Справа № 579/76/21 Номер провадження 11-кп/814/437/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
21 квітня 2022 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з секретарем - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_6 та в його інтересах захисника - адвоката ОСОБА_7 на вирок Кролевецького районного суду Сумської області від 15 листопада 2021 року за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сопич Глухівського району Сумської області, громадянина України, непрацюючого, розлученого, з професійно-технічною освітою, військовозобов'язаного, зареєстрованого за місцем проживання АДРЕСА_1 , проживаючого АДРЕСА_2 , не судимого в силу ст. 89 КК України, -
у вчиненні злочинів , передбачених ч.1 ст.126, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, -
прокурора - ОСОБА_8 , в режимі відеоконференції,
за участю: обвинуваченого ОСОБА_6 - в режимі відеоконференції,
захисника - адвоката ОСОБА_7 в режимі відеоконференції , -
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини
Вироком Кролевецького районного суду Сумської області від 15 листопада 2021 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.126, ч. З ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України і призначено йому за цими законами покарання:
-за ч. 1 ст.126 КК України у виді двохсот годин громадських робіт;
-за ч. З ст. 185 КК України у виді трьох років позбавлення волі;
-за ч. 2 ст. 289 КК України у виді шести років позбавлення волі без конфіскації майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_6 покарання у виді шести років позбавлення волі без конфіскації майна.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з 15 листопада 2021 року.
Зараховано ОСОБА_6 в строк відбутого покарання строк попереднього ув'язнення з 20 березня 2021 року по 15 листопада 2021 року відповідно до ч.5 ст.72 КК України, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 , у вигляді тримання під вартою залишено без змін до вступу вироку в законну силу.
Стягнуто з ОСОБА_6 в дохід держави судові витрати на проведення експертиз в розмірі 3269 грн.
Вирішено питання про речові докази по справі.
Згідно з вироком суду , 10 січня 2021 року близько 11 години ОСОБА_6 , перебуваючи на території домогосподарства АДРЕСА_3 , належному ОСОБА_9 , що розташоване по АДРЕСА_4 , на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин, маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , наніс їй один удар долонею правої руки в область потилиці, чим спричинив останній фізичний біль.
Після завданого удару ОСОБА_6 з місця події втік.
20 січня 2021 року, у вечірній час ОСОБА_6 , перебуваючи по АДРЕСА_2 , після розпиття спиртних напоїв, вирішив здійснити крадіжку грошових коштів з будинку АДРЕСА_5 , який належить ОСОБА_10 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення матеріальних збитків та бажаючи настання таких наслідків, переслідуючи корисливий мотив, діючи з прямим умислом, спрямованим на незаконне збагачення, користуючись відсутністю контролю з боку власника, у вечірній час, близько 19 години 30 хвилин, 20.01.2021 року, ОСОБА_6 таємно, через вхідну хвіртку проник до території двору господарства громадянина ОСОБА_10 , який розташований за адресою АДРЕСА_6 та шляхом відкриття дерев'яної віконної кватирки, проник до будинку останнього. В подальшому ОСОБА_6 , перебуваючи в спальній кімнаті будинку, таємно з корисливих мотивів здійснив крадіжку гаманця чорного кольору, виготовленого зі шкірозамінника, в якому знаходилися грошові кошти в сумі 324 гривні 50 копійок. З викраденим майном ОСОБА_6 зник з місця вчинення злочину.
Викраденими грошовими коштами ОСОБА_6 розпорядився на власний розсуд.
Крадіжкою ОСОБА_10 завдана матеріальна шкода в розмірі 324 грн. 50 коп.
19 березня 2021 року у вечірній час ОСОБА_6 відпочивав зі своїми знайомими ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 в дачному будинку у дачному кооперативі «Садовод» та вживав спиртні напої. В цей же час у нього виник умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом - автомобілем ВАЗ-21099 з реєстраційним номером НОМЕР_1 , котрий зберігався на території СТО по вул. Ранкова, 42-А. в м. Кролевець Сумської області та належав його знайомому ОСОБА_11 . У зв'язку з цим ОСОБА_6 , не маючи дозволу власника на користування його автомобілем, таємно від ОСОБА_11 заволодів його ключима від вказаного вище автомобіля, які ОСОБА_11 зберігав у кишені куртки. В подальшому, ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 продовжили вживати спиртні в кафе «Моя Сім'я» розташованому за адресою: м. Кролевець. вул. Ранкова 29.
Через деякий час, 19.03.2021 року близько 22 години ОСОБА_6 , реалізуючи свій умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, залишив компанію своїх знайомих біля кафе «Моя сім'я» м. Кролевець, вул. Ранкова , 29 та прийшов на огороджену та зачинену територію СТО, розташованого за адресою Сумська область, м. Кролевець, вул. Ранкова, 42-А. відкривши ворота ключем яким користувався у зв'язку з роботою на СТО. Скориставшись темною порою доби, відсутністю сторонніх осіб та власника, і тим, що за ним ніхто не спостерігає, ОСОБА_6 , діючи умисно, таємно, повторно, в стані алкогольного сп'яніння, підійшов до автомобіля ВАЗ-21099 з реєстраційним номером НОМЕР_1 котрий стояв на території СТО та належить його знайомому ОСОБА_11 , відкрив двері автомобіля за допомогою ключа, який забрав із карману куртки ОСОБА_11 , та запустив за допомогою цих же ключів двигун автомобіля ВАЗ-21099.
Продовжуючи реалізацію злочинного наміру, ОСОБА_6 сів у салон автомобіля та почав рух транспортного засобу, таким чином умисно, таємно, протиправно, всупереч волі законного власника заволодів транспортним засобом ВАЗ-21099 з реєстраційним номером НОМЕР_1 , який належить його знайомому ОСОБА_11 , після чого, покинув місце події та розпорядився автомобілем на власний розсуд, доїхавши до місця свого проживання АДРЕСА_2 .
Відповідно до висновку авто-товарознавчої експертизи № СЕ-19/119-21/3597-АВ від 26.03.2021 вартість автомобіля «ВАЗ 21099» р.н. НОМЕР_1 становить 46131 грн.
Вимоги апеляційних скарг і узагальнені доводи осіб , які їх подали
Апеляційний перегляд вироку здійснюється за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_6 та в його інтересах захисника - адвоката ОСОБА_7 .
Адвокат ОСОБА_7 в апеляційній скарзі просить вирок суду змінити в частині визнання ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень , передбачених ч. 3 ст. 185 , ч. 2 ст. 289 КК України та закрити кримінальне провадження в цій частині у зв'язку з не доведенням його винуватості.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги адвокат вказує на недоведеність вини обвинуваченого, на неправильну оцінку як доказів показань потерпілих по вказаним епізодам, недопустимості як доказу протоколу огляду від 20.01.2021 через те, що фактично було проведено обшук і ОСОБА_6 був затриманий.
Обвинувачений ОСОБА_6 в апеляційній скарзі з доповненнями просить вирок суду щодо нього скасувати у зв'язку з численними процесуальним порушеннями і порушенням права за захист. Вказує, що не було вилучено відео з камер поліцейських, які прибули за викликом, проведена експертиза не відповідає фактичним обставинам по справі, йому не було відомо про заміну захисника та призначення адвоката, ОСОБА_13 як свідок приймає участь у двох справах щодо нього, працівник поліції ОСОБА_14 перебуває у дружніх відносинах із потерпілим ОСОБА_11 . Вказує також, що не було проникнення до приміщення СТО , оскільки він мав право входити. Наголошує на тому, що судом були проігноровані його заяви про відвід, клопотання, тощо.
Інші учасники судового провадження вирок суду не оскаржували.
Позиція учасників судового провадження в апеляційному суді
В судовому засіданні обвинувачений та адвокат апеляційні скарги підтримали та просили задовольнити з наведених в них підстав. В обґрунтування доводів апеляційних скарг висловлювались лише щодо недоведеності вини за ст.ст.185 ч.3 , 289 ч.2 КК України і підтримали апеляції в цій частині.
Прокурор в судовому засіданні заперечував з приводу задоволення апеляційних скарг.
Мотиви суду
Заслухавши суддю доповідача , пояснення сторін на підтримання та спростування доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження, проаналізувавши доводи апеляційних скарг , колегія суддів приходить до таких висновків.
Згідно положень частини першої статті 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним , обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення , ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження , передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення , ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин , які підтверджені доказами , дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення , в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Колегія суддів вважає , що суд першої інстанції в повній мірі дотримався зазначених положень закону , судовий розгляд проведено з дотриманням вимог кримінального - процесуального закону , а висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні злочинів за які він засуджений , ґрунтуються на зібраних у справі доказах , які відповідають фактичним обставинам справи , підтверджуються сукупністю досліджених у судовому засіданні та оцінених судом з точки зору належності , допустимості , достовірності , достатності та взаємозв'язку й детально наведених у вироку.
Фактичні обставини по справі та правильність кваліфікації дій обвинуваченого за ст.126 ч.1 КК України в апеляційних скаргах не оспорюються, не перевіряються зазначені обставини і колегією суддів.
Визнаючи ОСОБА_6 винуватим за висунутим обвинуваченням суд першої інстанції послався на показання потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , які підтвердили факт заволодіння обвинуваченим їх майном та навели обставини за яких це відбулось, показання свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , які підтвердили обставини наведені потерпілими і зокрема щодо обставин здійснення крадіжки, заволодіння транспортним засобом, відсутності згоди потерпілого ОСОБА_11 на користування автомобілем і передачу ключів. Послався суд першої інстанції також і на матеріали провадження, а саме протоколи огляду місця події , слідчого експерименту, огляду предметів в яких зафіксовані обставини, які суд поклав в основу обвинувального вироку.
Проаналізував суд першої інстанції також і доводи сторони захисту щодо невинуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому злочинів і зокрема передбачених ст.ст.185 ч.3, 289 ч.2 КК України.
Із вказаними висновками погоджується і колегія суддів апеляційного суду.
Що стосується доводів апеляційних скарг про недоведеність вини обвинуваченого у вчиненні злочинів , передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.289 КК України, колегія суддів вважає їх необґрунтованими.
В першу чергу колегія суддів звертає увагу на неконкретність доводів апеляційних скарг обвинуваченого із доповненнями та адвоката. В обох апеляційних скаргах досить стисло викладено доводи щодо неправильності рішення суду. Апеляційна скарга обвинуваченого носить в цілому загальний характер за деякими виключеннями.
За таких обставин колегія суддів виходить із положень ч.1 ст.404 КПК, аналізує доводи, що наведені в апеляціях, які стосуються оцінки доказів та прав особи та доводи, які висловлені обвинуваченим та адвокатом в апеляційному суді.
Жодних клопотань про повторне дослідження доказів через призму положень ч.3 ст.404 КПК України стороною захисту в апеляційному суді не заявлено.
Так колегія суддів не може погодитись із доводами апеляційної скарги адвоката, що судом неправильно покладено в основу обґрунтування доведеності вини обвинуваченого , показання потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ..
В контексті вказаних доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу, що матеріали провадження не містять жодних доказів щодо існування неприязних відносин між вказаними особами та обвинуваченим.
Натомість , як правильно встановлено судом першої інстанції , потерпілий ОСОБА_10 зокрема вказував, що ОСОБА_6 раніше вчиняв у нього крадіжки. Після скоєння злочину за який він притягнутий до відповідальності, він впізнав в ОСОБА_6 особу , яка проникла до нього додому, поліція поїхала до нього додому , ОСОБА_6 був п'яний та віддав гаманець, який був викрадений у ОСОБА_10 та в якому вже не було грошей.
Потерпілий ОСОБА_11 у свою чергу вказував, що він не давав обвинуваченому дозволу користуватися автомобілем, він із друзями на таксі наздоганяв його і приїхавши до нього додому вони побачили його біля машини.
Свідки ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 в суді першої інстанції дали свідчення які в цілому спростовують версію обвинуваченого щодо його непричетності до вчинення злочинів і повністю узгоджуються із показаннями потерпілих, що наведені у вироку.
Аргументи, які наведені обвинуваченим та адвокатом в апеляційному суді щодо неправдивості як показань свідків так і показань потерпілих, є непереконливими.
Не може колегія суддів погодитись із доводами апеляційної скарги адвоката і щодо недопустимості як доказу протоколу огляду місця події від 20 січня 2021 року.
Кримінальне процесуальне законодавство не виключає можливості проведення огляду особи з метою фіксації слідів кримінального правопорушення. При цьому такий огляд не може містити ознак проведення обшуку.
Як вбачається із змісту вказаної процесуальної дії та показань свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_17 , обвинувачений добровільно видав гаманець, який у нього був при собі і який був вилучений. Жодних ознак того, що вказана дія містить ознаки проведеного обшуку, матеріали провадження не містять. Також варто звернути увагу, що під час проведення цього огляду були присутні поняті, які своїми підписами засвідчили вказані обставини.
В цьому контексті колегія суддів також звертає увагу, що суд першої інстанції правильно послався на показання самого обвинуваченого в суді, який пояснив, що він добровільно їздив в поліцію.
Не погоджується колегія суддів із доводами апеляційної скарги обвинуваченого, що той факт, що не було вилучено відео з камер поліцейських, істотним чином впливає на правильність прийнятого судом рішення.
Відповідно до приписів КПК суд приймає рішення на підставі доказів, які були надані сторонами кримінального провадження в судовому засіданні. Коло цих доказів визначається стороною обвинувачення виходячи із предмету доказування та встановлених у провадженні обставин.
Перевіривши та дослідивши в судовому засіданні докази, які були надані стороною обвинувачення, суд визнав їх достатніми для прийняття рішення.
Не впливають на правильність прийнятого судом рішення також і доводи апеляційної скарги обвинуваченого, що свідок ОСОБА_13 проходить у двох справах.
З цього приводу колегія суддів наголошує, що по-перше , КПК не містить жодних обмежень в кількості проваджень в яких одна і таж особа може бути свідком, по-друге , жодної зацікавленості вказаного свідка ні судом першої інстанції , ні колегією суддів не встановлено. Наведені обвинуваченим з цього приводу обставини не підтверджені жодними доказами і фактично є способом захисту від висунутого обвинувачення.
Не свідчить про незаконність судового рішення і той факт, що потерпілий ОСОБА_11 знайомий із працівником поліції ОСОБА_14 .
В цьому контексті колегія суддів також звертає увагу, що матеріали провадження не містять жодної достовірної інформації про вказаний факт, а по-друге , жодної особистої зацікавленості працівника поліції, крім службової.
Щодо доводів апеляційної скарги обвинуваченого про неправильне встановлення судом факт проникнення до приміщення під час скоєння заволодіння транспортним засобом, колегія суддів звертає увагу, що вказана кваліфікуюча ознака вчинення злочину шляхом проникнення, судом не була встановлена і у вироку при кваліфікації дій обвинуваченого, не наведена.
Не може колегія суддів погодитись із доводами апеляційної скарги обвинуваченого, що мали місце істотні процесуальні порушення кримінального процесуального законодавства і , зокрема , права на захист.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження досудове розслідування було проведене належною процесуальною особою і процесуальне керівництво здійснювалось повноважним прокурором. У кримінальному провадженні приймав участь адвокат ОСОБА_18 і , зокрема , під час судового розгляду. Заявлений обвинуваченим відвід судді був розглянутий іншим суддею і в його задоволенні було відмовлено. Підстав ставити під сумнів законність вказаної ухвали колегія суддів не знаходить. Ухвалою суду було прийнято відмову обвинуваченого від захисника і залучено захисника через Сумський регіональний центр безоплатної вторинної правової допомоги. Призначена центром адвокат ОСОБА_7 приймала участь як в суді першої інстанції так і в апеляційному суді. ТУ ДБР розташованому у м. Полтаві проводилась перевірка за заявою обвинуваченого щодо неправомірних, як на його думку, дій працівників поліції. Законність тримання обвинуваченого під вартою неодноразово перевірялась колегією суддів Сумського апеляційного суду.
Всі інші доводи апеляційної скарги обвинуваченого із доповненнями є тотожними із доводами в суді першої інстанції, яким суд дав належну оцінку.
Таким чином , у вироку суду в повній відповідності до вимог частини 3 статі 374 КПК наведено докази , на яких ґрунтується висновок суду про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_6 , які суд дослідив та оцінив із дотриманням положень статті 94 КПК. В основу обвинувального вироку покладено виключно ті докази , що не викликають сумнівів у їхній достовірності. Зі змісту вказаного вироку вбачається , що суд у мотивувальній частині вироку виклав формулювання обвинувачення , визнаного доведеним , із достатньою конкретизацією встановив і зазначив місце , час , спосіб вчинення злочину , його наслідки.
Із вказаним висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.
Призначаючи обвинуваченому покарання суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу обвинуваченого, формальні характеристики, наявність дітей, які проживають із колишньою дружиною, відсутність обставин, що пом'якшують покарання та наявність обставин, які обтяжують покарання.
При цьому , суд не знайшов підстав для застосування положень ст.ст.69, 75 КК України.
Навівши зазначені обставини , суд призначив покарання, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових злочинів.
Підстав вважати призначене покарання вочевидь несправедливим в розумінні положень ст.414 КПК України, колегія суддів не знаходить.
Вирок суду відповідає приписам статті 374 КПК України є законним обґрунтованим і вмотивованим.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального законодавства колегією суддів не встановлено.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги обвинуваченого із доповненнями та адвоката в його інтересах слід залишити без задоволення, а вирок суду - без змін.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 з доповненнями та в його інтересах захисника - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Кролевецького районного суду Сумської області від 15 листопада 2021 року щодо ОСОБА_6 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 3 місяців з моменту проголошення , а особою, яка перебуває під вартою - у той же самий строк з моменту отримання копії судового рішення.
Судді:
____________ _________________ _____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4