор крутильного обладнання, оператор мотальних автоматів;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу за Списком №2 період з 30.06.1992 року по 08.06.1995 року роботи оператора мотального обладнання ЗАТ «Вовнопрядільна фабрика» (дальше фірма АРГО);
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати пенсію по інвалідності з урахуванням незарахованого пільгового стажу, повернувши недоплачену суму;
призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком №1 з дати звернення із заявою про призначення пенсії 01.10.2020 року.
В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що пенсійному органу надані всі необхідні документи для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1, відтак відмова відповідача у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах є протиправною.
Ухвалою суду справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та надано термін для надання відзиву на позовну заяву.
Відповідач, не погоджуючись із позовними вимогами, подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у їх задоволенні та зазначає, що позивачці відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з тим, що пільговий стаж за Списком № 1 складає 2 роки 4 дні.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачка з 26.09.2019 року отримує пенсію по інвалідності.
01 жовтня 2020 року позивачка звернулась до Покровського відділення обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України із письмовою заявою про призначення пенсії за віком за Списком №1.
06.10 2020 року позивачка отримала відмову.
Відповідачем зазначено, що відповідно до довідки ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» від 11.09.2019 року №952, стаж за списком №1 складає 2 роки 04 дні, тому право на пенсію за списком №1 відсутнє.
Період навчання в ПТУ №7 з 01.09.1989 року по 25.06.1992 року та період роботи з 30.06.1992 року по 08.06.1995 року на ЗАТ «Вовнопрядільна фактика» зараховані до загального стажу роботи.
Згідно зі статтею 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Тобто, законодавцем чітко передбачено, що трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів лише у випадку відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Пунктом 10 Порядку застосування списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383) визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).
При цьому, пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника визначено Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1 (далі - Порядок № 18-1).
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Трудова книжка, яка була надана позивачкою для призначення пенсії, не відображає характеру умов праці, а також зайнятості у шкідливих умовах праці повний робочий день.
Аналогічна правова позиція викладена постановою КАС ВС від 24.06.2021 у справі №216/8709/15-а.
А тому, відповідачем правомірно прийнято довідку ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 11.09.2019 року №952 в якій зазначено, що пільговий стаж за Списком № 1 складає 2 роки 4 дні.
Щодо незгоди позивачки зі змістом довідки, суд зазначає, що вказана незгода може бути викладена шляхом звернення з відповідною позовною заявою до суб'єкта, який виготовив вказану довідку.
Суд зазначає, що спірним питанням у цій справі було не підтвердження факту роботи позивачки у відповідний період на відповідній посаді, а характер умов праці, що свідчить про необґрунтованість доводів позивачки, що належним доказом факту її роботи є трудова книжка.
Щодо позовних вимог про зарахування періоду навчання в ПТУ №7 з 01.09.1989 року по 25.06.1992 року та періоду роботи з 30.06.1992 року по 08.06.1995 року на ЗАТ «Вовнопрядільна фактика» до списку №2, то суд зазначає наступне.
В заяві про призначення пенсії за списком №1 від 01.10.2020 року позивачка, зокрема, зазначила:
"Звертаю вашу увагу, що ви не врахували до страхового стажу для розрахунку коефіцієнту страхового стажу період навчання в ПТУ №7 та роботу на Криворізькій шерстепрядильній фабриці «Арго»".
Відповідач в своєму листі зазначив, що до загального стажу враховані період навчання в ПТУ №7 з 01.09.1989 по 25.06.1992 та період роботи з 30.06.1992 по 08.06.1995 на ЗАТ “Вовнопрядильна фабрика”.
Таким чином, позивачка в своїй заяві від 01.10.2020 року не ставила перед відповідачем питання щодо зарахування вищевказаних періодів до списку №2, а щодо зарахування до загального страхового стажу відповідачем надана позитивна відповідь.
Частиною 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до положень ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. ч. 1 та 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до приписів ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
За викладених обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити в задоволенні позовних вимог.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Єфанова