СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/23819/21
пр. № 2-а/759/73/22
28 лютого 2022 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва
у складі головуючого судді Войтенко Ю.В.,
за участі секретаря Ящук Н.О.,
розглянувши в залі суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови,
В жовтні 2021 позивач звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №022175 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП. Вказує, що 10.10.2021 рухався автомобілем з вул. Ірпінська на вул. Чорнобильська у напрямку проспекту Перемоги. На регульованому перехресті вулиць Ірпінська та Чорнобильська, дочекавшись зеленого сигналу світлофору, повернув ліворуч на вул. Чорнобильську. На виїзді зазначеного перехрестя розташований дублюючий світлофор, який подавав червоний сигнал, забороняючи виїзд на перехрестя із вул. Чорнобильська. В оскаржуваній постанові зазначено, що позивач, рухаючись автомобілем проїхав регульоване перехрестя на забороняючий червоний сигнал світлофора. У зв'язку з вищезазначеним позивач вважає, дії посадової особи відповідача протиправними, а постанову - незаконною, винесену з грубим порушенням норм матеріального права.
Згідно з ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 05.11.2021 позов залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків.
Ухвалою суду від 17.12.2021 постановлено відкрити провадження у справі, розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного провадження.
Сторони до суду не з'явились, відповідачу було направлено копію ухвали про відкриття провадження по справі та копію позовної заяви з копіями доданих до неї документами, запропоновано надати письмові заперечення, або письмовий відзив. Вказані процесуальні документи були отримані, проте, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву до суду направлено не було, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 9 ст. 80 КАС України, у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами. Згідно з ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
З огляду на викладене, суд а тому суд вирішує справу за наявними в ній доказами.
Розглянувши подані до суду документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що 10.10.2021 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №022175. Як зазначено в постанові, ОСОБА_1 , рухаючись автомобілем проїхав регульоване перехрестя на забороняючий червоний сигнал світлофора, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Диспозицією ч.2 ст.122 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Разом із тим вимогами п. 8.7.3 Правил дорожнього руху передбачено, що сигнали світлофора мають такі значення:
а) зелений дозволяє рух;
б) зелений у вигляді стрілки (стрілок) на чорному фоні дозволяє рух у зазначеному напрямку (напрямках). Таке саме значення має сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій секції світлофора.
е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
У разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 «Місце зупинки», якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів (п. 8.10 ПДР України).
Згідно п. 16.8 ПДР України водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді. Проте, якщо на перехрестях перед світлофорами на шляху руху водія є дорожня розмітка 1.12 (стоп-лінія) або дорожній знак 5.62, він повинен керуватися сигналами кожного світлофора.
Як встановлено з матеріалів справи, зазначене перехрестя складається з кількох виїздів з вулиці Ірпінської на вулицю Чорнобильська і після виїзду на вулицю Чорнобильська в напрямку проспекту Перемоги встановлений світлофор, перед яким є дорожня розмітки 1.12 (стоп-лінія), що зобов'язує водія в разі виїзду на перехрестя на дозволений сигнал світлофору здійснити зупинку перед цим повторним світлофором та не завершувати проїзд перехрестя у наміченому напрямку. Наявність вказаної дорожньої розмітки обґрунтовано забороняло позивачу застосувати правило проїзду перехрестя, передбачене пунктом 16.8 Правил дорожнього руху, та, здійснивши виїзд на перетин проїзних частин вулиці Ірпінської та вулиці Чорнобильської згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, ОСОБА_1 не мав право виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді. ОСОБА_1 у позовній заяві вказав, що на виїзді з зазначеного перехрестя розташований дублюючий світлофор, який подавав червоний сигнал, забороняючи виїзд на перехрестя із вул. Чорнобильська.
Тобто, позивач вимоги ПДР України не виконав, з наданих письмових пояснень позивача вбачається факт перетину позивачем дорожньої розмітки 1.12 (стоп-лінія) на червоний сигнал світлофора, отже в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Згідно з ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь- які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що інспектор діяв виключно на підставі у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України і постанова винесена ним з дотриманням та у повній відповідності норм матеріального і процесуального права та є такою, яка не має підстав для скасування.
Аналізуючи в сукупності викладені обставини та докази, судом не встановлено будь-яких порушень вимог закону при розгляді справи та винесення постанови серії БАБ №022175 від 10.10.2021, оскільки міститься логічний виклад обставин вчиненого правопорушення, зокрема у ній зазначено, коли, де і ким вчинено правопорушення, викладено суть його вчинення, дотримано інші вимоги, встановлені ст. 283 КпАП України, що свідчить про те, що оскаржувана постанова є законною та порушень з боку інспектора патрульної поліції щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд не вбачає. При цьому, суд виходить з того, що відповідач під час виявлення, фіксування правопорушення та складання постанови про притягнення позивача до відповідальності діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Тому, суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити.
Керуючись статтями 122, 222, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в м. Києві, інспектора лейтенанта УПП в м. Києві Магльованого Олександра Віталійовича про скасування постанови - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Ю.В. Войтенко