м. Вінниця
26 квітня 2022 р. Справа № 120/17901/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Підприємства "Енергогарант" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю до Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови
09.12.2021 року Підприємство "Енергогарант" у формі ТОВ звернулось в суд з адміністративним позовом до Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови.
Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначили, що постановою заступника начальника Подільського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області від 21.09.2021 року №293295 на Підприємство накладено адміністративно - господарський штраф у сумі 1700 грн.
На переконання позивача, постанова винесена з порушенням вимог закону та підлягає скасуванню, оскільки чинне законодавство України не зобов'язує водіїв, що здійснюють внутрішні перевезення, встановлювати та використовувати контрольні прилади (тахографи) реєстрації режимів праці та відпочинку водіїв, у зв'язку із чим, він звернувся з цим позовом до суду.
Ухвалою суду від 14.12.2021 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
21.12.2021 року до суду надійшли матеріали на усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 28.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін в порядку, встановленому ст. 262 КАС України.
26.01.2022 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача заперечує щодо задоволення позовних вимог. Зокрема, вказав, що під час здійснення державного контролю транспортного засобу, що належить та використовується автомобільним перевізником ТОВ "Енергогарант", документи, що передбачені ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" у водія були відсутні, а томі посадовими особами Укртрансбезпеки цілком обґрунтовано складено акт №305137 від 26.08.2021 року та, як наслідок, притягнуто позивача до адміністративної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, представник відповідача просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що 26.08.2021 року на автомобільній дорозі М-21 Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський 331 км + 457 м. посадовими особами Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки проведено рейдову перевірку транспортного засобу DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
За результатами проведення рейдової перевірки складено АКТ проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №305137 від 26.08.2021 року, в якому зафіксовано порушення ч.1 абз. 3 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" - надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, визначених ст. 48 Закону, а саме відсутня картка водія чи роздруківка роботи даних тахографа.
21.09.2021 року відповідачем винесено постанову №293295 про застосування адміністративного-господарського штрафу в розмірі 1700 грн., за порушення ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Не погоджуючись із даною постановою, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103, Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Згідно п. 4 цього Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, серед іншого, здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському, електричному, залізничному, морському та річковому транспорті.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 за № 196-р "Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті" Подільське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки реорганізовано шляхом злиття Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області з Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області. Водночас пунктом 3 вказаного розпорядження встановлено, що територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам, що утворюються.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон від 05.04.2001 № 2344-ІІІ).
Згідно з ст. 5 Закону від 05.04.2001 № 2344-ІІІ основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Відповідно до ст. 6 Закону від 05.04.2001 № 2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Відтак, саме на органи Укртрансбезпеки покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, в тому числі державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Відповідно до статті 48 Закону 6 Закону №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Таким чином, перелік необхідних документів не є вичерпним, оскільки у статті 48 Закону № 2344-ІІІ визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи необхідні для внутрішніх перевезень вантажів.
Відповідно до пунктів 6.1, 6.3 Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07 червня 2010 року № 340, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).
Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (п.1.3 Положення).
Порядок використання тахографів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 № 385 (далі - Інструкція).
Відповідно до п. 1.4 Інструкції, контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.
Згідно з п.3.3 Інструкції, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:
- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;
- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;
- використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;
- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;
- у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);
- у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Отже, автомобільні перевізники, водії, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, зокрема, протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія - в разі не обладнання транспортного засобу тахографом.
Як вже встановлено судом, за результатами рейдової перевірки транспортного засобу позивача посадовими особами Укртрансбезпеки встановлено, що позивач надавав послуги з перевезення вантажу без оформлення документів визначених ст. 48 Закону № 2344-ІІІ, а саме картки водія чи роздруківки даних роботи тахографа.
Суд зауважує, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»).
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги те, що ст. 48 Закону № 2344-ІІІ не містить виключного переліку документів необхідних для здійснення внутрішніх перевезень, а наявність у водія картки водія чи роздруківки даних роботи тахографа прямо передбачена Інструкцією № 385 та Положенням № 340, надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів за їх відсутності є порушенням статті 48 Закону № 2344-ІІІ та є підставою для застосування до автомобільного перевізника адміністративно-господарського штрафу передбаченого абз. 3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.02.2020 року у справі № 820/4624/17.
Таким чином, оскільки за результатами рейдової перевірки транспортного засобу позивача посадовими особами Укртрансбезпеки встановлено надання ним послуг з перевезення вантажу без оформлення документів визначених ст. 48 Закону № 2344-ІІІ, позивача правомірно притягнуто відповідальності, а тому підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази надані суб'єктом владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини не підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Враховуючи вимоги ст. 139 КАС України, підстав для відшкодування позивачу судових витрат у справі немає.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Підприємство "Енергогарант" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (вул. Хмельницьке шосе, 107-Б, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 30279204);
Відповідач: Подільське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки (вул. В.Порика, 29, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 39816845).
Суддя Дончик Віталій Володимирович