ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/4097/22
провадження № 1-кс/753/739/22
"27" квітня 2022 р. слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 , вивчивши матеріали скарги адвоката ОСОБА_2 , діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 , на бездіяльність слідчого Дарницького УП ГУНП місті Києва щодо неповернення майна в рамках кримінального провадження № 12022100020001105 відомості про яке внесено до ЄРДР 19.04.2022 року за ознаками кримінального правопорушенн, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України, -
Адвокат ОСОБА_2 , діючий в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді зі скаргою від 26.04.2022 року, яка надійшла до суду 27.04.2022 року, на бездіяльність слідчого Дарницького УП ГУНП місті Києва щодо неповернення майна в рамках кримінального провадження № 12022100020001105 відомості про яке внесено до ЄРДР 19.04.2022 року за ознаками кримінального правопорушенн, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України. Вважаючи, що ним подана до уповноваженої особи (слідчого) Дарницького УП ГУНП місті Києва заява від 22.04.2022 року про поверення майна, яка такою уповноваженою особою не розглянута, у зв"язку із чим просить визнати бездіяльність слідчого протиправною та зобов"язати слідчого повернути майно.
Виходячи з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора можуть бути подані протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
Зокрема, відповідно до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в узагальненні від 12 січня 2017 року «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» роз'яснив, що бездіяльність стосовно відсутності реагування на відповідні клопотання про вчинення певних процесуальних, зокрема слідчих (розшукових), дій може бути предметом оскарження лише у тих випадках, коли скаржник попередньо ініціював учинення таких дій, звертаючись із відповідним клопотанням до слідчого.
Проте, як вбачається з матеріалів скарги, скаржник не надав жодного належного та допустимого доказу звернення ним до правоохоронного органу з відповідною заявою (клопотанням), а саме відсутня копія такого зверненння з відміткою про її реєстрацію в канцелярії правоохоронного органу або вручення посадовій особі із зазначенням дати вручення, відтак слідчий суддя позбавлений можливості перевірити обставини, зазначені у скарзі, й у тому числі на предмет дотримання положення ч.1 ст.220 КПК України.
Слідчим суддею встановлено, що в матеріалах скарги відсутні відомості, які б свідчили про вчинену бездіяльність слідим, що є підставою для повернення такої скарги.
Окрім того, зважаючи на подану заяву,скаржник не підтвердив свій статус у кримінальному провадженні (захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження), відсутній витяг з ЄРДР тощо.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу.
Слідчий суддя не вчиняє заходів щодо збирання доказів за скаргою, такий обов'язок покладається на скаржника.
Так, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав (ч.1 ст.220 КПК України).
Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй (ч.2 ст. 220 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ч. 2 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенці ї), а судового провадження - суд.
У рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що положення частини другої статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному; реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.
Таким чином, конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов'язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур), в тому числі, вимог стосовно оформлення заяв, скарг та інших документів, що подаються до суду.
Згідно з положеннями ст. 24 КПК України, які узгоджуються з приписами ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Разом з цим, специфіка кримінальної процесуальної діяльності визначає особливу її процедуру, яка здійснюється, водночас право на звернення у кримінальному процесі забезпечується встановленням у нормах КПК порядку і строків подання (у деяких випадках і розгляду).
Слідчий суддя звертає увагу, що повернення скарги на рішення слідчого, прокурора, не позбавляють особу права, в порядку передбаченому КПК України, усунути зазначені недоліки, які потягли за собою повернення скарги та повторного звернутись до суду першої інстанції з порушенням питання про поновлення строку на оскарження дій чи бездіяльності слідчого, прокурора відповідно до положень §1 глави 26 КПК України.
В свою чергу в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Звольський та Звольська проти Чешської Республіки» (Zvolsky and Zvolska v. the Czech Republic, заява № 46129/99, п. 46, Европейського суду з прав людини 2002 - ІХ вказано, що тлумачення національного законодавства, зокрема, процесуальних правил, що застосовуються у судовому провадженні здійснюється судами.
При цьому відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі "Іванов проти України "(Ivanov v. Ukraine), № 15007/02, пп. 74 - 75, рішення від 07 грудня 2006 року) сумлінність за ініціювання слідчих дій або відмову у кримінально - правовому переслідуванні особи повністю покладається на державу.
Так, відповідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, Series A, № 93, право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням.
У справі “Preda and Dardari v. Italy” (1999) Суд вказав, що “метою цієї норми є запобігання використанню принципів, на яких ґрунтується Конвенція, щоб здійснювати будь - яку діяльність, спрямовану на скасування прав і свобод, визнаних цією Конвенцією”.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 січня 2017 року «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування», керуючись ст.ст. 220, п.1 ч.2 ст. 304, 303, 304, 309 КПК України, -
Скаргу адвоката ОСОБА_2 , діючого і інтересах підозрюваного ОСОБА_3 , на бездіяльність слідчого Дарницького УП ГУНП місті Києва щодо неповернення майна в рамках кримінального провадження № 12022100020001105 відомості про яке внесено до ЄРДР 19.04.2022 року за ознаками кримінального правопорушенн, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України, - повернути скаржнику.
Копія ухвали про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.