Справа № 161/12522/18
Провадження 1-кп/991/132/19
25 січня 2022 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
представника володільця інформації ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про тимчасовий доступ до речей і документів, які знаходяться в розпорядженні (володінні) ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному проваджені внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000736 від 27 жовтня 2017 року за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України;
1.Історія провадження
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
18 січня 2022 року обвинувачений ОСОБА_7 , звернувся до суду з клопотанням, в якому просив надати стороні захисту (в особі обвинуваченого ОСОБА_7 або його захисників - адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ) тимчасовий доступ до речей та документів, які знаходяться в розпорядженні (володінні) ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), а саме: до постанови детектива Національного антикорупційного бюро України від 18 грудня 2018 року про закриття кримінального провадження № 52018000000000694 від 11 липня 2018 року, з можливістю виготовлення копій.
Потребу у тимчасовому доступі ОСОБА_7 обґрунтовував виявленням обставин, які можуть вказувати на штучне створення доказів чужої вини у вчиненні тяжкого злочину, у тому числі шляхом фальсифікацій та маніпуляцій.
2. Позиції учасників кримінального провадження
Прокурор ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечував, просив в його задоволенні відмовити, оскільки постанова детектива Національного антикорупційного бюро України від 18 грудня 2018 року про закриття кримінального провадження № 52018000000000694 від 11 липня 2018 року, доступ до якої хоче отримати, сторона захисту, виходить за межі предмету доказування.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 у володінні якої перебувають речі й документи до яких сторона захисту просить надати тимчасовий доступ, проти клопотання заперечував, через відділ діловодства та документообігу суду надійшли пояснення в яких представник ОСОБА_6 зазначив, що у клопотанні обвинуваченим не обґрунтовано, яким чином постанова від 18 грудня 2018 року про закриття кримінального провадження № 52018000000000694 від 11 липня 2018 року сприятиме встановленню важливих обставин у цьому кримінальному провадженні, а також стороною захисту не наведено будь-якого аргументу, чому останні не скористались тимчасовим доступом до речей і документів на стадії досудового розслідування.
З урахуванням вищевикладеного клопотання ОСОБА_7 про тимчасовий доступ до речей і документів, які знаходяться в розпорядженні (володінні) ІНФОРМАЦІЯ_1 вважав необґрунтованим, просив у його задоволенні відмовити.
3. Оцінка та мотиви суду
Заслухавши думку учасників судового засідання, проаналізувавши доводи поданого клопотання, колегія суддів дійшла до таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії.
Згідно з ч. 5 ст. 163 КПК України суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Окрім того, сторона кримінального провадження має довести можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Перевіряючи доведеність таких підстав, колегія суддів керується наступним.
11 липня 2018 року прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 з кримінального провадження № 52017000000000736 від 27 жовтня 2017 року, виділено в окреме провадження за № 52018000000000694 від 11 липня 2018 року матеріали досудового розслідування щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за фактом вимагання та одержання неправомірної вигоди суддями ІНФОРМАЦІЯ_2 .
18 грудня 2018 року у виділеному кримінальному провадженні № 52018000000000694 від 11 липня 2018 року, детективом ІНФОРМАЦІЯ_1 прийнято постанову про закриття кримінального провадження № 52018000000000694 від 11 липня 2018 року (лист - відповідь НАБУ № 0435-252/117 від 05 січня 2022 року).
Таким чином, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_3 є володільцем інформації, суд приходить до висновку, що ОСОБА_7 доведено, що відомості, про доступ до яких він зазначає у своєму клопотанні, перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суттєвість значення відомостей, що можуть міститись у запитуваних документах, для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, полягає у такому.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягає доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб і інші обставини вчинення кримінального правопорушення).
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.
У клопотанні ОСОБА_7 вказує на штучне створення доказів чужої вини у вчиненні злочину з боку працівників правоохоронних органів, що тягне за собою визнання здобутих у такий спосіб доказів недопустимими.
У зв'язку з цим, суд вважає, що отримання відомостей, про які у своєму клопотанні зазначає ОСОБА_7 , мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у цьому кримінальному провадженні.
Щодо третьої умови, про яку йдеться у ч. 5 ст. 163 КПК України, то в ході дослідження клопотання встановлено, що відомості, доступ до яких просить надати сторона захисту, з огляду на положення ст. 162 КПК України не становлять собою та не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що визначені у ч. 5 ст. 163 КПК України підстави для надання тимчасового доступу до речей і документів у клопотанні доведені.
Окрім того, захисником ОСОБА_9 самостійно вживались заходи щодо отримання таких відомостей, однак вказані відомості не були надані Національним антикорупційним бюро України за адвокатським запитом № 86 від 28 грудня 2021 року, про що свідчить долучений захисником лист № 0435-252/117 від 05 січня 2022 року.
Поряд з цим, суд звертає увагу на приписи ч. 2 ст. 8 КПК України, яка визначає, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, який у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
У рішенні по справі «Баннікова проти Росії» від 04.11.2010 ЄСПЛ визначив, що ст. 6 Конвенції буде дотримана тільки у разі, якщо заявник міг ефективно порушити питання про підбурювання під час розгляду його справи, як за допомогою заперечень, так і в інший спосіб. При цьому, завданням судових органів є розгляд фактів справи й вжиття необхідних заходів для з'ясування істини з метою визначення, чи мало місце підбурювання.
Також ЄСПЛ зазначає, що якої би процесуальної форми національні суди не дотримувались, така форма має бути змагальною, ретельною, вичерпною та остаточною у питанні провокації злочину (п.п. 64-57).
Колегія суддів вважає, що оскільки сторона захисту порушує питання про штучне створення доказів то з метою забезпечення справедливості та змагальності процедури судового розгляду, останні вправі володіти запитуваною інформацією.
Водночас, надавши стороні захисту тимчасовий доступ до такої інформації, суд у такий спосіб зможе забезпечити рівну можливість використання стороною захисту права на збирання та подання доказів, а також вжити необхідні для цього заходи.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що клопотання ОСОБА_7 , про тимчасовий доступ до речей і документів, які знаходяться в розпорядженні (володінні) ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає задоволенню, шляхом надання тимчасового доступу до постанови детектива Національного антикорупційного бюро України від 18 грудня 2018 року про закриття кримінального провадження № 52018000000000694 від 11 липня 2018 року, з можливістю виготовлення копій.
Щодо строку дії ухвали про надання тимчасового доступу, то у клопотанні обвинувачений не зазначає строку, який необхідний стороні захисту для виконання ухвали. На думку суду, обсяг матеріалів, до яких сторона захисту одержує тимчасовий доступ цією ухвалою, є незначним, а тому встановлення строку дії ухвали до 04 лютого 2022 року включно є достатнім для здійснення відповідного тимчасового доступу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163, 350, 372, 376 КПК України, суд
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про тимчасовий доступ до речей і документів, які знаходяться в розпорядженні (володінні) ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Надати стороні захисту (в особі обвинуваченого ОСОБА_7 або його захисників - адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ) тимчасовий доступ до речей та документів, які знаходяться в розпорядженні (володінні) ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), а саме: до постанови детектива Національного антикорупційного бюро України від 18 грудня 2018 року про закриття кримінального провадження № 52018000000000694 від 11 липня 2018 року, з можливістю виготовлення копій.
Встановити строк дії ухвали до 04 лютого 2022 року включно.
У разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями КПК України з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3