Рівненський апеляційний суд
Іменем України
21 квітня 2022 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі :
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_5 на ухвалу Костопільського районного суду Рівненської області від 14 квітня 2022 року, якою продовжено ОСОБА_6 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.185, ч.1 ст.357 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою, у кримінальному провадженні №12020180150000463,
Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 14 квітня 2022 року задоволено клопотання прокурора та продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 12 червня 2022 року з одночасним визначенням застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 43 780 грн., у разі внесення якої на обвинуваченого буде покладено ряд процесуальних обов'язків.
Мотивував своє рішення суд тим, що ризики переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення на даний час не зменшились та продовжують існувати.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_5 просить вказану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у клопотанні прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 . Вважає, що цілодобовий домашній арешт є достатнім заходом забезпечення, який зможе гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього судом обов'язків.
На обґрунтування цих вимог зазначив, що прокурором не долучено до клопотання копії матеріалів, якими він його обґрунтовує. Вважає, що цей запобіжний захід не є співмірним із заявленими ризиками. Зауважив, що у ОСОБА_6 на даний час відсутні паспорт громадянина України та закордонний паспорт, а тому є малоймовірною його спроба переховуватись від суду.
Захисник вказав на те, ця справа перебуває на розгляді тривалий час, однак ОСОБА_6 не вчиняв дій, які б могли свідчити про його спроби переховування від суду чи незаконного впливу на свідків, потерпілих чи обвинуваченого. При цьому, інший обвинувачений ОСОБА_7 неодноразово просив суд змінити ОСОБА_6 вид запобіжного заходу. Вказав, що його підзахисний має батьків, які його забезпечують усім необхідним, що позбавляє його необхідності здобувати кошти злочинним шляхом. Зазначив, що систематичність вчинення обвинуваченим злочинів не знаходить свого підтвердження, оскільки на даний час відсутні щодо нього вироки, які б набрали законної сили.
Захисник зазначив, що ОСОБА_6 за місцем утримання характеризується посередньо, вимоги режиму тримання та правила внутрішнього розпорядку виконує, має постійне місце проживання, а через відсутність коштів не має можливості сплатити визначену судом заставу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Частина 4 ст.422-1 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) визначає, що розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Зважаючи на те, що захисник в апеляційній скарзі просить розгляд його скарги проводити без участі сторін кримінального провадження, тому апеляційний розгляд здійснюється без їх участі.
Згідно вимог ч.1 ст.404 КПК, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно положень ч.1, 2 ст.331 КПК, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. При цьому, як передбачено ст.177 КПК, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів цієї судової справи, Костопільським районним судом Рівненської області розглядається об'єднане кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст.357 КК України, та ОСОБА_7 - за ч.3 ст.185 КК України.
Прокурором, у відповідності до вимог КПК, і зокрема ст.199 цього Кодексу, було подано клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів з визначенням застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки існують достатні підстави вважати, що встановлені раніше ризики на даний час продовжують існувати.
Так, колегія суддів, перевіривши матеріали судового провадження, погоджується з тим, що на даний час продовжують існувати ризики, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.
Зокрема ризик переховування обвинуваченого від суду стверджується тим, що він не має міцних соціальних зв'язків, тобто тих соціально-корисних зв'язків, які б виступали стримуючим фактором та гарантували його належну процесуальну поведінку. Зокрема, ОСОБА_6 не має на утриманні непрацездатних осіб або дітей, не працевлаштований, відсутні відомості щодо наявності у нього законного джерела отримання доходів. Вказане, з врахуванням тяжкості можливого покарання, у разі визнання ОСОБА_6 винним у вчиненні інкримінованого йому злочину, свідчить про його можливість ухилення від суду.
Також, зважаючи на те, що місцевим судом було встановлено, що ОСОБА_6 систематично вчиняє злочини, а корисливий злочин проти власності, у вчиненні якого він обвинувачується на даний час, був скоєний ним під час застосування до нього запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, що з урахуванням відсутності відомостей щодо наявності у нього законного джерела отримання доходів, може свідчити на користь ризику вчинення ним нового злочину.
Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_6 має постійне джерело доходу, а його батьки допомагають йому матеріально, не спростовують встановлених обставин та не свідчать про зменшення заявлених ризиків.
На переконання апеляційного суду, ризики, які були встановлені місцевим судом та підтвердженні в ході апеляційного розгляду, є достатніми для висновку, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою зможе запобігти цим ризикам та гарантувати належну процесуальну поведінку.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що дана ухвала є законною та обґрунтованою, постановленою з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, а тому підстав для її скасування та обрання обвинуваченому ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, на даний час не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407, 418, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу Костопільського районного суду Рівненської області від 14 квітня року, якою продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3