Справа № 758/2204/22
3/758/1801/22 Категорія 192
Київ
21 квітня 2022 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Павленко О. О. , розглянувши матеріали, що надійшли Державної податкової служби України Головного управління ДПС у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , фізичної особи-підприємця, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 3025 від 08 лютого 2022 року встановлено, що ОСОБА_1 вчинила порушення порядку проведення розрахунків, а саме: встановлено факт проведення розрахункової операції черех РРО без використання режиму програмування для підакцизного товару із зазначенням коду УКТ ЗЕД, найменування та ціни товару, чим порушено п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що зафіксовано актом бланк № 002236.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 повторно не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, клопотань про розгляд справи у її відсутність чи про відкладення розгляду справи з причин, що унеможливлюють прибуття за викликом, не надіслала.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
За таких обставин, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності в судовому засіданні правопорушника на підставі наявних у справі доказів.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до вимог статей 251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.
Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є одним із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 cт.155-1 КУпАП, підтверджується зібраними та дослідженими у справі доказами, зокрема:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення, який відповідає вимогам статті 256 КУпАП та яким зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення;
- актом фактичної перевірки від 08 лютого 2022 року;
За наведених підстав, у матеріалах справи достатньо доказів, для доведення вини у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
Накладаючи адміністративне стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, його ставлення до вчиненого, наявність пом'якшуючих та обтяжуючих провину обставин, майновий стан, та доходить висновку, що до ОСОБА_1 потрібно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно Закону України "Про судовий збір" до стягнення також підлягає судовий збір в сумі 496 грн 20 коп.
Керуючись статтею 155-1 частиною другою статті 251, статтями 252, 268, 283-285 КУпАП,-
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 85 (вісімдесят п'ять) грн 00 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн 20 коп.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О. О. Павленко