Справа № 357/1935/22
3/357/1566/22
27.04.2022 м. Біла Церква
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Клепа Тетяна Володимирівна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з батальйону патрульної поліції у місті Біла Церква Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, непрацюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній,
за ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №203500 від 04.02.2022, ОСОБА_1 04.02.2022 о 11:10 год. пересувалась по а/д М-05 «Київ-Одеса», на автобусі міжобласного сполучення «Київ-Херсон», при цьому не мала у наявності негативного тестування на COVID-19 методом ПЛР або документи, що підтверджують проходження повного курсу вакцинації від COVID-19, чим порушила вимоги постанови КМУ № 1236, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 викликалася до суду для участі у розгляді справи на 14.03.2022, 24.03.2022, 04.04.2022 та на 27.04.2022 за, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення, що була вказана нею безпосередньо при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
Окрім того, ОСОБА_1 була направлена SMS повістка, яку вона отримала, що підтверджується довідкою про SMS доставку.
Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 була проінформована про те, що їй слід очікувати виклику до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
В той же час практика Європейського Суду з прав людини ( зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним.
Таким чином, ОСОБА_1 , достеменно знаючи про наявність стосовно неї в суді справи про адміністративне правопорушення, особисто не доклала зусиль для дізнання про дату судового розгляду та не виявила бажання бути присутньою при розгляді справи. Наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою уникнення адміністративної відповідальності.
Зважаючи на те, що від ОСОБА_1 заяв, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, а також на те, що при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.44-3 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, розгляд справи проводиться за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суддя, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що провадження в справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.44-3 КУпАП, виходячи з наступних підстав.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: відомості про особу, яка притягається до відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 статті 44-3 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Диспозиція ч.1 ст.44-3 КУпАП носить бланкетний характер, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов'язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт (підпункт, пункт, частину та статтю), яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Зі змісту з протоколу про адміністративне правопорушення ВАБ № 203500 від 04.02.2022 вбачається, що останній не містить посилання на конкретний нормативно-правовий акт, його підпункт, пункт, частину та статтю, порушення яких ставиться у провину ОСОБА_1 .
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст.6 Конвенції про захист прав людини і осново положних свобод (п.п. 21-22 рішення у справі "Надточій проти України", п. 33 рішення у справі "Гурепка проти України").
Суд не вправі вийти за межі тих обставин (редагувати об'єм висунутого обвинувачення), які не ставилися у провину ОСОБА_1 відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, а так само не може відшукувати докази на її користь.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази, як кожен окремо так у їх сукупності, суддя прийшов до висновку, про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
На підставі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Виходячи з наведеного, суд вважає необхідним адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.245, п. 1 ст.247, 256, 266, 283, 284 КУпАП та відповідно до ч. 1 ст. 44-3 КУпАП,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 44-3 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Тетяна КЛЕПА