СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/25904/21
пр. № 2/759/1640/22
27 квітня 2022 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Коваль О.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про розірвання шлюбу
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вони з відповідачем з 08.08.2013 перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого народились діти: донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак спільне життя із відповідачем не склалося через різні характери, протилежні погляди на шлюб та сім'ю, у зв'язку з чим сторони не підтримують шлюбні відносини, не ведуть спільного господарства, проживають окремо, а тому подальше збереження шлюбу є неможливим.
Ухвалою суду від 10.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач відзив до суду не подав, хоча ухвалу суду отримав, про розгляд справи судом обізнаний.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.
Судом встановлено, що 08.08.2013 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного управління юстиції у м. Києві зареєстровано шлюб за актовим записом № 1783.
Від шлюбу у сторін є діти, донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Причиною розпаду сім'ї сторін стали різні характери, протилежні погляди на шлюб та сім'ю, у зв'язку з чим сторони не підтримують шлюбні відносини, не ведуть спільного господарства, проживають окремо. Подальше збереження шлюбу є неможливим і суперечить інтересам обох із подружжя. Таким чином, шлюб носить лише формальний характер та суперечить інтересам обох із подружжя.
Відповідно до ст. 1 СК України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.
Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу жінки та чоловіка не допускається.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
Відповідно до ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Аналізуючи та оцінюючи всі вищевикладені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що шлюб підлягає розірванню, так як сторони мають різні інтереси та погляди на життя, шлюбні відносини існують лише формально, сімейно-шлюбні стосунки сторін розпались і поновлені бути не можуть, тому шлюб повинен бути розірваний.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
На підставі викладеного та керуючись ст. 110-112 СК України, ст. 81, 141, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб, укладений 08.08.2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного управління юстиції у м. Києві, про що зроблено актовий запис № 1783 - розірвати.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя: Коваль О.А.