про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
26 квітня 2022 р. Справа № 120/3542/22
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Слободонюк М.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Погребищенського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районні Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання протиправними та скасування постанов,
21.04.2022 до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Погребищенського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районні Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання протиправними та скасування постанов.
Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними). Водночас, вказані положення поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до частини першої, третьої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Статтею 287 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Згідно з пунктом 1 частини 2 вказаної статті позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Відтак, для звернення до суду із позовом щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, крім оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій, статетю 287 КАС України визначено спеціальний строк, що становить 10 днів, та обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Із матеріалів позовної заяви слідує, що предметом оскарження є постанови про відкриття виконавчого провадження зі стягнення виконавчого збору від 02.12.2021 (ВП №67735251) та від 03.12.2021 (ВП №67762245).
При цьому, до суду з даним позовом позивач звернувся лише 21.04.2022, тобто із пропуском 10-денного строку, визначеного п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України.
Визнаючи факт пропуску такого строку позивачем разом із позовною заявою подано заяву (клопотання) про поновлення строку звернення до суду. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску такого строку позивач зазначив, що відповідачем 28.01.2021 було винесено постанову про стягнення із нього виконавчого збору у розмірі 357 747,04 грн. (ВП №60601272) та 02.12.2021 - постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 1788,74 грн. (ВП №60601669). Поряд із тим, позивач вказує, що він звертався до Господарського суду Вінницької області із заявою про визнання зазначених постанов такими, що не підлягають виконанню. Дану заяву було призначено до розгляду у судовому засіданні на 28.03.2022, однак ОСОБА_1 до суду не прибув, у зв'язку із чим йому було невідомо про результат розгляду його заяви.
Окрім того, позивач зазначає, що 19.04.2022 він отримав копію ухвали Господарського суду Вінницької області від 28.03.2022 у справі №902/61/19 щодо визнання такими, що не підлягають виконання згаданих вище постанов відповідача про стягнення виконавчого збору. Ознайомившись зі змістом даної ухвали він отримав роз'яснення про те, що розгляд заяви про визнання постанов Погребищенського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про стягнення виконавчого збору такими, що не підлягають виконанню, віднесено до юрисдикції окружного адміністративного суду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: Вінницького окружного адміністративного суду.
Відтак, позивач переконує, що саме з дати отримання ухвали Господарського суду Вінницької області (19.04.2022) він дізнався про порушення свого права та можливість оскарження постанов відповідача від 02.12.2021 та від 03.12.2021 про відкриття провадження зі стягнення виконавчого збору до адміністративного суду. З огляду на викладене, позивач просить суд поновити йому строк звернення до суду.
Надаючи оцінку тим підставам для поновлення строку звернення до суду, які зазначені позивачем у поданій заяві, суд враховує наступне.
Так, суд зазначає, що постанови відповідача про стягнення виконавчого збору від 28.01.2021 та від 02.12.2021, які він оскаржував до Господарського суду Вінницької області, не є предметом оскарження за даним адміністративним позовом, адже в межах цього позову останній просить суд визнати протиправними та скасувати постанови державного виконавця від 02.12.2021 та від 03.12.2021 про відкриття виконавчих проваджень ВП №67735251 та ВП №67762245.
Отже, прийнята Господарським судом Вінницької області ухвала від 28.03.2022 у справі № 902/61/19 та факт отримання її копії позивачем лише 19.04.2022 не можуть слугувати об'єктивними підставами для поновлення строку звернення до суду із даним позовом, позаяк не стосуються його предмету.
Тому, посилання позивача на факт отримання 19.04.2022 копії ухвали Господарського суду Вінницької області з роз'ясненням юрисдикції щодо оскарження постанов від 28.01.2021 та від 02.12.2021 про стягнення виконавчого збору не приймаються судом до уваги та розцінюються судом лише як спроба позивача створити видимість початку перебігу строку для звернення до суду з даним позовом, а не доведення перед судом об'єктивних та непереборних обставин, за наявності яких останній своєчасно не мав змоги звернутися до адміністративного суду.
Суд зазначає, що в даному випадку позивач не надає жодних доказів, які б свідчили про те, коли він дізнався про порушення свої прав оскаржуваними постановами про відкриття виконавчого провадження, зокрема не повідомляє суд про дату, коли він отримав копії оскаржуваних постанов чи ознайомився із їх змістом.
Щодо відліку строку звернення до адміністративного суду, то суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен дізнатися", що містяться у ст. 122 КАС України дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку позивача знати про стан своїх прав. Відтак при визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.
У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Отже, законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
В даному випадку суд вважає, що подана позивачем заява про поновлення строку не містить достатніх та переконливих обґрунтувань причин та обставин, що слугували б об'єктивною перешкодою для звернення до суду з позовом про оскарження постанов відповідача у межах визначеного 10-ти денного строку.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, враховуючи те, що вказані позивачем в заяві підстави для поновлення строку звернення до суду визнаються судом неповажними, позивачу слід вказати інші підстави для поновлення такого строку із посиланням на докази, які, на думку позивача, вказують на поважність причин пропуску такого строку.
З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого позову вимогам закону, позовну заяву ОСОБА_1 належить залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків у спосіб, який зазначено вище.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 256, 293 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Погребищенського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районні Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання протиправними та скасування постанов, - залишити без руху.
Встановити позивачу 10-ти денний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію даної ухвалу направити позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Слободонюк Михайло Васильович