Справа № 644/6371/19 Номер провадження 11-кп/814/592/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
22 квітня 2022 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 01 лютого 2022 року,
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
Ухвалою суду у об'єднаному кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 1201722530001218, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч.ч. 2, 3 ст. 185, ч.ч. 2, 3 ст. 185 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, задоволено клопотання прокурора та продовжено щодо обвинуваченого
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Печеніги Печенізького району Харківської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
запобіжний захід у виді тримання під вартою до 01.04.2022 з визначенням розміру застави у сумі 42 040 грн., що становить 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з клопотанням та ухвалою суду, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч.ч. 2, 3 ст. 185, ч.ч. 2, 3 ст. 185 КК України.
Мотивуючи своє рішення про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, районний суд виходив з того, що ОСОБА_6 обвинувачується зокрема у вчиненні тяжкого злочину, що на думку суду обґрунтовано може викликати загрозу втечі обвинуваченого, а характер та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення (злочину), свідчать про його підвищену суспільну небезпеку.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В поданій апеляційній скарзі обвинувачуваний ОСОБА_6 не погоджується з прийнятим рішенням та просить ухвалити законне та обґрунтоване рішення з об'єктивною оцінкою існування ризиків ухилення від суду та здійснення впливу на свідків, потерпілих.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор ОСОБА_8 , захисник ОСОБА_9 звернулися із заявами про проведення судового засідання без їхньої участі. Прокурор просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, натомість захисник прохала задовольнити апеляційну скаргу обвинуваченого. Неможливість явки до суду апеляційної інстанції, а також проведення такого засідання в режимі відео конференції пояснюють введенням військового стану на території України та проведення активних бойових дій на території Харківської області та м. Харків, в результаті чого відсутній стільниковий зв'язок та інтернет-зв'язок.
Відповідно до п.7 Роз'яснень Верховного Суду «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», викладених у листі №1/0/2-22 від 03.03.2022 зазначено про можливість , як виняток, розгляду клопотань щодо запобіжних заходів без участі підозрюваного, з належною мотивацією такої процедури розгляду. Наразі ОСОБА_6 утримується у ДУ «Харківський слідчий ізолятор», зв'язок з яким відсутній через постійні ракетні обстріли агресором.
На час апеляційного перегляду термін дії оскаржуваної ухвали закінчився та враховуючи те, що прокурор, захисник та обвинувачений не можуть з об'єктивних причин бути присутніми в залі суду чи на відеоконференцзв'язку під час судового розгляду, колегія суддів вважає за можливе, як виняток, розглянути апеляційну скаргу за їхньої відсутності.
Мотиви суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як вбачається із наданих матеріалів, на розгляді суду першої інстанції перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР № 1201722530001218, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч.ч. 2, 3 ст. 185, ч.ч. 2, 3 ст. 185 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.
Під час розгляду даного кримінального провадження прокурор звернувся до суду з клопотанням від 25.01.2022 про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
01.02.2022 ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова клопотання прокурора задоволено.
Не погоджуючись з даним рішенням, обвинувачений ОСОБА_6 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
У відповідності до ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Розглядаючи питання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу, та умови, за яких таке продовження можливе.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , вказаних вимог кримінального процесуального закону дотримався у повному обсязі, оцінив у сукупності всі обставини, що враховуються при вирішенні питання продовження строку тримання під вартою, як того вимагають приписи статей 177, 183, 197, 199 та 331 КПК України.
Належним чином врахував, що ОСОБА_6 обвинувачується зокрема у вчиненні умисного тяжкого злочину, не працевлаштований, не має законних джерел для існування, існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: 1) можливість обвинуваченого переховуватися від суду, оскільки під загрозою покаранняу виді позбавлення волі, обвинувачений може вдатися до втечі; 2) впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, оскільки в ході розгляду справи не допитано потерпілих, свідків по всім епізодам, що інкримінуються ОСОБА_6 ; 3) вчинити інше кримінальне правопорушення, з огляду на відсутність законних джерел доходу.
Окрім того, застосування більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, з огляду на серйозність висунутого обвинувачення та суспільний інтерес, на переконання колегії суддів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та не буде сприяти повному та об'єктивному встановленню істини у справі протягом розумного строку, а обвинуваченим не наведено в апеляційній скарзі доводів які б переконали у зворотному.
Також слід зазначити, що зважаючи на введення воєнного стану в України, зайнятість правоохоронних органів у діяльності з відсічі збройної агресії Російської Федерації, фактор настання існуючих ризиків в даних умовах як то ухилення від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень обвинуваченим ОСОБА_6 , значно збільшується, а застосування більш м'якого запобіжного заходу, на переконання колегії суддів, не зможе перешкодити обвинуваченому повернутися до протиправної діяльності.
За таких обставин, суд дійшов обґрунтованого висновку про неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , оскільки лише такий винятковий запобіжний захід - тримання під вартою зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, запобігти існуючим ризикам, а тому такий захід забезпечення відповідає меті кримінального провадження та суспільному інтересу, який превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Враховуючи наведене, рішення районного суду є законним та вмотивованим, а тому апеляційні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 422-1 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 01 лютого 2022 року щодо обвинуваченого ОСОБА_6 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3