Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/643/22
18.01.2022 Слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого вантажником - сканувальником ТОВ «Нова Пошта», офіційно не одруженого, зі слів підозрюваного проживає зі співмешканкою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та її дитиною - інвалідом ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зі слів раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
До Подільського районного суду м. Києва звернувся з клопотанням слідчий СВ Подільського ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_9 , у кримінальному провадженні №12022100070000083, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.01.2022, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання зазначив, що в провадженні СВ управління поліції в метрополітені ГУ Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12022100070000083, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що 16.01.2022, приблизно о 02 год. 50 хв., ОСОБА_4 , разом із невстановленою досудовим розслідуванням особою чоловічої статі перебував за адресою : м. Київ, вул. Межова, 26, у приміщенні супермаркету «Пчілка», де, підійшовши до прилавку із алкогольними напоями, взяли до рук спиртні напої та направились до касової зони. У подальшому, ОСОБА_4 звернувся до касира вказаного супермаркету ОСОБА_10 , з метою отримання вказаних алкогольних напоїв у борг, однак почув відмову та роз'яснення щодо обов'язкової оплати за бажаний товар. В цей час, перебуваючи за вказаною адресою у ОСОБА_4 та невстановленої досудовим розслідуванням особи виник умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб. Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні супермаркету «Пчілка», вступив в злочинну змову із невстановленою на даний час особою чоловічої статі, направлену на відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого. Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, спрямованого на відкрите заволодіння чужим майном ОСОБА_4 та невстановлена досудовим розслідування особа, вирішили залишити приміщення супермаркету «Пчілка» не розрахувавшись за товар, проте в цей час до них підійшов охоронець з метою зупинення противних дій, спрямованих на відкрите заволодіння майном, а саме алкогольними напоями. Незважаючи на те, що їхні злочинні дії були викриті працівниками вказаного супермаркету, які вживали заходи щодо їх припинення, продовжуючи реалізацію своїх злочинних дій, спрямованих на відкрите заволодіння майном, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що їхні злочинні дії були викриті, для подолання можливого опору зі сторони охоронця- ОСОБА_11 , наблизившись ближче до ОСОБА_11 , шляхом захвату в область шиї повалив останнього на підлогу та у подальшому, невстановлена особа чоловічої статі, яка перебувала разом із ОСОБА_4 , підійшовши ближче до лежачого на підлозі охоронця наніс декілька ударів ногою в область обличчя та голови. Внаслідок нанесення ударів потерпілий ОСОБА_11 подальших спроб опору не чинив. Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, невстановлена досудовим розслідування особа чоловічої статі, відкрито заволодівши 4 пляшками шампанського залишила приміщення вказаного супермаркету у невідомому напрямку, в свою чергу ОСОБА_4 , заволодівши однією пляшкою горілки ємкістю 0.5 л. марки «Неміроф», однією пляшкою шампанського «Артемівське» та однією пляшкою пива «Біла ніч», ємкістю 0.5 л., також залишив приміщення вказаного супермаркету та направився у невідомому напрямку. У подальшому, 16.01.2022, приблизно о 04.00 год., перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Світлицького, 23, у приміщенні супермаркету «АТБ» ОСОБА_4 затримано разом із викраденим майном, яке належить супермаркету «Пчілка маркет».Таким, чином, своїми умисними діями, які виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаним із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчинене за попередньою змовою осіб, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України.
Слідчий вказує, що підставами підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення є зібрані в кримінальному провадженні докази:
1) Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_11 від 16.01.2022;
2) Протокол огляду місця події від 16.01.2022;
3) Протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 16.01.2022;
4) Протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 16.01.2022;
5) Протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 16.01.2022;
6) Протокол огляду місця події від 16.01.2022;
7) Протокол огляду місця події від 16.01.2022;
8) Протокол допиту потерпілого ОСОБА_11 від 16.01.2022;
9) Протокол затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України 16.01.2022.
Таким чином, як зазначає слідчий у клопотанні, у органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжких злочинів, санкція передбачає покарання у вигляді позбавленням волі строком від чотирьох до шести років.
Слідчий вважає, що відносно ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які вказують на те, що підозрюваний буде:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- вчинити інше кримінальне правопорушення;
- може впливати на свідків, потерпілого, з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Обґрунтовуючи наявність ризиків прокурор зазначив, що:
- ризик переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду обумовлюється тим, що, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений тяжкий злочин, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від чотирьох до шести років, останній намагатиметься уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду, крім того підозрюваний офіційно не працевлаштований, тому в разі обрання відносно ОСОБА_4 , більш м'яких запобіжних заходів, нададуть змогу переховуватись від органу досудового розслідування і суду та не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного;
- ризик вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень, обумовлюється наступним: підозрюваний ОСОБА_4 вчинив злочин з корисливих мотивів. Відсутність законного джерела доходу, при наявності корисливого мотиву згідно фактичних обставин кримінального провадження дає підстави вважати, що вказана особа може продовжувати свою злочинну діяльність, так як збагачуються за рахунок вчинення злочинів. Характер інкримінованих злочинних дій свідчить про деформований стан правосвідомості підозрюваного, який бажає збагатитися за рахунок інших осіб. ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні майнового злочину, що підвищує актуальність даного ризику;
-ризик незаконного впливу на свідків, потерпілого обумовлюється тим, що підозрюваний може чинити тиск на свідків та потерпілого, з метою зміни ними показів з метою уникнення кримінальної відповідальності. Показання свідків та потерпілого, мають вирішальне значення для повного, всебічного та об'єктивного досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження. Разом з тим, підозрюваний ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення поєднане із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого;
-ризик перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином обґрунтований тим, що на даний час перевіряються відомості щодо залучення інших осіб до вчинення злочину, які могли сприяти його вчиненню або подальшому переховуванню підозрюваного, так як підозрюваний ОСОБА_4 вичинив кримінальне правопорушення за попередньою змовою групою осіб.
У клопотанні зазначено, що, звертаючись із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , слідчим на підставі зібраних матеріалів кримінального провадження враховано вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, репутацію підозрюваного, відсутність офіційного місця роботи, а також тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. Домашній арешт не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного тому, що вказаний запобіжний захід не зможе запобігти ризикам вчинення інших злочинів, переховування від органу досудового розслідування та іншим вищевказаним. З цієї ж позиції недостатнім є і застосування інших більш м'яких запобіжних заходів. Більш м'які запобіжні заходи призведуть до продовження злочинної діяльності підозрюваного, нададуть змогу переховуватись від органу досудового розслідування і суду, що може негативно вплинути на розслідування кримінального провадження.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави. Зазначив, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного у зв'язку із зазначеними ризиками.
Захисник заперечував щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання вартою та просив не застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід, пов'язаний із триманням під вартою, просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний час доби. Заперечуючи щодо наведених прокурором ризиків, зазначив, що підозрюваний визнав свою вину та шкодує про скоєне, співпрацює зі слідством, повідомив особу співучасника, має потребу працювати, оскільки проживає разом зі співмешканкою та її дитиною, яка має інвалідність.
Підозрюваний підтримав захисника, заперечував щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку про таке.
Встановлено, що у провадженні слідчого відділу Подільського УП ГУНП в м. Києві перебуває кримінальне провадження, відомості щодо якого 16.01.2022 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100070000083, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
16.01.2022 о 04 год. 00 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано на підставі ст. 208 КПК України.
16.01.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Копія клопотання про застосування запобіжного заходу та додатки вручені, судове засідання відбувається у встановлений законом строк.
Стаття 176 КПК України визначає, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3)застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:
-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;
-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;
-чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні .
Злочин, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_4 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років та згідно статті 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
На даному етапі кримінального провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» Європейський Суд наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка, виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_4 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість підозри.
Тому з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані та додані до нього матеріали кримінального провадження у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінального правопорушення, оскільки в розпорядженні слідчого є зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні данні, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваній органом досудового розслідування.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Оцінюючи ризик можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що вивченням даних про особистість підозрюваного встановлено, що зі слів ОСОБА_4 він не перебуває в зареєстрованому шлюбі, а проживає зі співмешканкою ОСОБА_7 та її неповнолітнім сином ОСОБА_8 - інвалідом, власних дітей не має, працює вантажником-сканувальником ТОВ «Нова Пошта», однак на підтвердження зазначеної інформації щодо місця роботи та спільного проживання з вказаними особами доказів слідчому судді не було надано, повідомлена підозра повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, а санкція статті кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років. Тобто, усвідомлюючи невідворотність покарання, яке пов'язане із позбавленням волі за вчинення вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_4 , який не має стійких соціальних зв'язків, може переховуватися від слідства та суду, а тому відповідний ризик є обґрунтованим.
Також актуальним є і ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки, доказів, що ОСОБА_4 офіційно працевлаштований слідчому судді не надано, а тому відсутні докази, що підозрюваний має законне джерело доходу, при цьому він підозрюється у вчиненні умисного корисливого злочину. З досліджених матеріалів клопотання вбачається обґрунтовані підстави вважати наявним ризик вчинення підозрюваним нових аналогічних злочинів.
Актуальним слідчий суддя вважає ризик того, що підозрюваний може впливати на свідків та потерпілого, оскільки ще триває досудове розслідування, а тому є підстави вважати, з метою зміни ними своїх показань, підозрюваний може впливати на них.
Заявлений прокурором ризик перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні.
Таким чином, у судовому засіданні достеменно встановлено, що є обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний, під важкістю відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на свідків та потерпілого, а відтак прокурором доведена наявність ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Підозрюваний відповідно до п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України відноситься до осіб, до яких можливо застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , обставини та наслідки його чинення, соціальну небезпеку вказаного кримінального правопорушення, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування і суду та вчинити інші аналогічні кримінальні правопорушення. Для запобігання цих ризиків слідчий суддя вважає недостатнім застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
При цьому, враховуючи насильницький характер кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_4 , слідчий суддя, відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК, не визначає розмір застави.
Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованого злочину і правильності кваліфікації його дій слідчим суддею під час розгляду клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання слідчого СВ Подільськлого УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з моменту фактичного затримання.
Визначити строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою ОСОБА_4 до 07 год. 01 хв. 17 березня 2022 року в межах строку досудового розслідування.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Оголошення повного тексту відбулося 21 січня 2022 року о 16 год 40 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1