Справа № 523/4153/20
Провадження №2/523/1692/22
"26" квітня 2022 р. м.Одеса
Cуворовський районний суд м.Одеси у складі:
головуючого судді - Кисельова В.К.
за участю секретаря - Дзюба Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у вихованні дитини і спілкуванні з нею,-
Підстави заявлених позовних вимог.
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись з позовом до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у вихованні дитини і спілкуванні з нею. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачі посилаються на наступні обставини. Так 18 березня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено шлюб, який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Приморському районі Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 297.
У шлюбі народилася дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На даний час сторони спільно не проживають, а дитина залишилась проживати спільно із матір'ю.
Позивачі стверджують, що ОСОБА_3 чинить перешкоди у вихованні малолітнього ОСОБА_5 . Так, вона не дозволяє батькові ОСОБА_1 бачитися з сином, гуляти та проводити час разом з сином, брати сина до себе додому з ночівлею, з чого трапляються конфлікти. Син ОСОБА_6 дуже прив'язаний до свого батька і бажає проводити з ним час. Приблизно один рік батько не може побачити свого сина, а ОСОБА_3 декілька разів дала можливість побачитися батькові з дитиною і тільки в її присутності, що знову потягло за собою конфлікт. Позивачі вважають, що побачення батька з сином у присутності матері буде негативно впливати на дитину, а тому доцільно батькові бачитися з сином без присутності матері.
ОСОБА_1 на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває. Має постійну роботу. До кримінальної відповідальності за вчинення злочинів не притягувався. Жодних шкідливих звичок не має. ОСОБА_1 розуміє свій батьківський обов'язок приймати участь у вихованні дитини, має дуже велике бажання виховувати свою дитину, спілкуватися з нею, віддаючи своє тепло і батьківську любов. Жодних обставин, які б завали підстави вважати, що спілкування батька із дитиною спричинить шкоду синові ОСОБА_6 не існує.
Водночас, незважаючи на чинення відповідачем зазначених перешкод, батько на утримання дитини перераховував відповідачці гроші, що підтверджується наданими копіями квитанцій. Так, у травні 2019 року сплачено 13200 грн., у липні - 2019 року 13200 грн., у серпні - 2019 року 6600 грн., у вересні - 6600 грн., у грудні - 8000 грн., у січні 2020 року - 4000 грн., у лютому 2020 року - 4000 грн.
Окрім того, ОСОБА_3 в категоричній формі відмовила бабусі ОСОБА_2 бачитися зі своїм внуком ОСОБА_6 , яка також на протязі приблизно одного року не бачилася зі своїм онуком. ОСОБА_2 бажає бачитись зі своїм внуком, спілкуватись з ним, приймати участь у його вихованні та розвитку.
На підставі викладеного, позивачі просять:
Зобов'язати ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з сином ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у тому числі будь-якими засобами зв'язку.
Зобов'язати ОСОБА_3 не чиниш перешкоди ОСОБА_2 у спілкуванні з внуком ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у тому числі будь-якими засобами зв'язку.
Визначати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наступний спосіб у вихованні дитини та встановлено час спілкування з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 без присутності ОСОБА_3 : зі 15.00 годин суботи до 18.00 годин неділі, вівторок з 11.00 години до 19.00 години, четвер з 11.00 години до 19.00 години.
Позиція відповідача.
Відповідачка позовні вимога визнала частково та надала відзив на позовні вимоги наступного змісту. Так сімейне життя між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не склалось через різні погляди на брак та сім'ю, сімейні цінності та втрату почуттів між ними, а тому було вирішено припинити сімейні відносини. Дитина залишалась проживати спільно із нею. Однак відповідачка ніколи не забороняла і не перешкоджала Позивачам у вихованні малолітнього сина (онука) ОСОБА_5 , не чинив перепон із зустрічами із ним. Відповідачка також стверджує, що сам позивач ОСОБА_1 не бажав підтримувати із з ними зв'язок, і вирішив обмежитись лише сплатою коштів на утримання сина. В зв'язку з чим, ОСОБА_7 повноцінно не сприймає ОСОБА_1 як батька і характер його поведінки свідчить про відсутність почуттів, які притаманні для відносин дитини із батьком. Дитина має сформовану міцну емоційну прив'язаність до матері. Між Позивачами та дитиною відсутній сталий психологічний зв'язок, дитина повноцінно не сприймає Позивачів, як батька та бабусю і не має жодної приязності до них. Відповідач вважає, що на даному етапі організація зустрічей між дитиною та Позивачами без присутності матері буде грубо суперечити інтересам дитини та вкрай негативно відобразиться на її психоемоційному стані. Для початку усім сторонам доцільно пройти курс сімейної медіації з метою налагодження конструктивної комунікації між собою для вирішення питань, пов'язаних з вихованням сина (онука). А на даний час з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення, зустрічі мають відбуватись у спокійній та безпечній атмосфері виключно в присутності матері, тобто Відповідача у справі.
На підставі викладеного, відповідачка пропонує визначити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наступний спосіб у вихованні дитини та встановити наступний час спілкування з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 у присутності матері ОСОБА_3 :
кожний вівторок кожного календарного місяця із 17:00 години до 19:00 години,
кожна субота кожного календарного місяця із 15:00 години до 19:00 години.
В іншій частині позову відмовити повністю.
Пояснення сторін та представників в судовому засіданні.
В процесі розгляду справи адвокат Шиєнков Я.Є., який представляв інтереси позивачів просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В останнє судове засідання подав заяву, згідно якої просив справу розглянути у його відсутність та задовольнити позовні вимоги.
Адвокат Григоренко О.В., який представляв інтереси відповідачки пояснив, що взагалі вважав, що позов поданий без достатніх підстав, оскільки відповідачка не чинила жодних перешкод у спілкуванні та відвідуванні малолітнього сина ОСОБА_6 із її батьком та бабусею. Однак батько після фактичного припинення спільного проживання не виявляв великого бажання спілкуватись із сином, а лише сплачував кошти на його утримання. В останнє судове засідання подав заяву, згідно якої просив справу розглянути у його відсутність та підтримав обставини, які викладені у відзиві на позов.
Представники органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради надали висновок по справі, а також, згідно поданого клопотання просили справу розглянути у їх відсутність.
Судом встановлені наступні обставини справи та відповідні правовідносини.
Так 18 березня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено шлюб, який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Приморському районі Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 297.
У шлюбі народилася дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якої є позивач - ОСОБА_1 , а матір'ю є відповідачка ОСОБА_3 . ОСОБА_8 малолітнього є ОСОБА_2 .
На даний час сторони спільно не проживають, а дитина залишилась проживати спільно із матір'ю.
Позивачі стверджують, що ОСОБА_3 чинить перешкоди у вихованні малолітнього ОСОБА_5 . Так, вона не дозволяє батькові ОСОБА_1 бачитися з сином, гуляти та проводити час разом з сином, брати сина до себе додому з ночівлею, з чого трапляються конфлікти.
Відповідачка стверджує, що вона ніколи не забороняла і не перешкоджала Позивачам у вихованні малолітнього сина (онука) ОСОБА_5 , не чинила перепон із зустрічами із ним. Відповідачка також стверджує, що сам позивач ОСОБА_1 не бажав підтримувати із з ними зв'язок, і вирішив обмежитись лише сплатою коштів на утримання сина.
У висновку органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської Ради №01-05-3/7вх. від 16.02.2021р. встановлені наступні обставини.
Так мати малолітнього ОСОБА_5 , 2017р.н., ОСОБА_3 , в письмових поясненнях зазначила, що вона не проти спілкування сина з батьком, тільки без ночівлі. Також, просить взяти до уваги, що батько, ОСОБА_9 , працює моряком, тривалий час перебуває за кордоном України, через що «малолітній ОСОБА_7 , 2017р.н., в неповній мірі сприймає свого батька в якості батька». ОСОБА_3 просить до налагодження зв'язку між батьком та сином проводити зустрічі в її присутності, та з урахуванням карантинних заходів, зменшити час спілкування, а саме у вівторок та суботу з 17.00 год. до 19.00 год.
Зі слів ОСОБА_3 , вона з малолітнім сином, ОСОБА_10 , 2017р.п.. періодично відвідує батька з бабусею.
Відповідно до акту обстеження умов проживання ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_1 , в квартирі створені належні умови. Для дитини є окрема облапп овапа кімната.
Відповідно до листа Центру соціальних служб Одеської міської ради від 16.11.2020 № 04/01-3393, фахівцями із соціальної роботи ВСР ЦСС ОМР здійснені виходи за місцем проживання матері, ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_2 , та за місцем проживання батька, ОСОБА_11 , за адресою: АДРЕСА_1 , складено відповідні акти потреб та надані до служби у справах дітей Одеської міської ради.
На підставі викладеного, орган опіки вважає доцільним визначити способи участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом встановлення спілкування дитини з батьком, враховуючи стан здоров'я дитини на час зустрічей:
щовівторка з 11.00 год. до 19.00 год., в разі відвідування дитиною дитячого дошкільного закладу з 17.00 год. до 19.00 год., першу та третю суботу місяця з 09.00 год. до 13.00 год., другу та четверту неділю місяця з 15.00 год. до 18.00 год, в присутності матері дитини.
Аналіз судом доказів наданих сторонами.
Частиною 1 ст. 76 ЦПК України встановлено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до чч. 1,2 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування . Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами ч. 1 ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно ч. 3 ст. 89 ЦПК України суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що сторони проживають окремо, а малолітня дитина проживає із матір'ю.
Між сторонами виник спір щодо часу та місця відвідування батьком та бабусею із малолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В той же час, доказів того, що відповідачка ОСОБА_3 будь-яким чином перешкоджає позивачам бачитись та спілкуватись із малолітнім ОСОБА_6 зі сторони позивачів не надано.
Так позивачі взагалі не надали доказів, що вони перед подачею позову звертались до правоохоронних органі, служби у справах дітей, органу опіки та піклування.
Отже твердження позивачів про вчинення відповідачкою перешкод у їх спілкуванні та відвідуванні із малолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є недоведеним.
В той же час, питання щодо визначення способу спілкування та відвідування позивачів із малолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є спірним, а тому підлягає вирішенню судом.
Правові підстави ухваленого рішення.
Статтею 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Пунктами 2, 3 ст. 150 СК України передбачено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Крім того, у відповідності до ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Частиною 3 ст. 157 СК України встановлено, що той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні.
Згідно ч. 2,3 ст. 257 СК України батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків . Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.
Частиною 1 ст. 263 СК України встановлено, що спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1,2 ст. 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Крім того, ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року встановлено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Статтею 19 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці вживають всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, з боку батьків, законних опікунів чи будь-якої іншої особи, яка турбується про дитину.
Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
У рішенні по справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (параграф 100).
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки приймає до уваги пояснення сторін, висновок органу опіки та піклування, а також той факт, що дитина тривалий час не спілкувалась з батьком та бабусею, а тому необхідно певний час для налагодження взаємовідносин.
В зв'язку з чим, суд вважає, що доцільним визначити наступні способи участі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у спілкуванні із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
на протязі року з дати набирання рішенням законної сили
щовівторка з 11.00 год. до 19.00 год., в разі відвідування дитиною дитячого дошкільного закладу з 17.00 год. до 19.00 год., першу та третю суботу місяця з 09.00 год. до 13.00 год., другу та четверту неділю місяця з 15.00 год. до 18.00 год, в присутності матері дитини ОСОБА_3
а далі
щовівторка з 11.00 год. до 19.00 год., в разі відвідування дитиною дитячого дошкільного закладу з 17.00 год. до 19.00 год., першу та третю суботу місяця з 09.00 год. до 13.00 год., другу та четверту неділю місяця з 15.00 год. до 18.00 год, без присутності матері дитини ОСОБА_3 .
Керуючись ст.ст. 10,12,258,259,263-265,268 ЦПК України, суд,-
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у вихованні дитини і спілкуванні з нею - задовольнити частково.
2. Визначити наступні способи участі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП № НОМЕР_2 ) у вихованні і спілкуванні із малолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
упродовж року з дати набирання рішенням законної сили
щовівторка з 11.00 год. до 19.00 год., в разі відвідування дитиною дитячого дошкільного закладу з 17.00 год. до 19.00 год., першу та третю суботу місяця з 09.00 год. до 13.00 год., другу та четверту неділю місяця з 15.00 год. до 18.00 год,
в присутності матері дитини ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП № НОМЕР_3 )
а далі
щовівторка з 11.00 год. до 19.00 год., в разі відвідування дитиною дитячого дошкільного закладу з 17.00 год. до 19.00 год., першу та третю суботу місяця з 09.00 год. до 13.00 год., другу та четверту неділю місяця з 15.00 год. до 18.00 год.,
без присутності матері дитини ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП № НОМЕР_3 )
3. Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП № НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП № НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 840 гривень 80 копійок, у рівних частках, по 420 гривень 40 копійок кожному.
4. Решту позовних вимог - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку через Суворовський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 30 -ти денний строк з дня його отримання.
Суддя
Складено та підписано 26.04.2022