Справа № 359/2420/22
Провадження № 1-кс/359/593/2022
19 квітня 2022 року м. Бориспіль
Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду без технічної фіксації клопотання дізнавача сектору дізнання Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 в кримінальному провадженні № 12022116100000232, внесеному до ЄРДР 18.04.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна,
Дізнавач сектору дізнання Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 за погодженням прокурора Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, в якому зазначив, що сектором дізнання ВП № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 120221161100000232, внесеному 18.04.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що 18 квітня 2022 року близько 07 години 50 хвилин працівниками БПП в місті Бориспіль УПП в Київській області ДПП, під час відпрацювання ввіреної їм території за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Київський Шлях, 2, зупинено з метою перевірки автомобіль марки «ВАЗ» моделі «2106», номерний знак НОМЕР_1 під керуванням гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на законну вимогу працівників поліції пред'явив посвідчення водія України, серія та номер НОМЕР_2 із власною в ньому фотокарткою, яке за візуальними ознаками має ознаки підробки.
18 квітня 2022 року в ході огляду місця події на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 вилучено посвідчення водія на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серія та номер НОМЕР_2 , видане ТСЦ 6544 26 листопада 2021 року.
18.04.2022 вилучений документ визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
У зв'язку з викладеним та враховуючи, що вилучене 18.04.2022 у ОСОБА_5 посвідчення водія серія та номер НОМЕР_2 , видане ТСЦ 6544 26 листопада 2021 року на анкетні дані ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається тимчасово вилученим майном, є предметом кримінального правопорушення, не застосування такого заходу забезпечення призведе до втрати речового доказу, а настання цих наслідків перешкоджатиме встановленню істини у даному кримінальному провадженню.
В судове засідання дізнавач сектору дізнання Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 не з'явився, про дату час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином. В поданому клопотанні просив його розглянути без його участі та задовольнити.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалось у зв'язку із неприбуттям в судове засідання осіб, які беруть участь у розгляді вказаного вище клопотання.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді до скасування арешту майна у встановленому порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2. ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів.
Згідно ч. 3. ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову (ч. 3 ст. 170 КПК України).
При вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя повинен врахувати, крім іншого, наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; правову підставу для арешту майна; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову, тощо. В разі задоволення клопотання про арешт в ухвалі слід зазначити перелік майна, яке підлягає арешту.
З наданих суду матеріалів вбачається, що застосування арешту вказаного майна необхідне для забезпечення збереження речових доказів.
З урахуванням вищенаведеного, вважаю наявність обґрунтованих підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на вказане майно.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170-173, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на вилучене в ході огляду майно, а саме посвідчення водія на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серія та номер НОМЕР_2 , видане ТСЦ 6544 26 листопада 2021 року.
Обов'язок зберігання майна, на яке накладений арешт, покласти на сектор дізнання Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з моменту її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1